Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боде Арнольд Вільгельм фон Боде нім Wilhelm von Bode Arnold Wilhelm Bo

Вільгельм фон Боде

Вільгельм фон Боде
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Боде.

Арнольд Вільгельм фон Боде (нім. Wilhelm von Bode, Arnold Wilhelm Bode; 10 грудня 1845, Кальферде, Саксонія-Ангальт — 1 березня 1929, Берлін) — німецький історик мистецтва, колекціонер і музейний діяч, один із засновників сучасного музеєзнавства. Вільгельм фон Боде був однією з центральних постетей в культурі Німеччини кінця XIX — початку XX століття.

Вільгельм фон Боде
нім. Wilhelm von Bode
image
Народився 10 грудня 1845(1845-12-10)[1][2][…]
Кальферде, d, Берде, Саксонія-Ангальт, Німеччина
Помер 1 березня 1929(1929-03-01)[1][2][…] (83 роки)
Берлін, Німецький Райх[4]
Поховання Берлін і d
Країна image Німеччина
Діяльність мистецтвознавець, музеєзнавець, колекціонер мистецтва
Alma mater Геттінгенський університет
Галузь музеєзнавство
Посада d[5]
Членство Прусська академія наук
Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей
Баварська академія наук
Нідерландська королівська академія наук
d
У шлюбі з d
Нагороди
image
Pour le Mérite за науку і мистецтво
 image
image Вільгельм фон Боде у Вікісховищі

1904 року Вільгельм фон Боде заснував Музей кайзера Фрідріха (нині заклад носить ім'я свого засновника — Музей Боде) на Музейному острові в Берліні. Вільгельм фон Боде був генеральним директором державних колекцій мистецтва. Він був автором численних наукових праць з історії німецького, нідерландського та італійського живопису та скульптури. За активну позицію у сфері мистецтва Боде називали «музейним кондотьєром» та «Бісмарком берлінських музеїв». З 1889 до 1914 року був також директором новозаснованого після Французько-прусської війни художнього музею у Страсбурзі.

Біографія

Народився 10 грудня 1845 року в Кальферде. Навчався в гімназії в Брауншвайгу, а з 1863 до 1867 року вивчав право в Геттінгенському та Берлінському університеті. Ще в студентські роки Боде виявив інтерес до історії мистецтва. Він подорожував Голландією, Бельгією та Італією, відвідував музеї та знайомився з приватними колекціями. Покинувши юриспруденцію, Вільгельм Боде зосередився на вивченні історії мистецтв і археології в Берліні та Відні. 1870 році Боде отримав вчений ступінь доктора в Лейпцигу.

1872 року Боде ожержав посаду асистента відділу скульптури в Королівських музеях Берліна, а 1883 року став директором цього відділу. З 1890 року він очолив Берлінську картинну галерею. 1905 року Боде був призначений генеральним директором берлінських музеїв. Його мистецтвознавчий досвід, чудові відносини з художниками, колекціонерами та кайзерівською родиною дозволили йому з самого початку своєї діяльності здійснити за доволі скромні кошти сенсаційні придбання. Сам Музейний острів перебував під патронатом кронпринца Фрідріха III.

У перші роки директорства Боде нова столиця — Берлін — не могла конкурувати у сфері мистецтва з Мюнхеном або Дрезденом, не кажучи вже про Париж з його Лувром. Через хронічний брак в прусської скарбниці коштів на мистецтво Боде вибудував і протягом свого життя всіляко підтримував тісні стосунки з колекціонерами і меценатами у всьому світу. Спершу коло «друзів музею» складалося з п'ятдесяти приватних колекціонерів Берліна (одним з яких був ). Та згодом Боде зумів залучити в своє коло багато інших колекціонерів, які дотримувалися принципу, сформульованого учнем Боде Максом Якобом Фрідлендером: «Для гідних людей з добрим смаком мистецтво, здається, є єдиним способом демонструвати власне багатство» . З приватним колекціонером Джеймсом Сімоном Боде заснував (нім. Deutsche Orient-Gesellschaft). Сімон консультувався у Боде з питань розвитку своєї колекції, аби її твори мистецтва пізніше гідно доповнили фонди державних музеїв. Сьогодні музейні фахівці критично ставляться до такої тісної взаємодії Вільгельма фон Боде з антикварами і приватними колекціонерами (цей підхід навіть отримав назву «система Боде»), коли у відповідь на особисті консультації, видачу експертних висновків та складання каталогів приватних зібрань Боде розраховував на великі пожертви або фінансування для берлінських музеїв.

1883 року Боде організував в берлінської Академії мистецтв виставку трьохсот творів мистецтва з приватних зібрань п'ятдесяти берлінських колекціонерів і представив відповідний каталог. Завдяки діяльності Боде культура опинилася в центрі уваги берлінського суспільства, розцвіла торгівля антикваріатом. У літературних відділах газет з'явилися художні редакції, берлінські видавці й самі захопилися колекціонуванням предметів мистецтва. 1887 року Боде заснував Берлінське товариство історії мистецтва. Активну участь у створенні товариства брали Фрідріх Ліпманн, директор Гравюрного кабінету в Берліні та королівський бібліотекар Роберт Доме, який водночас завудував мистецькими колекціями пруського кайзерівського дому.

Боде вміло використовував заступництво кайзера Вільгельма II і свої дипломатичні таланти для того, щоб залучити нових членів у свє «Товариство друзів Музею кайзера Фрідріха», яке стало зразком для подібних організацій в інших музеях. До успіхів Боде можна віднести створення колекції скульптури раннього італійського Ренесансу європейського масштабу та поповнення фондів картинної галереї такими знаменитими творами старих німецьких і голландських майстрів як Рембрандт, Пітер Пауль Рубенс і Альбрехт Дюрер.

image
Музей Боде і міст Монбіжу в північно-західній частині Музейного острова, де з'єднуються Шпрее (ліворуч) і канал (праворуч)

Боде брав участь в створенні і поповненні колекцій багатьох інших відділів: Кабінету гравюр, Монетного кабінету, відділів ісламського та східно-азійського мистецтва, археологічної та єгипетської колекцій. Боде надавав експертні послуги в придбанні творів мистецтва приватними колекціонерами і регіональними музеями. За часів Боде почалося спорудження Пергамского музею та музеїв Далем. Для Музею кайзера Фрідріха, що відкрився 1904 року Боде сформулював навчальну концепцію, згідно з якою в кожному експозиційному залі музею в єдину композицію об'єднувалися твори мистецтва і предмети інтер'єру однієї історичної епохи.

Багатотомні праці Боде з нідерландського живопису та італійської скульптури тривалий час вважалися неперевершеними. Думка історика культури Боде високо цінувалося в професійному світі. Так, Боде виступив експертом в так званій «дрезденській суперечці про Гольбейна». Завдяки діяльності Вільгельма фон Боде берлінські музеї зайняли гідне місце серед найкращих музеїв Європи.

image
Могила Боде на цвинтарі Луїзенгоф II в берлінському районі

На початку Першої світової війни Боде підписав відкритого листа .

1925 року Боде став почесним членом Прусської академії наук. З 1891 року він був членом-кореспондентом Баварська академія наук.

Чимало видатних художників створили портрети Вільгельма фон Боде, зокрема це були , , голландець Ян Пітер Вет. Скульптор створив 1901 року мармуровий бюст. Скульптор Йозеф Торак створив 1929 року портретний бюст.

Помер Боде 1 березня 1929 року в Берліні. Могила Боде знаходиться на цвинтарі Луїзенгоф II в берлінському районі Шарлоттенбург.

Праці

image
Вільгельм фон Боде: «Повне зібрання творів Рембрандта»
  • Frans Hals und seine Schule. Ein Beitrag zu einer kritischen Behandlung der holländischen Malerei. Leipzig 1871 (Онлайн [ 11 квітня 2019 у Wayback Machine.]).
  • Geschichte der deutschen Plastik. 1887 (Nachdruck Salzwasser-Verlag, Paderborg 2012, ).
  • L'oeuvre complet de Rembrandt. Reproduction par l'héliogravure de tous les tableaux du maître, accompagnée de leur histoire, de leur description et d'une étude biographique et critique. Avec le concours de Cornelis Hofstede de Groot. Traduite par Auguste Marguillier. 8 Bände, Charles Sedelmeyer, Paris 1897—1905.
  • Vorderasiatische Knüpfteppiche aus älterer Zeit. Leipzig 1901, 2. Auflage mit Ernst Kühnel 1914, 3. Auflage Leipzig 1922.
  • Kunst und Kunstgewerbe am Ende des neunzehnten Jahrhunderts. Berlin 1901.
  • Florentiner Bildhauer der Renaissance, 1902, 4. Auflage 1921.
  • Rembrandt und seine Zeitgenossen: Charakterbilder der grossen Meister der holländischen und vlämischen Malerschule im siebzehnten Jahrhundert. 2., verm. Auflage. Leipzig 1907.
  • (Hrsg.) Frans Hals. Sein Leben und seine Werke. Text von M. J. Binder. 2 Bände, Berlin 1914
  • Die Werke der Familie della Robbia. Berlin 1914.
  • Die Meister der holländischen und flämischen Malerschulen. 1917, 9. Auflage 1958.
  • Sandro Botticelli. Berlin 1922.
  • Die italienischen Bronzestatuetten der Renaissance. Kleine, neu bearb. Ausg. Berlin 1922.
  • Die italienische Plastik. 6. Aufl. Berlin [u. a.] 1922.
  • Fünfzig Jahre Museumsarbeit. Velhagen & Klasing, Bielefeld/Leipzig 1922;
  • Der Bildhauer Joseph Thorak. J. J. Otten, Berlin-Frohnau 1929;
  • Mein Leben. [ 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] 2 Bände. Berlin 1930.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. RKDartists
    d:Track:Q17299517
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #119034921 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  5. Dictionary of Art Historians
    d:Track:Q17166797
  6. Архівна копія на сайті Wayback Machine.
  7. Wilhelm von Bode. . Berlin-Brandenburgische Akademie der Wissenschaften. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
  8. . Архів оригіналу за 13 червня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
  9. Jahrbuch der Berliner Museen, S. 244, 1996
  10. Abgebildet in Bodes Werk Der Bildhauer Joseph Thorak, Berlin 1929.
  11. Англійське видання: The Complete Work of Rembrandt — History, Description and Heliographic Reproduction of all the Masters Pictures with a Study of his Life and his Art, the Text by Wilhelm Bode, assisted by Cornelis Hofstede de Groot, from the German by Florence Simmonds. 8 Bände. Charles Sedelmeyer Publishers, Paris 1897—1906.
  12. Англійське видання: Frans Hals — His Life and Work, edited by Wilhelm von Bode, with an Essay by M. J. Binder. 2 Bände. Photographische Gesellschaft, Berlin 1914 (надруковано 235 примірників).

Література

  • Ignaz Beth: Verzeichnis der Schriften von Wilhelm v. Bode. Berlin [u. a.] 1915.
  • Adolph Goldschmidt: Zum 70. Geburtstag von W. von Bode. Berlin 1916.
  • Hauptwerke aus den Staatlichen Museen Berlin. Wilhelm von Bode zu Ehren. Hrsg. von den Abteilungsleitern. Berlin 1926.
  • Frida Schottmüller: Wilhelm von Bode [Nachruf]. In: Forschungen und Fortschritte, Band 5, 1929.
  • Paul Fechter: Wilhelm von Bode. In: Paul Fechter: An der Wende der Zeit. Gütersloh 1949, S. 451—456.
  • Ludwig Justi. Bode, Arnold Wilhelm von. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 1955, Band 2, S. 347 f. (Digitalisat).
  • Wilhelm von Bode als Zeitgenosse der Kunst: zum 150. Geburtstag. Nationalgalerie Staatliche Museen zu Berlin, Ausstellung vom 9. Dezember bis 25. Februar 1996. Berlin 1995.
  • Friedrich Künzel: Verzeichnis des schriftlichen Nachlasses von Wilhelm von Bode. Berlin 1995.
  • Volkmar Enderlein: Wilhelm von Bode und die Berliner Teppichsammlung. Berlin 1995, .
  • Manfred Ohlsen: Wilhelm von Bode: zwischen Kaisermacht und Kunsttempel. Biographie. 2. Auflage. Berlin 2007.
  • Sven Kuhrau: Der Kunstsammler im Kaiserreich. Kunst und Repräsentation in der Berliner Privatsammlerkultur. Ludwig, Kiel 2005, .
  • Ulrike Wolff-Thomsen: Die Wachsbüste einer Flora in der Berliner Skulpturensammlung und das System Wilhelm Bode. Leonardo da Vinci oder Richard Cockle Lucas? Kiel 2006, .
  • Joanna Winiewicz-Wolska: «Ich wäre Ihnen für ein paar Zeilen als Auskunft sehr dankbar …» Karl Lanckoroński und Wilhelm von Bode. In: Jahrbuch des Wissenschaftlichen Zentrums der Polnischen Akademie der Wissenschaften in Wien, Wien 2015, S. 19–48.

Посилання


Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bode Arnold Vilgelm fon Bode nim Wilhelm von Bode Arnold Wilhelm Bode 10 grudnya 1845 Kalferde Saksoniya Angalt 1 bereznya 1929 Berlin nimeckij istorik mistectva kolekcioner i muzejnij diyach odin iz zasnovnikiv suchasnogo muzeyeznavstva Vilgelm fon Bode buv odniyeyu z centralnih postetej v kulturi Nimechchini kincya XIX pochatku XX stolittya Vilgelm fon Bodenim Wilhelm von BodeNarodivsya 10 grudnya 1845 1845 12 10 1 2 Kalferde d Berde Saksoniya Angalt NimechchinaPomer 1 bereznya 1929 1929 03 01 1 2 83 roki Berlin Nimeckij Rajh 4 Pohovannya Berlin i dKrayina NimechchinaDiyalnist mistectvoznavec muzeyeznavec kolekcioner mistectvaAlma mater Gettingenskij universitetGaluz muzeyeznavstvoPosada d 5 Chlenstvo Prusska akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya istoriyi literaturi i starozhitnostej Bavarska akademiya nauk Niderlandska korolivska akademiya nauk dU shlyubi z dNagorodi Pour le Merite za nauku i mistectvo Vilgelm fon Bode u Vikishovishi 1904 roku Vilgelm fon Bode zasnuvav Muzej kajzera Fridriha nini zaklad nosit im ya svogo zasnovnika Muzej Bode na Muzejnomu ostrovi v Berlini Vilgelm fon Bode buv generalnim direktorom derzhavnih kolekcij mistectva Vin buv avtorom chislennih naukovih prac z istoriyi nimeckogo niderlandskogo ta italijskogo zhivopisu ta skulpturi Za aktivnu poziciyu u sferi mistectva Bode nazivali muzejnim kondotyerom ta Bismarkom berlinskih muzeyiv Z 1889 do 1914 roku buv takozh direktorom novozasnovanogo pislya Francuzko prusskoyi vijni hudozhnogo muzeyu u Strasburzi BiografiyaNarodivsya 10 grudnya 1845 roku v Kalferde Navchavsya v gimnaziyi v Braunshvajgu a z 1863 do 1867 roku vivchav pravo v Gettingenskomu ta Berlinskomu universiteti She v studentski roki Bode viyaviv interes do istoriyi mistectva Vin podorozhuvav Gollandiyeyu Belgiyeyu ta Italiyeyu vidviduvav muzeyi ta znajomivsya z privatnimi kolekciyami Pokinuvshi yurisprudenciyu Vilgelm Bode zoseredivsya na vivchenni istoriyi mistectv i arheologiyi v Berlini ta Vidni 1870 roci Bode otrimav vchenij stupin doktora v Lejpcigu 1872 roku Bode ozherzhav posadu asistenta viddilu skulpturi v Korolivskih muzeyah Berlina a 1883 roku stav direktorom cogo viddilu Z 1890 roku vin ocholiv Berlinsku kartinnu galereyu 1905 roku Bode buv priznachenij generalnim direktorom berlinskih muzeyiv Jogo mistectvoznavchij dosvid chudovi vidnosini z hudozhnikami kolekcionerami ta kajzerivskoyu rodinoyu dozvolili jomu z samogo pochatku svoyeyi diyalnosti zdijsniti za dovoli skromni koshti sensacijni pridbannya Sam Muzejnij ostriv perebuvav pid patronatom kronprinca Fridriha III U pershi roki direktorstva Bode nova stolicya Berlin ne mogla konkuruvati u sferi mistectva z Myunhenom abo Drezdenom ne kazhuchi vzhe pro Parizh z jogo Luvrom Cherez hronichnij brak v prusskoyi skarbnici koshtiv na mistectvo Bode vibuduvav i protyagom svogo zhittya vsilyako pidtrimuvav tisni stosunki z kolekcionerami i mecenatami u vsomu svitu Spershu kolo druziv muzeyu skladalosya z p yatdesyati privatnih kolekcioneriv Berlina odnim z yakih buv Ta zgodom Bode zumiv zaluchiti v svoye kolo bagato inshih kolekcioneriv yaki dotrimuvalisya principu sformulovanogo uchnem Bode Maksom Yakobom Fridlenderom Dlya gidnih lyudej z dobrim smakom mistectvo zdayetsya ye yedinim sposobom demonstruvati vlasne bagatstvo Z privatnim kolekcionerom Dzhejmsom Simonom Bode zasnuvav nim Deutsche Orient Gesellschaft Simon konsultuvavsya u Bode z pitan rozvitku svoyeyi kolekciyi abi yiyi tvori mistectva piznishe gidno dopovnili fondi derzhavnih muzeyiv Sogodni muzejni fahivci kritichno stavlyatsya do takoyi tisnoyi vzayemodiyi Vilgelma fon Bode z antikvarami i privatnimi kolekcionerami cej pidhid navit otrimav nazvu sistema Bode koli u vidpovid na osobisti konsultaciyi vidachu ekspertnih visnovkiv ta skladannya katalogiv privatnih zibran Bode rozrahovuvav na veliki pozhertvi abo finansuvannya dlya berlinskih muzeyiv 1883 roku Bode organizuvav v berlinskoyi Akademiyi mistectv vistavku trohsot tvoriv mistectva z privatnih zibran p yatdesyati berlinskih kolekcioneriv i predstaviv vidpovidnij katalog Zavdyaki diyalnosti Bode kultura opinilasya v centri uvagi berlinskogo suspilstva rozcvila torgivlya antikvariatom U literaturnih viddilah gazet z yavilisya hudozhni redakciyi berlinski vidavci j sami zahopilisya kolekcionuvannyam predmetiv mistectva 1887 roku Bode zasnuvav Berlinske tovaristvo istoriyi mistectva Aktivnu uchast u stvorenni tovaristva brali Fridrih Lipmann direktor Gravyurnogo kabinetu v Berlini ta korolivskij bibliotekar Robert Dome yakij vodnochas zavuduvav misteckimi kolekciyami pruskogo kajzerivskogo domu Bode vmilo vikoristovuvav zastupnictvo kajzera Vilgelma II i svoyi diplomatichni talanti dlya togo shob zaluchiti novih chleniv u svye Tovaristvo druziv Muzeyu kajzera Fridriha yake stalo zrazkom dlya podibnih organizacij v inshih muzeyah Do uspihiv Bode mozhna vidnesti stvorennya kolekciyi skulpturi rannogo italijskogo Renesansu yevropejskogo masshtabu ta popovnennya fondiv kartinnoyi galereyi takimi znamenitimi tvorami starih nimeckih i gollandskih majstriv yak Rembrandt Piter Paul Rubens i Albreht Dyurer Muzej Bode i mist Monbizhu v pivnichno zahidnij chastini Muzejnogo ostrova de z yednuyutsya Shpree livoruch i kanal pravoruch Bode brav uchast v stvorenni i popovnenni kolekcij bagatoh inshih viddiliv Kabinetu gravyur Monetnogo kabinetu viddiliv islamskogo ta shidno azijskogo mistectva arheologichnoyi ta yegipetskoyi kolekcij Bode nadavav ekspertni poslugi v pridbanni tvoriv mistectva privatnimi kolekcionerami i regionalnimi muzeyami Za chasiv Bode pochalosya sporudzhennya Pergamskogo muzeyu ta muzeyiv Dalem Dlya Muzeyu kajzera Fridriha sho vidkrivsya 1904 roku Bode sformulyuvav navchalnu koncepciyu zgidno z yakoyu v kozhnomu ekspozicijnomu zali muzeyu v yedinu kompoziciyu ob yednuvalisya tvori mistectva i predmeti inter yeru odniyeyi istorichnoyi epohi Bagatotomni praci Bode z niderlandskogo zhivopisu ta italijskoyi skulpturi trivalij chas vvazhalisya neperevershenimi Dumka istorika kulturi Bode visoko cinuvalosya v profesijnomu sviti Tak Bode vistupiv ekspertom v tak zvanij drezdenskij superechci pro Golbejna Zavdyaki diyalnosti Vilgelma fon Bode berlinski muzeyi zajnyali gidne misce sered najkrashih muzeyiv Yevropi Mogila Bode na cvintari Luyizengof II v berlinskomu rajoni Na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni Bode pidpisav vidkritogo lista 1925 roku Bode stav pochesnim chlenom Prusskoyi akademiyi nauk Z 1891 roku vin buv chlenom korespondentom Bavarska akademiya nauk Chimalo vidatnih hudozhnikiv stvorili portreti Vilgelma fon Bode zokrema ce buli gollandec Yan Piter Vet Skulptor stvoriv 1901 roku marmurovij byust Skulptor Jozef Torak stvoriv 1929 roku portretnij byust Pomer Bode 1 bereznya 1929 roku v Berlini Mogila Bode znahoditsya na cvintari Luyizengof II v berlinskomu rajoni Sharlottenburg PraciVilgelm fon Bode Povne zibrannya tvoriv Rembrandta Frans Hals und seine Schule Ein Beitrag zu einer kritischen Behandlung der hollandischen Malerei Leipzig 1871 Onlajn 11 kvitnya 2019 u Wayback Machine Geschichte der deutschen Plastik 1887 Nachdruck Salzwasser Verlag Paderborg 2012 ISBN 978 3 86444 206 3 L oeuvre complet de Rembrandt Reproduction par l heliogravure de tous les tableaux du maitre accompagnee de leur histoire de leur description et d une etude biographique et critique Avec le concours de Cornelis Hofstede de Groot Traduite par Auguste Marguillier 8 Bande Charles Sedelmeyer Paris 1897 1905 Vorderasiatische Knupfteppiche aus alterer Zeit Leipzig 1901 2 Auflage mit Ernst Kuhnel 1914 3 Auflage Leipzig 1922 Kunst und Kunstgewerbe am Ende des neunzehnten Jahrhunderts Berlin 1901 Florentiner Bildhauer der Renaissance 1902 4 Auflage 1921 Rembrandt und seine Zeitgenossen Charakterbilder der grossen Meister der hollandischen und vlamischen Malerschule im siebzehnten Jahrhundert 2 verm Auflage Leipzig 1907 Hrsg Frans Hals Sein Leben und seine Werke Text von M J Binder 2 Bande Berlin 1914 Die Werke der Familie della Robbia Berlin 1914 Die Meister der hollandischen und flamischen Malerschulen 1917 9 Auflage 1958 Sandro Botticelli Berlin 1922 Die italienischen Bronzestatuetten der Renaissance Kleine neu bearb Ausg Berlin 1922 Die italienische Plastik 6 Aufl Berlin u a 1922 Funfzig Jahre Museumsarbeit Velhagen amp Klasing Bielefeld Leipzig 1922 Der Bildhauer Joseph Thorak J J Otten Berlin Frohnau 1929 Mein Leben 8 serpnya 2020 u Wayback Machine 2 Bande Berlin 1930 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 RKDartists d Track Q17299517 Deutsche Nationalbibliothek Record 119034921 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Dictionary of Art Historians d Track Q17166797 Arhivna kopiya na sajti Wayback Machine Wilhelm von Bode Berlin Brandenburgische Akademie der Wissenschaften Arhiv originalu za 26 sichnya 2020 Procitovano 21 travnya 2020 Arhiv originalu za 13 chervnya 2020 Procitovano 21 travnya 2020 Jahrbuch der Berliner Museen S 244 1996 Abgebildet in Bodes Werk Der Bildhauer Joseph Thorak Berlin 1929 Anglijske vidannya The Complete Work of Rembrandt History Description and Heliographic Reproduction of all the Masters Pictures with a Study of his Life and his Art the Text by Wilhelm Bode assisted by Cornelis Hofstede de Groot from the German by Florence Simmonds 8 Bande Charles Sedelmeyer Publishers Paris 1897 1906 Anglijske vidannya Frans Hals His Life and Work edited by Wilhelm von Bode with an Essay by M J Binder 2 Bande Photographische Gesellschaft Berlin 1914 nadrukovano 235 primirnikiv LiteraturaIgnaz Beth Verzeichnis der Schriften von Wilhelm v Bode Berlin u a 1915 Adolph Goldschmidt Zum 70 Geburtstag von W von Bode Berlin 1916 Hauptwerke aus den Staatlichen Museen Berlin Wilhelm von Bode zu Ehren Hrsg von den Abteilungsleitern Berlin 1926 Frida Schottmuller Wilhelm von Bode Nachruf In Forschungen und Fortschritte Band 5 1929 Paul Fechter Wilhelm von Bode In Paul Fechter An der Wende der Zeit Gutersloh 1949 S 451 456 Ludwig Justi Bode Arnold Wilhelm von Neue Deutsche Biographie Berlin 1955 Band 2 S 347 f Digitalisat Wilhelm von Bode als Zeitgenosse der Kunst zum 150 Geburtstag Nationalgalerie Staatliche Museen zu Berlin Ausstellung vom 9 Dezember bis 25 Februar 1996 Berlin 1995 Friedrich Kunzel Verzeichnis des schriftlichen Nachlasses von Wilhelm von Bode Berlin 1995 Volkmar Enderlein Wilhelm von Bode und die Berliner Teppichsammlung Berlin 1995 ISBN 3 7861 1908 2 Manfred Ohlsen Wilhelm von Bode zwischen Kaisermacht und Kunsttempel Biographie 2 Auflage Berlin 2007 Sven Kuhrau Der Kunstsammler im Kaiserreich Kunst und Reprasentation in der Berliner Privatsammlerkultur Ludwig Kiel 2005 ISBN 3 937719 20 2 Ulrike Wolff Thomsen Die Wachsbuste einer Flora in der Berliner Skulpturensammlung und das System Wilhelm Bode Leonardo da Vinci oder Richard Cockle Lucas Kiel 2006 ISBN 978 3 937719 42 9 Joanna Winiewicz Wolska Ich ware Ihnen fur ein paar Zeilen als Auskunft sehr dankbar Karl Lanckoronski und Wilhelm von Bode In Jahrbuch des Wissenschaftlichen Zentrums der Polnischen Akademie der Wissenschaften in Wien Wien 2015 S 19 48 PosilannyaBibliografiya Vilgelm fon Bode Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Vilgelm fon Bode Cifrova biblioteka Nimechchini Praci Vilgelma fon Bode na sajti Internet Archive Wilhelm von Bode 1 grudnya 2017 u Wayback Machine digitalisierte Literatur im Themenportal Geschichte der Kunstgeschichte in Arthistoricum net Kurzbiografie von Wilhelm von Bode 28 veresnya 2020 u Wayback Machine In Who s Who de Dictionary of Art Historians 21 sichnya 2021 u Wayback Machine Leben und Werk von Wilhelm von Bode de

Дата публікації:
Топ