Макс Якоб Фрідлендер (нім. Maks Friedländer, 5 червня 1867, Берлін — 11 жовтня 1958, Амстердам) — німецько-нідерландський історик і теоретик мистецтва. Учень В. фон Боде. Протягом 1924—1933 років був першим директором Картинної галереї Музею кайзера Фрідріха в Берліні (це зібрання знаходиться нині в Картинній галереї берлінських мистецьких музеїв). З 1938 року жив в Амстердамі. Основні праці Фрідлендера присвячені німецькому і нідерландському мистецтву XV—XVI століть.
Макс Фрідлендер | |
---|---|
Псевдоніми | Robert Breuer |
Народився | 5 червня 1867[1][2][…] Берлін, Королівство Пруссія[4] |
Помер | 11 жовтня 1958[4][2][…] (91 рік) Амстердам, Нідерланди[4] |
Поховання | d[5] |
Країна | Німеччина Нідерланди |
Діяльність | мистецтвознавець |
Alma mater | d Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана Лейпцизький університет |
Заклад | Музей Вальрафа-Ріхарца Берлінська картинна галерея Берлінська картинна галерея Гравюрний кабінет (Берлін) |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Нагороди | |
Макс Фрідлендер у Вікісховищі |
Біографія
Мак Якоб Фрідлендер народився в родині берлінського банкіра Леопольда Фрідлендера (1832—1896) та Гелени, до шлюбу Нетер (нім. Noether). За словами самого Макса Фрідлендера, близькість музеї мала великий вплив на його життя.
Я народився в Берліні за двісті метрів від музею й двічі залишався у школі на другий рік, оскільки надто багато часу проводив у картинній галереї. Оригінальний текст (нім.) Ich bin in Berlin zweihundert Meter vom Museum entfernt geboren und zweimal in der Schule sitzen geblieben, weil ich mich zu ausgiebig in der Bildergalerie aufhielt. |
Макс відвідував Фрідріхсвердерську гімназію в Берліні, по закінченні, з 1887/1888 навчального року студіював історію мистецтв та класичну археологію в Мюнххені, з літнього семестру 1888 року навчався в Лейпцизькому університеті. Зимовий семестр 1888/1889 року він провів у Флоренції, де вивчав італійське мистецтво під керівництвом Августа Шмарсо (нім. August Schmarsow), а літо — в Мюнхені, де вивчав місцеві музеї. У лютому 1891 року захистив докторську дисертацію про Альбрехта Альтдорфера, написану під керівництвом Антона Шпрінгера.
Свою професійну діяльність Фрідлендер почав у статусі наукового волонтера в Гравюрному кабінеті в Берліні. Волонтаріат під керівництвом Фрідріха Ліпманна тривав один рік. Очевидно, саме тоді Фрідлендер познайомився з відомим колекціонером і мистецтвознавцем Вільгельмом фон Боде. Фрідлендер залишився в Гравюрному кабінеті ще на один рік, а 1894 року став асистентом , який завідував графічною колекцією Музею Вальрафа-Ріхарца в Кельні.
1896 року Фрідлендер повернувся до Берліна й почав працювати в Берлінській картинній галереї, де пропрацював до 1933 року; з 1924 року він займав посаду першого директора галереї. Водночас з 1908 до 1930 року він був директором Гравюрного кабінету в Берліні. 1933 року він був звільнений з роботи як «неарійєць».
1939 року Фрідлендер емігрував з Німеччини до Нідерландів через переслідування, яких зазнавали євреї за часів націонал-соціалізму. Після окупації Нідерландів 1940 року над Фрідленедером нависла загроза депортації в один з концентраційних таборів. З іншого боку окупаційна влада потребувала його мистецтвознавчих знань для оцінки творів нідерландського малярства XV—XVI століть. Особливо Герман Герінг, який колекціонував картини цього періоду, неодноразово звертався за фаховою експертизою до Фрідлендера. Саме Герінг і захистив Фрідлендера від переслідувань і депортації.
1954 року Фрідлендер одержав нідерландське громадянство.
Макс Фрідлендер помер в Амстердамі 1958 року, на 92 році життя. Похований в родинному склепі Оппенгаймерів-Фрідлендерів на цвинтарі Геерштрасе в Берліні (район Шарлоттенбург).
За рішенням берлінського сенату від 2001 року місце його поховання занесено до списку почесних поховань Берліна.
Вибрані праці
- Альбрехт Альтдорфер. Художник з Регенсбурга / Albrecht Altdorfer. Der Maler von Regensburg. Seemann, Leipzig 1891 (дисертація, Онлайн).
- Шедеври нідерландського живопису XV—XVI століть / Meisterwerke der niederländischen Malerei des 15. und 16. Jahrhunderts. 1903.
- (Hrsg.): Des Dodes Dantz, Lübeck 1489. (Graphische Gesellschaft. 12.) Berlin 1910.
- Die Antwerpener Manieristen von 1520. In: Jahrbuch der königlich preußischen Kunstsammlungen 36, 1915, S. 65–91.
- Von Eyck bis Bruegel. Julius Bard, Berlin 1916.
- Дереворит / Der Holzschnitt. Reimer, Berlin 1917, 4. Auflage Berlin 1970.
- Знавці мистецтва / Der Kunstkenner. Cassirer, Berlin 1919.
- Альбрехт Дюрер / Albrecht Dürer. Insel Verlag, Berlin 1921.
- Die niederländischen Manieristen (Bibliothek der Kunstgeschichte. 3.). Seemann, Leipzig 1921.
- Die altniederländische Malerei. 14 Bände. Sijthoff, Leiden/Niederlande 1924—1937
- Справжнє та несправжнє: З досвіду знавця мистецтва / Echt und unecht: Aus den Erfahrungen des Kunstkenners. Cassirer, Berlin 1929.
- Про межі мистецтвознавства / Von den Grenzen der Kunstwissenschaft. Stols, Den Haag 1942. Illegale Veröffentlichung als Privatdruck in den Niederlanden.
- On art and connoisseurship. Übersetzung durch Tancred Borenius. Cassirer, London 1942.
- Про мистецтво та знавців / Von Kunst und Kennerschaft. Oprecht, Zürich 1946.
- Ессе про пейзажний живопис та інші жанри малярства / Essays über die Landschaftsmalerei und andere Bildgattungen. Stols, Den Haag 1947.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118693441 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Max J. Friedländer
- Фридлендер Макс // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- https://www.berlin.de/ba-charlottenburg-wilmersdorf/ueber-den-bezirk/freiflaechen/friedhoefe/artikel.175680.php
- Hans Naef: Besuch bei Max J. Friedländer. In: Du 15, 1955, S. 20–29, тут S. 21.
- Ulrike Wendland: Biographisches Handbuch deutschsprachiger Kunsthistoriker im Exil. Leben und Werk der unter dem Nationalsozialismus verfolgten und vertriebenen Wissenschaftler. München 1999, S. 162.
- Lynn H. Nicholas: Der Raub der Europa. Das Schicksal europäischer Kunstwerke im Dritten Reich. München 1995, S. 138–139; Hanns Christian Löhr: Der Eiserne Sammler. Die Kollektion Hermann Göring — Kunst und Korruption im Dritten Reich. Berlin 2009, S. 106. 136.
- Hans-Jürgen Mende: Lexikon Berliner Begräbnisstätten. Pharus-Plan, Berlin 2018, . S. 486.
- Senatsverwaltung für Umwelt, Verkehr und Klimaschutz: Ehrengrabstätten des Landes Berlin (Stand: November 2018) [ 31 березня 2019 у Wayback Machine.] (PDF, 413 kB), S. 22. Abgerufen am 9. November 2019. Vorlage — zur Kenntnisnahme — über die Anerkennung und weitere Erhaltung von Grabstätten namhafter und verdienter Persönlichkeiten als Ehrengrabstätten Berlins [ 9 листопада 2019 у Wayback Machine.] (PDF, 158 kB). Abgeordnetenhaus von Berlin, Drucksache 14/1607 vom 1. November 2001, S. 1–2. Abgerufen am 9. November 2019).
Посилання
- Бібліографія. Макс Фрідлендер // Німецька національна бібліотека
- Роботи про Макс Фрідлендер // Цифрова бібліотека Німеччини
- Dictionary of Art Historians [ 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Fridlender Maks Yakob Fridlender nim Maks Friedlander 5 chervnya 1867 Berlin 11 zhovtnya 1958 Amsterdam nimecko niderlandskij istorik i teoretik mistectva Uchen V fon Bode Protyagom 1924 1933 rokiv buv pershim direktorom Kartinnoyi galereyi Muzeyu kajzera Fridriha v Berlini ce zibrannya znahoditsya nini v Kartinnij galereyi berlinskih misteckih muzeyiv Z 1938 roku zhiv v Amsterdami Osnovni praci Fridlendera prisvyacheni nimeckomu i niderlandskomu mistectvu XV XVI stolit Maks FridlenderPsevdonimi Robert BreuerNarodivsya 5 chervnya 1867 1867 06 05 1 2 Berlin Korolivstvo Prussiya 4 Pomer 11 zhovtnya 1958 1958 10 11 4 2 91 rik Amsterdam Niderlandi 4 Pohovannya d 5 Krayina Nimechchina NiderlandiDiyalnist mistectvoznavecAlma mater d Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana Lejpcizkij universitetZaklad Muzej Valrafa Riharca Berlinska kartinna galereya Berlinska kartinna galereya Gravyurnij kabinet Berlin Naukovij stupin doktorskij stupin 1 Nagorodi Maks Fridlender u VikishovishiBiografiyaMak Yakob Fridlender narodivsya v rodini berlinskogo bankira Leopolda Fridlendera 1832 1896 ta Geleni do shlyubu Neter nim Noether Za slovami samogo Maksa Fridlendera blizkist muzeyi mala velikij vpliv na jogo zhittya Ya narodivsya v Berlini za dvisti metriv vid muzeyu j dvichi zalishavsya u shkoli na drugij rik oskilki nadto bagato chasu provodiv u kartinnij galereyi Originalnij tekst nim Ich bin in Berlin zweihundert Meter vom Museum entfernt geboren und zweimal in der Schule sitzen geblieben weil ich mich zu ausgiebig in der Bildergalerie aufhielt Maks vidviduvav Fridrihsverdersku gimnaziyu v Berlini po zakinchenni z 1887 1888 navchalnogo roku studiyuvav istoriyu mistectv ta klasichnu arheologiyu v Myunhheni z litnogo semestru 1888 roku navchavsya v Lejpcizkomu universiteti Zimovij semestr 1888 1889 roku vin proviv u Florenciyi de vivchav italijske mistectvo pid kerivnictvom Avgusta Shmarso nim August Schmarsow a lito v Myunheni de vivchav miscevi muzeyi U lyutomu 1891 roku zahistiv doktorsku disertaciyu pro Albrehta Altdorfera napisanu pid kerivnictvom Antona Shpringera Svoyu profesijnu diyalnist Fridlender pochav u statusi naukovogo volontera v Gravyurnomu kabineti v Berlini Volontariat pid kerivnictvom Fridriha Lipmanna trivav odin rik Ochevidno same todi Fridlender poznajomivsya z vidomim kolekcionerom i mistectvoznavcem Vilgelmom fon Bode Fridlender zalishivsya v Gravyurnomu kabineti she na odin rik a 1894 roku stav asistentom yakij zaviduvav grafichnoyu kolekciyeyu Muzeyu Valrafa Riharca v Kelni 1896 roku Fridlender povernuvsya do Berlina j pochav pracyuvati v Berlinskij kartinnij galereyi de propracyuvav do 1933 roku z 1924 roku vin zajmav posadu pershogo direktora galereyi Vodnochas z 1908 do 1930 roku vin buv direktorom Gravyurnogo kabinetu v Berlini 1933 roku vin buv zvilnenij z roboti yak nearijyec Pochesnij nadgrobok Maksa Fridlendera na cvintari Geershtrase v Berlini 1939 roku Fridlender emigruvav z Nimechchini do Niderlandiv cherez peresliduvannya yakih zaznavali yevreyi za chasiv nacional socializmu Pislya okupaciyi Niderlandiv 1940 roku nad Fridlenederom navisla zagroza deportaciyi v odin z koncentracijnih taboriv Z inshogo boku okupacijna vlada potrebuvala jogo mistectvoznavchih znan dlya ocinki tvoriv niderlandskogo malyarstva XV XVI stolit Osoblivo German Gering yakij kolekcionuvav kartini cogo periodu neodnorazovo zvertavsya za fahovoyu ekspertizoyu do Fridlendera Same Gering i zahistiv Fridlendera vid peresliduvan i deportaciyi 1954 roku Fridlender oderzhav niderlandske gromadyanstvo Maks Fridlender pomer v Amsterdami 1958 roku na 92 roci zhittya Pohovanij v rodinnomu sklepi Oppengajmeriv Fridlenderiv na cvintari Geershtrase v Berlini rajon Sharlottenburg Za rishennyam berlinskogo senatu vid 2001 roku misce jogo pohovannya zaneseno do spisku pochesnih pohovan Berlina Vibrani praciAlbreht Altdorfer Hudozhnik z Regensburga Albrecht Altdorfer Der Maler von Regensburg Seemann Leipzig 1891 disertaciya Onlajn Shedevri niderlandskogo zhivopisu XV XVI stolit Meisterwerke der niederlandischen Malerei des 15 und 16 Jahrhunderts 1903 Hrsg Des Dodes Dantz Lubeck 1489 Graphische Gesellschaft 12 Berlin 1910 Die Antwerpener Manieristen von 1520 In Jahrbuch der koniglich preussischen Kunstsammlungen 36 1915 S 65 91 Von Eyck bis Bruegel Julius Bard Berlin 1916 Derevorit Der Holzschnitt Reimer Berlin 1917 4 Auflage Berlin 1970 Znavci mistectva Der Kunstkenner Cassirer Berlin 1919 Albreht Dyurer Albrecht Durer Insel Verlag Berlin 1921 Die niederlandischen Manieristen Bibliothek der Kunstgeschichte 3 Seemann Leipzig 1921 Die altniederlandische Malerei 14 Bande Sijthoff Leiden Niederlande 1924 1937 Spravzhnye ta nespravzhnye Z dosvidu znavcya mistectva Echt und unecht Aus den Erfahrungen des Kunstkenners Cassirer Berlin 1929 Pro mezhi mistectvoznavstva Von den Grenzen der Kunstwissenschaft Stols Den Haag 1942 Illegale Veroffentlichung als Privatdruck in den Niederlanden On art and connoisseurship Ubersetzung durch Tancred Borenius Cassirer London 1942 Pro mistectvo ta znavciv Von Kunst und Kennerschaft Oprecht Zurich 1946 Esse pro pejzazhnij zhivopis ta inshi zhanri malyarstva Essays uber die Landschaftsmalerei und andere Bildgattungen Stols Den Haag 1947 PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118693441 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Max J Friedlander d Track Q17299517 Fridlender Maks Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 https www berlin de ba charlottenburg wilmersdorf ueber den bezirk freiflaechen friedhoefe artikel 175680 php Hans Naef Besuch bei Max J Friedlander In Du 15 1955 S 20 29 tut S 21 Ulrike Wendland Biographisches Handbuch deutschsprachiger Kunsthistoriker im Exil Leben und Werk der unter dem Nationalsozialismus verfolgten und vertriebenen Wissenschaftler Munchen 1999 S 162 Lynn H Nicholas Der Raub der Europa Das Schicksal europaischer Kunstwerke im Dritten Reich Munchen 1995 S 138 139 Hanns Christian Lohr Der Eiserne Sammler Die Kollektion Hermann Goring Kunst und Korruption im Dritten Reich Berlin 2009 S 106 136 Hans Jurgen Mende Lexikon Berliner Begrabnisstatten Pharus Plan Berlin 2018 ISBN 978 3 86514 206 1 S 486 Senatsverwaltung fur Umwelt Verkehr und Klimaschutz Ehrengrabstatten des Landes Berlin Stand November 2018 31 bereznya 2019 u Wayback Machine PDF 413 kB S 22 Abgerufen am 9 November 2019 Vorlage zur Kenntnisnahme uber die Anerkennung und weitere Erhaltung von Grabstatten namhafter und verdienter Personlichkeiten als Ehrengrabstatten Berlins 9 listopada 2019 u Wayback Machine PDF 158 kB Abgeordnetenhaus von Berlin Drucksache 14 1607 vom 1 November 2001 S 1 2 Abgerufen am 9 November 2019 PosilannyaBibliografiya Maks Fridlender Nimecka nacionalna biblioteka Roboti pro Maks Fridlender Cifrova biblioteka Nimechchini Dictionary of Art Historians 12 chervnya 2018 u Wayback Machine