Тибр | |
---|---|
Острів на Тибрі. Рим | |
| |
43°47′12″ пн. ш. 12°04′39″ сх. д. / 43.78691666669477200° пн. ш. 12.07766666669477829° сх. д. | |
Витік | г. Фумайоло (Апеніни) |
• координати | 43°47′12″ пн. ш. 12°04′39″ сх. д. / 43.78691666669477200° пн. ш. 12.07766666669477829° сх. д. |
Гирло | Тірренське море |
• координати | 41°44′26″ пн. ш. 12°14′00″ сх. д. / 41.740555555583775° пн. ш. 12.23333333336077899389238155° сх. д. |
Країни: | Італія |
Прирічкові країни: | Італія |
Довжина | 405 км |
Площа басейну: | 18 тис. км² |
Середньорічний стік | 239 м³/с |
Притоки: | d, d, d, d, d, d, d, d, Q3625623?, d, d, d, Q25300635? і d |
Водойми в руслі | d |
Медіафайли у Вікісховищі |
Тибр (італ. Tevere, лат. Tiberis) — річка в Італії, на якій стоїть Рим.
Найбільша річка на Апеннінському півострові:
- довжина 405 км
- середні витрати бл. 260 м³
- витік знаходиться в горах Апенінах.
У верхній та середній течії Тибр являє собою гірську річку, а в середній протікає по рівнині . Впадає в Тірренське море, утворюючи річкову дельту. Італійські річки переважно не відрізняються завдовжки. Тільки у Північній Італії є розвинена система річок, які цілий рік живляться льодовиковими талими водами і рясними опадами. Майже всі вони належать до басейну річки По — найбільшої та повноводної річки Італії. Її довжина — 670 км, при ширині 100—800 м і більш, площа басейну становить 1/4 території країни. Річка судноплавна (до міста П'яченца). Бере початок в Альпах і тече із заходу на схід через всю Паданську рівнину, впадаючи в Адріатичне море, де утворилася обширна дельта, що щорічно висувається в морі приблизно на 70 м. Річка По дуже каламутна, несе велику кількість зважених частинок, які осідають за течією річки, заповнюючи її русло. Місцями в пониззях спостерігається положення русла річки вище навколишнього рівнини. Ліві притоки По стікають з Альп, праві — з Апеннін.
Річка Тибр є найбільшою на Апеннінському півострові. Її довжина — 405 км, а середня ширина — всього 105 м, в нижній течії на берегах річки розташований Рим. У пониззі річки можливе судноплавство. Система каналів пов'язує Тибр з іншою великою річкою півострова — Арно, що протікає набагато північніше. З нею пов'язані міста Флоренція та Піза. Обидві річки сумно знамениті своїми руйнівними повенями, які заподіюють збитки господарству міст та пам'яткам культури. Річки Апеннінського півострова належать до середземноморського типу — міліють влітку, повноводні взимку та восени.
Див. також
- ГЕС Баскі
Посилання
- Тибр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тибр |
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Любкер Ф. Cremera // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 353.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
originalna nazva TibrOstriv na Tibri Rim43 47 12 pn sh 12 04 39 sh d 43 78691666669477200 pn sh 12 07766666669477829 sh d 43 78691666669477200 12 07766666669477829Vitik g Fumajolo Apenini koordinati 43 47 12 pn sh 12 04 39 sh d 43 78691666669477200 pn sh 12 07766666669477829 sh d 43 78691666669477200 12 07766666669477829Girlo Tirrenske more koordinati 41 44 26 pn sh 12 14 00 sh d 41 740555555583775 pn sh 12 23333333336077899389238155 sh d 41 740555555583775 12 23333333336077899389238155Krayini ItaliyaPririchkovi krayini ItaliyaDovzhina 405 kmPlosha basejnu 18 tis km Serednorichnij stik 239 m sPritoki d d d d d d d d Q3625623 d d d Q25300635 i dVodojmi v rusli d Mediafajli u VikishovishiRichka Tibr bilya mostu sv Angela Tibr ital Tevere lat Tiberis richka v Italiyi na yakij stoyit Rim Najbilsha richka na Apenninskomu pivostrovi dovzhina 405 km seredni vitrati bl 260 m vitik znahoditsya v gorah Apeninah U verhnij ta serednij techiyi Tibr yavlyaye soboyu girsku richku a v serednij protikaye po rivnini Vpadaye v Tirrenske more utvoryuyuchi richkovu deltu Italijski richki perevazhno ne vidriznyayutsya zavdovzhki Tilki u Pivnichnij Italiyi ye rozvinena sistema richok yaki cilij rik zhivlyatsya lodovikovimi talimi vodami i ryasnimi opadami Majzhe vsi voni nalezhat do basejnu richki Po najbilshoyi ta povnovodnoyi richki Italiyi Yiyi dovzhina 670 km pri shirini 100 800 m i bilsh plosha basejnu stanovit 1 4 teritoriyi krayini Richka sudnoplavna do mista P yachenca Bere pochatok v Alpah i teche iz zahodu na shid cherez vsyu Padansku rivninu vpadayuchi v Adriatichne more de utvorilasya obshirna delta sho shorichno visuvayetsya v mori priblizno na 70 m Richka Po duzhe kalamutna nese veliku kilkist zvazhenih chastinok yaki osidayut za techiyeyu richki zapovnyuyuchi yiyi ruslo Miscyami v ponizzyah sposterigayetsya polozhennya rusla richki vishe navkolishnogo rivnini Livi pritoki Po stikayut z Alp pravi z Apennin Richka Tibr ye najbilshoyu na Apenninskomu pivostrovi Yiyi dovzhina 405 km a serednya shirina vsogo 105 m v nizhnij techiyi na beregah richki roztashovanij Rim U ponizzi richki mozhlive sudnoplavstvo Sistema kanaliv pov yazuye Tibr z inshoyu velikoyu richkoyu pivostrova Arno sho protikaye nabagato pivnichnishe Z neyu pov yazani mista Florenciya ta Piza Obidvi richki sumno znameniti svoyimi rujnivnimi povenyami yaki zapodiyuyut zbitki gospodarstvu mist ta pam yatkam kulturi Richki Apenninskogo pivostrova nalezhat do seredzemnomorskogo tipu miliyut vlitku povnovodni vzimku ta voseni Div takozhGES BaskiPosilannyaPortal Geografiya Tibr Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tibr Ce nezavershena stattya z geografiyi Italiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Lyubker F Cremera Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 353 d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q1459210d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q24933120d Track Q30059240d Track Q45186620d Track Q656