Галльська мова

Галльська мова (іноді також гальська мова) — мертва континентальна кельтська мова, поширена в Галлії до VI століття по Р.Х., коли зазнала значного занепаду, та на її території була поширена народна латина.

Галльська мова
Поширена в	Франція, Північна Італія, Швейцарія, Бельгія, Люксембург, Західна Німеччина
Носії	† вимерла
Писемність	Етруська, латинська, грецька
Класифікація	Індоєвропейська сім'я Кельтська група Континентальні кельтські мови
Офіційний статус
Коди мови

Галльська є P-кельтською мовою, хоча деякі написи (наприклад, ) має Q-кельтські характеристики (втім, це питання дискусій серед кельтологів). Галльська має дуже тісний зв'язок з острівними кельтськими (гойдельськими і бритськими). Письмові пам'ятки були виявлені на всьому терені колишньої Римської Галлії, яка охоплює сучасну Францію, а також як частини Швейцарії, Італії, Німеччини та Бельгії.

Історія розвитку

Носії мови, кельтські племена, незадовго до нашої ери населяли територію від Піренейського півострова до Малої Азії. Галльська мова була комплексом різних, але досить близьких племінних діалектів. Вона виділяється в особливу гілку кельтських мов. До нас дійшли епіграфічні пам'ятки Галльською мовою. Більшість коротких написів містять лише присвятні формули. Важлива пам'ятка — календар на бронзовій дошці з Коліньї. Багато галльських слів та власних імен збереглося в латинських написах і в творах античних авторів. Галльська мова дуже архаїчна. Фонетична подоба слів не зазнала значних змін. Переходи приголосних, мабуть, не відбулися. У більшості областей свого поширення галльська мова була витіснена латиною до 5—6 ст. н. е. Безліч галльських слів збереглося в сучасній французькій мові і північноіталійських діалектах.

Цікаві факти

• Штучна реконструйована галльська мова використовується в більшості пісень швейцарської групи Eluveitie, яка грає фолк-метал.

Примітки

1. Meid, 1994

Література

• Delamarre, X. (2003). Dictionnaire de la langue gauloise (2nd ed.). Paris: Editions Errance. (фр.)
• Lambert, Pierre-Yves (2003) La langue gauloise (2nd ed.) Paris: Editions Errance.
• Lejeune, Michel (1971). Lepontica (Monographies linguistiques, 1). Paris: Société d’edition «les Belles Lettres»
• Meid, Wolfgang (1994) Gaulish Inscriptions. Budapest: Archaeolingua.
• Recueil des inscriptions gauloises (XLVe supplément à «GALLIA»), ed. Paul-Marie Duval et al. 4 vols. Paris: CNRS, 1985—2002.
• Solinas, Patrizia (1995). ‘Il celtico in Italia’. Studi Etruschi 60:311-408
• , Merde à César, Edition de la Différence, 2000 () (фр.)
• , Dictionnaire français-gaulois , Edition de la Différence, 2004 () (фр.)

Посилання

• (англ.)
• (англ.)
• Календарь Колиньи(англ.)
• Две галльские надписи в тезаурусе TITUS [ 18 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
• (фр.)
• http://www.arbre-celtique.com [ 6 грудня 2000 у Wayback Machine.] (фр.)
• [1] [ 5 липня 2011 у Wayback Machine.] корпус галльских и кельтиберских надписей онлайн (фр.)