Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Друга французька імперія (фр. Second Empire Français) або офіційно Французька імперія (фр. Empire Français) — період в історії Франції з 1852 по 1870 рр., що збігається з часом правління імператора Наполеона ІІІ.
Після того, як Наполеон ІІІ в ході франко-прусської війни потрапив у німецький полон під Седаном (вересень 1870), у Бордо Національні збори змістили його із трону, і Друга імперія припинила своє існування. Незабаром у Франції була проголошена Третя республіка.
Криза республіки і бонапартистський переворот
Утвердження Другої імперії стало наслідком загальної кризи Другої республіки у Франції. Для її подолання в конституції, ухваленій Установчими зборами, була створена посада «керівника держави» — президента, який мав надзвичайні повноваження. Республіканці розраховували, що французи, які прагнули «сильної руки», оберуть президентом їхнього протеже — генерала . Проте робітники не пробачили генералу розправ над паризькими пролетарями під час червневого повстання 1848 року, а його спільникам-депутатам — відмови гарантувати їм права на працю. Селяни теж не довіряли республіканцям і голосували переважно за Луї Бонапарта, який повернувся до Франції після революції та обіцяв дрібним господарям захищати їхні інтереси. Саме Бонапарт і був обраний у грудні 1848 року президентом.
Перші ж дії Бонапарта на посаді викликали численні протести, проте віддані керівнику держави війська розігнали усі маніфестації. А католицька церква на знак вдячності Бонапарту за допомогу в відновленні світської влади папи підтримувала президента беззастережно. Селяни та інші дрібні власники були задоволені тим, що Бонапарт скасував обтяжливі податки, запроваджені республіканцями. Представники великої буржуазії відверто закликали до відновлення монархії.
2 грудня 1851 року президент за допомогою армії здійснив державний переворот і розпустив парламент. Депутати на чолі з Гюго намагалися підняти повстання в столиці — але зазнали поразки. Бонапарт урочисто оголосив про відновлення загального виборчого права та провів референдум, під час якого більшість громадян, що взяли участь в голосуванні, підтримали дії президента. А через рік, під час нового референдуму французи висловилися за надання Бонапарту титулу імператора — він зійшов на трон під іменем Наполеона III.
Засади нового режиму
Хоча структура та механізм державного апарату обох французьких імперій були досить схожими, однак їх установчі принципи значно різнилися. Призначення імперії, як полюбляв говорити Наполеон ІІІ, — досягнення справедливості всередині країни та вічного миру у зовнішніх відносинах. Отримавши владу через загальнонародні вибори, Луї Наполеон вже бувши її позбавлений, часто критикував попередні олігархічні уряди Франції за нехтування соціальними проблемами. Натомість він намагався їх вирішувати з допомогою особливої системи державного управління, побудованої згідно із т. зв. «Наполеонівською ідеєю». На чолі цієї системи мав знаходитись обраний народом імператор як уособлення демократії, і звідси — правитель, наділений верховним статусом. Крім того, останній французький імператор вважав себе продовжувачем справи Наполеона І, що «виринув у всеозброєнні із хвиль французької революції наче Мінерва із голови Юпітера», як захисник суспільних здобутків, досягнутих в революційний період.
За конституцією уся влада в державі належала імператору, який на власний розсуд призначав і звільняв міністрів та інших посадовців. Він же визначав склад Державної ради та Сенату. Нижня палата парламенту обиралася, але під пильним наглядом поліції. До того ж обрані депутати не могли навіть пропонувати власні законопроєкти — лише затверджували або відкидали документи, запропоновані Державною радою. Всі часописи підлягали цензурі, їхніх редакторів призначали лише з дозволу міністра внутрішніх справ. Нагляд над початковими й середніми школами віддали католицькій церкві. Незгодних переслідували й за найменшої підозри кидали до в'язниць.
Остаточно знищити опозицію Наполеону III не вдалося, революціонери та республіканці діяли у підпіллі й навіть влаштували кілька замахів на самого імператора. Але більшість французів прагнули спокою і порядку, тож імперія залишалася непохитною. Підтримали Наполеона III навіть деякі соціалісти, зокрема П'єр Жозеф Прудон.
Зовнішня політика Другої імперії
«Імперія — це мир», — стверджував Бонапарт напередодні коронації. Однак за його правління Франція майже безперервно воювала. Вже за кілька років після здобуття влади Наполеон III кинув виклик найвпливовішій на той час державі континенту — Росії. Приводом для сутички стала давня суперечка щодо християнських святинь у Святій землі. Під французьким тиском османський володар позбавив православних ключів від церкви Різдва Христового у Вифлеємі та віддав їх католикам. Микола I сприйняв це рішення султана як особисту образу і наказав своїм військам зайняти князівства Молдавію і Валахію, підвладні Порті. Османська імперія у відповідь оголосила Росії війну. На захист султана одразу виступив Наполеон III. Французького імператора підтримали й британці, які боялися, що цар прибере до своїх рук Стамбул та чорноморські протоки.
За промисловим розвитком Росія суттєво поступалася і Франції, і Британії. І Кримська війна завершилася її поразкою. У 1856 році був укладений Паризький мир, що послабив одночасно і Росію, і Османську імперію. Обидві держави були позбавлені права мати в Чорному морі військові флоти та мали знищити усі оборонні споруди на узбережжі. Валахія та Молдавія здобули самостійність і невдовзі були об'єднані в єдину державу — Румунію.
Перемога над Росією лише розпалила апетити Наполеона III. Тепер він мріяв про створення великої колоніальної імперії. Вже під час Кримської війни французи домоглися від єгипетського хедива дозволу на будівництво Суецького каналу, який мав з'єднати Середземне море з Червоним і відкрити найкоротший шлях з Європи до Індійського океану. Роботи затягнулися на одинадцять років, які французи використали для свого утвердження в Єгипті. За правління Наполеона III був захоплений також сучасний Південний В'єтнам та встановлено французький протекторат над Камбоджею.
Господарське піднесення і соціальна політика Наполеона III
Доба Другої імперії стала часом господарського піднесення Франції — найбільшого і найтривалішого за все XIX сторіччя. В країні завершилася індустріальна революція. Довжина залізниць зросла уп'ятеро, кількість парових машин, які використовувалися на фабриках, — вчетверо. Втричі збільшилися обсяги торгів на Паризькій біржі, що перетворилася на фінансовий центр не лише Франції, але й всієї материкової Європи. Були скасовані усі обмеження капіталістичного підприємництва, створені особливі банки для кредитування дорожнього будівництва, промисловості і сільського господарства. Державна підтримка селянства сприяла навіть зростанню врожаїв — майже у півтора рази.
Умови праці робітників, щоправда, залишалися важкими, а в деяких галузях навіть погіршилися. Проте Наполеон III був зацікавлений у підтримці простолюду і вживав заходів, які мали засвідчити «державну турботу» про підданих. Найманих робітників звільнили від обов'язку працювати у вихідні та святкові дні, на фабриках створювали «трудові інспекції», для працевлаштування безробітних влаштовували «громадські роботи». Сільським мешканцям почали надавати безкоштовну медичну допомогу, будували притулки для працівників, які отримали травми чи хворіли на професійнихі захворювання, лікарні для інвалідів. Було запроваджене державне піклування над одинокими і незаможними матерями. Ухвалили закон про пенсії для державних службовців. Зрештою законом було визнане навіть право робітників на страйк — за умови, що страйкарі не вдаватимуться до насильницьких дій і не заважатимуть тим, хто не бажав кидати роботу. Була скасована й заборона на створення профспілок, запроваджена ще за часів Великої французької революції.
Перебудова Парижа
Старий Париж, який і в середині XIX сторіччя зберігав чимало середньовічних рис, не відповідав уявленням Наполеона III про столицю величної імперії. Новий володар прагнув перетворити його на сучасне місто, в якому насамперед було б зручно жити. Поліпшити транспортне сполучення та розпочати масштабне міське будівництво імператор доручив барону Жоржу Осману, відомому своєю енергією і наполегливістю. Тому з часом перебудову Парижа почали напівжартома називати «османізацією».
До столиці були приєднані ближчі передмістя, зокрема Монмартр. На місці заплутаних вузьких вуличок постала мережа широких, прямих і світлих бульварів. На паризьких околицях облаштували Булонський і Венсенський ліси. Парки створювалися і в межах міста, невеличкі сквери розбили чи не в кожному кварталі, а вздовж бульварів висадили дерева.
Культура Другої імперії
Імператор прагнув слави «покровителя наук» і навіть створив власну премію за відкриття в галузі електрики. Найвидатнішими французькими вченими доби Другої імперії стали засновник соціології та філософії позитивізму Огюст Конт, фізіолог Клод Бернар та мікробіолог Луї Пастер. Успіхи науки сприяли появі нового літературного жанру — наукової фантастики, засновником якого вважають французького романіста Жюля Верна.
Художнім стилем Другої імперії став боз-ар — урочистий, еклектичний, а іноді й надмірно пишний. Архітектори доби боз-ару відкидали романтичну стриманість та сміливо використовували спадщину Відродження, бароко й ампіру, не цураючись запозичень із неоготики. Накопичення і нагромадження різних, не завжди поєднуваних між собою складових, перетворювало створені ними будівлі на своєрідні декорації «спектаклю життя». Не дивно, що найвідомішою спорудою в стилі бозар стала паризька Гран-Опера, зведена Шарлем Гарньє.
У музиці з'явився новий «легкий» жанр — оперета, справжнім майстром якої вважають Жака Оффенбаха. Бозару в архітектурі відповідав академізм в живописі. Новий стиль якнайкраще відповідав настроям та смакам тогочасного «вищого світу» — аристократії і буржуазії, які прагнули насолоджуватися заможним та комфортним життям без потрясінь і революцій.
Примітки
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с. 181—182, 188—189
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с. 189
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с. 190—193
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с. 193—195
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2017, с. 195—198
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Franciya znachennya Francuzka Imperiya fr Empire Francais 2 grudnya 1852 4 veresnya 1870 Prapor Franciyi Gerb FranciyiDruga Francuzka Imperiya u 1862Stolicya ParizhMova i Francuzka movaReligiya katolicizm kalvinizm lyuteranstvo ta yudayizm oficijni religiyiGroshova odinicya FrankForma pravlinnya Unitarna konstitucijna monarhiyaDinastiya BonapartiImperator Francuzkij 1852 1870 Napoleon III BonapartPoperednik NastupnikDruga francuzka respublikaFrancuzkij AlzhirDinastiya Nguyen Tretya francuzka respublikaNimecka imperiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Druga francuzka imperiyaIstoriya Franciyi Portal FranciyaDoistorichna Franciya Antichnist Galliya Gallska imperiya Rimska Galliya 50 do n e 486 Serednovichna Franciya Piznya Galliya 457 486 Burgundske korolivstvo Dinastiyi u skladi Frankskogo Korolivstva Merovingi 481 751 Karolingi 751 987 Zahidne Frankske korolivstvo Kapetingi 987 1328 Valua 1328 1589 Burboni 1589 1792 1814 1848 Stanova monarhiya u Franciyi 1302 1614 Dorevolyucijna Franciya Francuzkij absolyutizm 1643 1789 Suchasna Franciya Francuzka revolyuciya 1789 1799 Konstitucijna monarhiya 1791 1792 Persha respublika 1792 1804 Persha imperiya 1804 1814 Restavraciya Burboniv 1814 1830 Lipneva monarhiya 1830 1848 Druga respublika 1848 1852 Druga imperiya 1852 1870 Tretya respublika 1870 1940 Parizka komuna 1871 Rezhim Vishi 1940 1944 Timchasovij uryad 1944 1946 Chetverta respublika 1946 1958 P yata respublika z 1958 Istoriya Franciyi Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvati Druga francuzka imperiya fr Second Empire Francais abo oficijno Francuzka imperiya fr Empire Francais period v istoriyi Franciyi z 1852 po 1870 rr sho zbigayetsya z chasom pravlinnya imperatora Napoleona III Pislya togo yak Napoleon III v hodi franko prusskoyi vijni potrapiv u nimeckij polon pid Sedanom veresen 1870 u Bordo Nacionalni zbori zmistili jogo iz tronu i Druga imperiya pripinila svoye isnuvannya Nezabarom u Franciyi bula progoloshena Tretya respublika Kriza respubliki i bonapartistskij perevorotUtverdzhennya Drugoyi imperiyi stalo naslidkom zagalnoyi krizi Drugoyi respubliki u Franciyi Dlya yiyi podolannya v konstituciyi uhvalenij Ustanovchimi zborami bula stvorena posada kerivnika derzhavi prezidenta yakij mav nadzvichajni povnovazhennya Respublikanci rozrahovuvali sho francuzi yaki pragnuli silnoyi ruki oberut prezidentom yihnogo protezhe generala Prote robitniki ne probachili generalu rozprav nad parizkimi proletaryami pid chas chervnevogo povstannya 1848 roku a jogo spilnikam deputatam vidmovi garantuvati yim prava na pracyu Selyani tezh ne doviryali respublikancyam i golosuvali perevazhno za Luyi Bonaparta yakij povernuvsya do Franciyi pislya revolyuciyi ta obicyav dribnim gospodaryam zahishati yihni interesi Same Bonapart i buv obranij u grudni 1848 roku prezidentom Pershi zh diyi Bonaparta na posadi viklikali chislenni protesti prote viddani kerivniku derzhavi vijska rozignali usi manifestaciyi A katolicka cerkva na znak vdyachnosti Bonapartu za dopomogu v vidnovlenni svitskoyi vladi papi pidtrimuvala prezidenta bezzasterezhno Selyani ta inshi dribni vlasniki buli zadovoleni tim sho Bonapart skasuvav obtyazhlivi podatki zaprovadzheni respublikancyami Predstavniki velikoyi burzhuaziyi vidverto zaklikali do vidnovlennya monarhiyi 2 grudnya 1851 roku prezident za dopomogoyu armiyi zdijsniv derzhavnij perevorot i rozpustiv parlament Deputati na choli z Gyugo namagalisya pidnyati povstannya v stolici ale zaznali porazki Bonapart urochisto ogolosiv pro vidnovlennya zagalnogo viborchogo prava ta proviv referendum pid chas yakogo bilshist gromadyan sho vzyali uchast v golosuvanni pidtrimali diyi prezidenta A cherez rik pid chas novogo referendumu francuzi vislovilisya za nadannya Bonapartu titulu imperatora vin zijshov na tron pid imenem Napoleona III Zasadi novogo rezhimuHocha struktura ta mehanizm derzhavnogo aparatu oboh francuzkih imperij buli dosit shozhimi odnak yih ustanovchi principi znachno riznilisya Priznachennya imperiyi yak polyublyav govoriti Napoleon III dosyagnennya spravedlivosti vseredini krayini ta vichnogo miru u zovnishnih vidnosinah Otrimavshi vladu cherez zagalnonarodni vibori Luyi Napoleon vzhe buvshi yiyi pozbavlenij chasto kritikuvav poperedni oligarhichni uryadi Franciyi za nehtuvannya socialnimi problemami Natomist vin namagavsya yih virishuvati z dopomogoyu osoblivoyi sistemi derzhavnogo upravlinnya pobudovanoyi zgidno iz t zv Napoleonivskoyu ideyeyu Na choli ciyeyi sistemi mav znahoditis obranij narodom imperator yak uosoblennya demokratiyi i zvidsi pravitel nadilenij verhovnim statusom Krim togo ostannij francuzkij imperator vvazhav sebe prodovzhuvachem spravi Napoleona I sho virinuv u vseozbroyenni iz hvil francuzkoyi revolyuciyi nache Minerva iz golovi Yupitera yak zahisnik suspilnih zdobutkiv dosyagnutih v revolyucijnij period Za konstituciyeyu usya vlada v derzhavi nalezhala imperatoru yakij na vlasnij rozsud priznachav i zvilnyav ministriv ta inshih posadovciv Vin zhe viznachav sklad Derzhavnoyi radi ta Senatu Nizhnya palata parlamentu obiralasya ale pid pilnim naglyadom policiyi Do togo zh obrani deputati ne mogli navit proponuvati vlasni zakonoproyekti lishe zatverdzhuvali abo vidkidali dokumenti zaproponovani Derzhavnoyu radoyu Vsi chasopisi pidlyagali cenzuri yihnih redaktoriv priznachali lishe z dozvolu ministra vnutrishnih sprav Naglyad nad pochatkovimi j serednimi shkolami viddali katolickij cerkvi Nezgodnih peresliduvali j za najmenshoyi pidozri kidali do v yaznic Ostatochno znishiti opoziciyu Napoleonu III ne vdalosya revolyucioneri ta respublikanci diyali u pidpilli j navit vlashtuvali kilka zamahiv na samogo imperatora Ale bilshist francuziv pragnuli spokoyu i poryadku tozh imperiya zalishalasya nepohitnoyu Pidtrimali Napoleona III navit deyaki socialisti zokrema P yer Zhozef Prudon Zovnishnya politika Drugoyi imperiyi Imperiya ce mir stverdzhuvav Bonapart naperedodni koronaciyi Odnak za jogo pravlinnya Franciya majzhe bezperervno voyuvala Vzhe za kilka rokiv pislya zdobuttya vladi Napoleon III kinuv viklik najvplivovishij na toj chas derzhavi kontinentu Rosiyi Privodom dlya sutichki stala davnya superechka shodo hristiyanskih svyatin u Svyatij zemli Pid francuzkim tiskom osmanskij volodar pozbaviv pravoslavnih klyuchiv vid cerkvi Rizdva Hristovogo u Vifleyemi ta viddav yih katolikam Mikola I sprijnyav ce rishennya sultana yak osobistu obrazu i nakazav svoyim vijskam zajnyati knyazivstva Moldaviyu i Valahiyu pidvladni Porti Osmanska imperiya u vidpovid ogolosila Rosiyi vijnu Na zahist sultana odrazu vistupiv Napoleon III Francuzkogo imperatora pidtrimali j britanci yaki boyalisya sho car pribere do svoyih ruk Stambul ta chornomorski protoki Za promislovim rozvitkom Rosiya suttyevo postupalasya i Franciyi i Britaniyi I Krimska vijna zavershilasya yiyi porazkoyu U 1856 roci buv ukladenij Parizkij mir sho poslabiv odnochasno i Rosiyu i Osmansku imperiyu Obidvi derzhavi buli pozbavleni prava mati v Chornomu mori vijskovi floti ta mali znishiti usi oboronni sporudi na uzberezhzhi Valahiya ta Moldaviya zdobuli samostijnist i nevdovzi buli ob yednani v yedinu derzhavu Rumuniyu Peremoga nad Rosiyeyu lishe rozpalila apetiti Napoleona III Teper vin mriyav pro stvorennya velikoyi kolonialnoyi imperiyi Vzhe pid chas Krimskoyi vijni francuzi domoglisya vid yegipetskogo hediva dozvolu na budivnictvo Sueckogo kanalu yakij mav z yednati Seredzemne more z Chervonim i vidkriti najkorotshij shlyah z Yevropi do Indijskogo okeanu Roboti zatyagnulisya na odinadcyat rokiv yaki francuzi vikoristali dlya svogo utverdzhennya v Yegipti Za pravlinnya Napoleona III buv zahoplenij takozh suchasnij Pivdennij V yetnam ta vstanovleno francuzkij protektorat nad Kambodzheyu Gospodarske pidnesennya i socialna politika Napoleona IIIDoba Drugoyi imperiyi stala chasom gospodarskogo pidnesennya Franciyi najbilshogo i najtrivalishogo za vse XIX storichchya V krayini zavershilasya industrialna revolyuciya Dovzhina zaliznic zrosla up yatero kilkist parovih mashin yaki vikoristovuvalisya na fabrikah vchetvero Vtrichi zbilshilisya obsyagi torgiv na Parizkij birzhi sho peretvorilasya na finansovij centr ne lishe Franciyi ale j vsiyeyi materikovoyi Yevropi Buli skasovani usi obmezhennya kapitalistichnogo pidpriyemnictva stvoreni osoblivi banki dlya kredituvannya dorozhnogo budivnictva promislovosti i silskogo gospodarstva Derzhavna pidtrimka selyanstva spriyala navit zrostannyu vrozhayiv majzhe u pivtora razi Umovi praci robitnikiv sho pravda zalishalisya vazhkimi a v deyakih galuzyah navit pogirshilisya Prote Napoleon III buv zacikavlenij u pidtrimci prostolyudu i vzhivav zahodiv yaki mali zasvidchiti derzhavnu turbotu pro piddanih Najmanih robitnikiv zvilnili vid obov yazku pracyuvati u vihidni ta svyatkovi dni na fabrikah stvoryuvali trudovi inspekciyi dlya pracevlashtuvannya bezrobitnih vlashtovuvali gromadski roboti Silskim meshkancyam pochali nadavati bezkoshtovnu medichnu dopomogu buduvali pritulki dlya pracivnikiv yaki otrimali travmi chi hvorili na profesijnihi zahvoryuvannya likarni dlya invalidiv Bulo zaprovadzhene derzhavne pikluvannya nad odinokimi i nezamozhnimi materyami Uhvalili zakon pro pensiyi dlya derzhavnih sluzhbovciv Zreshtoyu zakonom bulo viznane navit pravo robitnikiv na strajk za umovi sho strajkari ne vdavatimutsya do nasilnickih dij i ne zavazhatimut tim hto ne bazhav kidati robotu Bula skasovana j zaborona na stvorennya profspilok zaprovadzhena she za chasiv Velikoyi francuzkoyi revolyuciyi Perebudova ParizhaStarij Parizh yakij i v seredini XIX storichchya zberigav chimalo serednovichnih ris ne vidpovidav uyavlennyam Napoleona III pro stolicyu velichnoyi imperiyi Novij volodar pragnuv peretvoriti jogo na suchasne misto v yakomu nasampered bulo b zruchno zhiti Polipshiti transportne spoluchennya ta rozpochati masshtabne miske budivnictvo imperator doruchiv baronu Zhorzhu Osmanu vidomomu svoyeyu energiyeyu i napoleglivistyu Tomu z chasom perebudovu Parizha pochali napivzhartoma nazivati osmanizaciyeyu Do stolici buli priyednani blizhchi peredmistya zokrema Monmartr Na misci zaplutanih vuzkih vulichok postala merezha shirokih pryamih i svitlih bulvariv Na parizkih okolicyah oblashtuvali Bulonskij i Vensenskij lisi Parki stvoryuvalisya i v mezhah mista nevelichki skveri rozbili chi ne v kozhnomu kvartali a vzdovzh bulvariv visadili dereva Kultura Drugoyi imperiyiImperator pragnuv slavi pokrovitelya nauk i navit stvoriv vlasnu premiyu za vidkrittya v galuzi elektriki Najvidatnishimi francuzkimi vchenimi dobi Drugoyi imperiyi stali zasnovnik sociologiyi ta filosofiyi pozi tivizmu Ogyust Kont fiziolog Klod Bernar ta mikrobiolog Luyi Paster Uspihi nauki spriyali poyavi novogo literaturnogo zhanru nauko voyi fantastiki zasnovnikom yakogo vvazhayut francuzkogo romanista Zhyulya Verna Hudozhnim stilem Drugoyi imperiyi stav boz ar urochistij eklektichnij a inodi j nadmirno pishnij Arhitektori dobi boz aru vidkidali romantichnu strimanist ta smilivo vikoristovuvali spadshinu Vidrodzhennya baroko j ampiru ne curayuchis zapozichen iz neogotiki Nakopichennya i nagromadzhennya riznih ne zavzhdi poyednuvanih mizh soboyu skladovih peretvoryuvalo stvoreni nimi budivli na svoyeridni dekoraciyi spektaklyu zhittya Ne divno sho najvidomishoyu sporudoyu v stili bozar stala parizka Gran Opera zvedena Sharlem Garnye U muzici z yavivsya novij legkij zhanr opereta spravzhnim majstrom yakoyi vvazhayut Zhaka Offenbaha Bozaru v arhitekturi vidpovidav akademizm v zhivopisi Novij stil yaknajkrashe vidpovidav nastroyam ta smakam togochasnogo vishogo svitu aristokratiyi i burzhuaziyi yaki pragnuli nasolodzhuvatisya zamozhnim ta komfortnim zhittyam bez potryasin i revolyucij PrimitkiMustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 181 182 188 189 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 189 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 190 193 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 193 195 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2017 s 195 198