Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ге́рцогство Саво́йське (лат. Ducatus Sabaudiae, італ. Ducato di Savoia, фр. Duché de Savoie) — монархічна держава в Західній Європі, що існувала у 1416—1806 роках . Розташовувалося в північній частині Апеннінського півострова. У часи найбільшого розширення займало терени північно-західної Італії, південно-східної Франції та незначну територію південно-західної Швейцарії. Входило до складу Священної Римської імперії. Керувалася савойськими герцогами з Савойської династії. 1713 року перетворене на Сардинське королівство, в 1860 р. було розділене між Францією та Італією.
| Герцогство Савойське лат. Ducatus Sabaudiae італ. Ducato di Savoia фр. Duché de Savoie | |||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
| Девіз FERT | |||||||||||
 | |||||||||||
| Столиця | Шамбері (1416—1562) Турин (1562—1713) | ||||||||||
| Мови | п'ємонтська, латина, французька, італійська, франко-провансальська | ||||||||||
| Релігії | Католицизм | ||||||||||
| Форма правління | Герцогство | ||||||||||
| Герцог | |||||||||||
| - 1416—1440 | Фелікс V | ||||||||||
| - 1675—1713 | Віктор-Амадей II | ||||||||||
| Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||
| - Графство Савоя перетворене на герцогство | 1416 | ||||||||||
| - Окуповане Францією | 1536-59, 1630, 1690-96, 1703-13 | ||||||||||
| - Включило до свого складу Сицилійське королівство та деякі території Міланського герцогства | 11 квітня 1713 | ||||||||||
| - Отримало Сардинське королівство навзамін Сицилії | 1720 | ||||||||||
| - Окуповане революційною Францією | 1792-1814 | ||||||||||
| - Розділене між Францією та Італією в процесі Рісорджименто | 1860 | ||||||||||
| - Герцог стає королем Італії | 17 березня 1861 | ||||||||||
| |||||||||||
| |||||||||||
Історія
Савойське графство
На момент свого заснування в 1388 році, Савойське графство не мало виходу до моря, проте поступово до його складу було включено кілька кілометрів берегової лінії навколо Ніцци. Окрім цих територіальних здобутків, XIV століття було періодом стагнації — тиск з боку сусідніх держав, особливо Франції, стримував розвиток Савої.
XV століття. Савойське герцогство
Герцогство утворилося в 1416 році, коли імператор Священної Римської імперії Сигізмунд I надав титул герцога графу Амадею VIII в нагороду за сприяння імператору в боротьбі з гуситами. На той час територія герцогства складалася з Сен-Жан-де-Мор'єнн, П'ємонту та Валле-д'Аоста.
Правління Амадея VIII стало поворотною точкою в історії Савойського герцогства, докорінно змінивши його політику та економіку. Цей період відзначався великою кількістю війн (Савоя розширила свою територію, завдавши поразок герцогствам Монферрат та Салуццо), реформ та едиктів, а також деякими контроверсійними подіями. У 1418 згасла династія, що володіла П'ємонтом, і Амадей VIII приєднав П'ємонт до Савої. В серпні 1424 року П'ємонтське князівство було виділено в окрему адміністративну одиницю, правління якою надавалося першій дитині в родині, як почесний титул. Крім цього він придбав Верчеллі.
У 1434 Амадей VIII відмовився від престолу, прийняв чернецтво та став пустельником в замку Ріпай (фр. Château de Ripaille). У цей період Амадей VIII заснував Орден Святих Маврикія та Лазаря. У 1439 році Базельський собор обрав його на папою (антипапою) під ім'ям Фелікса V і він обіймав цю посаду десять років до свого зречення.
Перший син Амадея VIII, також Амадей, передчасно помер в 1431 р., за ним ішов другий син, Людовик I. Його нащадком, зі свого боку, став надзвичайно побожний Амадей IX, який віддав практично всю владу своїй дружині Йоланті Валуа, сестрі французького короля Людовика XI, таким чином фактично передавши управління Савоєю Франції.
Економіка країни в цей час перебувала в занепаді у зв'язку з війнами та невмілим керуванням Йоланти. Після Йоланти та Амадея Савоєю керував їхній син Філібер, який помер у віці 17 років, після чого трон успадкував його молодший брат Карл.
XVI століття
Починаючи з 1515 року, П'ємонт було окуповано, а Франциск I вичікував на слушну нагоду, аби повністю анексувати герцогство. 1536 року за його наказом розпочалося вторгнення. Карло III, який був на той час герцогом Савої, запізно усвідомив свою слабкість, та намагався захистити Турин, який, проте, було захоплено 3 квітня 1536 року. Карло III сховався у Верчеллі й намагався продовжувати боротьбу звідти, проте безуспішно.
Його наступником став Еммануїл Філібер, якому вдалося покласти край окупації, що тривала понад 20 років, підписавши в 1559 році Като-Камбрезьку мирну угоду з якою було відновлено повну автономію герцогства.
Втративши довіру до Франції, столицю герцогства було перенесено до Турину. Емануїл Філібер набув значного військового досвіду у Фландрії, отримавши перемогу у битві при Сент-Кантені (фр. Saint-Quentin). Фактично, Емануїл Філібер став засновником регулярної савойської армії, яка складалася не з найманців, а зі спеціально тренованих п'ємонтійців.
Його син, Карл Емануїл I, розширив територію герцогства за рахунок Монферрато та Салуццо, відповідно до укладеного в 1601 році договору в Ліоні. Хоча більшість війн під його проводом закінчилися поразками, він відомий як «Карл Великий» завдяки своїй освіченості, поетичному талантові та вдалим реформам. Йому вдалося зберегти герцогство під час важкої кризи та загроз з боку європейських держав, заручившись підтримкою Габсбургів.
XVII століття. Велике герцогство Савойське
Протягом XVII століття посилився вплив Франції на Савою — двір, який схилявся до Іспанії під час правління Карла Емануїла I, проводив профранцузьку політику за його трьох наступників. Віктор Амадей I одружився з Крістіною Марією Бурбон. Його наступником став малолітній Франциск Гіацинт, а потім, після його смерті у віці 6 років у 1638 р. — Карл Емануїл II, якому на той час було 4 роки. В обох випадках регентом була їхня мати, Крістіна Марія, яка фактично перетворила Савою на французького сателіта. та його молодший брат (обидва — молодші брати Віктора Амадея I) сформували опозиційну партію за підтримки Габсбургів. Протистояння між партіями призвело до громадянської війни, яка спалахнула в 1639 році. Турин був взятий в облогу та захоплений військами принців 27 червня 1639 р. 1642 року було підписано мирну угоду, яка, хоча й покращила загальну ситуацію в державі, проте незначно, оскільки Савої довелося брати участь у франко-іспанській війні на боці Франції.
Першим кроком до поліпшення ситуації та базою для реформ, проведених його наступником, стало правління Карла Емануїла II. Основними досягненнями стало створення міліції в Савої та системи громадських шкіл в 1661 р. Карл Емануїл II був дуже освіченою людиною та брав за взірець у своїх справах Людовика XIV.
У 1696 році Савойське герцогство стало Великим герцогством Савойським, коли його герцог був підвищений до статутсу великого герцога наказом імператора. Цей титул був необхідним хабаром, щоб Савоя приєдналась до решти імперських держав під час Дев'ятирічної війни проти Франції.
XVIII–XIX століття, від герцогства до королівства
у перші роки правління Віктора Амадея II регентом була його мати, уроджена француженка Марія-Джоанна Савойська, яка намагалася об'єднати Савою з Португалією, таким чином наражаючи на небезпеку саме існування герцогства. Початок самостійного правління Віктора Амадея II призвів до значного погіршення стосунків із Францією, яка вторглася в Савою. Савойцям вдалося завдати поразки французам у битві при Кунео, проте вони зазнали нищівних поразок у битвах при Стаффарді та Марсальї.
Під час Війни за іспанську спадщину Савоя спочатку воювала на боці Людовика XIV. Рішення змінити сторони призвело до нового французького вторгнення під орудою маркіза де Фуяда (фр. Fouillade). Він завдав поразки савойцям і почав облогу Турину, яка, проте, була знята військами під орудою Євгенія Савойського. Владу Віктора Амадея II було відновлено. Унаслідок Утрехтського миру до Савої було приєднано Сицилійське королівство, а Віктор Амадей отримав титул короля. 1720 року він був змушений обміняти Сицилію на Сардинське королівство. Щоб зберегти королівський титул, нова держава Савойського дому також отримала назву Сардинське королівство, хоча усі її головні політичні інститути залишались на території Савої та П'ємонту.
Після Французької революції Савою було окуповано французькою армією в період з 1792 по 1815 роки. Згідно з умовами Віденського конгресу, Савою було відновлено як незалежну державу.
1860 року, згідно з умовами Туринської угоди, Савойське герцогство було анексовано Францією. Останній герцог, Віктор-Емануїл II, став королем Італії.
Державний устрій
Герцоги
Джерела
- Italy: A Short History. ed. by Hearder, Harry; Morris, Jonathan. Cambridge University Press, 2002. .
Примітки
- https://vue.gov.ua/Савойське_герцогство
- Савоя // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
- Савоя // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Савойське герцогство
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Savoya znachennya Ge rcogstvo Savo jske lat Ducatus Sabaudiae ital Ducato di Savoia fr Duche de Savoie monarhichna derzhava v Zahidnij Yevropi sho isnuvala u 1416 1806 rokah Roztashovuvalosya v pivnichnij chastini Apenninskogo pivostrova U chasi najbilshogo rozshirennya zajmalo tereni pivnichno zahidnoyi Italiyi pivdenno shidnoyi Franciyi ta neznachnu teritoriyu pivdenno zahidnoyi Shvejcariyi Vhodilo do skladu Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Keruvalasya savojskimi gercogami z Savojskoyi dinastiyi 1713 roku peretvorene na Sardinske korolivstvo v 1860 r bulo rozdilene mizh Franciyeyu ta Italiyeyu Gercogstvo Savojske lat Ducatus Sabaudiae ital Ducato di Savoia fr Duche de Savoie1416 1792 1814 1860 Prapor gercogstva Savoya Gerb gercogstva SavoyaDeviz FERTSavoya istorichni kordoni na kartiGercogstvo Savoya zelenij kolir v 1600 Stolicya Shamberi 1416 1562 Turin 1562 1713 Movi p yemontska latina francuzka italijska franko provansalskaReligiyi KatolicizmForma pravlinnya GercogstvoGercog 1416 1440 Feliks V 1675 1713 Viktor Amadej IIIstorichnij period Serednovichchya Grafstvo Savoya peretvorene na gercogstvo 1416 Okupovane Franciyeyu 1536 59 1630 1690 96 1703 13 Vklyuchilo do svogo skladu Sicilijske korolivstvo ta deyaki teritoriyi Milanskogo gercogstva 11 kvitnya 1713 Otrimalo Sardinske korolivstvo navzamin Siciliyi 1720 Okupovane revolyucijnoyu Franciyeyu 1792 1814 Rozdilene mizh Franciyeyu ta Italiyeyu v procesi Risordzhimento 1860 Gercog staye korolem Italiyi 17 bereznya 1861Poperednik NastupnikGrafstvo Savoya Persha francuzka respublikaDruga francuzka imperiyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Savojske gercogstvoIstoriyaSavojske grafstvo Na moment svogo zasnuvannya v 1388 roci Savojske grafstvo ne malo vihodu do morya prote postupovo do jogo skladu bulo vklyucheno kilka kilometriv beregovoyi liniyi navkolo Nicci Okrim cih teritorialnih zdobutkiv XIV stolittya bulo periodom stagnaciyi tisk z boku susidnih derzhav osoblivo Franciyi strimuvav rozvitok Savoyi XV stolittya Savojske gercogstvo Savoya v 1494 poznacheno chervonim Gercogstvo utvorilosya v 1416 roci koli imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Sigizmund I nadav titul gercoga grafu Amadeyu VIII v nagorodu za spriyannya imperatoru v borotbi z gusitami Na toj chas teritoriya gercogstva skladalasya z Sen Zhan de Mor yenn P yemontu ta Valle d Aosta Pravlinnya Amadeya VIII stalo povorotnoyu tochkoyu v istoriyi Savojskogo gercogstva dokorinno zminivshi jogo politiku ta ekonomiku Cej period vidznachavsya velikoyu kilkistyu vijn Savoya rozshirila svoyu teritoriyu zavdavshi porazok gercogstvam Monferrat ta Salucco reform ta ediktiv a takozh deyakimi kontroversijnimi podiyami U 1418 zgasla dinastiya sho volodila P yemontom i Amadej VIII priyednav P yemont do Savoyi V serpni 1424 roku P yemontske knyazivstvo bulo vidileno v okremu administrativnu odinicyu pravlinnya yakoyu nadavalosya pershij ditini v rodini yak pochesnij titul Krim cogo vin pridbav Verchelli U 1434 Amadej VIII vidmovivsya vid prestolu prijnyav chernectvo ta stav pustelnikom v zamku Ripaj fr Chateau de Ripaille U cej period Amadej VIII zasnuvav Orden Svyatih Mavrikiya ta Lazarya U 1439 roci Bazelskij sobor obrav jogo na papoyu antipapoyu pid im yam Feliksa V i vin obijmav cyu posadu desyat rokiv do svogo zrechennya Pershij sin Amadeya VIII takozh Amadej peredchasno pomer v 1431 r za nim ishov drugij sin Lyudovik I Jogo nashadkom zi svogo boku stav nadzvichajno pobozhnij Amadej IX yakij viddav praktichno vsyu vladu svoyij druzhini Jolanti Valua sestri francuzkogo korolya Lyudovika XI takim chinom faktichno peredavshi upravlinnya Savoyeyu Franciyi Ekonomika krayini v cej chas perebuvala v zanepadi u zv yazku z vijnami ta nevmilim keruvannyam Jolanti Pislya Jolanti ta Amadeya Savoyeyu keruvav yihnij sin Filiber yakij pomer u vici 17 rokiv pislya chogo tron uspadkuvav jogo molodshij brat Karl XVI stolittya Pochinayuchi z 1515 roku P yemont bulo okupovano a Francisk I vichikuvav na slushnu nagodu abi povnistyu aneksuvati gercogstvo 1536 roku za jogo nakazom rozpochalosya vtorgnennya Karlo III yakij buv na toj chas gercogom Savoyi zapizno usvidomiv svoyu slabkist ta namagavsya zahistiti Turin yakij prote bulo zahopleno 3 kvitnya 1536 roku Karlo III shovavsya u Verchelli j namagavsya prodovzhuvati borotbu zvidti prote bezuspishno Jogo nastupnikom stav Emmanuyil Filiber yakomu vdalosya poklasti kraj okupaciyi sho trivala ponad 20 rokiv pidpisavshi v 1559 roci Kato Kambrezku mirnu ugodu z yakoyu bulo vidnovleno povnu avtonomiyu gercogstva Vtrativshi doviru do Franciyi stolicyu gercogstva bulo pereneseno do Turinu Emanuyil Filiber nabuv znachnogo vijskovogo dosvidu u Flandriyi otrimavshi peremogu u bitvi pri Sent Kanteni fr Saint Quentin Faktichno Emanuyil Filiber stav zasnovnikom regulyarnoyi savojskoyi armiyi yaka skladalasya ne z najmanciv a zi specialno trenovanih p yemontijciv Jogo sin Karl Emanuyil I rozshiriv teritoriyu gercogstva za rahunok Monferrato ta Salucco vidpovidno do ukladenogo v 1601 roci dogovoru v Lioni Hocha bilshist vijn pid jogo provodom zakinchilisya porazkami vin vidomij yak Karl Velikij zavdyaki svoyij osvichenosti poetichnomu talantovi ta vdalim reformam Jomu vdalosya zberegti gercogstvo pid chas vazhkoyi krizi ta zagroz z boku yevropejskih derzhav zaruchivshis pidtrimkoyu Gabsburgiv XVII stolittya Velike gercogstvo Savojske Protyagom XVII stolittya posilivsya vpliv Franciyi na Savoyu dvir yakij shilyavsya do Ispaniyi pid chas pravlinnya Karla Emanuyila I provodiv profrancuzku politiku za jogo troh nastupnikiv Viktor Amadej I odruzhivsya z Kristinoyu Mariyeyu Burbon Jogo nastupnikom stav malolitnij Francisk Giacint a potim pislya jogo smerti u vici 6 rokiv u 1638 r Karl Emanuyil II yakomu na toj chas bulo 4 roki V oboh vipadkah regentom bula yihnya mati Kristina Mariya yaka faktichno peretvorila Savoyu na francuzkogo satelita ta jogo molodshij brat obidva molodshi brati Viktora Amadeya I sformuvali opozicijnu partiyu za pidtrimki Gabsburgiv Protistoyannya mizh partiyami prizvelo do gromadyanskoyi vijni yaka spalahnula v 1639 roci Turin buv vzyatij v oblogu ta zahoplenij vijskami princiv 27 chervnya 1639 r 1642 roku bulo pidpisano mirnu ugodu yaka hocha j pokrashila zagalnu situaciyu v derzhavi prote neznachno oskilki Savoyi dovelosya brati uchast u franko ispanskij vijni na boci Franciyi Pershim krokom do polipshennya situaciyi ta bazoyu dlya reform provedenih jogo nastupnikom stalo pravlinnya Karla Emanuyila II Osnovnimi dosyagnennyami stalo stvorennya miliciyi v Savoyi ta sistemi gromadskih shkil v 1661 r Karl Emanuyil II buv duzhe osvichenoyu lyudinoyu ta brav za vzirec u svoyih spravah Lyudovika XIV U 1696 roci Savojske gercogstvo stalo Velikim gercogstvom Savojskim koli jogo gercog buv pidvishenij do statutsu velikogo gercoga nakazom imperatora Cej titul buv neobhidnim habarom shob Savoya priyednalas do reshti imperskih derzhav pid chas Dev yatirichnoyi vijni proti Franciyi XVIII XIX stolittya vid gercogstva do korolivstva Zemli Savojskogo domu v 1700 roi u pershi roki pravlinnya Viktora Amadeya II regentom bula jogo mati urodzhena francuzhenka Mariya Dzhoanna Savojska yaka namagalasya ob yednati Savoyu z Portugaliyeyu takim chinom narazhayuchi na nebezpeku same isnuvannya gercogstva Pochatok samostijnogo pravlinnya Viktora Amadeya II prizviv do znachnogo pogirshennya stosunkiv iz Franciyeyu yaka vtorglasya v Savoyu Savojcyam vdalosya zavdati porazki francuzam u bitvi pri Kuneo prote voni zaznali nishivnih porazok u bitvah pri Staffardi ta Marsalyi Pid chas Vijni za ispansku spadshinu Savoya spochatku voyuvala na boci Lyudovika XIV Rishennya zminiti storoni prizvelo do novogo francuzkogo vtorgnennya pid orudoyu markiza de Fuyada fr Fouillade Vin zavdav porazki savojcyam i pochav oblogu Turinu yaka prote bula znyata vijskami pid orudoyu Yevgeniya Savojskogo Vladu Viktora Amadeya II bulo vidnovleno Unaslidok Utrehtskogo miru do Savoyi bulo priyednano Sicilijske korolivstvo a Viktor Amadej otrimav titul korolya 1720 roku vin buv zmushenij obminyati Siciliyu na Sardinske korolivstvo Shob zberegti korolivskij titul nova derzhava Savojskogo domu takozh otrimala nazvu Sardinske korolivstvo hocha usi yiyi golovni politichni instituti zalishalis na teritoriyi Savoyi ta P yemontu Pislya Francuzkoyi revolyuciyi Savoyu bulo okupovano francuzkoyu armiyeyu v period z 1792 po 1815 roki Zgidno z umovami Videnskogo kongresu Savoyu bulo vidnovleno yak nezalezhnu derzhavu 1860 roku zgidno z umovami Turinskoyi ugodi Savojske gercogstvo bulo aneksovano Franciyeyu Ostannij gercog Viktor Emanuyil II stav korolem Italiyi Derzhavnij ustrijGercogi Dokladnishe Gercogi SavojskiDzherelaItaly A Short History ed by Hearder Harry Morris Jonathan Cambridge University Press 2002 ISBN 978 0521000727 Primitkihttps vue gov ua Savojske gercogstvo Savoya Slovniki Ukrayini online Ukrayinskij movno informacijnij fond NAN Ukrayini Savoya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Savojske gercogstvo