Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джо́рджо Ваза́рі (італ. Giorgio Vasari; 30 липня 1511 — 27 червня 1574) — італійський архітектор (архітектурний ансамбль Уффіці) , художник, теоретик й історик мистецтва. Малював фрески, вівтарні картини, портрети.
Знаний як автор книги «Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів» (Рим, 1550).
Біографія
Батько Вазарі, Антоніо, працював гончарем. Все життя автор «Життєписів» представлявся як «Джорджо Вазарі з Ареццо». Першим вчителем Вазарі, коли йому ще не було дванадцяти років, став французький художник , що розписував вітражі церкви в Ареццо. У 1524 році він жив у Флоренції, вчився в Андреа дель Сарто, Мікеланджело і Баччо Бандінеллі. Молодим Вазарі протегували Александр й Іполит Медічі, які незабаром були вимушені покинути Флоренцію. Вазарі повернувся в Ареццо, де отримав декілька замовлень і навіть писав фрески.
Відомий у той час скульптор, живописець і архітектор Россо Фйорентіно, перебуваючи в Ареццо, дав кілька порад молодому Вазарі. У подяку Вазарі згодом детально описав життя і праці свого наставника в своєму творі. Вазарі виконав картину за малюнками Россо. Вазарі в ці роки потребував грошей. Його батько помер, і він піклувався про своїх трьох сестер і двох братів. Якийсь час Вазарі навчався золотому і срібному ремеслу, яке у той час вважалося мистецтвом.
Флоренція, де він вже декілька місяців займався цією справою, зазнала облоги 1529 року, що примусило Вазарі переїхати до Пізи, і там він знову вдався до живопису; в цей час йому було тільки 17 років. Тоді почалися низка його подорожей Італією і пошуків роботи; при цьому він щасливо зустрівся з одним з перших своїх покровителів, Іполитом Медічі, який узяв його з собою до Риму, де Вазарі став невтомно і наполегливо трудитися, і незабаром отримав від свого покровителя замовлення написати картину «Венера і Грації».
Коли Карл V (1531) відновив владу Медічі у Флоренції, Вазарі повернувся туди до герцога Олександра, великого шанувальника живопису. У палаці герцога Вазарі написав кілька картин і портрет Олександра, а також викладав архітектуру і декор. Одна з перших нагод виявити свій талант представився йому при урочистому в'їзді Карла V до Риму (1536), коли потрібно було скласти різні декоративні споруди. У цей час Вазарі написав для монастиря св. Клари в Ареццо картину «Благовіщення». У Луврі знаходиться картина Вазарі з аналогічним сюжетом (La salutation angelique), можливо, це і є «Благовіщення» з Ареццо.
-
![image]()
палаццо Рамірес в Монтальто, гризайль Дж.Вазарі -
![image]()
палаццо Рамірес, залишки гризайлі Дж.Вазарі -
![image]()
Розпис собору Санта-Марія-дель-Фйоре, Флоренція
У 1537 році Олександр Медічі був злодійськи убитий, і Вазарі знову залишився без покровителя. Незважаючи на свій юний вік, Вазарі вже придбав велику популярність і став отримувати різні запрошення. Після багатьох подорожей він у 1540 році працював в Болоньї над картиною «Трапеза св. Григорія». За сюжетом і за виконанням вона вважається однією з найкращих. Ця картина і тепер знаходиться в Болоньї. Всі особи цієї картини — портрети сучасників Вазарі, їхні імена вказані в його книзі.
Вазарі-живописець
Живопис Вазарі є яскравим зразком тосканського маньєризму. Перша картина Вазарі, що дійшла до нас, — «Поховання Ісуса» (1532, будинок-музей Вазарі в Ареццо). Вазарі працював надзвичайно швидко, хоч і користувався допомогою багатьох молодих художників, імена яких теж збереглися. У власному життєписі він описував всі свої роботи в найдокладніших подробицях. Незважаючи, що Вазарі був непоганим художником, в його фігурах зустрічаються недоліки. Його картини написані в холодній колірній гаммі, перевантажені фігурами, обличчя мало індивідуалізовані, композиції — захаращені зайвими подробицями.
-
![image]()
Юдиф відрубує голову полководцю Олоферну, Сент Луїс, Міссурі, США -
![image]()
Джорджо Вазарі. Персей і Андромеда. 1580. Студіоло Франческо Медічі. Палаццо Веккіо, Флоренція -
![image]()
Смерть Петра-мученика. Відень
Вазарі-архітектор
Успіх Вазарі в архітектурі був мінливий. Вазарі був талановитий в декорі, але мав невдачі в монументальній архітектурі. Він невдало перебудував декілька будівель, не зумівши зберегти єдність архітектурного образу. Побудовані Вазарі нові будівлі відрізняються своєрідною красою і оригінальністю. Будівля для папи Юлія III в Римі і будівля Уффіці у Флоренції, почата Вазарі, свідчать на користь його архітектурних здібностей. Йому ж належить комплекс будівель, що склали Палац лицарів св. Стефана в місті Піза і декотрі інші.
«Життєписи»
Найбільшою заслугою Вазарі вважається його монументальна праця «Життєписи найславетніших живописців, скульпторів та архітекторів» («Le Vite de'piu eccelenti Pittori, Scultori e Architetti»), який був закінчений в 1550 році. Другим доповненим виданням з додатком портретів знаменитих художників книга вийшла в 1568 році.
Не Джорджо Вазарі належить й ініціатива створення «Життєписів», що так його уславили. Ініціатива (ідея) створення належала єпископу Паоло Джовіо (1483—1552), виказана під час званого обіду в присутності папи римського Павла ІІІ.
Без цінних відомостей, що містяться в «Життєписах» у історії італійського мистецтва була б суттєва прогалина. Вазарі в своїй книзі детально оповідає про власну творчість і не соромиться віддавати належне своєму таланту живописця і архітектора. Пізніші видання, забезпечені коментарями різних авторів, неодноразово виходили за наступні десятиліття. У 1878 р. твір Вазарі вийшов у Флоренції під редакцією Міланезі, пізніше перекладений французькою і німецькою мовами.
До свого монументального твору про сучасних йому діячів мистецтва, яке Вазарі порадили написати, він віднісся дуже сумлінно. Коли частина рукопису була готова, він передав її Аннібале Каро, який допоміг йому своїми зауваженнями і порадив довести роботу до кінця. Пізніше чернець Маттео Фаетані, що володів літературною освітою, за дорученням Вазарі зробив істотні поправки в ній. Тому книга була закінчена тільки в 1550 р. Але і тоді Вазарі не був задоволений нею і продовжував збирати додаткові відомості з життя і творчості художників-сучасників. Тільки через 18 років після першого видання, його твір прийняв остаточний вигляд, в якому і дійшло до нашого часу. Це друге видання прикрашене портретами художників.
Гріхи Вазарі автора
Наука не стояла на місці по смерті Вазарі. І в XX столітті твір Джорджо Вазарі переглянули критично і з позицій сучасних вимог. Виявилося, що автор намагався белетризувати життєписи, подати їх як цікаві оповідання, прикрасив чи, навпаки, принизив авторитет тих, кого не полюбляв. Так, Вазарі сповістив жахливу історію, нібито художник з Флоренції Андреа дель Кастаньйо із заздрісті убив свого вчителя. На жаль, довірливі сучасники навіть байки Вазарі вважали за документальні свідоцтва. Авторитету талановитого Кастаньйо було задано нищівного удару, його фрески зафарбували, а ім'я викреслили з пам'яті. Перевірки в 20 ст. встановили повну невинність Кастаньйо, зафарбовані фрески розчистили. Аби врятувати цінні твори Кастаньйо, у Флоренції створено , а його авторитет, спаплюжений Вазарі, посмертно реабілітовано.
Вазарі був патріотом Флоренції й подав у книзі всіх відомих флорентійських майстрів. Цього йому стало мало, і він подав навіть біографії другорядних і маловідомих майстрів, тільки тому, що вони флорентійці. Науковці з подивом вивчили ці сторінки, зауваживши — ну, раз є, то нехай і будуть. Ще більший подив викликала біографія художника Якопо Тінторетто, нефлорентійця. Вазарі відчував до нього неприязнь і навіть відмовив Тінторетто в праві на окрему біографію в своїй книзі. Життєпис Тінторетто — Вазарі розмістив (приховав?) в біографії Баттісто Франко, котрий ніяк не дорівнював обдарованості Тінторетто. На щастя, Якопо Тінторетто довго жив і своїми пізніми творами довів і свою геніальність, і належність до найкращих майстрів Італії — і без Вазарі.
Серед небагатьох жінок, котрим приділив увагу Вазарі, опинилась (бл.1490—1530), скульптор з м. Болонья доби Відродження. Вазарі белетризував і її життєпис, чим збільшив зневажливе ставлення до жінок. Так, він стверджував, що незаміжня Проперция створила рельєф «Йосип Прекрасний уриває залицяння дружини Потіфара» під впливом нерозділеного кохання Проперції до молодого шляхтича Антоніо Ґалеаццо Мальвазія. За твердженнями Вазарі, обличчя дружини Потіфара було автопортретом скульпторки, тоді як осудлива поведінка дружини Потіфара ніяк не могла бути прикладом для неї. Висновки: Вазарі погано (або недостатньо) знав життєписи тих, про кого намагався писати.
Виявилися значні розбіжності між свідоцтвами, які подав Вазарі, і документами тієї доби, що збережені в архівах. Зрозуміло, що Вазарі не міг з різних причин передивитися архіви й потрібні документи, тому спирався на розпити свідків, легенди, викривлені перекази. У випадках нестачі свідоцтв і свідків, писав за власною уявою. Але він не жив у XX столітті і не міг укладатися у вимоги науки (мистецтвознавства XX століття), яке тільки починало свій розвиток у XVI столітті. Тому твір Вазарі бажано читати як белетризовані біографії з включенням лише деяких документів. А коментарі до видань читати обов'язково і також уважно, як і текст Вазарі, розуміючи, що він лише документ культури XVI століття, і лише частково науковий документ.
Тексти, меншовартісні за можливості і здібності автора
Джорджо Вазарі, при створенні рукопису «Життєписів…», створив тексти меншовартісні за інформативністю через малі можливості і невеликі літературні здібності автора. Критику він вже мав після оприлюднення першого видання 1550 р. Із Вазарі і італійським істориком (1521—1589) листувався нідерландський гуманіст Домінік Лампсоніус (1532—1599) з університетською освітою, котрої у Вазарі ніколи не було. Вже Лампсоніуса не задовольняли недостовірні і неповні свідоцтва про нідерландських художників, викладені Вазарі в першому виданні (тоді як неповними були і свідоцтва про низку італійських майстрів). В листі до Вазарі Лампсоніус захищав нідерландських митців від зневажливих оцінок несправедливого автора і жалкував щодо низькоякісного відтворення художніх робіт. (Митці Нідерландів на той час були суперниками-конкурентами багатьох італійських художників, а в портретному жанрі давно порівнялись з італійцями чи навіть переважали їх в композиціях і психологічних характеристиках).
Лампсоніус навіть пропонував поміч нідерландських граверів (якісний рівень графіки котрих суттєво тоді переважав рівень робіт граверів італійців), щоби покращити візуальні матеріали видання.
Малюнки Джорджо Вазарі
Галерея
-
![image]()
Пророк Елеазар -
![image]()
-
![image]()
Фреска в будинку Джорджо Вазарі, Ареццо -
![image]()
Фреска в Апостольському палаці, Рим
Вазарі і Шевченко
Тарас Шевченко був добре обізнаний з книжкою «Життєписи..» з часів навчання у Петербурзькій Академії мистецтв у Петербурзі, де, крім італійського оригіналу, був і французький переклад (1839—1842). Тарас Шевченко згадував «Життєписи…» в повісті «Художник» як правдивий документ епохи і висловив жаль, що тоді не було російського перекладу. В «Щоденнику» 23 липня 1857 поет дав високу оцінку творові «Вазари переживет целые легионы Либельтов».
Див. також
Примітки
- https://rkd.nl/explore/artists/436778
- RKDartists
- https://www.npg.org.uk/collections/search/person/mp52074/federico-zuccaro?role=art
- https://www.bellasartes.gob.ar/
- https://www.museabrugge.be/collection/work/id/2014_GRO0150_III
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
- BeWeB
Література
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Посилання
- Вазарі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Джорджо Вазарі |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzho rdzho Vaza ri ital Giorgio Vasari 30 lipnya 1511 27 chervnya 1574 italijskij arhitektor arhitekturnij ansambl Uffici hudozhnik teoretik j istorik mistectva Malyuvav freski vivtarni kartini portreti Dzhordzho VazariGiorgio VasariAvtoportretPri narodzhenni Giorgio VasariNarodzhennya 30 lipnya 1511 1511 07 30 Arecco ToskanaSmert 27 chervnya 1574 1574 06 27 62 roki FlorenciyaNacionalnist italiyecKrayina ItaliyaZhanr istorichnij zhivopis 1 d 1 i portret 1 Diyalnist hudozhnik arhitektor mistectvoznavec pismennik biograf art theorist aesthetician arhitekturnij kreslyar unaochnyuvachNapryamok manyerizmRoki tvorchosti 1527 2 1574 2 Pokrovitel Alessandro MedichiVpliv MikelandzheloVpliv na Yakopo DzukkiVchitel dVidomi uchni d Dzhovanni Battista Naldini Yakopo Dzukki i Federiko Cukkari 3 Chlen dTvori vivtari alegoriyi portreti dekorativni tvori grizajli palacu Ramires v Montalto freski palacco VekkioBatko dMati dU shlyubi z dRodichi Luka SinorelliRoboti v kolekciyi Muzej Bojmansa van Beningena Shtedel d Muzej Prado Nacionalna galereya mistectv Nacionalnij muzej Shveciyi Hudozhnij institut Chikago d Nacionalna galereya Kanadi Palacco Vekkjo Muzej Viktoriyi ta Alberta d d Galereya Uffici Santa Kroche d Hudozhnij muzej Volters Muzej mistectv okrugu Los Anzheles Ermitazh Nacionalnij muzej u Varshavi Hudozhnij muzej Sent Luyisa Nacionalnij muzej zahidnoyevropejskogo mistectva Tokio Muzej istoriyi mistectv Bavarski derzhavni kolekciyi kartin Muzej Kapodimonte Muzej Izabelli Styuart Gardner Derzhavni hudozhni zibrannya Drezdena Muzej obrazotvorchih mistectv Nacionalna galereya Irlandiyi d Palac vitonchenih mistectv d Nacionalnij muzej obrazotvorchogo mistectva 4 d d Berlinska kartinna galereya Muzej Bode d Korolivskij zamok na Vaveli Ashmolean muzej Muzej Getti i d 5 Nagorodi Dzhordzho Vazari u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Znanij yak avtor knigi Zhittyepisi najslavetnishih zhivopisciv skulptoriv ta arhitektoriv Rim 1550 BiografiyaFreska Yevangelist Luka malyuye Madonnu Santa Annunciata Florenciya Batko Vazari Antonio pracyuvav goncharem Vse zhittya avtor Zhittyepisiv predstavlyavsya yak Dzhordzho Vazari z Arecco Pershim vchitelem Vazari koli jomu she ne bulo dvanadcyati rokiv stav francuzkij hudozhnik sho rozpisuvav vitrazhi cerkvi v Arecco U 1524 roci vin zhiv u Florenciyi vchivsya v Andrea del Sarto Mikelandzhelo i Bachcho Bandinelli Molodim Vazari proteguvali Aleksandr j Ipolit Medichi yaki nezabarom buli vimusheni pokinuti Florenciyu Vazari povernuvsya v Arecco de otrimav dekilka zamovlen i navit pisav freski Vidomij u toj chas skulptor zhivopisec i arhitektor Rosso Fjorentino perebuvayuchi v Arecco dav kilka porad molodomu Vazari U podyaku Vazari zgodom detalno opisav zhittya i praci svogo nastavnika v svoyemu tvori Vazari vikonav kartinu za malyunkami Rosso Vazari v ci roki potrebuvav groshej Jogo batko pomer i vin pikluvavsya pro svoyih troh sester i dvoh brativ Yakijs chas Vazari navchavsya zolotomu i sribnomu remeslu yake u toj chas vvazhalosya mistectvom Florenciya de vin vzhe dekilka misyaciv zajmavsya ciyeyu spravoyu zaznala oblogi 1529 roku sho primusilo Vazari pereyihati do Pizi i tam vin znovu vdavsya do zhivopisu v cej chas jomu bulo tilki 17 rokiv Todi pochalisya nizka jogo podorozhej Italiyeyu i poshukiv roboti pri comu vin shaslivo zustrivsya z odnim z pershih svoyih pokroviteliv Ipolitom Medichi yakij uzyav jogo z soboyu do Rimu de Vazari stav nevtomno i napoleglivo truditisya i nezabarom otrimav vid svogo pokrovitelya zamovlennya napisati kartinu Venera i Graciyi Koli Karl V 1531 vidnoviv vladu Medichi u Florenciyi Vazari povernuvsya tudi do gercoga Oleksandra velikogo shanuvalnika zhivopisu U palaci gercoga Vazari napisav kilka kartin i portret Oleksandra a takozh vikladav arhitekturu i dekor Odna z pershih nagod viyaviti svij talant predstavivsya jomu pri urochistomu v yizdi Karla V do Rimu 1536 koli potribno bulo sklasti rizni dekorativni sporudi U cej chas Vazari napisav dlya monastirya sv Klari v Arecco kartinu Blagovishennya U Luvri znahoditsya kartina Vazari z analogichnim syuzhetom La salutation angelique mozhlivo ce i ye Blagovishennya z Arecco palacco Ramires v Montalto grizajl Dzh Vazari palacco Ramires zalishki grizajli Dzh Vazari Rozpis soboru Santa Mariya del Fjore Florenciya U 1537 roci Oleksandr Medichi buv zlodijski ubitij i Vazari znovu zalishivsya bez pokrovitelya Nezvazhayuchi na svij yunij vik Vazari vzhe pridbav veliku populyarnist i stav otrimuvati rizni zaproshennya Pislya bagatoh podorozhej vin u 1540 roci pracyuvav v Bolonyi nad kartinoyu Trapeza sv Grigoriya Za syuzhetom i za vikonannyam vona vvazhayetsya odniyeyu z najkrashih Cya kartina i teper znahoditsya v Bolonyi Vsi osobi ciyeyi kartini portreti suchasnikiv Vazari yihni imena vkazani v jogo knizi Vazari zhivopisec Zhivopis Vazari ye yaskravim zrazkom toskanskogo manyerizmu Persha kartina Vazari sho dijshla do nas Pohovannya Isusa 1532 budinok muzej Vazari v Arecco Vazari pracyuvav nadzvichajno shvidko hoch i koristuvavsya dopomogoyu bagatoh molodih hudozhnikiv imena yakih tezh zbereglisya U vlasnomu zhittyepisi vin opisuvav vsi svoyi roboti v najdokladnishih podrobicyah Nezvazhayuchi sho Vazari buv nepoganim hudozhnikom v jogo figurah zustrichayutsya nedoliki Jogo kartini napisani v holodnij kolirnij gammi perevantazheni figurami oblichchya malo individualizovani kompoziciyi zaharasheni zajvimi podrobicyami Yudif vidrubuye golovu polkovodcyu Olofernu Sent Luyis Missuri SShA Dzhordzho Vazari Persej i Andromeda 1580 Studiolo Franchesko Medichi Palacco Vekkio Florenciya Smert Petra muchenika Viden Vazari arhitektor Dokladnishe Koridor Vazari Galereya Uffici Uspih Vazari v arhitekturi buv minlivij Vazari buv talanovitij v dekori ale mav nevdachi v monumentalnij arhitekturi Vin nevdalo perebuduvav dekilka budivel ne zumivshi zberegti yednist arhitekturnogo obrazu Pobudovani Vazari novi budivli vidriznyayutsya svoyeridnoyu krasoyu i originalnistyu Budivlya dlya papi Yuliya III v Rimi i budivlya Uffici u Florenciyi pochata Vazari svidchat na korist jogo arhitekturnih zdibnostej Jomu zh nalezhit kompleks budivel sho sklali Palac licariv sv Stefana v misti Piza i dekotri inshi Zhittyepisi Titulnij list pershogo vidannya Zhittyepisiv Najbilshoyu zaslugoyu Vazari vvazhayetsya jogo monumentalna pracya Zhittyepisi najslavetnishih zhivopisciv skulptoriv ta arhitektoriv Le Vite de piu eccelenti Pittori Scultori e Architetti yakij buv zakinchenij v1550 roci Drugim dopovnenim vidannyam z dodatkom portretiv znamenitih hudozhnikiv kniga vijshla v 1568 roci Ne Dzhordzho Vazari nalezhit j iniciativa stvorennya Zhittyepisiv sho tak jogo uslavili Iniciativa ideya stvorennya nalezhala yepiskopu Paolo Dzhovio 1483 1552 vikazana pid chas zvanogo obidu v prisutnosti papi rimskogo Pavla III Bez cinnih vidomostej sho mistyatsya v Zhittyepisah u istoriyi italijskogo mistectva bula b suttyeva progalina Vazari v svoyij knizi detalno opovidaye pro vlasnu tvorchist i ne soromitsya viddavati nalezhne svoyemu talantu zhivopiscya i arhitektora Piznishi vidannya zabezpecheni komentaryami riznih avtoriv neodnorazovo vihodili za nastupni desyatilittya U 1878 r tvir Vazari vijshov u Florenciyi pid redakciyeyu Milanezi piznishe perekladenij francuzkoyu i nimeckoyu movami Do svogo monumentalnogo tvoru pro suchasnih jomu diyachiv mistectva yake Vazari poradili napisati vin vidnissya duzhe sumlinno Koli chastina rukopisu bula gotova vin peredav yiyi Annibale Karo yakij dopomig jomu svoyimi zauvazhennyami i poradiv dovesti robotu do kincya Piznishe chernec Matteo Faetani sho volodiv literaturnoyu osvitoyu za doruchennyam Vazari zrobiv istotni popravki v nij Tomu kniga bula zakinchena tilki v 1550 r Ale i todi Vazari ne buv zadovolenij neyu i prodovzhuvav zbirati dodatkovi vidomosti z zhittya i tvorchosti hudozhnikiv suchasnikiv Tilki cherez 18 rokiv pislya pershogo vidannya jogo tvir prijnyav ostatochnij viglyad v yakomu i dijshlo do nashogo chasu Ce druge vidannya prikrashene portretami hudozhnikiv Grihi Vazari avtora Nauka ne stoyala na misci po smerti Vazari I v XX stolitti tvir Dzhordzho Vazari pereglyanuli kritichno i z pozicij suchasnih vimog Viyavilosya sho avtor namagavsya beletrizuvati zhittyepisi podati yih yak cikavi opovidannya prikrasiv chi navpaki priniziv avtoritet tih kogo ne polyublyav Tak Vazari spovistiv zhahlivu istoriyu nibito hudozhnik z Florenciyi Andrea del Kastanjo iz zazdristi ubiv svogo vchitelya Na zhal dovirlivi suchasniki navit bajki Vazari vvazhali za dokumentalni svidoctva Avtoritetu talanovitogo Kastanjo bulo zadano nishivnogo udaru jogo freski zafarbuvali a im ya vikreslili z pam yati Perevirki v 20 st vstanovili povnu nevinnist Kastanjo zafarbovani freski rozchistili Abi vryatuvati cinni tvori Kastanjo u Florenciyi stvoreno a jogo avtoritet spaplyuzhenij Vazari posmertno reabilitovano Vazari buv patriotom Florenciyi j podav u knizi vsih vidomih florentijskih majstriv Cogo jomu stalo malo i vin podav navit biografiyi drugoryadnih i malovidomih majstriv tilki tomu sho voni florentijci Naukovci z podivom vivchili ci storinki zauvazhivshi nu raz ye to nehaj i budut She bilshij podiv viklikala biografiya hudozhnika Yakopo Tintoretto neflorentijcya Vazari vidchuvav do nogo nepriyazn i navit vidmoviv Tintoretto v pravi na okremu biografiyu v svoyij knizi Zhittyepis Tintoretto Vazari rozmistiv prihovav v biografiyi Battisto Franko kotrij niyak ne dorivnyuvav obdarovanosti Tintoretto Na shastya Yakopo Tintoretto dovgo zhiv i svoyimi piznimi tvorami doviv i svoyu genialnist i nalezhnist do najkrashih majstriv Italiyi i bez Vazari Umovnij i nedostovirnij portret Properciyi de Rossi v knizi Vazari Sered nebagatoh zhinok kotrim pridiliv uvagu Vazari opinilas bl 1490 1530 skulptor z m Bolonya dobi Vidrodzhennya Vazari beletrizuvav i yiyi zhittyepis chim zbilshiv znevazhlive stavlennya do zhinok Tak vin stverdzhuvav sho nezamizhnya Properciya stvorila relyef Josip Prekrasnij urivaye zalicyannya druzhini Potifara pid vplivom nerozdilenogo kohannya Properciyi do molodogo shlyahticha Antonio Galeacco Malvaziya Za tverdzhennyami Vazari oblichchya druzhini Potifara bulo avtoportretom skulptorki todi yak osudliva povedinka druzhini Potifara niyak ne mogla buti prikladom dlya neyi Visnovki Vazari pogano abo nedostatno znav zhittyepisi tih pro kogo namagavsya pisati Viyavilisya znachni rozbizhnosti mizh svidoctvami yaki podav Vazari i dokumentami tiyeyi dobi sho zberezheni v arhivah Zrozumilo sho Vazari ne mig z riznih prichin peredivitisya arhivi j potribni dokumenti tomu spiravsya na rozpiti svidkiv legendi vikrivleni perekazi U vipadkah nestachi svidoctv i svidkiv pisav za vlasnoyu uyavoyu Ale vin ne zhiv u XX stolitti i ne mig ukladatisya u vimogi nauki mistectvoznavstva XX stolittya yake tilki pochinalo svij rozvitok u XVI stolitti Tomu tvir Vazari bazhano chitati yak beletrizovani biografiyi z vklyuchennyam lishe deyakih dokumentiv A komentari do vidan chitati obov yazkovo i takozh uvazhno yak i tekst Vazari rozumiyuchi sho vin lishe dokument kulturi XVI stolittya i lishe chastkovo naukovij dokument Teksti menshovartisni za mozhlivosti i zdibnosti avtoraHud Yan Kornelis Vermeyen Merkurio Arborio da Kattinara kardinal i pershij ministr imperatora Karla V bl 1530 r Korolivski muzeyi vitonchenih mistectv Bryussel Dzhordzho Vazari pri stvorenni rukopisu Zhittyepisiv stvoriv teksti menshovartisni za informativnistyu cherez mali mozhlivosti i neveliki literaturni zdibnosti avtora Kritiku vin vzhe mav pislya oprilyudnennya pershogo vidannya 1550 r Iz Vazari i italijskim istorikom 1521 1589 listuvavsya niderlandskij gumanist Dominik Lampsonius 1532 1599 z universitetskoyu osvitoyu kotroyi u Vazari nikoli ne bulo Vzhe Lampsoniusa ne zadovolnyali nedostovirni i nepovni svidoctva pro niderlandskih hudozhnikiv vikladeni Vazari v pershomu vidanni todi yak nepovnimi buli i svidoctva pro nizku italijskih majstriv V listi do Vazari Lampsonius zahishav niderlandskih mitciv vid znevazhlivih ocinok nespravedlivogo avtora i zhalkuvav shodo nizkoyakisnogo vidtvorennya hudozhnih robit Mitci Niderlandiv na toj chas buli supernikami konkurentami bagatoh italijskih hudozhnikiv a v portretnomu zhanri davno porivnyalis z italijcyami chi navit perevazhali yih v kompoziciyah i psihologichnih harakteristikah Lampsonius navit proponuvav pomich niderlandskih graveriv yakisnij riven grafiki kotrih suttyevo todi perevazhav riven robit graveriv italijciv shobi pokrashiti vizualni materiali vidannya Malyunki Dzhordzho VazariDzh Vazari Blagovishennya 1545 r Gravyurnij kabinet Berlin Dzh Vazari Tri richkovih boga 1541 r Gravyurnij kabinet Berlin Dzh Vazari Alegoriya Kozimo de Medichi vidrodzhuye misto Volterru Dzh Vazari Avraam i tri yangoli Nacionalna galereya KanadiGalereyaProrok Eleazar Lorenco Medichi Freska v budinku Dzhordzho Vazari Arecco Freska v Apostolskomu palaci RimVazari i ShevchenkoTaras Shevchenko buv dobre obiznanij z knizhkoyu Zhittyepisi z chasiv navchannya u Peterburzkij Akademiyi mistectv u Peterburzi de krim italijskogo originalu buv i francuzkij pereklad 1839 1842 Taras Shevchenko zgaduvav Zhittyepisi v povisti Hudozhnik yak pravdivij dokument epohi i visloviv zhal sho todi ne bulo rosijskogo perekladu V Shodenniku 23 lipnya 1857 poet dav visoku ocinku tvorovi Vazari perezhivet celye legiony Libeltov Div takozhManyerizm Freska Vivtar Chinkvechento Kristoforo Ronkalli Franchesko Salviati Ornamentalna gravyura 16 stolittya Budinok Dzhordzho Vazari Arecco Primitkihttps rkd nl explore artists 436778 RKDartists d Track Q17299517 https www npg org uk collections search person mp52074 federico zuccaro role art https www bellasartes gob ar https www museabrugge be collection work id 2014 GRO0150 III Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 artist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 BeWeB d Track Q77541206LiteraturaShevchenkivskij slovnik u 2 t Institut literaturi im T G Shevchenka Akademiyi Nauk URSR Kiyiv Golovna redakciya URE 1978 PosilannyaVazari Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Portal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Zhivopis Portal Italiya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dzhordzho Vazari