Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Історія Франції Портал
| |
 | |
| Античність Середньовічна Франція Західне Франкське королівство Капетинги (987—1328) Французький абсолютизм (1643—1789) Сучасна Франція | |
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (лютий 2020) |
Римська Галлія (фр. Gaule romaine) — велика провінція, що входила до складу Римської імперії в I ст до н. е. — V ст. н. е. Була створена римським державним апаратом на місці історичної області Галлія після 58 р. до н. е., після великих завоювань римського полководця Юлія Цезаря.
На півдні межувала з Іспанією, на південному сході — Італією, на сході з Германією. З півночі, від нескорених римлянами кельтських племен Римську Галлію захищала Британія. Після відходу римлян з Британії близько 406 року рубежі Галлії піддаються навалі германських племен. Галлія дістала назву від імені одного з найбільших кельтських племен (галли), які населяли великий регіон до і почасти після підкорення його Римом. У народній етимології романських народів етнонім Galli було пов'язане з лат. gallus («півень»), який і став національним символом Галлії, а потім і сучасної Франції, яка включає більшу частину території колишньої Римської Галлії і фактично є її культурно-мовною спадкоємицею.
Розвиток Галлії в римську епоху
До римського завоювання Галлія являла собою нечітку географічну область, населену розрізненими кельтськими племенами, що знаходяться на стадії первісного ладу. Після римського завоювання почалася посилена (хоча не до кінця завершена через велику площу) централізація Галлії, а також її інтенсивна колонізація римськими поселенцями з Італії. Вся провінція (а не тільки район Массілії / Марселя) виявилася активно залучена в торгівлю з середземноморським регіоном, отримали розвиток товарно-грошові відносини, була побудована мережа шляхів, що з'єднала околиці провінції з великими містами і Римом. На відміну від кельтів, на перетині торгових шляхів і в районах виходу джерел римляни зводили міські поселення, з часом досягли значних розмірів. Міста мали вулиці, будівлі, акведуки і амфітеатри. Столицею Галлії став античний Лугдунум (суч. Ліон).
Адміністративний поділ
Попри те, що при римлянах Галлія вперше отримала формальну політико-адміністративну єдність, економіко-соціальні відмінності між її регіонами зберігалися. Багато в чому вони були зумовлені відмінностями в рельєфі і кліматі. Римська влада це чудово усвідомлювала, розділивши Римську Галлію на кілька одиниць дрібнішого адміністративного порядку.
До речі, під словом «Галлія» у ранній римській державі мали на увазі дві території, населені кельтами: Цізальпійську Галлію і Трансальпійську Галлію. Цізальпійська Галлія знаходилася на півночі Італії (нинішня Паданська низовина і південні передгір'я Альп), з неї кельти були витіснені рано, а землі заселені римлянами і італіками. Цізальпійська Галлія з часом стала невід'ємною частиною Італії, хоча її романські діалекти зберегли близькість до трансальпійських завдяки спільному кельтському субстрату.
Романізація
Трансальпійська Галлія, тобто розташована за Альпами, приблизно збігалася з нинішньою Францією. Антична романізація почалася і за Альпами, але набагато пізніше. Процес романізації почався з півдня країни, просуваючись вгору по долині р. Рона, а потім торкнувся і більш північні області (Валлонія). Тим не менш, потужний кельтський субстрат в Галлії зберігався досить довго. Навіть через сторіччя після завоювання римлянами галли складали переважну більшість сільського населення в центрі і на півночі країни. Лише у великих містах і на південному узбережжі жило багато римлян за походженням. Набули поширення і змішані сім'ї (римляни, кельти, греки, бербери та ін.) Та й наприкінці III століття в околицях Ліона зберігалися кельтські поселення, де неможливо було спілкуватися без перекладача. І все ж після едикту імператора Каракалли 212 року римське громадянство отримали всі жителі імперії, в тому числі і Галлії, незалежно від національності. Це прискорило процес переходу на латинську мову, яка до того ж, на відміну від кельтських мов, мала добре розвинену писемність. Згодом нащадки галлів не тільки стали називати себе римлянами, а й втратили свою мову, повністю перейшовши на вульгарну латину. До кінця римського періоду в Галлії проживало за різними оцінками від 10 до 12 млн жителів, більшість з яких склали , які сповідують християнство і розмовляють латинською мовою.
Див. також
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istoriya Franciyi Portal Franciya Doistorichna Franciya Antichnist Galliya Gallska imperiya Rimska Galliya 50 do n e 486 Serednovichna Franciya Piznya Galliya 457 486 Burgundske korolivstvo Dinastiyi u skladi Frankskogo Korolivstva Merovingi 481 751 Karolingi 751 987 Zahidne Frankske korolivstvo Kapetingi 987 1328 Valua 1328 1589 Burboni 1589 1792 1814 1848 Stanova monarhiya u Franciyi 1302 1614 Dorevolyucijna Franciya Francuzkij absolyutizm 1643 1789 Suchasna Franciya Francuzka revolyuciya 1789 1799 Konstitucijna monarhiya 1791 1792 Persha respublika 1792 1804 Persha imperiya 1804 1814 Restavraciya Burboniv 1814 1830 Lipneva monarhiya 1830 1848 Druga respublika 1848 1852 Druga imperiya 1852 1870 Tretya respublika 1870 1940 Parizka komuna 1871 Rezhim Vishi 1940 1944 Timchasovij uryad 1944 1946 Chetverta respublika 1946 1958 P yata respublika z 1958 Istoriya Franciyi Cej shablon pereglyanutiobgovoritiredaguvati Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti lyutij 2020 Rimska Galliya fr Gaule romaine velika provinciya sho vhodila do skladu Rimskoyi imperiyi v I st do n e V st n e Bula stvorena rimskim derzhavnim aparatom na misci istorichnoyi oblasti Galliya pislya 58 r do n e pislya velikih zavoyuvan rimskogo polkovodcya Yuliya Cezarya Na pivdni mezhuvala z Ispaniyeyu na pivdennomu shodi Italiyeyu na shodi z Germaniyeyu Z pivnochi vid neskorenih rimlyanami keltskih plemen Rimsku Galliyu zahishala Britaniya Pislya vidhodu rimlyan z Britaniyi blizko 406 roku rubezhi Galliyi piddayutsya navali germanskih plemen Galliya distala nazvu vid imeni odnogo z najbilshih keltskih plemen galli yaki naselyali velikij region do i pochasti pislya pidkorennya jogo Rimom U narodnij etimologiyi romanskih narodiv etnonim Galli bulo pov yazane z lat gallus piven yakij i stav nacionalnim simvolom Galliyi a potim i suchasnoyi Franciyi yaka vklyuchaye bilshu chastinu teritoriyi kolishnoyi Rimskoyi Galliyi i faktichno ye yiyi kulturno movnoyu spadkoyemiceyu Rozvitok Galliyi v rimsku epohuDo rimskogo zavoyuvannya Galliya yavlyala soboyu nechitku geografichnu oblast naselenu rozriznenimi keltskimi plemenami sho znahodyatsya na stadiyi pervisnogo ladu Pislya rimskogo zavoyuvannya pochalasya posilena hocha ne do kincya zavershena cherez veliku ploshu centralizaciya Galliyi a takozh yiyi intensivna kolonizaciya rimskimi poselencyami z Italiyi Vsya provinciya a ne tilki rajon Massiliyi Marselya viyavilasya aktivno zaluchena v torgivlyu z seredzemnomorskim regionom otrimali rozvitok tovarno groshovi vidnosini bula pobudovana merezha shlyahiv sho z yednala okolici provinciyi z velikimi mistami i Rimom Na vidminu vid keltiv na peretini torgovih shlyahiv i v rajonah vihodu dzherel rimlyani zvodili miski poselennya z chasom dosyagli znachnih rozmiriv Mista mali vulici budivli akveduki i amfiteatri Stoliceyu Galliyi stav antichnij Lugdunum such Lion Administrativnij podilsuchasna istorichna karta z zobrazhennyam Galliyi 58 Popri te sho pri rimlyanah Galliya vpershe otrimala formalnu politiko administrativnu yednist ekonomiko socialni vidminnosti mizh yiyi regionami zberigalisya Bagato v chomu voni buli zumovleni vidminnostyami v relyefi i klimati Rimska vlada ce chudovo usvidomlyuvala rozdilivshi Rimsku Galliyu na kilka odinic dribnishogo administrativnogo poryadku Do rechi pid slovom Galliya u rannij rimskij derzhavi mali na uvazi dvi teritoriyi naseleni keltami Cizalpijsku Galliyu i Transalpijsku Galliyu Cizalpijska Galliya znahodilasya na pivnochi Italiyi ninishnya Padanska nizovina i pivdenni peredgir ya Alp z neyi kelti buli vitisneni rano a zemli zaseleni rimlyanami i italikami Cizalpijska Galliya z chasom stala nevid yemnoyu chastinoyu Italiyi hocha yiyi romanski dialekti zberegli blizkist do transalpijskih zavdyaki spilnomu keltskomu substratu RomanizaciyaTransalpijska Galliya tobto roztashovana za Alpami priblizno zbigalasya z ninishnoyu Franciyeyu Antichna romanizaciya pochalasya i za Alpami ale nabagato piznishe Proces romanizaciyi pochavsya z pivdnya krayini prosuvayuchis vgoru po dolini r Rona a potim torknuvsya i bilsh pivnichni oblasti Valloniya Tim ne mensh potuzhnij keltskij substrat v Galliyi zberigavsya dosit dovgo Navit cherez storichchya pislya zavoyuvannya rimlyanami galli skladali perevazhnu bilshist silskogo naselennya v centri i na pivnochi krayini Lishe u velikih mistah i na pivdennomu uzberezhzhi zhilo bagato rimlyan za pohodzhennyam Nabuli poshirennya i zmishani sim yi rimlyani kelti greki berberi ta in Ta j naprikinci III stolittya v okolicyah Liona zberigalisya keltski poselennya de nemozhlivo bulo spilkuvatisya bez perekladacha I vse zh pislya ediktu imperatora Karakalli 212 roku rimske gromadyanstvo otrimali vsi zhiteli imperiyi v tomu chisli i Galliyi nezalezhno vid nacionalnosti Ce priskorilo proces perehodu na latinsku movu yaka do togo zh na vidminu vid keltskih mov mala dobre rozvinenu pisemnist Zgodom nashadki galliv ne tilki stali nazivati sebe rimlyanami a j vtratili svoyu movu povnistyu perejshovshi na vulgarnu latinu Do kincya rimskogo periodu v Galliyi prozhivalo za riznimi ocinkami vid 10 do 12 mln zhiteliv bilshist z yakih sklali yaki spoviduyut hristiyanstvo i rozmovlyayut latinskoyu movoyu Div takozhRimska Dakiya Rimski provinciyiPosilannya