Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Музей Боде (нім. Bode-Museum) — художній музей у складі ансамблю Музейного острова в Берліні, в якому розміщуються експозиції та Монетного кабінету. 17 жовтня 2006 року музей відкрився після шестирічної реставрації.
| Музей Боде | |
|---|---|
| нім. Bode-Museum | |
 | |
| 52°31′19″ пн. ш. 13°23′41″ сх. д. / 52.5219444444717780° пн. ш. 13.39472222224977749° сх. д.Координати: 52°31′19″ пн. ш. 13°23′41″ сх. д. / 52.5219444444717780° пн. ш. 13.39472222224977749° сх. д. | |
| Тип | художня галерея[1] |
| Назва на честь | Вільгельм фон Боде |
| Статус спадщини | пам'ятка культури[d] і пам’ятка архітектури |
| Склад | d |
| Частина від | Державні музеї Берліна |
| Країна |  Німеччина[1] |
| Розташування | Музейний острів, Берлін  Німеччина |
| Адреса | d (1) |
| Стиль | необароко |
| Архітектор | Вільгельм фон Боде, Ернст фон Іне |
| Засновник | Фрідріх III |
| Засновано | 1904 |
| Відкрито | 18 жовтня 1904 |
| Відвідувачі | 233 000 осіб (2017) |
| Директор | Макс Фрідлендер[2] |
| Сайт | smb.museum/museen-und-einrichtungen/bode-museum/home.html |
  Музей Боде (Німеччина) | |
 Музей Боде у Вікісховищі | |
Будівля музею
Ідея створення музею мистецтва в Берліні виникла 1871 року при кайзерівському дворі серед оточення кронпринца, а згодом німецького імператора Фрідріха III. Пропозиції щодо музею були представлені Вільгельмом фон Боде. З 1897 по 1904 роки під керівництвом надвірного архітектора та завідувача будівництва Макса Газака було споруджено музейну будівлю для зібраної Боде колекції скульптури та живопису, початок якій поклали кунсткамери курфюрстів Бранденбурзьких. Музей відкрився 18 жовтня 1904 року, в день народження померлого в 1888 році Фрідріха III.
Будівля в стилі необароко розташована на північно-східному краю Музейного острова на ділянці розміром 6 000 м², що має форму неправильного трикутника. Незважаючи на це просторове обмеження, архітекторові вдалося спорудити будівлю з куполом над входом, що створює враження споруди, яка має форму абсолютно симетричного та рівнобедреного трикутника із закругленою вершиною. З берегами Шпрее вхід до музею з'єднують два мости через обидва рукави річки. Будівля оброблено пісковиком. Квадровий цоколь з вікнами та два верхні поверхи, що розділені коринфськими напівколонами та ризалітами з фронтонами, здається, ніби виросли просто з води. Алегоричні зображення видів мистецтв та знаменитих центрів мистецтва на аттиках виконані скульпторами та .
Декілька поперечних корпусів музейного будинку утворюють п'ять внутрішніх дворів. За фоє починається низка приміщень, що утворює центральну вісь будівлі: Великий купольний зал з широкими прольотами сходів та гальванопластичною копією кінної статуї Великого курфюрста роботи Андреаса Шлютера (1904); за ним розташований Зал Камеко зі статуями, що колись прикрашали дах спорудженої тим же Шлютером Вілли Камеко, яка не збереглася, а раніше знаходилася на розташованій неподалік вулиці Доротеенштрассе; далі відвідувачі опиняються в базиліці, спорудженій в стилі італійського Ренесансу з релігійними скульптурами в бічних каплицях — поліхромними, покритими глазур'ю теракотами Луки делла Роббіа та вівтарем Воскресіння Христове з Флоренції; завершує цей ряд приміщень Малий купольний зал зі сходами в стилі рококо і мармуровими статуями Фрідріха Великого та п'яти його генералів. У цій анфіладі представницьких залів колись проходили урочистості, на які запрошувалися придворні та меценати з середовища заможного бюргерства.
У власне виставкових залах Боде розмістив герметичні, закінчені ансамблі зі скульптур, картин, предметів меблів та декоративно-ужиткового мистецтва, як то було прийнято в приватних колекціях в будинках великої буржуазії. При цьому Боде виконував волю колекціонерів і банкірів Адольфа Тіма та Джеймса Сімона, які продали свої експонати для музею за символічну ціну, але наполягали на тому, аби вони були виставлені не тематично, а за колишніми власниками.. Їх доповнюють внутрішні архітектурні деталі: портали, мармурові арки, кесонові стелі, каміни та вівтарі, які Боде придбав для нової будівлі музею в Італії. Декор цих залів за задумом Боде повинен був наближати відвідувачів музею до атмосфери минулого. Своїми «стильовими залами», де експонати підбиралися за історичними періодами, Вільгельм фон Боде слідував музейно-педагогічній концепції, яку поклав в основу своєї музейної будівлі по сусідству — — Людвіг Гофман.
На згадку про Фрідріха III музей отримав назву «Музей кайзера Фрідріха». Під час Другої світової війни будівля музею постраждала, але менше, ніж інші музейні приміщення острова. Проте лише 1951 року музей Боде був накритий імпровізованим дахом, який мав захистити будівлю від подальшого руйнування. Після війни з 1945 року музей носив назву «Музей на . 1 березня 1956 року тодішній міністр култтури НДР оголосив про перейменування музею на честь свого зачинателя та першого директора. Тут розташовувався Єгипетський музей та зібрання папірусів, Музей первісної та ранньої історії, картинна галерея, Скульптурне зібрання та Монетний кабінет.
Відновлення
Уперше після війни експозиції музею частково відкрилися для відвідувачів у 1950–1960 роки. Поступове відновлення функціонуючого музею, а також реставрація внутрішніх приміщень, затяглися до 1987 року. З початку 1990-х років у будинку виявляли щораз нові серйозні будівельні дефекти, в зв'язку з чим у 1997–1998 роках було прийнято рішення про проведення в будівлі музею капітального ремонту з відновленням історичного вигляду столітньої пам'ятки архітектури.
Ще 1904 року увагу відвідувачів музею привертав так званий «Кабінет Тьєполо» — невеликий зал, оформлений у відтінках запиленого рожевого та білого й багато оздоблений стукко у формі пізньобароковоих стрічкових орнаментів. Тут знаходилися 22 фрески в техніці гризайлі, які 1759 року італійських художник епохи бароко Джованні Баттіста Тьєполо створив для палаццо Volpato Panigai в на півночі Італії. Вільгельм фон Боде викупив їх, 1899 року перевіз до Берліна й розмістив у своєму музеї. У Другу світову війну цей зал був повністю зруйнований, картини було вивезено на зберігання, довгий час вони вважалися загубленими. Під час останніх реставраційних робіт ціною величезних праць кабінет вдалося відновити за єдиною чорно-білою фотографією з музейного каталогу 1904 року.
Чотири з п'яти внутрішніх дворів відкриті для огляду розміщеної там просто неба скульптурної експозиції. За майстер-планом Музейного острова музей Боде був з'єднаний з Пергамським музеєм. Під час реставрації була проведена модернізація всієї будівлі з погляду техніки безпеки. Фотоательє та реставраційні майстерні отримали нове сучасне оснащення, була вдосконалена система пожежної охорони та встановлено систему кондиціонування. Будівля стала доступним для відвідувачів з обмеженими фізичними можливостями. Уражені корозією частини сталевих несучих конструкцій було замінено, а стіни музею було очищено від грибка. Будівля передбачалося по можливості зберегти в оригінальному вигляді, тому пізніші архітектурні елементи були видалені та повернуто оригінальне кольорове оформлення.
Будівельні роботи в музеї, що тривали п'ять з половиною років, завершилися в листопаді 2005 символічною передачею ключів. У жовтні 2006 року готову будівлю було передано громадськості. За нині була підготовлена експозиція творів мистецтва в сучасному стилі, що викликала палкі дискусії. Зрештою експозиція Музею Боде відповідає сучасним уявленням відвідувачів про музейної експозиції: стіни та цоколі пофарбовані переважно в білий або світло-сірий кольори, об'єкти мистецтва розміщені нещільно, часто надаючи для огляду найвишуканіші ракурси. Скульптури нерідко розміщуються в залах вільно, залишаючи відкрите і живе враження. При цьому прочитується початкова концепція комплексних «стильових залів», закладена Вільгельмом фон Боде: експозиції доповнюють деталі історичної обстановки — підлоги, стелі, окремі предмети меблів — і близько 150 тематично та стилістично відібраних із зібрання Берлінської картинної галереї творів живопису.
Капітальний ремонт Музею Боде обійшовся федеральному бюджету в 152 млн євро. Загальна площа музею становить близько 25 тисяч кв. м, з них корисна площа 66 виставкових залів — 11 тисяч кв.м. У музеї також розміщуються зібрання ескізів та твори італійської скульптури різних шкіл, дитяча галерея, магазин та музейна кав'ярня.
Скульптурне зібрання
Скульптурне зібрання є однією з найбільших колекцій старовинної пластики в Німеччині. Після Другої світової війни, як і зібрання Музею візантійського мистецтва, воно виявилося розділеним між Західним та Східним Берліном. Об'єднана колекція експонується на своєму історичному місці — в Музеї Боде — з 2006 року. Символом об'єднаної колекції стала скульптурна група «Тріумф хреста» з церкви св. Моріца в Наумбурзі, що розмістилася на першому поверсі музею. Останні кілька десятків років дві фігури з дуба, що датуються 1220 роком, зберігалися в різних місцях: Марія — в музейному центрі в Далемі, а Христос — на Музейному острові.
Скульптурне зібрання охоплює твори мистецтва від Середньовіччя до кінця XVIII ст. з німецькомовних країн, а також Франції, Голландії, Італії та Іспанії. Основу колекції становить італійське мистецтво раннього періоду італійського Ренесансу: теракота Луки делла Роббіа, скульптури Донателло, Дезідеріо да Сеттіньяно, Франческо Лаурана та . Широко представлені німецькі скульптори готики, зокрема: Тільман Ріменшнайдер, Ганс Брюггеманн, Ніклаус Герхерт Лейденський і Ганс Лейнбергер. Особливої згадки заслуговують великоформатні скульптурні зображення святих лицарів часів Тридцятилітньої війни та ренесансні й барокові статуетки з алебастру і слонової кістки. Скульптура рококо та раннього класицизму представлена роботами , , Едма Бушардона, , Жана-Антуана Гудона.
Музей візантійського мистецтва
Колекція музею включає в себе твори мистецтва та предмети побуту з Західної Римської імперії та Візантійської імперії, що належать до III–XV ст., тобто охоплюють практично все античне Середземномор'я: Італію, Туреччину, Балканський півострів, Грецію, Північну Африку, Близький Схід та Північне Причорномор'я. Найбільш цінними експонатами, що визначили специфіку музею, є пізньоантичні саркофаги з Риму, столиці Західної Римської імперії; фігурні та орнаментальні пластики з Східної Римської імперії; різьблені вироби зі слонової кістки, ікони та мозаїки — чудові зразки придворного мистецтва Візантії; предмети побуту та християнського культу з Єгипту.
Монетний кабінет
Монетний кабінет є одним з найстаріших зібрань у складі Фундації прусської культурної спадщини. Свій початок ця колекція бере в XVI ст. від кунсткамери бранденбургських курфюрстів. 1868 року кабінет отримав статус самостійного музею, а 1904 року переїхав в спеціально призначені приміщення на першому поверсі Музею Боде.
Монетний кабінет — одна з найбільших і найцінніших нумізматичних колекцій в світі. Величезну цінність становлять закриті серії монет, що охоплюють період з VII ст. до н. е. — від карбування монет в Малій Азії й до теперішнього часу. Із понад 500 тисяч предметів в експозиції представлена лише мала частина. У Пергамському музеї представлено 1500 унікальних античних монет. У чотирьох залах Музею Боде на другому поверсі розмістилася експозиція, що включає 4000 монет та медалей. Про представлені експонати розповідає інтерактивний каталог монет. Частину експозиції на першому поверсі можна оглянути за попередньої домовленості. Там само розташована публічна спеціальна нумізматична бібліотека.
Галерея
-
![image]()
Мозаїка з Равенни, 6 ст. -
![image]()
Малий купол -
![image]()
Мозаїчна ікона, близько 1100-1150 -
![image]()
, Іван Хреститель, близько 1480 -
![image]()
Брюссельське ретабло з Осса, близько 1480 -
![image]()
Примітки
- archINFORM — 1994.
- Dictionary of Art Historians
- . Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 26 травня 2014.
- Sven Kuhrau: Der Kunstsammler im Kaiserreich. Kunst und Repräsentation in der Berliner Privatsammlerkultur. Ludwig, Kiel 2005.
- Renate Petras (Lit.), S. 180 (руйнування), 185 (тимчасовий дах)
- Pharus-Stadtplan Berlin 1954 Уривок[недоступне посилання з квітня 2019]
- Hans J. Reichardt u. a.; Landesarchiv Berlin (Bearb.): Berlin. Chronik der Jahre 1955–1956. Spitzing, Berlin 1971, S. 438, auch Petras (Lit.), S. 187
Див. також
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Боде |
| У Вікіджерелах є Giovanni Morelli: Die Werke italienischer Meister in den Galerien von München, Dresden und Berlin. Leipzig, 1880 |
- Skulpturensammlung und Museum für Byzantinische Kunst (Staatliche Museen zu Berlin) — Про колекцію скульптур та Візантійський музей на сайті Staatliche Museen zu Berlin
- Münzkabinett (Staatliche Museen zu Berlin) — Монетний кабінет
- Статті в пресі
- Ein Schatzhaus für Skulptur. In: Der Tagesspiegel, 16. Oktober 2006[недоступне посилання з липня 2019]
- Ein unaufdringlicher Triumph. In: Frankfurter Allgemeine Zeitung, 19. Oktober 2006, von Neil MacGregor, Direktor des British Museum — стаття директора Британського музею
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej Bode nim Bode Museum hudozhnij muzej u skladi ansamblyu Muzejnogo ostrova v Berlini v yakomu rozmishuyutsya ekspoziciyi ta Monetnogo kabinetu 17 zhovtnya 2006 roku muzej vidkrivsya pislya shestirichnoyi restavraciyi Muzej Bodenim Bode Museum52 31 19 pn sh 13 23 41 sh d 52 5219444444717780 pn sh 13 39472222224977749 sh d 52 5219444444717780 13 39472222224977749 Koordinati 52 31 19 pn sh 13 23 41 sh d 52 5219444444717780 pn sh 13 39472222224977749 sh d 52 5219444444717780 13 39472222224977749Tip hudozhnya galereya 1 Nazva na chest Vilgelm fon BodeStatus spadshini pam yatka kulturi d i pam yatka arhitekturiSklad dChastina vid Derzhavni muzeyi BerlinaKrayina Nimechchina 1 Roztashuvannya Muzejnij ostriv Berlin NimechchinaAdresa d 1 Stil neobarokoArhitektor Vilgelm fon Bode Ernst fon IneZasnovnik Fridrih IIIZasnovano 1904Vidkrito 18 zhovtnya 1904Vidviduvachi 233 000 osib 2017 Direktor Maks Fridlender 2 Sajt smb museum museen und einrichtungen bode museum home htmlMuzej Bode Nimechchina Muzej Bode u VikishovishiBudivlya muzeyuMuzej Bode Velikij kupolnij zal z kinnoyu statuyeyu Velikogo kurfyursta Muzej Bode v 1951 roci Ideya stvorennya muzeyu mistectva v Berlini vinikla 1871 roku pri kajzerivskomu dvori sered otochennya kronprinca a zgodom nimeckogo imperatora Fridriha III Propoziciyi shodo muzeyu buli predstavleni Vilgelmom fon Bode Z 1897 po 1904 roki pid kerivnictvom nadvirnogo arhitektora ta zaviduvacha budivnictva Maksa Gazaka bulo sporudzheno muzejnu budivlyu dlya zibranoyi Bode kolekciyi skulpturi ta zhivopisu pochatok yakij poklali kunstkameri kurfyurstiv Brandenburzkih Muzej vidkrivsya 18 zhovtnya 1904 roku v den narodzhennya pomerlogo v 1888 roci Fridriha III Budivlya v stili neobaroko roztashovana na pivnichno shidnomu krayu Muzejnogo ostrova na dilyanci rozmirom 6 000 m sho maye formu nepravilnogo trikutnika Nezvazhayuchi na ce prostorove obmezhennya arhitektorovi vdalosya sporuditi budivlyu z kupolom nad vhodom sho stvoryuye vrazhennya sporudi yaka maye formu absolyutno simetrichnogo ta rivnobedrenogo trikutnika iz zakruglenoyu vershinoyu Z beregami Shpree vhid do muzeyu z yednuyut dva mosti cherez obidva rukavi richki Budivlya obrobleno piskovikom Kvadrovij cokol z viknami ta dva verhni poverhi sho rozdileni korinfskimi napivkolonami ta rizalitami z frontonami zdayetsya nibi virosli prosto z vodi Alegorichni zobrazhennya vidiv mistectv ta znamenitih centriv mistectva na attikah vikonani skulptorami ta Vistavkovij zal Bl 1905 Dekilka poperechnih korpusiv muzejnogo budinku utvoryuyut p yat vnutrishnih dvoriv Za foye pochinayetsya nizka primishen sho utvoryuye centralnu vis budivli Velikij kupolnij zal z shirokimi prolotami shodiv ta galvanoplastichnoyu kopiyeyu kinnoyi statuyi Velikogo kurfyursta roboti Andreasa Shlyutera 1904 za nim roztashovanij Zal Kameko zi statuyami sho kolis prikrashali dah sporudzhenoyi tim zhe Shlyuterom Villi Kameko yaka ne zbereglasya a ranishe znahodilasya na roztashovanij nepodalik vulici Doroteenshtrasse dali vidviduvachi opinyayutsya v bazilici sporudzhenij v stili italijskogo Renesansu z religijnimi skulpturami v bichnih kaplicyah polihromnimi pokritimi glazur yu terakotami Luki della Robbia ta vivtarem Voskresinnya Hristove z Florenciyi zavershuye cej ryad primishen Malij kupolnij zal zi shodami v stili rokoko i marmurovimi statuyami Fridriha Velikogo ta p yati jogo generaliv U cij anfiladi predstavnickih zaliv kolis prohodili urochistosti na yaki zaproshuvalisya pridvorni ta mecenati z seredovisha zamozhnogo byurgerstva U vlasne vistavkovih zalah Bode rozmistiv germetichni zakincheni ansambli zi skulptur kartin predmetiv mebliv ta dekorativno uzhitkovogo mistectva yak to bulo prijnyato v privatnih kolekciyah v budinkah velikoyi burzhuaziyi Pri comu Bode vikonuvav volyu kolekcioneriv i bankiriv Adolfa Tima ta Dzhejmsa Simona yaki prodali svoyi eksponati dlya muzeyu za simvolichnu cinu ale napolyagali na tomu abi voni buli vistavleni ne tematichno a za kolishnimi vlasnikami Yih dopovnyuyut vnutrishni arhitekturni detali portali marmurovi arki kesonovi steli kamini ta vivtari yaki Bode pridbav dlya novoyi budivli muzeyu v Italiyi Dekor cih zaliv za zadumom Bode povinen buv nablizhati vidviduvachiv muzeyu do atmosferi minulogo Svoyimi stilovimi zalami de eksponati pidbiralisya za istorichnimi periodami Vilgelm fon Bode sliduvav muzejno pedagogichnij koncepciyi yaku poklav v osnovu svoyeyi muzejnoyi budivli po susidstvu Lyudvig Gofman Na zgadku pro Fridriha III muzej otrimav nazvu Muzej kajzera Fridriha Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni budivlya muzeyu postrazhdala ale menshe nizh inshi muzejni primishennya ostrova Prote lishe 1951 roku muzej Bode buv nakritij improvizovanim dahom yakij mav zahistiti budivlyu vid podalshogo rujnuvannya Pislya vijni z 1945 roku muzej nosiv nazvu Muzej na 1 bereznya 1956 roku todishnij ministr kultturi NDR ogolosiv pro perejmenuvannya muzeyu na chest svogo zachinatelya ta pershogo direktora Tut roztashovuvavsya Yegipetskij muzej ta zibrannya papirusiv Muzej pervisnoyi ta rannoyi istoriyi kartinna galereya Skulpturne zibrannya ta Monetnij kabinet VidnovlennyaVistavkovij zal Vistavkovij zal Kabinet Tyepolo Upershe pislya vijni ekspoziciyi muzeyu chastkovo vidkrilisya dlya vidviduvachiv u 1950 1960 roki Postupove vidnovlennya funkcionuyuchogo muzeyu a takozh restavraciya vnutrishnih primishen zatyaglisya do 1987 roku Z pochatku 1990 h rokiv u budinku viyavlyali shoraz novi serjozni budivelni defekti v zv yazku z chim u 1997 1998 rokah bulo prijnyato rishennya pro provedennya v budivli muzeyu kapitalnogo remontu z vidnovlennyam istorichnogo viglyadu stolitnoyi pam yatki arhitekturi She 1904 roku uvagu vidviduvachiv muzeyu privertav tak zvanij Kabinet Tyepolo nevelikij zal oformlenij u vidtinkah zapilenogo rozhevogo ta bilogo j bagato ozdoblenij stukko u formi piznobarokovoih strichkovih ornamentiv Tut znahodilisya 22 freski v tehnici grizajli yaki 1759 roku italijskih hudozhnik epohi baroko Dzhovanni Battista Tyepolo stvoriv dlya palacco Volpato Panigai v na pivnochi Italiyi Vilgelm fon Bode vikupiv yih 1899 roku pereviz do Berlina j rozmistiv u svoyemu muzeyi U Drugu svitovu vijnu cej zal buv povnistyu zrujnovanij kartini bulo vivezeno na zberigannya dovgij chas voni vvazhalisya zagublenimi Pid chas ostannih restavracijnih robit cinoyu velicheznih prac kabinet vdalosya vidnoviti za yedinoyu chorno biloyu fotografiyeyu z muzejnogo katalogu 1904 roku Chotiri z p yati vnutrishnih dvoriv vidkriti dlya oglyadu rozmishenoyi tam prosto neba skulpturnoyi ekspoziciyi Za majster planom Muzejnogo ostrova muzej Bode buv z yednanij z Pergamskim muzeyem Pid chas restavraciyi bula provedena modernizaciya vsiyeyi budivli z poglyadu tehniki bezpeki Fotoatelye ta restavracijni majsterni otrimali nove suchasne osnashennya bula vdoskonalena sistema pozhezhnoyi ohoroni ta vstanovleno sistemu kondicionuvannya Budivlya stala dostupnim dlya vidviduvachiv z obmezhenimi fizichnimi mozhlivostyami Urazheni koroziyeyu chastini stalevih nesuchih konstrukcij bulo zamineno a stini muzeyu bulo ochisheno vid gribka Budivlya peredbachalosya po mozhlivosti zberegti v originalnomu viglyadi tomu piznishi arhitekturni elementi buli vidaleni ta povernuto originalne kolorove oformlennya Budivelni roboti v muzeyi sho trivali p yat z polovinoyu rokiv zavershilisya v listopadi 2005 simvolichnoyu peredacheyu klyuchiv U zhovtni 2006 roku gotovu budivlyu bulo peredano gromadskosti Za nini bula pidgotovlena ekspoziciya tvoriv mistectva v suchasnomu stili sho viklikala palki diskusiyi Zreshtoyu ekspoziciya Muzeyu Bode vidpovidaye suchasnim uyavlennyam vidviduvachiv pro muzejnoyi ekspoziciyi stini ta cokoli pofarbovani perevazhno v bilij abo svitlo sirij kolori ob yekti mistectva rozmisheni neshilno chasto nadayuchi dlya oglyadu najvishukanishi rakursi Skulpturi neridko rozmishuyutsya v zalah vilno zalishayuchi vidkrite i zhive vrazhennya Pri comu prochituyetsya pochatkova koncepciya kompleksnih stilovih zaliv zakladena Vilgelmom fon Bode ekspoziciyi dopovnyuyut detali istorichnoyi obstanovki pidlogi steli okremi predmeti mebliv i blizko 150 tematichno ta stilistichno vidibranih iz zibrannya Berlinskoyi kartinnoyi galereyi tvoriv zhivopisu Kapitalnij remont Muzeyu Bode obijshovsya federalnomu byudzhetu v 152 mln yevro Zagalna plosha muzeyu stanovit blizko 25 tisyach kv m z nih korisna plosha 66 vistavkovih zaliv 11 tisyach kv m U muzeyi takozh rozmishuyutsya zibrannya eskiziv ta tvori italijskoyi skulpturi riznih shkil dityacha galereya magazin ta muzejna kav yarnya Skulpturne zibrannyaAndrea della Robbia Voskresinnya Mariya Immakulata 1750 1760 roki Skulpturne zibrannya ye odniyeyu z najbilshih kolekcij starovinnoyi plastiki v Nimechchini Pislya Drugoyi svitovoyi vijni yak i zibrannya Muzeyu vizantijskogo mistectva vono viyavilosya rozdilenim mizh Zahidnim ta Shidnim Berlinom Ob yednana kolekciya eksponuyetsya na svoyemu istorichnomu misci v Muzeyi Bode z 2006 roku Simvolom ob yednanoyi kolekciyi stala skulpturna grupa Triumf hresta z cerkvi sv Morica v Naumburzi sho rozmistilasya na pershomu poversi muzeyu Ostanni kilka desyatkiv rokiv dvi figuri z duba sho datuyutsya 1220 rokom zberigalisya v riznih miscyah Mariya v muzejnomu centri v Dalemi a Hristos na Muzejnomu ostrovi Skulpturne zibrannya ohoplyuye tvori mistectva vid Serednovichchya do kincya XVIII st z nimeckomovnih krayin a takozh Franciyi Gollandiyi Italiyi ta Ispaniyi Osnovu kolekciyi stanovit italijske mistectvo rannogo periodu italijskogo Renesansu terakota Luki della Robbia skulpturi Donatello Deziderio da Settinyano Franchesko Laurana ta Shiroko predstavleni nimecki skulptori gotiki zokrema Tilman Rimenshnajder Gans Bryuggemann Niklaus Gerhert Lejdenskij i Gans Lejnberger Osoblivoyi zgadki zaslugovuyut velikoformatni skulpturni zobrazhennya svyatih licariv chasiv Tridcyatilitnoyi vijni ta renesansni j barokovi statuetki z alebastru i slonovoyi kistki Skulptura rokoko ta rannogo klasicizmu predstavlena robotami Edma Bushardona Zhana Antuana Gudona Muzej vizantijskogo mistectvaKolekciya muzeyu vklyuchaye v sebe tvori mistectva ta predmeti pobutu z Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi ta Vizantijskoyi imperiyi sho nalezhat do III XV st tobto ohoplyuyut praktichno vse antichne Seredzemnomor ya Italiyu Turechchinu Balkanskij pivostriv Greciyu Pivnichnu Afriku Blizkij Shid ta Pivnichne Prichornomor ya Najbilsh cinnimi eksponatami sho viznachili specifiku muzeyu ye piznoantichni sarkofagi z Rimu stolici Zahidnoyi Rimskoyi imperiyi figurni ta ornamentalni plastiki z Shidnoyi Rimskoyi imperiyi rizbleni virobi zi slonovoyi kistki ikoni ta mozayiki chudovi zrazki pridvornogo mistectva Vizantiyi predmeti pobutu ta hristiyanskogo kultu z Yegiptu Monetnij kabinetDokladnishe Monetnij kabinet Berlin Monetnij kabinet ye odnim z najstarishih zibran u skladi Fundaciyi prusskoyi kulturnoyi spadshini Svij pochatok cya kolekciya bere v XVI st vid kunstkameri brandenburgskih kurfyurstiv 1868 roku kabinet otrimav status samostijnogo muzeyu a 1904 roku pereyihav v specialno priznacheni primishennya na pershomu poversi Muzeyu Bode Monetnij kabinet odna z najbilshih i najcinnishih numizmatichnih kolekcij v sviti Velicheznu cinnist stanovlyat zakriti seriyi monet sho ohoplyuyut period z VII st do n e vid karbuvannya monet v Malij Aziyi j do teperishnogo chasu Iz ponad 500 tisyach predmetiv v ekspoziciyi predstavlena lishe mala chastina U Pergamskomu muzeyi predstavleno 1500 unikalnih antichnih monet U chotiroh zalah Muzeyu Bode na drugomu poversi rozmistilasya ekspoziciya sho vklyuchaye 4000 monet ta medalej Pro predstavleni eksponati rozpovidaye interaktivnij katalog monet Chastinu ekspoziciyi na pershomu poversi mozhna oglyanuti za poperednoyi domovlenosti Tam samo roztashovana publichna specialna numizmatichna biblioteka GalereyaMozayika z Ravenni 6 st Malij kupol Mozayichna ikona blizko 1100 1150 Ivan Hrestitel blizko 1480 Bryusselske retablo z Ossa blizko 1480 Artus Kvellinus Starshij Samson ta Dalila terakota Antverpen 1640 PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Dictionary of Art Historians d Track Q17166797 Arhiv originalu za 21 lyutogo 2014 Procitovano 26 travnya 2014 Sven Kuhrau Der Kunstsammler im Kaiserreich Kunst und Reprasentation in der Berliner Privatsammlerkultur Ludwig Kiel 2005 ISBN 3 937719 20 2 Renate Petras Lit S 180 rujnuvannya 185 timchasovij dah Pharus Stadtplan Berlin 1954 Urivok nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Hans J Reichardt u a Landesarchiv Berlin Bearb Berlin Chronik der Jahre 1955 1956 Spitzing Berlin 1971 S 438 auch Petras Lit S 187Div takozhMuzejnij ostrivPosilannyaPortal Muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzej Bode U Vikidzherelah ye Giovanni Morelli Die Werke italienischer Meister in den Galerien von Munchen Dresden und Berlin Leipzig 1880 Skulpturensammlung und Museum fur Byzantinische Kunst Staatliche Museen zu Berlin Pro kolekciyu skulptur ta Vizantijskij muzej na sajti Staatliche Museen zu Berlin Munzkabinett Staatliche Museen zu Berlin Monetnij kabinet Statti v presi Ein Schatzhaus fur Skulptur In Der Tagesspiegel 16 Oktober 2006 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ein unaufdringlicher Triumph In Frankfurter Allgemeine Zeitung 19 Oktober 2006 von Neil MacGregor Direktor des British Museum stattya direktora Britanskogo muzeyu