Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить текст, що не відповідає . (березень 2019) |
Джирола́мо Савонаро́ла (італ. Girolamo Savonarola; 21 вересня 1452, Феррара — 23 травня 1498, Флоренція) — флорентійський поет, монах-домініканець, антимодерніст; у 1494 році проголосив Христа королем Флоренції і при підтримці Франції заснував Флорентійську теократичну республіку.
| Джироламо Савонарола | |
|---|---|
| італ. Girolamo Savonarola | |
 | |
| Народився | 21 вересня 1452[1][2] Феррара, Феррарське герцогство[3][4] |
| Помер | 23 травня 1498[1][2](45 років) Флоренція, Флорентійська республіка[3][4] ·спалення |
| Громадянство | Флорентійська теократична республіка |
| Національність | італієць |
| Діяльність | політик, філософ, католицький чернець, письменник, проповідник, богослов |
| Галузь | філософія, богослів'я[5], Гомілетика[5], політика[5] і Реформація[5] |
| Alma mater | Феррарський університет |
| Вчителі | d |
| Знання мов | італійська[1][5] і латина[6][5][7] |
| Заклад | Феррарський університет |
| Напрямок | західна філософія |
| Конфесія | католицька церква |
| Автограф |  |
| |
Ранні роки. Відмова від грішного світу
Походив з небагатої родини, що мешкала в Феррарі. Його дід був лікарем за фахом. За припущеннями, його мати походила з родини Бонакоссі з міста Мантуя. В родині було семеро дітей, Джіроламо був третьою дитиною. Міг би наслідувати фах діда і стати лікарем, що потребувало б навчання в Феррарському університеті. Але в хід подій втрутились нерозділене кохання до дівчини з багатої родини і відсутність будь-яких перспектив на шлюб з нею. Пригнічений і пристрасний юнак вдався до релігії і став ченцем в монастирі доміканців-проповідників. Як пізніше він повідомив і власного біографа, на рішення стати ченцем вплинули також і промови проповідника з Фаенци. Звернувся до літературної творчості, де вперше випробував пристрасне обдарування переконувати і залякувати апокаліптичними зверненнями до читача. В незакінченому трактаті, що залишив після себе, писав про відразу до світського життя з його мерзотністю, заздрістю, продажністю, прихованою, блюзнірською відмовою від моральних настанов християнства. Цей трактат пізніше отримав назву «Про відразу до світу» (лат. «De contemptu mundi»). Не менш апокаліптичні назви інших творів Савонароли — «Про загибель світу» (1472), «Про загибель (християнської) церкви» (1475), в яких не забув засудити і гріховність папського двору.
У монастирі ретельно виконував всі обітниці та аскезу, а через рік став священником. Вивчав богословські праці, логіку, філософію Аристотеля, брав участь в богословських дискусіях і допомагав братії в створенні проповідей. Навіть подався на богословський факультет заради отримання наукового ступеня богослов'я. Поворотним пунктом в проповідницькій кар'єрі ченця стало переведення в домініканський монастир Санта Марія дельї Анжелі в Феррарі, де він уславився проповідями. Слава про пристрасного та сміливого проповідника докотилася до Флоренції. Він не сам перебрався до Флоренції. До міста його запросив некоронований володар столиці Тоскани — представник банкірського дому Лоренцо Медічі (1449—1492). Він прибув у Флоренцію в травні-червні 1490 року і оселився в престижному монастирі Сан Марко.
Спроби реформ у Флоренції
Переїзд у Флоренцію не змінив характеру пристрасного проповідника, а лише збільшив його аудиторію. Спочатку стиль проповідей Савонароли не задовольняв флорентійських вірян, вже розпещених зразками літератури Данте Аліґєрі, Петрарки, знайомих з творами декотрих античних риторів. Але здібний чернець перебрав на себе роль пророка. В проповідях він не тільки засуджував священство в гріхах і закликав до каяття, а й почав пророчити велике і славетне майбутнє Флоренції. В проповіді від 10 грудня він оголосив :
Я оприлюднюю цю справді добру новину для міста, що Флоренція буде славетнішою, багатшою і могутнішою, ніж будь-коли. По-перше, славною в очах Бога. І мешканці міста, і сама Флоренція розпочне реформування всієї Італії, звідси розпочнеться оновлення всього світу, бо це центр Італії... По-друге, ви матимете незчислені скарби, адже Бог дбатиме про примноження їх для вас. По-третє, ви розповсюдите свою імперію, а отже матимете владу світську й духовну .
Пророцтво про царя Кіра і теократична держава у Флоренції
Серед пророцтв Савонароли чільне місце посіло пророцтво про царя Кира. В міфологічному образі царя проповідник вбачав майбутнє покарання Флоренції та Італії за гріхи. В очах спантеличених флорентійців міфологічний образ пророцтва отримав риси реальної істоти в образі короля Франції Карла VIII (1470—1498). Вояки французького короля здобули низку перемог в Італії і загрожували захопити і знищити Флоренцію. Савонарола провів складні і важкі, але успішні перемови з королем, чим врятував місто та його мешканців.
Флорентійці скористались нагодою і оголосили місто республікою. Владу в ньому передали Савонаролі. Флоренція його зусиллями перетворилась на теократичну державу.
Він обіцяв, що в тому оновленому світі, майже Новому Єрусалимі з Біблії, правитиме тільки Флоренція. Савонарола знайшов слабкості флорентійського гонору і почав вдало їх використовувати. Серед мешканців Флоренції і раніше досить сильними були месіанські настрої та настрої унікальності свого міста, духовної столиці Італії (попри Рим) та світу загалом. Пристрасні слова пророка, що спілкувався з самою Богородицею і розповідав про це, сприймались як правда і заклик до дії. Кількість його прихильників зростала щоденно, а його вплив набув небачених розмірів і спричинив суспільну . Критиків та супротивників Савонароли почали переслідувати його озброєні прихильники. В місті виникло товариство релігійної молоді (fanciulli), що тисло на критиків, чавило їх, вламувалось в приватні оселі і забирало все гріховне. В перелік гріховного потрапили гральні кості, неаскетичні і життєствердні літературні твори (серед яких і «Декамерон» Бокаччо), картини з оголеною натурою тощо. Згодом до них додали дзеркала, музичні інструменти і ноти, коштовні меблі і коштовності, багатий одяг, до якого мали значну пристрасть усі флорентійці. Було заборонено всі карнавали й свята, крім церковних. Відвідини церков і соборів зробили обов'язковими. Вітались і заохочувались доноси.
Згодом Савонарола оголосив про новий податок — десятину. Його мали сплачувати всі багатії з нерухомого майна. Всі вилучені кошти йшли на благодійність.
Серед заможних і впливових флорентійців почав визрівати спротив. Але вони ще не мали ініціативи. Об'єктами критики ченця були також папи римські Сікст IV, Інокентій VIII, Александр VI Борджа. Але проповідник з Феррари щосили пригинав долу і голови народу, якого теж звинувачував в відході від католицизму. Авторитет Савонароли зріс настільки, що в кінці XV ст. він, по суті, став невизнаним, але фактичним політичним володарем Флоренції, володарем її дум, встановив там досить суворий монастирський режим. При цьому парадоксально — не обіймав жодної офіційної посади, як не обіймав жодної офіційної посади і Лоренцо Медичі.
Спалення гріховного
Апогеєм морально-релігійного тиску на флорентійців стали два публічні спалення 7 лютого 1497 року та 17 лютого 1498 року всього гріховного, конфіскованого з приватних осель флорентійців. Запалали музичні інструменти й ноти, коштовні меблі, коштовний одяг з дорогих тканин, рукописи й заборонені Савонаролою видання, гральні кості та картини. Частку речей на багаття принесли як фанатики, так і мешканці міста під примусом, налякані подіями в місті й тиском загонів молодих фанатиків (fanciulli). Серед тих, хто приніс і кинув у багаття гріховного власні картини, був і Сандро Боттічеллі (1445—1510).
Світогляд Савонароли
Природно, настільки глибока і ортодоксальна віра характеризує Савонаролу як діяча Середньовіччя. Про це ж свідчить його ставлення до філософії Платона, яку він добре знав. Він писав:
«Єдине добро, зроблене Платоном і Арістотелем, полягає в тому, що вони придумали аргументи, які можна застосувати проти єретиків. Однак і вони, і інші філософи, перебувають у пеклі. Будь-яка баба знає про віру більше, ніж Платон. Було б досить добре для віри, якби книги, які багато хто вважає корисними, були знищені. Якби не було такої безлічі книг, природних доводів розуму і всяких диспутів, віра швидше поширилася б».
Аргумент, що знищення уславлених книг і картин на багаттях, які запалали з волі Савонароли, не мало характеру простого вандалізму, а було актом підтримки і зміцнення католицької віри — і непереконливий, і цілком помилковий. Бо страту і спалення трупа Савонароли на вогнищі теж підносили як очищення церкви і акт зміцнення католицької віри. Але спалити людину — це спалити живу людину, яку не вдалося переконати словами і добрими прикладами. Безсилля папства в справі переконань і бажання будь-яким способом позбавитися негнучкого проповідника і призвело до його відлучення від церкви і страти.
Передумови арешту і страти Савонароли
Проповідник зазіхнув на монополію папства на політичну активність. Особа, що не мала навіть кардинальського сану і відсахнулась від Ватикану, вела перемови з королем Франції і виборола для Флоренції вигідні умови. І зазіхання на монополію пап в політиці, і викривання гріховності папської курії перетворили їх на ворогів Савонароли.
Незадоволений Александр VI викликав бунтівливого ченця до Рима, а коли той відмовився, відлучив його від церкви. Савонарола оголосив, що засудити його може лише Вселенський собор і спалив папську грамоту. Тоді відлученням почали погрожувати всім, хто слухав Савонаролу.
Папі вдалося залучити на свій бік міських багатіїв, невдоволених податковим тиском і зазіханнями на їхнє приватне майно. Сподівання Савонарола на підтримку короля Франції не виправдалися, бо той невдовзі помер молодим. Врешті-решт поряд з Савонаролою залишилась купка релігійних фанатиків та молодь загонів фанчулі.
Страта Савонароли
Ініціативу вороги Савонароли перехопили в 1497 році. Флоренція після виборів отримала новий уряд, з яким домовилась папська курія. В травні 1497 року Савонарола був відлучений від церкви, як єретик, діяч розколу, що ганьбив Папський престол. Папський престол зажадав випробування Савонароли вогнем та підтвердження його пророцтв.
Під тиском на бік папи перейшли францисканці і домініканці Флоренції. Савонаролу витягли з монастиря і запроторили у в'язницю. За переказами, сорок діб тривали допити й катування. Психічно зламаний Савонарола зрікся своїх пророцтв, підтвердив їхню штучність. Вироком йому була страта через повішення. Повішення відбулося на площі Сеньйорії, де колись палали вогнища з гріховних речей. Труп страченого спалили. Пригнічені прихильники закатованого проповідника намагались розібрати кістки й попіл на згадку. Уряд заборонив відвідини місця покарання, закрив площу для відвідин, а прах закатованого викинули в річку Арно.
Ставлення до Савонароли
Ставлення до Савонароли в XX ст. мало значні розбіжності як в християнстві, так і в світській культурі. Він головний персонаж книги «Gladius Dei» (Меч Бога) Томаса Манна (1875—1955) та його єдиного драматичного твору «Fiorenza» 1905 року. Про Савонаролу згадується в романі Сомерсета Моема «Вістря бритви» (The Razor's Edge, 1944). Про Савонаролу згадував у своєму вірші «Цитатник Савонароли» відомий сучасний письменник Вакуленко Володимир Володимирович. Про Савонаролу писали різні письменники, від Нікколо Макіавеллі до Альбера Камю. Але протестантські, католицькі чи атеїстичні погляди впливають на інтерпретації і роблять образ Савонароли і міфологізованим, і значно розмитим.
Також варто зазначити згадки про Савонаролу у серіалах Борджіа.
Євангелічна церква в Німеччині вшановує пам'ять католицького ченця 23 травня як мученика церкви. Віддати католицького проповідника протестантам Ватикан не міг, хоча той не був потрібен папській курії декілька століть. Наприкінці XX століття (1998 року) завдяки діяльності папи Івана Павла ІІ був реабілітований і шанований як мученик за віру.
Оцінки особи і діяльності
Савонаролу важко визнати гуманістом, він швидше особа, що не оминула панівного впливу доби, яким і був гуманізм. Гуманісти не закликали палити твори античних філософів чи книги Бокаччо та Петрарки як Савонарола, а закликали відшукувати їх, вивчати і зберігати. Підхід — принципово різний.
Щира віра в Христа, непідкупність, чернеча порядність, глибина почуттів свідчили про духовну наповненість його буття і тим самим робили його зразком палкої релігійності доби Відродження, де перебувало чимало як пророків і святих, так і злодіїв, перевертнів і тиранів різного штибу чи впливу. Сама його загибель (спочатку його повісили, а потім спалили) говорить про суперечливість і неоднорідність ставлення до Савонароли як з боку простих вірян, так і Папи і Папського двору і очолюваної ними Католицької Церкви, здатної вщент знищувати кожного зі своїх супротивників. Сама поява особистості Савонароли підтверджує той факт, що культура італійського Відродження, не маючи під собою народної основи, торкнулася лише верхів суспільства. Загальний стиль ренесансного мислення, модифікація релігійної свідомості не зустріли відгуку в душах простого народу, хоча проповіді Савонароли і його щира віра вразили його. Саме добре розуміння проблем народу допомогло Савонаролі, по-суті, перемогти гуманістичний, життєствердний ентузіазм флорентійців. Ідеї індивідуалізму, теж притаманні Відродженню, в більш повному обсязі воскресли значно пізніше, в XVIII ст., в мистецтві доби пізнього бароко і Просвітництва. Наприкінці XV століття вони були лише надбанням свідомості великих мислителів і художників, коло яких було досить обмеженим, незважаючи на їх значний вплив на світогляд і культуру.
| цього розділу під сумнівом. |
Див. також
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- BeWeB
- Савонарола Джироламо // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- Czech National Authority Database
- Mirabile: Digital Archives for Medieval Culture — SISMEL – Edizioni del Galluzzo.
- CONOR.Sl
- Мустафін О. Справжня історія раннього нового часу. Х., 2014, с.18
Джерела
- A. G. Rudelbach, «Hieronymus Savonarola und seine Zeit» (Гамб., 1835);
- E. B. Madden, «The life and martyrdom of Girolamo S.» (Л., 1854);
- A. Cappeli, «Fra Girol. S.» (Модена, 1869);
- Паскуале Виллари, «Джироламо Савонарола и его время» (М.: АСТ, 2004);
- Gianfrancesco Pico della Mirandola, Vita Hieronymi Savonarolae ed. Elisabetta Schisto (Florence, 1999) 114.
- Лозинский С. Г. «История папства», М, 1986, с. 142—147
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джироламо Савонарола |
- Савонарола // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- NNDB entry on Girolamo Savonarola [ 21 вересня 2008 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin berezen 2019 Dzhirola mo Savonaro la ital Girolamo Savonarola 21 veresnya 1452 Ferrara 23 travnya 1498 Florenciya florentijskij poet monah dominikanec antimodernist u 1494 roci progolosiv Hrista korolem Florenciyi i pri pidtrimci Franciyi zasnuvav Florentijsku teokratichnu respubliku Dzhirolamo Savonarolaital Girolamo SavonarolaNarodivsya21 veresnya 1452 1 2 Ferrara Ferrarske gercogstvo 3 4 Pomer23 travnya 1498 1 2 45 rokiv Florenciya Florentijska respublika 3 4 spalennyaGromadyanstvoFlorentijska teokratichna respublikaNacionalnistitaliyecDiyalnistpolitik filosof katolickij chernec pismennik propovidnik bogoslovGaluzfilosofiya bogosliv ya 5 Gomiletika 5 politika 5 i Reformaciya 5 Alma materFerrarskij universitetVchitelidZnannya movitalijska 1 5 i latina 6 5 7 ZakladFerrarskij universitetNapryamokzahidna filosofiyaKonfesiyakatolicka cerkvaAvtograf Mediafajli u VikishovishiRanni roki Vidmova vid grishnogo svituPohodiv z nebagatoyi rodini sho meshkala v Ferrari Jogo did buv likarem za fahom Za pripushennyami jogo mati pohodila z rodini Bonakossi z mista Mantuya V rodini bulo semero ditej Dzhirolamo buv tretoyu ditinoyu Mig bi nasliduvati fah dida i stati likarem sho potrebuvalo b navchannya v Ferrarskomu universiteti Ale v hid podij vtrutilis nerozdilene kohannya do divchini z bagatoyi rodini i vidsutnist bud yakih perspektiv na shlyub z neyu Prignichenij i pristrasnij yunak vdavsya do religiyi i stav chencem v monastiri domikanciv propovidnikiv Yak piznishe vin povidomiv i vlasnogo biografa na rishennya stati chencem vplinuli takozh i promovi propovidnika z Faenci Zvernuvsya do literaturnoyi tvorchosti de vpershe viprobuvav pristrasne obdaruvannya perekonuvati i zalyakuvati apokaliptichnimi zvernennyami do chitacha V nezakinchenomu traktati sho zalishiv pislya sebe pisav pro vidrazu do svitskogo zhittya z jogo merzotnistyu zazdristyu prodazhnistyu prihovanoyu blyuznirskoyu vidmovoyu vid moralnih nastanov hristiyanstva Cej traktat piznishe otrimav nazvu Pro vidrazu do svitu lat De contemptu mundi Ne mensh apokaliptichni nazvi inshih tvoriv Savonaroli Pro zagibel svitu 1472 Pro zagibel hristiyanskoyi cerkvi 1475 v yakih ne zabuv zasuditi i grihovnist papskogo dvoru Florenciya bazilika San Marko U monastiri retelno vikonuvav vsi obitnici ta askezu a cherez rik stav svyashennikom Vivchav bogoslovski praci logiku filosofiyu Aristotelya brav uchast v bogoslovskih diskusiyah i dopomagav bratiyi v stvorenni propovidej Navit podavsya na bogoslovskij fakultet zaradi otrimannya naukovogo stupenya bogoslov ya Povorotnim punktom v propovidnickij kar yeri chencya stalo perevedennya v dominikanskij monastir Santa Mariya delyi Anzheli v Ferrari de vin uslavivsya propovidyami Slava pro pristrasnogo ta smilivogo propovidnika dokotilasya do Florenciyi Vin ne sam perebravsya do Florenciyi Do mista jogo zaprosiv nekoronovanij volodar stolici Toskani predstavnik bankirskogo domu Lorenco Medichi 1449 1492 Vin pribuv u Florenciyu v travni chervni 1490 roku i oselivsya v prestizhnomu monastiri San Marko Sprobi reform u FlorenciyiPereyizd u Florenciyu ne zminiv harakteru pristrasnogo propovidnika a lishe zbilshiv jogo auditoriyu Spochatku stil propovidej Savonaroli ne zadovolnyav florentijskih viryan vzhe rozpeshenih zrazkami literaturi Dante Aligyeri Petrarki znajomih z tvorami dekotrih antichnih ritoriv Ale zdibnij chernec perebrav na sebe rol proroka V propovidyah vin ne tilki zasudzhuvav svyashenstvo v grihah i zaklikav do kayattya a j pochav prorochiti velike i slavetne majbutnye Florenciyi V propovidi vid 10 grudnya vin ogolosiv Ya oprilyudnyuyu cyu spravdi dobru novinu dlya mista sho Florenciya bude slavetnishoyu bagatshoyu i mogutnishoyu nizh bud koli Po pershe slavnoyu v ochah Boga I meshkanci mista i sama Florenciya rozpochne reformuvannya vsiyeyi Italiyi zvidsi rozpochnetsya onovlennya vsogo svitu bo ce centr Italiyi Po druge vi matimete nezchisleni skarbi adzhe Bog dbatime pro primnozhennya yih dlya vas Po tretye vi rozpovsyudite svoyu imperiyu a otzhe matimete vladu svitsku j duhovnu Proroctvo pro carya Kira i teokratichna derzhava u FlorenciyiSered proroctv Savonaroli chilne misce posilo proroctvo pro carya Kira V mifologichnomu obrazi carya propovidnik vbachav majbutnye pokarannya Florenciyi ta Italiyi za grihi V ochah spantelichenih florentijciv mifologichnij obraz proroctva otrimav risi realnoyi istoti v obrazi korolya Franciyi Karla VIII 1470 1498 Voyaki francuzkogo korolya zdobuli nizku peremog v Italiyi i zagrozhuvali zahopiti i znishiti Florenciyu Savonarola proviv skladni i vazhki ale uspishni peremovi z korolem chim vryatuvav misto ta jogo meshkanciv Florentijci skoristalis nagodoyu i ogolosili misto respublikoyu Vladu v nomu peredali Savonaroli Florenciya jogo zusillyami peretvorilas na teokratichnu derzhavu Vin obicyav sho v tomu onovlenomu sviti majzhe Novomu Yerusalimi z Bibliyi pravitime tilki Florenciya Savonarola znajshov slabkosti florentijskogo gonoru i pochav vdalo yih vikoristovuvati Sered meshkanciv Florenciyi i ranishe dosit silnimi buli mesianski nastroyi ta nastroyi unikalnosti svogo mista duhovnoyi stolici Italiyi popri Rim ta svitu zagalom Pristrasni slova proroka sho spilkuvavsya z samoyu Bogorodiceyu i rozpovidav pro ce sprijmalis yak pravda i zaklik do diyi Kilkist jogo prihilnikiv zrostala shodenno a jogo vpliv nabuv nebachenih rozmiriv i sprichiniv suspilnu Kritikiv ta suprotivnikiv Savonaroli pochali peresliduvati jogo ozbroyeni prihilniki V misti viniklo tovaristvo religijnoyi molodi fanciulli sho tislo na kritikiv chavilo yih vlamuvalos v privatni oseli i zabiralo vse grihovne V perelik grihovnogo potrapili gralni kosti neasketichni i zhittyestverdni literaturni tvori sered yakih i Dekameron Bokachcho kartini z ogolenoyu naturoyu tosho Zgodom do nih dodali dzerkala muzichni instrumenti i noti koshtovni mebli i koshtovnosti bagatij odyag do yakogo mali znachnu pristrast usi florentijci Bulo zaboroneno vsi karnavali j svyata krim cerkovnih Vidvidini cerkov i soboriv zrobili obov yazkovimi Vitalis i zaohochuvalis donosi Zgodom Savonarola ogolosiv pro novij podatok desyatinu Jogo mali splachuvati vsi bagatiyi z neruhomogo majna Vsi vilucheni koshti jshli na blagodijnist Sered zamozhnih i vplivovih florentijciv pochav vizrivati sprotiv Ale voni she ne mali iniciativi Ob yektami kritiki chencya buli takozh papi rimski Sikst IV Inokentij VIII Aleksandr VI Bordzha Ale propovidnik z Ferrari shosili priginav dolu i golovi narodu yakogo tezh zvinuvachuvav v vidhodi vid katolicizmu Avtoritet Savonaroli zris nastilki sho v kinci XV st vin po suti stav neviznanim ale faktichnim politichnim volodarem Florenciyi volodarem yiyi dum vstanoviv tam dosit suvorij monastirskij rezhim Pri comu paradoksalno ne obijmav zhodnoyi oficijnoyi posadi yak ne obijmav zhodnoyi oficijnoyi posadi i Lorenco Medichi Spalennya grihovnogoApogeyem moralno religijnogo tisku na florentijciv stali dva publichni spalennya 7 lyutogo 1497 roku ta 17 lyutogo 1498 roku vsogo grihovnogo konfiskovanogo z privatnih osel florentijciv Zapalali muzichni instrumenti j noti koshtovni mebli koshtovnij odyag z dorogih tkanin rukopisi j zaboroneni Savonaroloyu vidannya gralni kosti ta kartini Chastku rechej na bagattya prinesli yak fanatiki tak i meshkanci mista pid primusom nalyakani podiyami v misti j tiskom zagoniv molodih fanatikiv fanciulli Sered tih hto prinis i kinuv u bagattya grihovnogo vlasni kartini buv i Sandro Bottichelli 1445 1510 Svitoglyad SavonaroliPrirodno nastilki gliboka i ortodoksalna vira harakterizuye Savonarolu yak diyacha Serednovichchya Pro ce zh svidchit jogo stavlennya do filosofiyi Platona yaku vin dobre znav Vin pisav Yedine dobro zroblene Platonom i Aristotelem polyagaye v tomu sho voni pridumali argumenti yaki mozhna zastosuvati proti yeretikiv Odnak i voni i inshi filosofi perebuvayut u pekli Bud yaka baba znaye pro viru bilshe nizh Platon Bulo b dosit dobre dlya viri yakbi knigi yaki bagato hto vvazhaye korisnimi buli znisheni Yakbi ne bulo takoyi bezlichi knig prirodnih dovodiv rozumu i vsyakih disputiv vira shvidshe poshirilasya b Argument sho znishennya uslavlenih knig i kartin na bagattyah yaki zapalali z voli Savonaroli ne malo harakteru prostogo vandalizmu a bulo aktom pidtrimki i zmicnennya katolickoyi viri i neperekonlivij i cilkom pomilkovij Bo stratu i spalennya trupa Savonaroli na vognishi tezh pidnosili yak ochishennya cerkvi i akt zmicnennya katolickoyi viri Ale spaliti lyudinu ce spaliti zhivu lyudinu yaku ne vdalosya perekonati slovami i dobrimi prikladami Bezsillya papstva v spravi perekonan i bazhannya bud yakim sposobom pozbavitisya negnuchkogo propovidnika i prizvelo do jogo vidluchennya vid cerkvi i strati Peredumovi areshtu i strati SavonaroliPropovidnik zazihnuv na monopoliyu papstva na politichnu aktivnist Osoba sho ne mala navit kardinalskogo sanu i vidsahnulas vid Vatikanu vela peremovi z korolem Franciyi i viborola dlya Florenciyi vigidni umovi I zazihannya na monopoliyu pap v politici i vikrivannya grihovnosti papskoyi kuriyi peretvorili yih na vorogiv Savonaroli Nezadovolenij Aleksandr VI viklikav buntivlivogo chencya do Rima a koli toj vidmovivsya vidluchiv jogo vid cerkvi Savonarola ogolosiv sho zasuditi jogo mozhe lishe Vselenskij sobor i spaliv papsku gramotu Todi vidluchennyam pochali pogrozhuvati vsim hto sluhav Savonarolu Papi vdalosya zaluchiti na svij bik miskih bagatiyiv nevdovolenih podatkovim tiskom i zazihannyami na yihnye privatne majno Spodivannya Savonarola na pidtrimku korolya Franciyi ne vipravdalisya bo toj nevdovzi pomer molodim Vreshti resht poryad z Savonaroloyu zalishilas kupka religijnih fanatikiv ta molod zagoniv fanchuli Strata SavonaroliIniciativu vorogi Savonaroli perehopili v 1497 roci Florenciya pislya viboriv otrimala novij uryad z yakim domovilas papska kuriya V travni 1497 roku Savonarola buv vidluchenij vid cerkvi yak yeretik diyach rozkolu sho ganbiv Papskij prestol Papskij prestol zazhadav viprobuvannya Savonaroli vognem ta pidtverdzhennya jogo proroctv Pid tiskom na bik papi perejshli franciskanci i dominikanci Florenciyi Savonarolu vityagli z monastirya i zaprotorili u v yaznicyu Za perekazami sorok dib trivali dopiti j katuvannya Psihichno zlamanij Savonarola zriksya svoyih proroctv pidtverdiv yihnyu shtuchnist Virokom jomu bula strata cherez povishennya Povishennya vidbulosya na ploshi Senjoriyi de kolis palali vognisha z grihovnih rechej Trup strachenogo spalili Prignicheni prihilniki zakatovanogo propovidnika namagalis rozibrati kistki j popil na zgadku Uryad zaboroniv vidvidini miscya pokarannya zakriv ploshu dlya vidvidin a prah zakatovanogo vikinuli v richku Arno Stavlennya do SavonaroliNimechchina Memorial Lyutera v misti Vorms Skulptura Savonaroli Stavlennya do Savonaroli v XX st malo znachni rozbizhnosti yak v hristiyanstvi tak i v svitskij kulturi Vin golovnij personazh knigi Gladius Dei Mech Boga Tomasa Manna 1875 1955 ta jogo yedinogo dramatichnogo tvoru Fiorenza 1905 roku Pro Savonarolu zgaduyetsya v romani Somerseta Moema Vistrya britvi The Razor s Edge 1944 Pro Savonarolu zgaduvav u svoyemu virshi Citatnik Savonaroli vidomij suchasnij pismennik Vakulenko Volodimir Volodimirovich Pro Savonarolu pisali rizni pismenniki vid Nikkolo Makiavelli do Albera Kamyu Ale protestantski katolicki chi ateyistichni poglyadi vplivayut na interpretaciyi i roblyat obraz Savonaroli i mifologizovanim i znachno rozmitim Takozh varto zaznachiti zgadki pro Savonarolu u serialah Bordzhia Yevangelichna cerkva v Nimechchini vshanovuye pam yat katolickogo chencya 23 travnya yak muchenika cerkvi Viddati katolickogo propovidnika protestantam Vatikan ne mig hocha toj ne buv potriben papskij kuriyi dekilka stolit Naprikinci XX stolittya 1998 roku zavdyaki diyalnosti papi Ivana Pavla II buv reabilitovanij i shanovanij yak muchenik za viru Ocinki osobi i diyalnostiMoretto da Bresha Portret Savonaroli stvorenij pislya jogo strati Savonarolu vazhko viznati gumanistom vin shvidshe osoba sho ne ominula panivnogo vplivu dobi yakim i buv gumanizm Gumanisti ne zaklikali paliti tvori antichnih filosofiv chi knigi Bokachcho ta Petrarki yak Savonarola a zaklikali vidshukuvati yih vivchati i zberigati Pidhid principovo riznij Shira vira v Hrista nepidkupnist chernecha poryadnist glibina pochuttiv svidchili pro duhovnu napovnenist jogo buttya i tim samim robili jogo zrazkom palkoyi religijnosti dobi Vidrodzhennya de perebuvalo chimalo yak prorokiv i svyatih tak i zlodiyiv perevertniv i tiraniv riznogo shtibu chi vplivu Sama jogo zagibel spochatku jogo povisili a potim spalili govorit pro superechlivist i neodnoridnist stavlennya do Savonaroli yak z boku prostih viryan tak i Papi i Papskogo dvoru i ocholyuvanoyi nimi Katolickoyi Cerkvi zdatnoyi vshent znishuvati kozhnogo zi svoyih suprotivnikiv Sama poyava osobistosti Savonaroli pidtverdzhuye toj fakt sho kultura italijskogo Vidrodzhennya ne mayuchi pid soboyu narodnoyi osnovi torknulasya lishe verhiv suspilstva Zagalnij stil renesansnogo mislennya modifikaciya religijnoyi svidomosti ne zustrili vidguku v dushah prostogo narodu hocha propovidi Savonaroli i jogo shira vira vrazili jogo Same dobre rozuminnya problem narodu dopomoglo Savonaroli po suti peremogti gumanistichnij zhittyestverdnij entuziazm florentijciv Ideyi individualizmu tezh pritamanni Vidrodzhennyu v bilsh povnomu obsyazi voskresli znachno piznishe v XVIII st v mistectvi dobi piznogo baroko i Prosvitnictva Naprikinci XV stolittya voni buli lishe nadbannyam svidomosti velikih misliteliv i hudozhnikiv kolo yakih bulo dosit obmezhenim nezvazhayuchi na yih znachnij vpliv na svitoglyad i kulturu Nejtralnist cogo rozdilu pid sumnivom Bud laska oznajomtesya z vidpovidnim ta za mozhlivosti vipravte nedoliki Div takozhGumanizm Pivnichne Vidrodzhennya Protestantizm Utopiya Karl VIII Nikkolo Makiavelli KatolicizmPrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 BeWeB d Track Q77541206 Savonarola Dzhirolamo Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Mirabile Digital Archives for Medieval Culture SISMEL Edizioni del Galluzzo d Track Q85138432d Track Q85135665 CONOR Sl d Track Q16744133 Mustafin O Spravzhnya istoriya rannogo novogo chasu H 2014 s 18DzherelaA G Rudelbach Hieronymus Savonarola und seine Zeit Gamb 1835 E B Madden The life and martyrdom of Girolamo S L 1854 A Cappeli Fra Girol S Modena 1869 Paskuale Villari Dzhirolamo Savonarola i ego vremya M AST 2004 Gianfrancesco Pico della Mirandola Vita Hieronymi Savonarolae ed Elisabetta Schisto Florence 1999 114 Lozinskij S G Istoriya papstva M 1986 s 142 147PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhirolamo SavonarolaSavonarola Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 NNDB entry on Girolamo Savonarola 21 veresnya 2008 u Wayback Machine