Гре́цька абе́тка (грец. Ελληνικό αλφάβητο) — абетка, що використовується в грецькій мові для писемності з IX століття до н. е. Найперша абетка у вузькому сенсі, на її основі створено латинську та кириличну абетки.
Грецька абетка Ελληνικό αλφάβητο | |
---|---|
Вид | алфавіт (абетка) |
Мови | грецька, бактрійська (історично), албанська та інші |
Період | 800 р. до н. е.—сьогодення |
Походження | протосинайське письмо
|
Дочірні системи | староіталійські абетки латинська абетка кирилиця готська абетка коптська абетка |
Напрям | зліва направо |
|
Історія
Перші відомі нам записи давньою грецькою мовою (в часи мікенської культури, XV—XII ст. до н. е.) зроблено складовим лінійним письмом Б. Лінійне письмо Б постало з лінійного письма А, що слугувало для записів неіндоєвропейською мінойською мовою. Мінойська силабарія була погано пристосованою до запису текстів грецькою мовою. Після падіння мікенської цивілізації це письмо було забуте. Нові записи грецькою мовою з'явилися вже після закінчення темних століть і це були записи абетковим письмом.
Грецька абетка виникла у VIII столітті до н. е. як подальший розвиток фінікійської абетки. Фінікійська абетка являла собою консонантне письмо, тобто в ній записувалися тільки приголосні звуки. Така будова алфавіту менш придатна для грецької, ніж для семітських мов, тому декілька фінікійських приголосних були пристосовані для позначення голосних звуків. Таким чином, грецький алфавіт — перший у світі консонантно-вокальний алфавіт.
В епоху класичного розквіту грецька абетка існувала в полісах Еллади в більш ніж 20 варіантах, які відрізнялись передачею на письмі кількох символів. За географічним критерієм варіанти грецької абетки поділяють на 3 гілки:
- архаїчні алфавіти дорійських островів Егейського моря (Фера, Мілос, Крит);
- східна зона (поліси Малої Азії, Аттика, Арголіда, Коринф);
- західна зона (Лаконія, Аркадія, Беотія, Фессалія, грецькі колонії в Італії).
У західному варіанті літера Χ мала значення «ксі» (звідси пізніша латинська X), Ξ не використовувалась, а Ψ мала значення «хі». Архаїчні варіанти не мали літер Φ, Χ, Ψ, Ξ, послуговуючись натомість Π, Κ, ΠΣ, ΚΣ.
Подальшого розвитку набули тільки два варіанти: східно- та західногрецький. Східний варіант пізніше розвинувся в класичне давньогрецьке та візантійське письмо, яке в свою чергу стало основою коптського, готського, вірменського та грузинського письма, а також слов'янської кирилиці. Західний варіант став основою для етруської, а відтак латинської абетки та рунічного німецького письма.
На сьогодні грецька абетка складається із 24 літер. У грецькій абетці використовуються діакритичні знаки. Зокрема, умлаут (¨) використовується для того, аби розрізняти дифтонги «οι» та «οϊ», які вимовляються відповідно як «і» та «οі», а також «αι» та «αϊ», — як «е» та «аі».
Вплив і сучасне значення
Грецька абетка послужила базою, на якій розвинулося безліч алфавітів, що поширилися в Європі та на Близькому Сході, і використовуються в системах писемності більшості країн світу, в тому числі латиниця та кирилиця. Первісна кирилиця була по суті грецьким алфавітом з декількома додатковими літерами, тому у старослов'янській мові слова грецького походження писалися так само, як і в грецькій.
Крім використання для запису мови, літери грецького алфавіту використовуються як міжнародні символи в математиці та інших науках, для найменування елементарних частинок, зірок та інших об'єктів.
Літери
Α α — альфа | Β β — бета | Γ γ — гамма | Δ δ — дельта |
Ε ε — епсилон | Ζ ζ — дзета | Η η — ета | Θ θ — тета |
Ι ι — йота | Κ κ — каппа | Λ λ — лямбда | Μ μ — мю |
Ν ν — ню | Ξ ξ — ксі | Ο ο — омікрон | Π π — пі |
Ρ ρ — ро | Σ σ ς — сигма | Τ τ — тау | Υ υ — іпсилон |
Φ φ — фі | Χ χ — хі | Ψ ψ — псі | Ω ω — омега |
Порівняння
Наведена нижче таблиця представляє літери сучасної грецької абетки з прототипами у фінікійській абетці, відповідниками в латиниці (вимова транскрипції відповідає вимогам МФА). Крім того подано відповідні значення літер у системі грецьких чисел.
Літера | Назва | Вимова | Фінікійський прообраз | Латинська транслітерація | Чисельне значення | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
давньо- грецька | візан- тійська | сучасна грецька | українська | давньо- грецька | сучасна грецька | давньо- грецька | сучасна грецька | |||
Α α | ἄλφα | άλφα | альфа | [a] [aː] | [a] | алеф | a | 1 | ||
Β β | βῆτα | βήτα | бета (віта) | [b] | [v] | бет | b | v | 2 | |
Γ γ | γάμμα | γάμμα γάμα | гамма | [g] | [ɣ], [ʝ] | гімель | g | gh, g, j | 3 | |
Δ δ | δέλτα | δέλτα | дельта | [d] | [ð] | d | d, dh | 4 | ||
Ε ε | εἶ | ἒ ψιλόν | έψιλον | епсилон | [e] | e | 5 | |||
Ζ ζ | ζῆτα | ζήτα | дзета (зіта) | [dz], пізніше [zː] | [z] | z | 7 | |||
Η η | ἦτα | ήτα | ета (іта) | [ɛː] | [i] | хет | e, ē | i | 8 | |
Θ θ | θῆτα | θήτα | тета (фіта) | [tʰ] | [θ] | th | 9 | |||
Ι ι | ἰῶτα | ιώτα γιώτα | йота | [i] [iː] | [i], [j] | i | 10 | |||
Κ κ | κάππα | κάππα κάπα | каппа | [k] | [k], [c] | k | 20 | |||
Λ λ | λάβδα | λάμβδα | λάμδα λάμβδα | лямбда (лямда) | [l] | ламед | l | 30 | ||
Μ μ | μῦ | μι μυ | мю (мі) | [m] | мем | m | 40 | |||
Ν ν | νῦ | νι νυ | ню (ні) | [n] | n | 50 | ||||
Ξ ξ | ξεῖ | ξῖ | ξι | ксі | [ks] | самех | x | x, ks | 60 | |
Ο ο | οὖ | ὂ μικρόν | όμικρον | омікрон | [o] | o | 70 | |||
Π π | πεῖ | πῖ | πι | пі | [p] | p | 80 | |||
Ρ ρ | ῥῶ | ρω | ро | [r], [r̥] | [r] | r (ῥ: rh) | r | 100 | ||
Σ σ ς | σῖγμα | σίγμα | сигма | [s] | шин | s | 200 | |||
Τ τ | ταῦ | ταυ | тау (таф) | [t] | тав | t | 300 | |||
Υ υ | ὖ | ὖ ψιλόν | ύψιλον | іпсилон | [y], [yː] (раніше [u], [uː]) | [i] | вав | u, y | y, v, f | 400 |
Φ φ | φεῖ | φῖ | φι | фі | [pʰ] | [f] | походження невстановлене | ph | f | 500 |
Χ χ | χεῖ | χῖ | χι | хі | [kʰ] | [x], [ç] | ch | ch, kh | 600 | |
Ψ ψ | ψεῖ | ψῖ | ψι | псі | [ps] | ps | 700 | |||
Ω ω | ὦ | ὦ μέγα | ωμέγα | омега | [ɔː] | [o] | — | o, ō | o | 800 |
Застарілі літери
Наведені нижче літери не входять у класичну грецьку абетку, проте три з них (дигамма, коппа та сампі) застосовувалися в системі грецьких чисел, а дві (коппа та сампі) застосовуються й нині (дигамму у візантійську добу заміняла стигма).
Ϝ ϝ — дигамма | Ϛ ϛ — стигма | Ͱ ͱ — хета | Ϻ ϻ — сан |
Ϟ(Ϙ) — коппа | Ϡ(Ͳ) — сампі | Ϸ ϸ — шо |
Порівняння
У деяких архаїчних грецьких діалектах усі літери, нині віднесені до застарілих, мали звукове значення і їх вживали для запису слів.
Літера | Фінікій- ський прообраз | Назва | Латинська транслітерація | Вимова | Чисельне значення | ||
---|---|---|---|---|---|---|---|
українська | архаїчна | класична | |||||
* варіант — Ϝ ϝ | вав | дигамма, | ϝαῦ | δίγαμμα | w | [w] | 6 |
стигма | – | στῖγμα | st | [st] | 6 | ||
* | хета | ͱήτα | ἧτα | h | [h] | – | |
сан | ϻάν | σάν | s | [s] | – | ||
коппа | ϙόππα | κόππα | q | [k] | 90 | ||
сампі | – | σαμπῖ | ss | [ts], [sː], [ks], | 900 | ||
шо | – | – | š | [ʃ] | – |
Грецька абетка в Unicode
Unicode досить добре підтримує політонічну та сучасну орфографію і навіть багато архаїчних форм для епіграфіки. За допомогою поєднання символів Unicode також підтримує грецьку філологію та діалектологію, інші спеціальні вимоги. Однак більшість сучасних рушіїв відтворення тексту не підтримують поєднання символів і, таким чином, хоча α з макроном і акутом може бути представлена як U+03B1 U+0304 U+0301, це рідко дає відтворення ᾱ.
Код | Літера | Unicode | Код | Літера | Unicode | |
---|---|---|---|---|---|---|
α | α | U+03B1 | Α | Α | U+0391 | |
β | β | U+03B2 | Β | Β | U+0392 | |
γ | γ | U+03B3 | Γ | Γ | U+0393 | |
δ | δ | U+03B4 | Δ | Δ | U+0394 | |
ε | ε | U+03B5 | Ε | Ε | U+0395 | |
ζ | ζ | U+03B6 | Ζ | Ζ | U+0396 | |
η | η | U+03B7 | Η | Η | U+0397 | |
θ | θ | U+03B8 | Θ | Θ | U+0398 | |
ι | ι | U+03B9 | Ι | Ι | U+0399 | |
κ | κ | U+03BA | Κ | Κ | U+039A | |
λ | λ | U+03BB | Λ | Λ | U+039B | |
μ | μ | U+03BC | Μ | Μ | U+039C | |
ν | ν | U+03BD | Ν | Ν | U+039D | |
ξ | ξ | U+03BE | Ξ | Ξ | U+039E | |
ο | ο | U+03BF | Ο | Ο | U+039F | |
π | π | U+03C0 | Π | Π | U+03A0 | |
ρ | ρ | U+03C1 | Ρ | Ρ | U+03A1 | |
σ | σ | U+03C3 | Σ | Σ | U+03A3 | |
ς | ς | U+03C2 | ||||
τ | τ | U+03C4 | Τ | Τ | U+03A4 | |
υ | υ | U+03C5 | Υ | Υ | U+03A5 | |
φ | φ | U+03C6 | Φ | Φ | U+03A6 | |
ψ | ψ | U+03C8 | Ψ | Ψ | U+03A8 | |
χ | χ | U+03C7 | Χ | Χ | U+03A7 | |
ω | ω | U+03C9 | Ω | Ω | U+03A9 |
Розширена грецька абетка (політонічна)
0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | A | B | C | D | E | F | |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1F00 | ἀ | ἁ | ἂ | ἃ | ἄ | ἅ | ἆ | ἇ | Ἀ | Ἁ | Ἂ | Ἃ | Ἄ | Ἅ | Ἆ | Ἇ |
1F10 | ἐ | ἑ | ἒ | ἓ | ἔ | ἕ | Ἐ | Ἑ | Ἒ | Ἓ | Ἔ | Ἕ | ||||
1F20 | ἠ | ἡ | ἢ | ἣ | ἤ | ἥ | ἦ | ἧ | Ἠ | Ἡ | Ἢ | Ἣ | Ἤ | Ἥ | Ἦ | Ἧ |
1F30 | ἰ | ἱ | ἲ | ἳ | ἴ | ἵ | ἶ | ἷ | Ἰ | Ἱ | Ἲ | Ἳ | Ἴ | Ἵ | Ἶ | Ἷ |
1F40 | ὀ | ὁ | ὂ | ὃ | ὄ | ὅ | Ὀ | Ὁ | Ὂ | Ὃ | Ὄ | Ὅ | ||||
1F50 | ὐ | ὑ | ὒ | ὓ | ὔ | ὕ | ὖ | ὗ | Ὑ | Ὓ | Ὕ | Ὗ | ||||
1F60 | ὠ | ὡ | ὢ | ὣ | ὤ | ὥ | ὦ | ὧ | Ὠ | Ὡ | Ὢ | Ὣ | Ὤ | Ὥ | Ὦ | Ὧ |
1F70 | ὰ | ά | ὲ | έ | ὴ | ή | ὶ | ί | ὸ | ό | ὺ | ύ | ὼ | ώ | ||
1F80 | ᾀ | ᾁ | ᾂ | ᾃ | ᾄ | ᾅ | ᾆ | ᾇ | ᾈ | ᾉ | ᾊ | ᾋ | ᾌ | ᾍ | ᾎ | ᾏ |
1F90 | ᾐ | ᾑ | ᾒ | ᾓ | ᾔ | ᾕ | ᾖ | ᾗ | ᾘ | ᾙ | ᾚ | ᾛ | ᾜ | ᾝ | ᾞ | ᾟ |
1FA0 | ᾠ | ᾡ | ᾢ | ᾣ | ᾤ | ᾥ | ᾦ | ᾧ | ᾨ | ᾩ | ᾪ | ᾫ | ᾬ | ᾭ | ᾮ | ᾯ |
1FB0 | ᾰ | ᾱ | ᾲ | ᾳ | ᾴ | ᾶ | ᾷ | Ᾰ | Ᾱ | Ὰ | Ά | ᾼ | ᾽ | ι | ᾿ | |
1FC0 | ῀ | ῁ | ῂ | ῃ | ῄ | ῆ | ῇ | Ὲ | Έ | Ὴ | Ή | ῌ | ῍ | ῎ | ῏ | |
1FD0 | ῐ | ῑ | ῒ | ΐ | ῖ | ῗ | Ῐ | Ῑ | Ὶ | Ί | ῝ | ῞ | ῟ | |||
1FE0 | ῠ | ῡ | ῢ | ΰ | ῤ | ῥ | ῦ | ῧ | Ῠ | Ῡ | Ὺ | Ύ | Ῥ | ῭ | ΅ | ` |
1FF0 | ῲ | ῳ | ῴ | ῶ | ῷ | Ὸ | Ό | Ὼ | Ώ | ῼ | ´ | ῾ |
Діакритичні знаки
Злиті та незлиті діакритичні знаки, що вживаються у грецькій мові:
Злиті | Незлиті | Приклад відтворення | Опис |
---|---|---|---|
U+0300 | U+0060 | ( ̀) | варіа/гравіс |
U+0301 | U+00B4, U+0384 | ( ́) | охіа/тонос/акут |
U+0304 | U+00AF | ( ̄) | макрон |
U+0306 | U+02D8 | ( ̆) | врахі/бревіс |
U+0308 | U+00A8 | ( ̈) | діалітіка/умлаут |
U+0313 | U+02BC | ( ̓) | псилі/верхня кома (псилі) |
U+0314 | U+02BD | ( ̔) | дасія/перевернута верхня кома () |
U+0342 | ( ͂) | периспомені (циркумфлекс) | |
U+0343 | ( ̓) | короніс (= U+0313) | |
U+0344 | U+0385 | ( ̈́) | діалітіка тонос (застарілий, = U+0308 U+0301) |
U+0345 | U+037A | ( ͅ) | іпогеграммені/ |
Див. також
Примітки
- For extended discussion of problematic Greek letter forms in Unicode see Greek Unicode Issues [ 16 березня 2016 у Wayback Machine.].
Посилання
- Числове значення грецьких літер // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 544. — .
- Греческий алфавит, греческая письменность [ 21 серпня 2010 у Wayback Machine.]
- Стандарт Unicode
- Unicode — Грецька абетка [Архівовано 5 вересня 2012 у WebCite]
- Unicode FAQ — Greek Language and Script [ 23 червня 2010 у Wayback Machine.]
- Unicode test for all Greek-related Unicode ranges [ 20 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Типографіка
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gre cka abe tka grec Ellhniko alfabhto abetka sho vikoristovuyetsya v greckij movi dlya pisemnosti z IX stolittya do n e Najpersha abetka u vuzkomu sensi na yiyi osnovi stvoreno latinsku ta kirilichnu abetki Grecka abetka Ellhniko alfabhtoVid alfavit abetka Movi grecka baktrijska istorichno albanska ta inshiPeriod 800 r do n e sogodennyaPohodzhennya protosinajske pismofinikijske pismoGrecka abetkaDochirni sistemi staroitalijski abetki latinska abetka kirilicya gotska abetka koptska abetkaNapryam zliva napravoYunikod U 0370 U 03FF grecka i koptskaU 1F00 U 1FFF grecka rozshirenaGrecka abetkaA a alfa B b betaG g gamma D d deltaE e epsilon Z z dzetaH h eta 8 8 tetaI i jota K k kappaL l lyambda M m myuN n nyu 3 3 ksiO o omikron P p piR r ro S s s sigmaT t tau Y y ipsilonF f fi X x hiPS ps psi W w omegaZastariliϜ ϝ digamma Ϛ ϛ stigmaͰ ͱ heta Ϻ ϻ sanϞ Ϙ koppa Ϡ Ͳ sampiϷ ϸ shoIstoriyaPershi vidomi nam zapisi davnoyu greckoyu movoyu v chasi mikenskoyi kulturi XV XII st do n e zrobleno skladovim linijnim pismom B Linijne pismo B postalo z linijnogo pisma A sho sluguvalo dlya zapisiv neindoyevropejskoyu minojskoyu movoyu Minojska silabariya bula pogano pristosovanoyu do zapisu tekstiv greckoyu movoyu Pislya padinnya mikenskoyi civilizaciyi ce pismo bulo zabute Novi zapisi greckoyu movoyu z yavilisya vzhe pislya zakinchennya temnih stolit i ce buli zapisi abetkovim pismom Grecka abetka na chornofigurnomu kiliksi Nacionalnij arheologichnij muzej Afin Grecka abetka vinikla u VIII stolitti do n e yak podalshij rozvitok finikijskoyi abetki Finikijska abetka yavlyala soboyu konsonantne pismo tobto v nij zapisuvalisya tilki prigolosni zvuki Taka budova alfavitu mensh pridatna dlya greckoyi nizh dlya semitskih mov tomu dekilka finikijskih prigolosnih buli pristosovani dlya poznachennya golosnih zvukiv Takim chinom greckij alfavit pershij u sviti konsonantno vokalnij alfavit V epohu klasichnogo rozkvitu grecka abetka isnuvala v polisah Elladi v bilsh nizh 20 variantah yaki vidriznyalis peredacheyu na pismi kilkoh simvoliv Za geografichnim kriteriyem varianti greckoyi abetki podilyayut na 3 gilki arhayichni alfaviti dorijskih ostroviv Egejskogo morya Fera Milos Krit shidna zona polisi Maloyi Aziyi Attika Argolida Korinf zahidna zona Lakoniya Arkadiya Beotiya Fessaliya grecki koloniyi v Italiyi U zahidnomu varianti litera X mala znachennya ksi zvidsi piznisha latinska X 3 ne vikoristovuvalas a PS mala znachennya hi Arhayichni varianti ne mali liter F X PS 3 poslugovuyuchis natomist P K PS KS Podalshogo rozvitku nabuli tilki dva varianti shidno ta zahidnogreckij Shidnij variant piznishe rozvinuvsya v klasichne davnogrecke ta vizantijske pismo yake v svoyu chergu stalo osnovoyu koptskogo gotskogo virmenskogo ta gruzinskogo pisma a takozh slov yanskoyi kirilici Zahidnij variant stav osnovoyu dlya etruskoyi a vidtak latinskoyi abetki ta runichnogo nimeckogo pisma Na sogodni grecka abetka skladayetsya iz 24 liter U greckij abetci vikoristovuyutsya diakritichni znaki Zokrema umlaut vikoristovuyetsya dlya togo abi rozriznyati diftongi oi ta oi yaki vimovlyayutsya vidpovidno yak i ta oi a takozh ai ta ai yak e ta ai Vpliv i suchasne znachennya Grecka abetka posluzhila bazoyu na yakij rozvinulosya bezlich alfavitiv sho poshirilisya v Yevropi ta na Blizkomu Shodi i vikoristovuyutsya v sistemah pisemnosti bilshosti krayin svitu v tomu chisli latinicya ta kirilicya Pervisna kirilicya bula po suti greckim alfavitom z dekilkoma dodatkovimi literami tomu u staroslov yanskij movi slova greckogo pohodzhennya pisalisya tak samo yak i v greckij Krim vikoristannya dlya zapisu movi literi greckogo alfavitu vikoristovuyutsya yak mizhnarodni simvoli v matematici ta inshih naukah dlya najmenuvannya elementarnih chastinok zirok ta inshih ob yektiv LiteriGrecka abetka vimova zvukiv nosiyem greckoyi movi source source Pri problemah glyante v dovidku A a alfa B b beta G g gamma D d deltaE e epsilon Z z dzeta H h eta 8 8 tetaI i jota K k kappa L l lyambda M m myuN n nyu 3 3 ksi O o omikron P p piR r ro S s s sigma T t tau Y y ipsilonF f fi X x hi PS ps psi W w omegaPorivnyannya Navedena nizhche tablicya predstavlyaye literi suchasnoyi greckoyi abetki z prototipami u finikijskij abetci vidpovidnikami v latinici vimova transkripciyi vidpovidaye vimogam MFA Krim togo podano vidpovidni znachennya liter u sistemi greckih chisel Litera Nazva Vimova Finikijskij proobraz Latinska transliteraciya Chiselne znachennyadavno grecka vizan tijska suchasna grecka ukrayinska davno grecka suchasna grecka davno grecka suchasna greckaA a ἄlfa alfa alfa a aː a alef a 1B b bῆta bhta beta vita b v bet b v 2G g gamma gamma gama gamma g ɣ ʝ gimel g gh g j 3D d delta delta delta d d d d dh 4E e eἶ ἒ psilon epsilon epsilon e e 5Z z zῆta zhta dzeta zita dz piznishe zː z z 7H h ἦta hta eta ita ɛː i het e e i 88 8 8ῆta 8hta teta fita tʰ 8 th 9I i ἰῶta iwta giwta jota i iː i j i 10K k kappa kappa kapa kappa k k c k 20L l labda lambda lamda lambda lyambda lyamda l lamed l 30M m mῦ mi my myu mi m mem m 40N n nῦ ni ny nyu ni n n 503 3 3eῖ 3ῖ 3i ksi ks sameh x x ks 60O o oὖ ὂ mikron omikron omikron o o 70P p peῖ pῖ pi pi p p 80R r ῥῶ rw ro r r r r ῥ rh r 100S s s sῖgma sigma sigma s shin s 200T t taῦ tay tau taf t tav t 300Y y ὖ ὖ psilon ypsilon ipsilon y yː ranishe u uː i vav u y y v f 400F f feῖ fῖ fi fi pʰ f pohodzhennya nevstanovlene ph f 500X x xeῖ xῖ xi hi kʰ x c ch ch kh 600PS ps pseῖ psῖ psi psi ps ps 700W w ὦ ὦ mega wmega omega ɔː o o ō o 800Zastarili literiNavedeni nizhche literi ne vhodyat u klasichnu grecku abetku prote tri z nih digamma koppa ta sampi zastosovuvalisya v sistemi greckih chisel a dvi koppa ta sampi zastosovuyutsya j nini digammu u vizantijsku dobu zaminyala stigma Ϝ ϝ digamma Ϛ ϛ stigma Ͱ ͱ heta Ϻ ϻ sanϞ Ϙ koppa Ϡ Ͳ sampi Ϸ ϸ shoPorivnyannya U deyakih arhayichnih greckih dialektah usi literi nini vidneseni do zastarilih mali zvukove znachennya i yih vzhivali dlya zapisu sliv Litera Finikij skij proobraz Nazva Latinska transliteraciya Vimova Chiselne znachennyaukrayinska arhayichna klasichna variant Ϝ ϝ vav digamma ϝaῦ digamma w w 6stigma stῖgma st st 6 heta ͱhta ἧta h h san ϻan san s s koppa ϙoppa koppa q k 90sampi sampῖ ss ts sː ks 900sho s ʃ Grecka abetka v UnicodeUnicode dosit dobre pidtrimuye politonichnu ta suchasnu orfografiyu i navit bagato arhayichnih form dlya epigrafiki Za dopomogoyu poyednannya simvoliv Unicode takozh pidtrimuye grecku filologiyu ta dialektologiyu inshi specialni vimogi Odnak bilshist suchasnih rushiyiv vidtvorennya tekstu ne pidtrimuyut poyednannya simvoliv i takim chinom hocha a z makronom i akutom mozhe buti predstavlena yak U 03B1 U 0304 U 0301 ce ridko daye vidtvorennya ᾱ Kod Litera Unicode Kod Litera Unicodea a U 03B1 A A U 0391b b U 03B2 B B U 0392g g U 03B3 G G U 0393d d U 03B4 D D U 0394e e U 03B5 E E U 0395z z U 03B6 Z Z U 0396h h U 03B7 H H U 03978 8 U 03B8 8 8 U 0398i i U 03B9 I I U 0399k k U 03BA K K U 039Al l U 03BB L L U 039Bm m U 03BC M M U 039Cn n U 03BD N N U 039D3 3 U 03BE 3 3 U 039Eo o U 03BF O O U 039Fp p U 03C0 P P U 03A0r r U 03C1 R R U 03A1s s U 03C3 S S U 03A3s s U 03C2t t U 03C4 T T U 03A4y y U 03C5 Y Y U 03A5f f U 03C6 F F U 03A6ps ps U 03C8 PS PS U 03A8x x U 03C7 X X U 03A7w w U 03C9 W W U 03A9Rozshirena grecka abetka politonichna 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 A B C D E F1F00 ἀ ἁ ἂ ἃ ἄ ἅ ἆ ἇ Ἀ Ἁ Ἂ Ἃ Ἄ Ἅ Ἆ Ἇ1F10 ἐ ἑ ἒ ἓ ἔ ἕ Ἐ Ἑ Ἒ Ἓ Ἔ Ἕ 1F20 ἠ ἡ ἢ ἣ ἤ ἥ ἦ ἧ Ἠ Ἡ Ἢ Ἣ Ἤ Ἥ Ἦ Ἧ1F30 ἰ ἱ ἲ ἳ ἴ ἵ ἶ ἷ Ἰ Ἱ Ἲ Ἳ Ἴ Ἵ Ἶ Ἷ1F40 ὀ ὁ ὂ ὃ ὄ ὅ Ὀ Ὁ Ὂ Ὃ Ὄ Ὅ 1F50 ὐ ὑ ὒ ὓ ὔ ὕ ὖ ὗ Ὑ Ὓ Ὕ Ὗ1F60 ὠ ὡ ὢ ὣ ὤ ὥ ὦ ὧ Ὠ Ὡ Ὢ Ὣ Ὤ Ὥ Ὦ Ὧ1F70 ὰ a ὲ e ὴ h ὶ i ὸ o ὺ y ὼ w 1F80 ᾀ ᾁ ᾂ ᾃ ᾄ ᾅ ᾆ ᾇ ᾈ ᾉ ᾊ ᾋ ᾌ ᾍ ᾎ ᾏ1F90 ᾐ ᾑ ᾒ ᾓ ᾔ ᾕ ᾖ ᾗ ᾘ ᾙ ᾚ ᾛ ᾜ ᾝ ᾞ ᾟ1FA0 ᾠ ᾡ ᾢ ᾣ ᾤ ᾥ ᾦ ᾧ ᾨ ᾩ ᾪ ᾫ ᾬ ᾭ ᾮ ᾯ1FB0 ᾰ ᾱ ᾲ ᾳ ᾴ ᾶ ᾷ Ᾰ Ᾱ Ὰ A ᾼ i 1FC0 ῂ ῃ ῄ ῆ ῇ Ὲ E Ὴ H ῌ 1FD0 ῐ ῑ ῒ i ῖ ῗ Ῐ Ῑ Ὶ I 1FE0 ῠ ῡ ῢ y ῤ ῥ ῦ ῧ Ῠ Ῡ Ὺ Y Ῥ 1FF0 ῲ ῳ ῴ ῶ ῷ Ὸ O Ὼ W ῼ Diakritichni znaki Zliti ta nezliti diakritichni znaki sho vzhivayutsya u greckij movi Zliti Nezliti Priklad vidtvorennya OpisU 0300 U 0060 varia gravisU 0301 U 00B4 U 0384 ohia tonos akutU 0304 U 00AF makronU 0306 U 02D8 vrahi brevisU 0308 U 00A8 dialitika umlautU 0313 U 02BC psili verhnya koma psili U 0314 U 02BD dasiya perevernuta verhnya koma U 0342 perispomeni cirkumfleks U 0343 koronis U 0313 U 0344 U 0385 dialitika tonos zastarilij U 0308 U 0301 U 0345 U 037A ipogegrammeni Div takozhGrecka mova Grecki chisla Kirilicya LatinicyaPrimitkiFor extended discussion of problematic Greek letter forms in Unicode see Greek Unicode Issues 16 bereznya 2016 u Wayback Machine PosilannyaChislove znachennya greckih liter Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 544 ISBN 978 966 439 921 7 Grecka abetka u sestrinskih VikiproyektahPortal Greciya Grecka abetka u Vikishovishi Grecheskij alfavit grecheskaya pismennost 21 serpnya 2010 u Wayback Machine Standart UnicodeUnicode Grecka abetka Arhivovano 5 veresnya 2012 u WebCite Unicode FAQ Greek Language and Script 23 chervnya 2010 u Wayback Machine Unicode test for all Greek related Unicode ranges 20 veresnya 2017 u Wayback Machine Tipografika