Сад насолод або люстгартен — це сад, як правило відкритий для дозвілля широкої публіки. Відрізняються від інших публічних парків та садів тим, що використовуються як майданчики для розваг, оскільки в них розташовані (та/або) концерт-холи, естради для оркестрів, атракціони, зоопарки, звіринці.
Історія
Публічні сади насолод існували багато сторіч. В Стародавньому Римі, Сади Саллюстія (Horti Sallustiani) з ландшафтним дизайном були створені як приватний сад історика Гая Саллюстія. Сад придбав римський імператор Тиберій для громадського використання. Сади були відкриті для публіки декілька сторіч та містили багато павільйонів, храм Венери та скульптури.
Сади набули особливої популярності в Лондоні 18-го та 19-го сторіч, коли в ньому існували такі сади як Креморн-Гарденз, Куперз-Гарденз, Мерілебон-Гарденз, Райнле-Гарденз, Ройял-Саррі-Гарденз та Воксхолл-Гарденз. Багато з них мали концерт-холи або влаштовували так звані «променадні концерти», під час яких оркестр грав музику для танців (було відомо 38 садів, які давали концерти), розваги включали також феєрверки та акробатичні номери; в садах виступали відомі на той час музиканти. Наприклад, відомо, що в Райнле-Гарденз (англ. Ranelagh Gardens, існували в 1742–1803 рр.) виступали Вольфганг Амадей Моцарт (ще дитиною в 1764 році) та Йозеф Гайдн. Інші менш обговорювані сади містили галантерейні магазини та гареми. Менші за розміром сади насолод мали назву «чайний сад», оскільки їх відвідувачі могли на його території чаювати та прогулюватися.
Згідно з поняттями англійської спільноти 18-го сторіччя, сад насолод був шостою частиною «ідеального саду», який також включав город, , парк, оранжерею або теплицю, та звіринець.
Розважальні парки, наприклад як в Копенгагені можна вважати сучасними варіантами Садів насолод.
Відомі сади насолод
Крім зазначених вище лондонських садів насолод, які не збереглися, та територія яких була переважно забудована, серед історичних садів насолод, які існують у вигляді парків на початок XXI сторіччя:
- в Німеччині:
- Люстгартен в Берліні,
- Люстгартен в Штайнфурті,
- Люстгартен в Детмольді,
- Штюкгартен в Гайдельберзькому замку, Гайдельберг
- старий ботанічний сад Марбурзького університету,
- Люстгартен в Англійському саді, Мюнхен,
- Люстгартен в Потсдамі,
- частина в в Штутгарті,
- Люстгартен в Верніґероде,
- в Чехії:
- в районі Хомутов
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сад насолод |
- Wroth, A. E. & W. W. The London Pleasure Gardens of the Eighteenth Century (MacMIllan, 1896).
- Facharbeitskreis Schlösser und Gärten in Deutschland (Hrsg.): Lustgarten — Gartenlust. — Die schönsten historischen Gärten in Deutschland. Offizieller Führer der Schlösserverwaltungen in Baden-Württemberg, Bayern, Berlin-Brandenburg, Dessau-Wörlitz, Hessen, Rheinland-Pfalz, Sachsen, Thüringen, Schnell & Steiner Verlag, 2003, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Sad nasolod znachennya Sad nasolod abo lyustgarten ce sad yak pravilo vidkritij dlya dozvillya shirokoyi publiki Vidriznyayutsya vid inshih publichnih parkiv ta sadiv tim sho vikoristovuyutsya yak majdanchiki dlya rozvag oskilki v nih roztashovani ta abo koncert holi estradi dlya orkestriv atrakcioni zooparki zvirinci Print 18 go storichchya yakij pokazuye ekster yer rotondi v Rajnle Gardenz ta chastinu teritoriyi Sadovij budinok v lyustgarteni zamka Vildek nim Schloss Wildegg Aargau Park villi HaasIstoriyaPublichni sadi nasolod isnuvali bagato storich V Starodavnomu Rimi Sadi Sallyustiya Horti Sallustiani z landshaftnim dizajnom buli stvoreni yak privatnij sad istorika Gaya Sallyustiya Sad pridbav rimskij imperator Tiberij dlya gromadskogo vikoristannya Sadi buli vidkriti dlya publiki dekilka storich ta mistili bagato paviljoniv hram Veneri ta skulpturi Sadi nabuli osoblivoyi populyarnosti v Londoni 18 go ta 19 go storich koli v nomu isnuvali taki sadi yak Kremorn Gardenz Kuperz Gardenz Merilebon Gardenz Rajnle Gardenz Rojyal Sarri Gardenz ta Voksholl Gardenz Bagato z nih mali koncert holi abo vlashtovuvali tak zvani promenadni koncerti pid chas yakih orkestr grav muziku dlya tanciv bulo vidomo 38 sadiv yaki davali koncerti rozvagi vklyuchali takozh feyerverki ta akrobatichni nomeri v sadah vistupali vidomi na toj chas muzikanti Napriklad vidomo sho v Rajnle Gardenz angl Ranelagh Gardens isnuvali v 1742 1803 rr vistupali Volfgang Amadej Mocart she ditinoyu v 1764 roci ta Jozef Gajdn Inshi mensh obgovoryuvani sadi mistili galanterejni magazini ta garemi Menshi za rozmirom sadi nasolod mali nazvu chajnij sad oskilki yih vidviduvachi mogli na jogo teritoriyi chayuvati ta progulyuvatisya Zgidno z ponyattyami anglijskoyi spilnoti 18 go storichchya sad nasolod buv shostoyu chastinoyu idealnogo sadu yakij takozh vklyuchav gorod park oranzhereyu abo teplicyu ta zvirinec Rozvazhalni parki napriklad yak v Kopengageni mozhna vvazhati suchasnimi variantami Sadiv nasolod Vidomi sadi nasolodKrim zaznachenih vishe londonskih sadiv nasolod yaki ne zbereglisya ta teritoriya yakih bula perevazhno zabudovana sered istorichnih sadiv nasolod yaki isnuyut u viglyadi parkiv na pochatok XXI storichchya v Nimechchini Lyustgarten v Berlini Lyustgarten v Shtajnfurti Lyustgarten v Detmoldi Shtyukgarten v Gajdelberzkomu zamku Gajdelberg starij botanichnij sad Marburzkogo universitetu Lyustgarten v Anglijskomu sadi Myunhen Lyustgarten v Potsdami chastina v v Shtutgarti Lyustgarten v Vernigerode v Chehiyi v rajoni HomutovPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sad nasolod Wroth A E amp W W The London Pleasure Gardens of the Eighteenth Century MacMIllan 1896 Facharbeitskreis Schlosser und Garten in Deutschland Hrsg Lustgarten Gartenlust Die schonsten historischen Garten in Deutschland Offizieller Fuhrer der Schlosserverwaltungen in Baden Wurttemberg Bayern Berlin Brandenburg Dessau Worlitz Hessen Rheinland Pfalz Sachsen Thuringen Schnell amp Steiner Verlag 2003 ISBN 978 3 795 41535 8