Музей Вальрафа-Ріхарца (нім. Wallraf-Richartz-Museum & Fondation Corboud) в Кельні — одна з великих картинних галерей Німеччини, що розташовується в побудованій в 2001 році будівлі і зберігає найбільшу в світі колекцію середньовічного живопису, зокрема, кельнської школи живопису, а також велике зібрання графіки.
Музей Вальрафа-Ріхарца | |
---|---|
50°56′15″ пн. ш. 6°57′30″ сх. д. / 50.937500000028° пн. ш. 6.95861100002777810° сх. д.Координати: 50°56′15″ пн. ш. 6°57′30″ сх. д. / 50.937500000028° пн. ш. 6.95861100002777810° сх. д. | |
Тип | художня галерея[1] |
Назва на честь | d і d |
Склад | Q110311295? |
Країна | Німеччина[1] |
Розташування | Німеччина, Кельн |
Адреса | Obenmarspforten 40, 50667 Köln |
Засновано | 1827 Нова будівля: 2001 |
Відкрито | 1 липня 1861 |
Відвідувачі | 153 566 осіб (2017)[2] |
Директор | d |
Сайт | wallraf.museum |
Музей Вальрафа-Ріхарца (Німеччина) | |
Музей Вальрафа-Ріхарца у Вікісховищі |
Історія
У 1827–1860 роках в Кельні за адресою Транкгассе, 7 розміщувався Вальрафіум, що дав згодом початок багатьом музеям Кельна, університетській та міській бібліотекам та історичному архіву. Назвою він був зобов'язаний вченому, каноніку і ректору Кельнського університету Фердинанду Францу Вальрафу (1748–1824), який передав в дар місту своє велике зібрання «рукописів, документів, печаток, відбитків і книг, картин і гравюр, монет і посудин, старожитностей і багато чого іншого», що склало основу музею.
У 1851 році кельнський комерсант Йоганн Генріх Ріхарц пожертвував 232,000 талерів на будівництво в Кельні музейного будинку. Музей Вальрафа-Ріхарца був відкритий 1 липня 1861 року в будинку, побудованому за проектом кельнського архітектора Ернста Фрідріха Цвірнера на території колишнього монастиря міноритів вже після смерті Ріхарца.
Під час Другої світової війни будинок музею був зруйнований. На його місці в 1956 році звели новий музейний будинок, який в даний час займає Музей прикладного мистецтва. Через десять років туди переїхала колекція поп-арту Петера Людвіга, і тим самим експозиційні можливості будівлі виявилися вичерпаними. У 1986 році Музей Вальрафа-Ріхарца і новий Музей Людвіга переїхали в новий будинок недалеко від Кельнського собору. Петер Людвіг і його дружина Ірена продовжували купувати нові твори мистецтва, Петер Людвіг також передав музею, який отримав його ім'я, свою колекцію робіт Пікассо. Ще до смерті Людвіга було прийнято рішення про те, що Музей Вальрафа-Ріхарца займе новий будинок недалеко від Музею Людвіга.
19 січня 2001 відкрилася нова будівля Музею Вальрафа-Ріхарца, побудована за проектом архітектора Освальда Матіаса Унгерса. Вона має форму куба і розташована між ратушею і Гюрценіхом (приблизно в тому місці, де колись знаходилася майстерня Штефана Лохнера). В новому приміщенні на площі 3500 м² розмістилися експозиції графіки та живопису, що охоплюють період від Середніх віків до XIX ст. Після того, як у 2001 році швейцарський колекціонер Жерар Корбо передав музею для тривалого користування своє зібрання імпресіоністів, музей носить офіційну назву «Музей Вальрафа-Ріхарца & Фонд Корбо».
Колекція
У Музеї Вальрафа-Ріхарца зберігається одна з найбільших колекцій середньовічного живопису. У жодному іншому місті не збереглося такої великої колекції середньовічних картин завдяки тому, що Кельн оминули великі пожежі та іконоборці. Під час секуляризації засновник музею Фердинанд Франц Вальраф збирав вівтарні картини, які стали основою середньовічного відділу музею. З цією колекцією творів майстрів кельнської школи може зрівнятися лише колекція Старої пінакотеки в Мюнхені. У колекції музею можна побачити роботи Штефана Лохнера, Майстра св. Вероніки, Майстра св. Лоренца, Майстра легенди про Георгія, Майстра Бартоломеуса, Майстра Прославляння Марії, Майстра св. Северина, Майстра легенди про Урсулу та інших представників кельнської школи живопису.
Відділ бароко чудово відображає різноманітність мистецтва після 1550 року. Структура колекції з акцентом на живописі північних Нідерландів досить неоднорідна. Найбільш відомі експонати — твори Рембрандта, Мартена ван Хемскерка, Герріта ван Гонтгорста, Яна Вікторса, Франсуа Буше, Паріса Бордоне, Пітера Пауля Рубенса і Антоніса ван Дейка.
На прикладі експонатів у відділі XIX ст. можна простежити розвиток мистецтва впродовж цього століття. Німецькі художники, що творили в Римі в кінці XVIII ст., представлені Якобом Філіпом Гаккертом, Йоганном Крістіаном Рейнхартом, Йозефом Антоном Кохом. У музеї представлені ранні та пізні романтики — Каспар Давид Фрідріх, , , а також назарейци — , Юліус Шнорр фон Карольсфельд. Їх доповнює велика колекція робіт кельнського художника Вільгельма Лейбля, твори Гюстава Курбе і Макса Лібермана і символісти Арнольд Беклін, Франц фон Штук, , Джеймс Енсор, Едвард Мунк. Колекція Фонду Корбо, що увійшла в експозицію музею, демонструє твори пізнього імпресіонізму. У відділі XIX ст. також представлені скульптурні роботи Гудона, , П'єра-Оґюста Ренуара і Огюста Родена.
Фонди зібрання графіки налічують 75 000 творів на папері, серед яких вишукані мініатюри на пергаменті, унікальні начерки та малюнки фарбами на папері та картоні, ряд ескізних альбомів і численна друкована графіка в різних техніках.
- , «Явлення янголів», бл. 1500
- Альбрехт Дюрер, «Барабанщик і флейтист», бл. 1504
- Лукас Кранах, «Портрет саксонської пані в образі Марії Магдалини», 1525
- Ганс фон Аахен, Автопортрет, бл. 1574
- Гендрик Аверкамп, «Зимовий пейзаж», 1605–1610
- Георг Флегель, «Натюрморт з тютюном і свічкою», 1631
-
- Каспар Давид Фрідріх, «Дерева при місячному світлі», бл. 1824
- Едуар Мане, «Пучок спаржі», 1880
- П'єр-Огюст Ренуар, Портрет подружжя Сіслей, 1868
- Вінсент ван Гог, «Міст в Арлі», 1888
- , «Мелісанда», 1895–1898
Бібліографія
- Rainer Budde, Roland Krischel (Hrsg.) unter Mitarbeit von Thomas Blisniewski und Eva Hartmann: Das Wallraf-Richartz-Museum. Hundert Meisterwerke von Simone Martini bis Edvard Munch. Köln 2001
- Maria Heer: Ein Kunstmuseum ist das Gewissen der Stadt. Vom Wallrafianum zum Bau von Oswald Mathias Ungers: das Kölner Wallraf-Richartz-Museum hat sein eigenes Zuhause. In: Neues Rheinland. 44. 2001, 1, S. 10-11.
- Martin Oehlen: Museen in Köln. DuMont Köln, 2004,
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музей Вальрафа-Ріхарца |
- archINFORM — 1994.
- 2017 war ein Erfolgsjahr für die städtischen Museen
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzej Valrafa Riharca nim Wallraf Richartz Museum amp Fondation Corboud v Kelni odna z velikih kartinnih galerej Nimechchini sho roztashovuyetsya v pobudovanij v 2001 roci budivli i zberigaye najbilshu v sviti kolekciyu serednovichnogo zhivopisu zokrema kelnskoyi shkoli zhivopisu a takozh velike zibrannya grafiki Muzej Valrafa Riharca50 56 15 pn sh 6 57 30 sh d 50 937500000028 pn sh 6 95861100002777810 sh d 50 937500000028 6 95861100002777810 Koordinati 50 56 15 pn sh 6 57 30 sh d 50 937500000028 pn sh 6 95861100002777810 sh d 50 937500000028 6 95861100002777810Tip hudozhnya galereya 1 Nazva na chest d i dSklad Q110311295 Krayina Nimechchina 1 Roztashuvannya Nimechchina KelnAdresa Obenmarspforten 40 50667 KolnZasnovano 1827 Nova budivlya 2001Vidkrito 1 lipnya 1861Vidviduvachi 153 566 osib 2017 2 Direktor dSajt wallraf museumMuzej Valrafa Riharca Nimechchina Muzej Valrafa Riharca u VikishovishiIstoriyaU 1827 1860 rokah v Kelni za adresoyu Trankgasse 7 rozmishuvavsya Valrafium sho dav zgodom pochatok bagatom muzeyam Kelna universitetskij ta miskij bibliotekam ta istorichnomu arhivu Nazvoyu vin buv zobov yazanij vchenomu kanoniku i rektoru Kelnskogo universitetu Ferdinandu Francu Valrafu 1748 1824 yakij peredav v dar mistu svoye velike zibrannya rukopisiv dokumentiv pechatok vidbitkiv i knig kartin i gravyur monet i posudin starozhitnostej i bagato chogo inshogo sho sklalo osnovu muzeyu Pam yatnik Ferdinandu Francu Valrafu pered kelnskim U 1851 roci kelnskij komersant Jogann Genrih Riharc pozhertvuvav 232 000 taleriv na budivnictvo v Kelni muzejnogo budinku Muzej Valrafa Riharca buv vidkritij 1 lipnya 1861 roku v budinku pobudovanomu za proektom kelnskogo arhitektora Ernsta Fridriha Cvirnera na teritoriyi kolishnogo monastirya minoritiv vzhe pislya smerti Riharca Persha budivlya Muzeyu Valrafa Riharca 1861 roku Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni budinok muzeyu buv zrujnovanij Na jogo misci v 1956 roci zveli novij muzejnij budinok yakij v danij chas zajmaye Muzej prikladnogo mistectva Cherez desyat rokiv tudi pereyihala kolekciya pop artu Petera Lyudviga i tim samim ekspozicijni mozhlivosti budivli viyavilisya vicherpanimi U 1986 roci Muzej Valrafa Riharca i novij Muzej Lyudviga pereyihali v novij budinok nedaleko vid Kelnskogo soboru Peter Lyudvig i jogo druzhina Irena prodovzhuvali kupuvati novi tvori mistectva Peter Lyudvig takozh peredav muzeyu yakij otrimav jogo im ya svoyu kolekciyu robit Pikasso She do smerti Lyudviga bulo prijnyato rishennya pro te sho Muzej Valrafa Riharca zajme novij budinok nedaleko vid Muzeyu Lyudviga 19 sichnya 2001 vidkrilasya nova budivlya Muzeyu Valrafa Riharca pobudovana za proektom arhitektora Osvalda Matiasa Ungersa Vona maye formu kuba i roztashovana mizh ratusheyu i Gyurcenihom priblizno v tomu misci de kolis znahodilasya majsternya Shtefana Lohnera V novomu primishenni na ploshi 3500 m rozmistilisya ekspoziciyi grafiki ta zhivopisu sho ohoplyuyut period vid Serednih vikiv do XIX st Pislya togo yak u 2001 roci shvejcarskij kolekcioner Zherar Korbo peredav muzeyu dlya trivalogo koristuvannya svoye zibrannya impresionistiv muzej nosit oficijnu nazvu Muzej Valrafa Riharca amp Fond Korbo KolekciyaShtefan Lohner Madonna v troyandah Bl 1448 U Muzeyi Valrafa Riharca zberigayetsya odna z najbilshih kolekcij serednovichnogo zhivopisu U zhodnomu inshomu misti ne zbereglosya takoyi velikoyi kolekciyi serednovichnih kartin zavdyaki tomu sho Keln ominuli veliki pozhezhi ta ikonoborci Pid chas sekulyarizaciyi zasnovnik muzeyu Ferdinand Franc Valraf zbirav vivtarni kartini yaki stali osnovoyu serednovichnogo viddilu muzeyu Z ciyeyu kolekciyeyu tvoriv majstriv kelnskoyi shkoli mozhe zrivnyatisya lishe kolekciya Staroyi pinakoteki v Myunheni U kolekciyi muzeyu mozhna pobachiti roboti Shtefana Lohnera Majstra sv Veroniki Majstra sv Lorenca Majstra legendi pro Georgiya Majstra Bartolomeusa Majstra Proslavlyannya Mariyi Majstra sv Severina Majstra legendi pro Ursulu ta inshih predstavnikiv kelnskoyi shkoli zhivopisu Viddil baroko chudovo vidobrazhaye riznomanitnist mistectva pislya 1550 roku Struktura kolekciyi z akcentom na zhivopisi pivnichnih Niderlandiv dosit neodnoridna Najbilsh vidomi eksponati tvori Rembrandta Martena van Hemskerka Gerrita van Gontgorsta Yana Viktorsa Fransua Bushe Parisa Bordone Pitera Paulya Rubensa i Antonisa van Dejka Na prikladi eksponativ u viddili XIX st mozhna prostezhiti rozvitok mistectva vprodovzh cogo stolittya Nimecki hudozhniki sho tvorili v Rimi v kinci XVIII st predstavleni Yakobom Filipom Gakkertom Jogannom Kristianom Rejnhartom Jozefom Antonom Kohom U muzeyi predstavleni ranni ta pizni romantiki Kaspar David Fridrih a takozh nazarejci Yulius Shnorr fon Karolsfeld Yih dopovnyuye velika kolekciya robit kelnskogo hudozhnika Vilgelma Lejblya tvori Gyustava Kurbe i Maksa Libermana i simvolisti Arnold Beklin Franc fon Shtuk Dzhejms Ensor Edvard Munk Kolekciya Fondu Korbo sho uvijshla v ekspoziciyu muzeyu demonstruye tvori piznogo impresionizmu U viddili XIX st takozh predstavleni skulpturni roboti Gudona P yera Ogyusta Renuara i Ogyusta Rodena Fondi zibrannya grafiki nalichuyut 75 000 tvoriv na paperi sered yakih vishukani miniatyuri na pergamenti unikalni nacherki ta malyunki farbami na paperi ta kartoni ryad eskiznih albomiv i chislenna drukovana grafika v riznih tehnikah Yavlennya yangoliv bl 1500 Albreht Dyurer Barabanshik i flejtist bl 1504 Lukas Kranah Portret saksonskoyi pani v obrazi Mariyi Magdalini 1525 Gans fon Aahen Avtoportret bl 1574 Gendrik Averkamp Zimovij pejzazh 1605 1610 Georg Flegel Natyurmort z tyutyunom i svichkoyu 1631 Rembrandt Avtoportret v obrazi Zevksisa bl 1669 Kaspar David Fridrih Dereva pri misyachnomu svitli bl 1824 Eduar Mane Puchok sparzhi 1880 P yer Ogyust Renuar Portret podruzhzhya Sislej 1868 Vinsent van Gog Mist v Arli 1888 Melisanda 1895 1898BibliografiyaRainer Budde Roland Krischel Hrsg unter Mitarbeit von Thomas Blisniewski und Eva Hartmann Das Wallraf Richartz Museum Hundert Meisterwerke von Simone Martini bis Edvard Munch Koln 2001 Maria Heer Ein Kunstmuseum ist das Gewissen der Stadt Vom Wallrafianum zum Bau von Oswald Mathias Ungers das Kolner Wallraf Richartz Museum hat sein eigenes Zuhause In Neues Rheinland 44 2001 1 S 10 11 Martin Oehlen Museen in Koln DuMont Koln 2004 ISBN 3 8321 7412 5PosilannyaPortal Muzeyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzej Valrafa Riharca archINFORM 1994 d Track Q265049 2017 war ein Erfolgsjahr fur die stadtischen Museen