Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Музе́йний о́стрів (нім. Museumsinsel) — назва, яку отримав північний край острова на річці Шпрее в Берліні, де розташовано ряд відомих берлінських музеїв. З 1999 року унікальний архітектурний та культурний ансамбль включений у Світову спадщину ЮНЕСКО.
| Музейний острів | |
|---|---|
| Museumsinsel (Museum Island), Berlin | |
| Світова спадщина | |
 Музейний острів | |
| 52°31′17″ пн. ш. 13°23′44″ сх. д. / 52.52138888891677482° пн. ш. 13.39555555558377797° сх. д. | |
| Країна |  Німеччина |
| Тип | район міста і пам'ятка |
| (Критерії) | ii, iv |
| Об'єкт № | 896 |
| Зареєстровано: | 1999 (23 сесія) |
| | |
 Музейний острів у Вікісховищі | |
Історія
В Середньовіччі північна частина острова Шпрееінзель являла собою болотисті заплавні луки. У південній, більш високій частині острова ще в XIII ст. виникло місто Кельн, а його північна частина стала пізніше садом при берлінському Міському палаці. У XVII столітті лівий рукав Шпрее був оснащений системою каналів. Виник нинішній канал , завдяки якому була осушена північна частина острова. Між Шпрее і Купферграбеном виник Кельнський острівець (нім. Cöllnische Werder), де в другій половині XVII століття був побудований Люстгартен. До 1748 оранжерея Померанценхоф (нім. Pomeranzenhof) з тропічними плодами, пальмами і екзотичними рослинами, останнє нагадування про Люстгартен, у зв'язку із зростанням торговельної діяльності водними шляхами була переобладнана під склад. Пізніше на острові були побудовані додаткові склади, в тому числі для борошна і солі.
У 1797 король Фрідріх Вільгельм II підтримав пропозицію археолога та професора мистецтвознавства про створення музею для розміщення творів мистецтва античності та Нового часу. У 1810 своїм найвищим указом король Фрідріх Вільгельм III звелів закласти «публічне зібрання ретельно відібраних творів мистецтва». Цим указом він пішов назустріч усе гучнішим закликам освіченого бюргерства до створення публічних зібрань творів мистецтва.
В 1822 Карл Фрідріх Шинкель представив проєкт нової будівлі, відповідно до якого планувалася велика перебудова північної частини Шпрееінзеля. Крім музейного будинку проєкт забудови острова передбачав будівництво кількох мостів і роботи з вирівнювання каналу Купферграбен. Керівництво комісією зі зведення музею було покладено на Вільгельма фон Гумбольдта.
Першим музеєм на Музейному острові і одночасно першим публічним музеєм Пруссії став побудований в 1830 році Берлінський музей. 1859 року відкрив свої двері Прусський королівський музей (нині Новий музей). 1876 року відкрилася Національна галерея (сучасна назва — Стара національна галерея). 1904 року відкрився Музей кайзера Фрідріха (нині Музей Боде, перейменований у 1960 році на честь німецького історика мистецтва Вільгельма фон Боде). 1930 року на Музейному острові з'явився будинок Пергамського музею. Завдяки Музейному острову, який став центром науки і мистецтва Берліна, місто одержало прізвисько .
У 1870-ті назва «Музейний острів» закріпилася за цією частиною острова і відображала претензії Пруссії на гідне місце культурної столиці Європи в одному ряду з Парижем і Лондоном. 1880 року на конференції директорів музеїв було ухвалено рішення про розміщення на Музейному острові суто творів «високого мистецтва», яким у той час вважалося мистецтво Європи і Близького Сходу.
Проєкти подальшої забудови мали на меті створення додаткових виставкових площ для постійно зростаючих колекцій мистецтва. Ще планував прилаштувати до свого дітища — будівлі Пергамського музею додатковий південний корпус і розмістити в ньому єгипетську колекцію. Цим планам не судилося здійснитися через величезну кількість технічних і фінансових складнощів.
При націонал-соціалізмі в плани перебудови Берліна, що розроблялися Альбертом Шпеєром, був включений і Музейний острів, де передбачалося звести ще чотири монументальних музейних будівлі за проєктом архітектора . Згідно з цим проєктом на північному березі Шпрее навпроти Музею Боде повинні були вирости Німецький музей, Музей XIX століття і Музей єгипетського та передньоазіатського мистецтва, (який після перегляду проєкту став просто Єгипетським музеєм і, маючи в проєкті виставкову площу у 75 000 м², найбільшим із трьох будівель). Забудова території між вулицями Фрідріхштрассе, Ораніебургерштрассе і площею Монбіжуплац вимагала би перенесення палацу Монбіжу. Для військово-історичних колекцій берлінського Цайхгаузу вздовж Купферграбена Крайс планував побудувати будинок Музею світової війни. , імперський архітектор гітлерюгенда, запропонував на додаток до нових музеїв у північній частині острова створити в його південній частині між лінією міської залізниці і Фрідріхштрассе новий Етнографічний музей. Усім цим масштабним проєктам перешкодила війна.
У Другу світову війну музеї острови були зруйновані на понад 70 %. Планом їх поступового відновлення починаючи з 1950 року не залишився охоплений найбільш постраждалий з усіх Новий музей. Прозвані «ганебною плямою» руїни Нового музею передбачалося знести, що однак затягувалося через брак площ. Дорогі роботи з санації почалися лише в 1987 році. Привести Музейний острів у повний порядок передбачалося до 1989 року, проте через брак коштів ці роботи так і не були розпочаті.
Після об'єднання Німеччини наприкінці 1990-х років почалися масштабні роботи з реставрації і санації Музейного острова. В 1999 рада Фонду прусської культурної спадщини затвердила майстер-план Музейного острова. Він передбачає санацію наявних будівель, їх архітектурне об'єднання в музейний ансамбль і реорганізацію колекцій, розділених до 1989.
Музейний острів зараз
Північний край Музейного острова перетинає міст Монбіжу, що з'єднує острів із обома берегами Шпрее. Обидва мости закриті для руху громадського транспорту і утворюють вхід до Музею Боде, будівлі трикутної форми в стилі необароко, величезний купол якої височіє над північною частиною Шпрееінзеля.
З південного боку Музею Боде острів перетинає лінія берлінської міської електрички, яка відокремлює будівлю Музею Боде від Пергамського музею. Це найпізніша музейна будівля в комплексі на Музейному острові є найвідвідуванішим берлінським музеєм, що має світову популярність завдяки таким монументальним античним експонатам, як Пергамський вівтар. Вхід до музею являє собою площу, обмежену з трьох сторін корпусами музейного будинку, на яку можна потрапити з вулиці Ам-Купферграбен по пішохідному мосту.
З південного заходу до Пергамського музею примикає Новий музей, який після Другої світової війни тривалий час перебував у руїнах і в наш час[] відновлюється, а з південного сходу з Пергамським музеєм сусідить Стара національна галерея, за стилем є античним храмом із високими сходами при вході. Над входом до галереї височіє кінна статуя Фрідріха Вільгельма IV, руці якого належать перші ескізи будівлі. Біля входу в Національну галерею розбита галявина, оформлена скульптурами з фонду музею. З півдня і сходу біля Шпрее галявина обмежена колонадами в доричному стилі. У літню пору тут проводяться кінопокази та концерти просто неба.
З південного боку Нового музею та Національної галереї острів перетинає вулиця Бодештрассе, відкрита для проїзду транспорту через західний рукав Шпрее. Примикаючий до неї міст Фрідріхсбрюкке через східний рукав Шпрее закритий для механічних транспортних засобів. Далі на південь від цієї вулиці в західній частині острова знаходиться Старий музей і Люстгартен, а в східній частині — Берлінський кафедральний собор. Між ними вузька вуличка Ам-Люстгартен з'єднує Боденштрассе з найважливішою транспортною магістраллю Унтер-ден-Лінден — Палацова площа — Карл-Лібкнехт-Штрассе, яка обмежує достатньо тихий в транспортному відношенні Музейний острів з півдня.
На північ від Берлінського собору навпроти Старої національної галереї літніми вечорами любителі орнітології можуть спостерігати як вирушають на ночівлю в каштановий лісок десятки тисяч шпаків.
Музеї
П'ять музеїв на Музейному острові входять до музейного об'єднання Державні музеї Берліна, яке своєю чергою є установою Фонду прусської культурної спадщини. Музейний острів в одному ряду з в берлінському Тіргартен, комплексом замку Шарлоттенбург та музеями в Берлін — Далем утворює один із найвідоміших музейних центрів Берліна.
У будівлях на Музейному острові переважно розміщені археологічні колекції і мистецтво XIX ст. Після об'єднання Німеччини почалося об'єднання розділених між Заходом і Сходом зібрань. Відповідно до майстер-плану Музейного острова заплановано реорганізація та спільне експонування колекцій всіх музеїв. , відкриття якого заплановане на 2008 рік, стане центральним входом на Музейний острів в цілому. Одночасно в ньому буде знаходитися інформаційний центр, кафе, магазини, ресторани і зали для спеціальних заходів та виставок.
У Старому музеї на основному поверсі експонується частина Античного зібрання: скульптури, зброя, золоті прикраси та скарби зі срібла з колекції давньогрецького мистецтва, починаючи з кікладської епохи до давньоримської епохи. На верхньому поверсі музею з серпня 2005 р. тимчасово розташовується берлінський Єгипетський музей, що переїхав туди з Шарлоттенбурга. 2009 року він займе своє місце в відбудованому Новому музеї.
Новий музей згідно з майстер-планом Музейного острова знаходиться в стадії відновлення. Після його відкриття в 2009 р. він візьме експозицію Єгипетського музею, до якої зокрема входить знаменитий бюст давньоєгипетської цариці Нефертіті та інші твори мистецтва епохи Ехнатона. У Новому музеї буде також частково представлена експозиція Музею первісної та ранньої історії з експонатами, що відносяться до кам'яної доби та інших стародавніх епох.
У трьох корпусах Пергамського музею зібрані архітектурні об'єкти, давньогрецькі та давньоримські скульптури з Античного зібрання, передньоазіатського музею, експонати якого охоплюють шість тисяч років історії, мистецтва та культури Передньої Азії, і , в якому зберігаються твори мистецтва ісламських народів VIII—XIX ст. Пергамський музей отримав всесвітню популярність завдяки вражаючій реконструкції археологічного ансамблю Пергамського вівтаря, , Воріт Іштар з фрагментом вавилонської та . Після відкриття четвертого, що знаходиться поки на стадії будівництва корпусу Пергамського музею в ньому можна буде побачити такі монументальні твори із зібрання Єгипетського музею, як ворота з храмового комплексу Калабша і колонний зал царя Сахури , а також фасад з Телль-Халафа з передньоазіатського музею, які ще з часів війни тужать у музейних запасниках Державних музеїв Берліна.
У зібранні Старої національної галереї представлені твори скульптури та живопису XIX ст., починаючи Каспаром Давидом Фрідріхом та французькими імпресіоністами і закінчуючи Римськими фресками назарейців.
У відкртому 17 жовтня 2006 року після реконструкції Музеї Боде представлені експонати з III—XIX століть, італійська і німецька скульптура від раннього Середньовіччя до XVIII ст. з . В Монетному кабінеті зберігаються серії монет, які охоплюють період від VII століття до н. е., коли перші монети карбувалися в Малій Азії, і закінчуючи монетами і медалями XX століття, а також вибрані експонати старих майстрів із Берлінської картинної галереї.
Див. також
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Музейний острів
- Берлінський музейний острів. Вебсайт Великої української енциклопедії (укр.).
- Офіційний сайт Музейного острова [ 29 січня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.smb.spk-berlin.de/smb/standorte/index.php?lang=de&p=2&objID=3313&n=1 [ 7 серпня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muze jnij o striv nim Museumsinsel nazva yaku otrimav pivnichnij kraj ostrova na richci Shpree v Berlini de roztashovano ryad vidomih berlinskih muzeyiv Z 1999 roku unikalnij arhitekturnij ta kulturnij ansambl vklyuchenij u Svitovu spadshinu YuNESKO Muzejnij ostrivMuseumsinsel Museum Island Berlin Svitova spadshinaMuzejnij ostriv52 31 17 pn sh 13 23 44 sh d 52 52138888891677482 pn sh 13 39555555558377797 sh d 52 52138888891677482 13 39555555558377797Krayina NimechchinaTip rajon mista i pam yatkaKriteriyi ii ivOb yekt 896Zareyestrovano 1999 23 sesiya Muzejnij ostriv u Vikishovishi Muzejnij ostriv na karti Berlina Vid na Muzejnij ostriv z televezhiIstoriyaV Serednovichchi pivnichna chastina ostrova Shpreeinzel yavlyala soboyu bolotisti zaplavni luki U pivdennij bilsh visokij chastini ostrova she v XIII st viniklo misto Keln a jogo pivnichna chastina stala piznishe sadom pri berlinskomu Miskomu palaci U XVII stolitti livij rukav Shpree buv osnashenij sistemoyu kanaliv Vinik ninishnij kanal zavdyaki yakomu bula osushena pivnichna chastina ostrova Mizh Shpree i Kupfergrabenom vinik Kelnskij ostrivec nim Collnische Werder de v drugij polovini XVII stolittya buv pobudovanij Lyustgarten Do 1748 oranzhereya Pomerancenhof nim Pomeranzenhof z tropichnimi plodami palmami i ekzotichnimi roslinami ostannye nagaduvannya pro Lyustgarten u zv yazku iz zrostannyam torgovelnoyi diyalnosti vodnimi shlyahami bula pereobladnana pid sklad Piznishe na ostrovi buli pobudovani dodatkovi skladi v tomu chisli dlya boroshna i soli U 1797 korol Fridrih Vilgelm II pidtrimav propoziciyu arheologa ta profesora mistectvoznavstva pro stvorennya muzeyu dlya rozmishennya tvoriv mistectva antichnosti ta Novogo chasu U 1810 svoyim najvishim ukazom korol Fridrih Vilgelm III zveliv zaklasti publichne zibrannya retelno vidibranih tvoriv mistectva Cim ukazom vin pishov nazustrich use guchnishim zaklikam osvichenogo byurgerstva do stvorennya publichnih zibran tvoriv mistectva V 1822 Karl Fridrih Shinkel predstaviv proyekt novoyi budivli vidpovidno do yakogo planuvalasya velika perebudova pivnichnoyi chastini Shpreeinzelya Krim muzejnogo budinku proyekt zabudovi ostrova peredbachav budivnictvo kilkoh mostiv i roboti z virivnyuvannya kanalu Kupfergraben Kerivnictvo komisiyeyu zi zvedennya muzeyu bulo pokladeno na Vilgelma fon Gumboldta Pershim muzeyem na Muzejnomu ostrovi i odnochasno pershim publichnim muzeyem Prussiyi stav pobudovanij v 1830 roci Berlinskij muzej 1859 roku vidkriv svoyi dveri Prusskij korolivskij muzej nini Novij muzej 1876 roku vidkrilasya Nacionalna galereya suchasna nazva Stara nacionalna galereya 1904 roku vidkrivsya Muzej kajzera Fridriha nini Muzej Bode perejmenovanij u 1960 roci na chest nimeckogo istorika mistectva Vilgelma fon Bode 1930 roku na Muzejnomu ostrovi z yavivsya budinok Pergamskogo muzeyu Zavdyaki Muzejnomu ostrovu yakij stav centrom nauki i mistectva Berlina misto oderzhalo prizvisko U 1870 ti nazva Muzejnij ostriv zakripilasya za ciyeyu chastinoyu ostrova i vidobrazhala pretenziyi Prussiyi na gidne misce kulturnoyi stolici Yevropi v odnomu ryadu z Parizhem i Londonom 1880 roku na konferenciyi direktoriv muzeyiv bulo uhvaleno rishennya pro rozmishennya na Muzejnomu ostrovi suto tvoriv visokogo mistectva yakim u toj chas vvazhalosya mistectvo Yevropi i Blizkogo Shodu Proyekti podalshoyi zabudovi mali na meti stvorennya dodatkovih vistavkovih plosh dlya postijno zrostayuchih kolekcij mistectva She planuvav prilashtuvati do svogo ditisha budivli Pergamskogo muzeyu dodatkovij pivdennij korpus i rozmistiti v nomu yegipetsku kolekciyu Cim planam ne sudilosya zdijsnitisya cherez velicheznu kilkist tehnichnih i finansovih skladnoshiv Muzejnij ostriv Vid na Pergamskij muzej ta Muzej Bode Pri nacional socializmi v plani perebudovi Berlina sho rozroblyalisya Albertom Shpeyerom buv vklyuchenij i Muzejnij ostriv de peredbachalosya zvesti she chotiri monumentalnih muzejnih budivli za proyektom arhitektora Zgidno z cim proyektom na pivnichnomu berezi Shpree navproti Muzeyu Bode povinni buli virosti Nimeckij muzej Muzej XIX stolittya i Muzej yegipetskogo ta perednoaziatskogo mistectva yakij pislya pereglyadu proyektu stav prosto Yegipetskim muzeyem i mayuchi v proyekti vistavkovu ploshu u 75 000 m najbilshim iz troh budivel Zabudova teritoriyi mizh vulicyami Fridrihshtrasse Oranieburgershtrasse i plosheyu Monbizhuplac vimagala bi perenesennya palacu Monbizhu Dlya vijskovo istorichnih kolekcij berlinskogo Cajhgauzu vzdovzh Kupfergrabena Krajs planuvav pobuduvati budinok Muzeyu svitovoyi vijni imperskij arhitektor gitleryugenda zaproponuvav na dodatok do novih muzeyiv u pivnichnij chastini ostrova stvoriti v jogo pivdennij chastini mizh liniyeyu miskoyi zaliznici i Fridrihshtrasse novij Etnografichnij muzej Usim cim masshtabnim proyektam pereshkodila vijna U Drugu svitovu vijnu muzeyi ostrovi buli zrujnovani na ponad 70 Planom yih postupovogo vidnovlennya pochinayuchi z 1950 roku ne zalishivsya ohoplenij najbilsh postrazhdalij z usih Novij muzej Prozvani ganebnoyu plyamoyu ruyini Novogo muzeyu peredbachalosya znesti sho odnak zatyaguvalosya cherez brak plosh Dorogi roboti z sanaciyi pochalisya lishe v 1987 roci Privesti Muzejnij ostriv u povnij poryadok peredbachalosya do 1989 roku prote cherez brak koshtiv ci roboti tak i ne buli rozpochati Pislya ob yednannya Nimechchini naprikinci 1990 h rokiv pochalisya masshtabni roboti z restavraciyi i sanaciyi Muzejnogo ostrova V 1999 rada Fondu prusskoyi kulturnoyi spadshini zatverdila majster plan Muzejnogo ostrova Vin peredbachaye sanaciyu nayavnih budivel yih arhitekturne ob yednannya v muzejnij ansambl i reorganizaciyu kolekcij rozdilenih do 1989 Muzejnij ostriv zarazMuzej Bode Pergamskij muzej Stara nacionalna galereya Berlinskij muzej Pivnichnij kraj Muzejnogo ostrova peretinaye mist Monbizhu sho z yednuye ostriv iz oboma beregami Shpree Obidva mosti zakriti dlya ruhu gromadskogo transportu i utvoryuyut vhid do Muzeyu Bode budivli trikutnoyi formi v stili neobaroko velicheznij kupol yakoyi visochiye nad pivnichnoyu chastinoyu Shpreeinzelya Z pivdennogo boku Muzeyu Bode ostriv peretinaye liniya berlinskoyi miskoyi elektrichki yaka vidokremlyuye budivlyu Muzeyu Bode vid Pergamskogo muzeyu Ce najpiznisha muzejna budivlya v kompleksi na Muzejnomu ostrovi ye najvidviduvanishim berlinskim muzeyem sho maye svitovu populyarnist zavdyaki takim monumentalnim antichnim eksponatam yak Pergamskij vivtar Vhid do muzeyu yavlyaye soboyu ploshu obmezhenu z troh storin korpusami muzejnogo budinku na yaku mozhna potrapiti z vulici Am Kupfergraben po pishohidnomu mostu Z pivdennogo zahodu do Pergamskogo muzeyu primikaye Novij muzej yakij pislya Drugoyi svitovoyi vijni trivalij chas perebuvav u ruyinah i v nash chas koli vidnovlyuyetsya a z pivdennogo shodu z Pergamskim muzeyem susidit Stara nacionalna galereya za stilem ye antichnim hramom iz visokimi shodami pri vhodi Nad vhodom do galereyi visochiye kinna statuya Fridriha Vilgelma IV ruci yakogo nalezhat pershi eskizi budivli Bilya vhodu v Nacionalnu galereyu rozbita galyavina oformlena skulpturami z fondu muzeyu Z pivdnya i shodu bilya Shpree galyavina obmezhena kolonadami v dorichnomu stili U litnyu poru tut provodyatsya kinopokazi ta koncerti prosto neba Z pivdennogo boku Novogo muzeyu ta Nacionalnoyi galereyi ostriv peretinaye vulicya Bodeshtrasse vidkrita dlya proyizdu transportu cherez zahidnij rukav Shpree Primikayuchij do neyi mist Fridrihsbryukke cherez shidnij rukav Shpree zakritij dlya mehanichnih transportnih zasobiv Dali na pivden vid ciyeyi vulici v zahidnij chastini ostrova znahoditsya Starij muzej i Lyustgarten a v shidnij chastini Berlinskij kafedralnij sobor Mizh nimi vuzka vulichka Am Lyustgarten z yednuye Bodenshtrasse z najvazhlivishoyu transportnoyu magistrallyu Unter den Linden Palacova plosha Karl Libkneht Shtrasse yaka obmezhuye dostatno tihij v transportnomu vidnoshenni Muzejnij ostriv z pivdnya Na pivnich vid Berlinskogo soboru navproti Staroyi nacionalnoyi galereyi litnimi vechorami lyubiteli ornitologiyi mozhut sposterigati yak virushayut na nochivlyu v kashtanovij lisok desyatki tisyach shpakiv MuzeyiP yat muzeyiv na Muzejnomu ostrovi vhodyat do muzejnogo ob yednannya Derzhavni muzeyi Berlina yake svoyeyu chergoyu ye ustanovoyu Fondu prusskoyi kulturnoyi spadshini Muzejnij ostriv v odnomu ryadu z v berlinskomu Tirgarten kompleksom zamku Sharlottenburg ta muzeyami v Berlin Dalem utvoryuye odin iz najvidomishih muzejnih centriv Berlina U budivlyah na Muzejnomu ostrovi perevazhno rozmisheni arheologichni kolekciyi i mistectvo XIX st Pislya ob yednannya Nimechchini pochalosya ob yednannya rozdilenih mizh Zahodom i Shodom zibran Vidpovidno do majster planu Muzejnogo ostrova zaplanovano reorganizaciya ta spilne eksponuvannya kolekcij vsih muzeyiv vidkrittya yakogo zaplanovane na 2008 rik stane centralnim vhodom na Muzejnij ostriv v cilomu Odnochasno v nomu bude znahoditisya informacijnij centr kafe magazini restorani i zali dlya specialnih zahodiv ta vistavok U Staromu muzeyi na osnovnomu poversi eksponuyetsya chastina Antichnogo zibrannya skulpturi zbroya zoloti prikrasi ta skarbi zi sribla z kolekciyi davnogreckogo mistectva pochinayuchi z kikladskoyi epohi do davnorimskoyi epohi Na verhnomu poversi muzeyu z serpnya 2005 r timchasovo roztashovuyetsya berlinskij Yegipetskij muzej sho pereyihav tudi z Sharlottenburga 2009 roku vin zajme svoye misce v vidbudovanomu Novomu muzeyi Novij muzej zgidno z majster planom Muzejnogo ostrova znahoditsya v stadiyi vidnovlennya Pislya jogo vidkrittya v 2009 r vin vizme ekspoziciyu Yegipetskogo muzeyu do yakoyi zokrema vhodit znamenitij byust davnoyegipetskoyi carici Nefertiti ta inshi tvori mistectva epohi Ehnatona U Novomu muzeyi bude takozh chastkovo predstavlena ekspoziciya Muzeyu pervisnoyi ta rannoyi istoriyi z eksponatami sho vidnosyatsya do kam yanoyi dobi ta inshih starodavnih epoh U troh korpusah Pergamskogo muzeyu zibrani arhitekturni ob yekti davnogrecki ta davnorimski skulpturi z Antichnogo zibrannya perednoaziatskogo muzeyu eksponati yakogo ohoplyuyut shist tisyach rokiv istoriyi mistectva ta kulturi Perednoyi Aziyi i v yakomu zberigayutsya tvori mistectva islamskih narodiv VIII XIX st Pergamskij muzej otrimav vsesvitnyu populyarnist zavdyaki vrazhayuchij rekonstrukciyi arheologichnogo ansamblyu Pergamskogo vivtarya Vorit Ishtar z fragmentom vavilonskoyi ta Pislya vidkrittya chetvertogo sho znahoditsya poki na stadiyi budivnictva korpusu Pergamskogo muzeyu v nomu mozhna bude pobachiti taki monumentalni tvori iz zibrannya Yegipetskogo muzeyu yak vorota z hramovogo kompleksu Kalabsha i kolonnij zal carya Sahuri a takozh fasad z Tell Halafa z perednoaziatskogo muzeyu yaki she z chasiv vijni tuzhat u muzejnih zapasnikah Derzhavnih muzeyiv Berlina U zibranni Staroyi nacionalnoyi galereyi predstavleni tvori skulpturi ta zhivopisu XIX st pochinayuchi Kasparom Davidom Fridrihom ta francuzkimi impresionistami i zakinchuyuchi Rimskimi freskami nazarejciv U vidkrtomu 17 zhovtnya 2006 roku pislya rekonstrukciyi Muzeyi Bode predstavleni eksponati z III XIX stolit italijska i nimecka skulptura vid rannogo Serednovichchya do XVIII st z V Monetnomu kabineti zberigayutsya seriyi monet yaki ohoplyuyut period vid VII stolittya do n e koli pershi moneti karbuvalisya v Malij Aziyi i zakinchuyuchi monetami i medalyami XX stolittya a takozh vibrani eksponati starih majstriv iz Berlinskoyi kartinnoyi galereyi Vid na Muzejnij ostriv z povitryaDiv takozhFond prusskoyi kulturnoyi spadshini Derzhavni muzeyi Berlina Antichne zibrannya BerlinaPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Muzejnij ostriv Berlinskij muzejnij ostriv Vebsajt Velikoyi ukrayinskoyi enciklopediyi ukr Oficijnij sajt Muzejnogo ostrova 29 sichnya 2011 u Wayback Machine http www smb spk berlin de smb standorte index php lang de amp p 2 amp objID 3313 amp n 1 7 serpnya 2007 u Wayback Machine