Готська абетка — сукупність символів, якими написані тексти готською мовою, що дійшли до нашого часу. Вважається, що абетку уклав у IV столітті вестготський єпископ Ульфіла, який переклав готською мовою Біблію. До того часу готи використовували руни. Однак Ульфіла вважав, що руни як письмо, пов'язане з язичництвом, не годяться для перекладу священних книг. Свою абетку єпископ уклав на основі грецького алфавіту з додаванням п'яти латинських літер, а також двох рун. Назви літер, засвідчені в IX столітті у «Codex Vindobonensis 795», збігаються з назвами рун.
Готська абетка | |
---|---|
Вид | |
Мови | Готська мова |
Період | 350-600 |
Напрям | Зліва направо |
U+10330–U+1034F | |
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. |
Готські літери також використовували як цифри. В такому випадку, подібно як у церковнослов'янській мові, над літерами ставили крапку або штрих.
Алфавіт
Літера | Трансліт. | Зіставлення | Назва | IPA | Числове значення | XML | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
𐌰 | a | Α | ahsa / aza | /a, aː/ | 1 | 𐌰 | |
𐌱 | b | Β | bairkan / bercna | /b, β/ | 2 | 𐌱 | |
𐌲 | g | Γ | giba / geuua | /ɡ, ŋ/ | 3 | 𐌲 | |
𐌳 | d | Δ | dags / daaz | /d, ð/ | 4 | 𐌳 | |
𐌴 | e | Ε | aiƕus / eyz | /e, eː/ | 5 | 𐌴 | |
𐌵 | q | Π | qairþra (qairthra) / qertra | /kʷ/ | 6 | 𐌵 | |
𐌶 | z | Ζ | ezec | /z/ | 7 | 𐌶 | |
𐌷 | h | H | hagl / haal | /h/ | 8 | 𐌷 | |
𐌸 | þ, th | Θ | þiuþ (thiuth) / thyth | /θ/ | 9 | 𐌸 | |
𐌹 | i | Ι | eis / iiz | /i, iː/ | 10 | 𐌹 | |
𐌺 | k | Κ | kusma / chozma | /k/ | 20 | 𐌺 | |
𐌻 | l | Λ | lagus / laaz | /l/ | 30 | 𐌻 | |
𐌼 | m | Μ | manna | /m/ | 40 | 𐌼 | |
𐌽 | n | Ν | nauþs (nauths) / noicz | /n/ | 50 | 𐌽 | |
𐌾 | j | ᛃ | jer / gaar | /j/ | 60 | 𐌾 | |
𐌿 | u | ᚢ | urus / uraz | /u, uː/ | 70 | 𐌿 | |
𐍀 | p | Π | pairþra (pairthra) / pertra | /p/ | 80 | 𐍀 | |
𐍁 | Ϟ | 90 | 𐍁 | ||||
𐍂 | r | R | raida / reda | /r/ | 100 | 𐍂 | |
𐍃 | s | S | sauil / sugil | /s/ | 200 | 𐍃 | |
𐍄 | t | Τ | teiws / tyz | /t/ | 300 | 𐍄 | |
𐍅 | w | Υ | winja / uuinne | /w, y/ | 400 | 𐍅 | |
𐍆 | f | F | faihu / fe | /f/ | 500 | 𐍆 | |
𐍇 | x | Χ | iggws / enguz | /kʰ/ | 600 | 𐍇 | |
𐍈 | ƕ, hw | Θ | ƕair / uuaer | /ʍ/ | 700 | 𐍈 | |
𐍉 | o | Ω | oþal (othal) / utal | /o, oː/ | 800 | 𐍉 | |
𐍊 | Ϡ | 900 | 𐍊 |
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 березня 2010. Процитовано 25 березня 2010.
Посилання
- Готське письмо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 134. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gotska abetka sukupnist simvoliv yakimi napisani teksti gotskoyu movoyu sho dijshli do nashogo chasu Vvazhayetsya sho abetku uklav u IV stolitti vestgotskij yepiskop Ulfila yakij pereklav gotskoyu movoyu Bibliyu Do togo chasu goti vikoristovuvali runi Odnak Ulfila vvazhav sho runi yak pismo pov yazane z yazichnictvom ne godyatsya dlya perekladu svyashennih knig Svoyu abetku yepiskop uklav na osnovi greckogo alfavitu z dodavannyam p yati latinskih liter a takozh dvoh run Nazvi liter zasvidcheni v IX stolitti u Codex Vindobonensis 795 zbigayutsya z nazvami run Gotska abetkaVid AbetkaMovi Gotska movaPeriod 350 600Napryam Zliva napravoYunikod U 10330 U 1034FCya stattya mistit simvoli MFA ta znaki opisuvanoyi sistemi pisma Yaksho u Vas ne vstanovlenij vidpovidnij shrift to zamist yunikodivskih simvoliv Vi mozhete pobachiti znaki pitannya kvadratiki abo inshi znaki Gotski literi takozh vikoristovuvali yak cifri V takomu vipadku podibno yak u cerkovnoslov yanskij movi nad literami stavili krapku abo shtrih AlfavitLitera Translit Zistavlennya Nazva IPA Chislove znachennya XML𐌰 a A ahsa aza a aː 1 amp x10330 𐌱 b B bairkan bercna b b 2 amp x10331 𐌲 g G giba geuua ɡ ŋ 3 amp x10332 𐌳 d D dags daaz d d 4 amp x10333 𐌴 e E aiƕus eyz e eː 5 amp x10334 𐌵 q P qairthra qairthra qertra kʷ 6 amp x10335 𐌶 z Z ezec z 7 amp x10336 𐌷 h H hagl haal h 8 amp x10337 𐌸 th th 8 thiuth thiuth thyth 8 9 amp x10338 𐌹 i I eis iiz i iː 10 amp x10339 𐌺 k K kusma chozma k 20 amp x1033A 𐌻 l L lagus laaz l 30 amp x1033B 𐌼 m M manna m 40 amp x1033C 𐌽 n N nauths nauths noicz n 50 amp x1033D 𐌾 j ᛃ jer gaar j 60 amp x1033E 𐌿 u ᚢ urus uraz u uː 70 amp x1033F 𐍀 p P pairthra pairthra pertra p 80 amp x10340 Ϟ 90 amp x10341 𐍂 r R raida reda r 100 amp x10342 𐍃 s S sauil sugil s 200 amp x10343 𐍄 t T teiws tyz t 300 amp x10344 𐍅 w Y winja uuinne w y 400 amp x10345 𐍆 f F faihu fe f 500 amp x10346 𐍇 x X iggws enguz kʰ 600 amp x10347 𐍈 ƕ hw 8 ƕair uuaer ʍ 700 amp x10348 𐍉 o W othal othal utal o oː 800 amp x10349 Ϡ 900 amp x1034a Primitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2010 Procitovano 25 bereznya 2010 PosilannyaGotske pismo Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 134 ISBN 978 966 439 921 7