Стаття з серії: |
---|
Давньогрецьке мистецтво — мистецтво Стародавньої Греції від мінойської доби (2500—1500 роки до н. е.) до елліністичного періоду (початку 1 століття н. е.).
Мінойська цивілізація
Археологічні розкопки на острові Крит, півдні Пелопоннесу та в Трої наприкінці 19 — на початку 20 століття відкрили світу грецьку цивілізацію догомерівського періоду. Центром її в середині 2 тисячоліття до н. е. був острів Крит, а пізніше Мікени на півдні Пелопоннесу, звідки походить і назва культури — крито-мікенська (від початку 2 тисячоліття до н. е. до приблизно 13 століття до н. е.). На Криті, де існувала рабовласницька держава, в містах Кносс, Фест та Малія дослідники відкрили залишки розкішних палаців, які являли собою мегарон — лабіринти приміщень, поєднаних між собою переходами та сходами і розташованими довкола широкого внутрішнього двору. Кімнати мали різноманітне призначення: особисті покої, святилища, сховища для продуктів, скарбниці, майстерні ремісників.
Складна система приміщень Кносського палацу передана у міфі про Мінотавра та афінського царя Тесея. За переказом, Кносський лабіринт побудував майстер Дедал. Донині не меншу цінність становлять унікальні настінні розписи палацу. Близько 1600 до н. е. критські майстри оволоділи технікою фресок — живопису по сирій штукатурці — і оздобили палац Міноса яскравими різнобарвними розписами. Стіни прикрашають пейзажі зі скелями та квітучими деревами, зображення різноманітних тварин — дельфінів, антилоп, кішок, птахів тощо. Дивовижна точність зображених фігур свідчить про високий рівень майстерності їх авторів, а також вміння розуміти природу. Окрім тваринно-рослинних сюжетів, широко відомі сцени принесення дарів, розваг (зокрема, таврокатапсії — танцю із чорним биком як втіленням Посейдона на землі). Не менш часто в Кноссі, де панував культ Богині Матері, або Матері Део (тобто Деметри), зустрічаються зображення критських дам із оголеними грудьми, зачісками, прикрашеними діадемами, руками і плечима — прикрашеними коштовностями. 1903 року у Кноссі Артур Еванс знайшов дві вотивні статуетки, нині відомі як Велика і Мала Богиня зі зміями, які, імовірно, зображують верховну жрицю Кносського святилища Матері Део.
У зображенні фігур критські майстри керувались умовними правилами: груди і плечі подавались анфас, а обличчя та ноги — у профіль. Визначальним було й широке використання зооморфних мотивів, а також кольорове рішення — яскраві локальні червоні, сині та зелені тони викликають асоціації та споріднюють критський живопис із мистецтвом Стародавнього Єгипту. Проте в Кноссі сама манера автора більш вільна, вона не підкорюється жорстким канонам, характерним для Єгипту.
В середині 15 століття до н. е. потужне виверження вулкана на сусідньому острові Тіра (Санторіні), відоме як Мінойське виверження, знищило квітучу цивілізацію Криту. Усі міста, окрім Кносса, покинуті їх мешканцями. Саме тоді греки-ахейці захопили Крит, встановили на свою владу, таким чином поклавши кінець мінойській таласократії в Егейському морі.
- «Мавпа з квітами-крокусами», Археологічний музей, Гераклейон.
- «Дельфіни і риби» (фрагмент), Акротирі, Кнос, 1700-
-
- Фреска «Ігри з биками» (Таврокатапсія) — одна з найвизначніших фресок, що прикрасила Кносський палац. Заслуговує уваги участь в цих змаганнях жінок. Археологічний музей Іракліону
-
-
-
-
-
-
- «Блакитні мавпи». Фреска з Санторіні
Мікенська цивілізація
Після Мінойського виверження критська мінойська цивілізація назавжди згасла. Натомість набували сили міста-держави греків-ахейців материкової Греції — перш за все, Мікени, Тиринф і Пілос. Ахейці, змушені захищати свої міста від ворогів, будували їх на вершинах пагорбів і обносили високими стінами. Донині збереглись залишки укріплень Мікен і Тиринфа, споруджені приблизно в 14-13 століттях до н. е.
Стіни обох міст складені із величезних, грубо обтесаних кам'яних брил, щілини між якими заповнювались глиною або дрібним камінням. Такому способу кладки дослідники дали назву циклопічної. Стіни Мікен довжиною майже в кілометр мають товщину від 6 до 10 м. Всередині стін облаштовані сховища для продуктів та зброї. Особливо широко відомі центральні, так звані, Левові ворота в Мікенах. Над входом укріплена трикутна плита із вапняка, на якій виконане рельєфне зображення колони — символу правителів Мікен — і з обох боків фігури левів. За стінами на вершині пагорба височів палац, який в плані значно поступався критським і був набагато простішим за Кносський. Центр його займало особливе приміщення для бенкетів, урочистих зібрань та служіння культів — мегарон — із вогнищем в центрі. Чотири колони підтримували дах із отворами для відведення диму.
Серед найцікавіших пам'яток архітектури мікенського періоду — гробниці ахейських царів. Найвідоміша, так звана, гробниця Атрея, або скарбниця Атрея, віднесена дослідниками до 14 століття до н. е. Гробниця розташована всередині пагорба, являє собою приміщення круглої форми із діаметром 14,5 м із купольним перекриттям заввишки 13,2 м. Царські поховання відрізнялись особливою пишністю: обличчя померлих накривали золотими масками (нині в Національному археологічному музеї в Афінах зберігається золота Маска Агамемнона), на тіло клали золоті брошки і пластини. Поруч із тілом померлого вкладали парадну зброю, прикрашену слоновою кісткою і коштовностями, золоті кубки, дорогоцінні посудини.
-
- «Маска Агамемнона». Із гробниці V могильного кола «А» у Мікенах. Золото. Близько 1500 до н. е. Національний археологічний музей Афін
-
-
Гомерівський період
Незабаром після закінчення Троянської війни із північних районів Балкан на Грецію хлинули дорійці (див. Дорійське вторгнення), які захоплювали, грабували та випалювали ахейські міста. Довше за інші протримались Мікени, проте і вони пали наприкінці 12 століття до н. е. Із знищенням грецьких міст загинула уся їх культурна спадщина. Дорійці щоправда сприйняли релігійно-міфологічні уявлення своїх попередників, ремісничі традиції в кераміці та дрібній пластиці, але в цілому створили нову культуру. До 11 століття до н. е. дорійці заселяли вже весь Пелопоннес. Ранній період їх історії називають гомерівським, оскільки приблизно наприкінці 9 століття до н. е. — на початку 8 століття до н. е. були створені епічні поеми «Іліада» та «Одіссея», що нині приписуються авторству Гомера.
В цю добу складалася складна система світобачення греків, яка знайшла своє відображення в їхній унікальній міфології, тому майже все мистецтво цього періоду звернене сюжетами до міфології та її героїв. Поетична фантазія стародавніх греків і нині продовжує вражати покоління, невипадково давньогрецькі міфологічні сцени залишаються популярними темами навіть у сучасному мистецтві.
В гомерівський період завдяки спадковості традицій на відносно високому рівні залишається мистецтво кераміки. Першою ознакою культурного відродження стає поява протогеометричного стилю, а в період 900—700 років до н. е. його витіснив геометричний стиль, що став характерним для доби кінця «темних віків в Греції». Центром розповсюдження даного стилю були Афіни. Поступово він поширився в торгових містах на острови Егейського моря. Крім вазопису, стиль був характерним для дрібної пластики, гліптики і декоративно-ужиткового мистецтва.
На жовтому або вохристому фоні темно-коричневої фарби горизонтальними фризами наносився геометричний орнамент, виділяючи при цьому колами, трикутниками та хвилястими лініями найважливіші елементи зображуваних фігурок, які зводились до спрощеної умовної схеми, підкореної загальному ритму геометричного орнаменту. Серед геометричних малюнків поступово з'являлися більш складні зображення тварин і людей.
Період архаїки
Наступний період давньогрецького мистецтва носить назву архаїки. Він охоплює час від 7 до 5 століття до н. е. до — час формування грецьких міст-держав, тому іноді іменується істориками (полісним періодом) в історії Греції. Бурхливий розвиток міст сприяв піднесення культури та мистецтва. В 7-6 століттях до н. е. поширюється грецька писемність, виникають науки — математика, медицина, астрономія, виникає філософія.
Архаїчний період, в добу якого стародавніми греками розроблена ордерна система в архітектурі, закладені підвалини грецької скульптури та живопису, визначив шляхи подальшого розвитку давньогрецького мистецтва.
Архітектура
Ріст міст, в першу чергу, відбився на розвитку монументальної архітектури. Храм, в якому встановлювались статуї богів, став основним типом громадських споруд. Він панував у міській забудові, розташовуючись на центральній площі міста, де відбувались народні зібрання з різних приводів, в тому числі релігійні урочистості. Навколо давньогрецького храму зосереджувалось все життя грецького полісу та його громадян. Саме тому архітектурі храму приділяли значну увагу. Вже в 7 столітті до н. е. давньогрецькі архітектори розробили систему співвідношень між несучими та тими, що несуть, елементами споруди.
Ця система співвідношень, яка лягла в основу архітектури всього західного світу, отримала назву ордерної системи. Ранніми ордерами вважаються доричний (склався на Пелопоннесі і Великій Греції) та іонічний (зародився в грецьких містах-колоніях на узбережжі Малої Азії). Найрозповсюдженішим типом давньогрецького храму був периптер. Такий храм стояв на високому стилобаті, його центральний об'єм — наос — оточували колони доричного або іонічного ордерів. Колона доричного ордеру спирались безпосередньо на стилобат. Її стовбур прикрашали жолоби-. Завершувала колону проста капітель із круглої кам'яної подушки — ехін — та прямокутної плити — абак. Над колонами розташовувався антаблемент з трьох частин: безпосередньо на колоні лежав архітрав, на ньому — фриз із прямокутних плит — метопи — і вертикальних плит — тригліфи. Над фризом розташовувався карниз. Фасади храмів часто прикрашали фронтони зі скульптурними композиціями. Внутрішній простір храму (наос або целла) рядами колон міг поділятись на кілька приміщень, в одному з них встановлювалась статуя бога, якому присвячувався храм (класичним прикладом архаїчного доричного периптера можуть слугувати Храм Аполлона в Коринфі). Іонічний ордер відрізнявся від доричного більшою легкістю та витонченістю пропорцій. Іонічна колона спиралась на базу і увінчувалась капітеллю, прикрашеною двома волютами.
Храми греки будували із блоків вапняку або мармуру, не з'єднуючи їх жодним скріплюючим розчином. Окремі архітектурні деталі, а також деталі скульптурного оздоблення храмів фарбувались у яскраві кольори. Основний принцип грецької полягав в тому, що всі великі частини будівлі, всі широкі площини (щаблі, колони, стіни целли) залишали нерозфарбованими, тобто нижня частина храму залишалась білою. Одночасно всі ефекти поліхромії зосереджували на дрібних елементах будівлі, а також його верхній частині. Всі горизонтальні деталі підкреслювали червоним кольором — виїмки на капітелі, верхню смужку архітраву і нижню поверхню карнизу. Вертикальні елементи виділяли темно-синім або чорним кольором, зокрема тригліфи.
Скульптура
Період архаїки був часом зародження й прославленої давньогрецької скульптури. Розвиток пластики визначався, в першу чергу, естетичними вимогами суспільства. Часті збройні зіткнення між народами потребували від грецьких воїнів чималої фізичної сили. З юних років елліни займалися гімнастичними вправами, покликаними розвинути міць та силу тіла, а також укріпити волю воїна. Естетичні уявлення стародавніх греків не відділяли фізичної та духовної краси, а навпаки вони вважали, що фізична краса має свідчити й про красу духовну — принцип калокагатії. Становленню такого світогляду сприяли й Олімпійські змагання, переможців яких шанували трохи не рівно із богами. Образ красивої людини в добу архаїки знайшов своє відображення у статуях юнаків, званих куросами. Майже всі вони однотипні: зображують юнака у повний зріст, мають спрощений геометризований силует. Статичність пози передається постановкою ніг — ліва нога посталена попереду правої. Підкреслюючи атлетичність постави, скульптор поки що схематично окреслює грудні м'язи, діафрагму та м'язи живота. Іншим, не менш розповсюдженим типом скульптури, були й зображення дівчат — кори. В Афінах вперше вони з'явились як фігури юних жриць богині Афіни, які встановлювали на Акрополі. Дівчат зображували нерухомими у довгих пеплосах, перев'язаних поясом. Голову кори із довгим хвилястим волоссям міг прикрашати вінок, вуха прикрашали сережки. В лівій руці кора тримала вінок або гілку. Дедалі образ кор все більше відповідав гуманістичним ідеалам давньогрецької культури: скульптор зображував мигдалеподібні очі жриці, тонкі дуги брів, ледь помітну на вустах.
Подібно до архітектурних споруд, давньогрецькі скульптури також не були монохромними. На багатьох архаїчних статуях збереглись фрагменти фарб. Волосся кор традиційно зображували золотистим, очі та брови — чорними, рожевий відтінок мармуру чудово передавав тон людської шкіри. Не менш ошатними був й одяг жриць. В цей же час підйому та визнання досягає Хіоська школа скульптури, яскравим представником якої був Бупал.
Водночас майстерність різьбярства, мініатюрної скульптури демонстрували Мірмекід з Мілету та з Лакедомону.
В 6 столітті до н. е. Стародавні Афіни вступили в епоху свого розквіту, поступово ставши ремісничим, торговим і культурним центром Еллади. В добу свого правління афінський тиран Пісістрат розпочав масштабну розбудову Акрополя. Найдавніший храм богині Афіни Гекатомпедон зайняв центральне місце. Під час розкопок на початку 20 століття археологи знайшли скульптури зі східного фронтону Гекатомпедона, сюжети яких запозичені із давньогрецької міфології: сцени боротьби Геракла із Тритоном, зображення Тифона — дракона із трьома людськими тілами, крилами та зміїними хвостами. Незважаючи схематизм фігур вони набагато більш виразні і живі, аніж статичні куроси. Поруч із храмами на Акрополі встановлювали різноманітні присвячувальні статуї, серед них мармурова статуя юнака, який несе жертовне теля — Мосхофор (близько 570 до н. е.). Умовність зображення (волосся та борода Мосхофора нагадують геометричний візерунок) поєднується із живим сприйняттям людини і тварини (в добу християнства образ Мосхофора трансформується у Доброго Пастиря). Скульптура архаїки поступово стає більш реалістичною, що призводить до розквіту класичної скульптури з V століття до н. е.
- Курос, так званий , Мюнхенська гліптотека
-
-
-
- Голова куроса, Музей Афінського Акрополя
- Кінь, бронза, Олімпія, бл. 740 до н.е., Лувр
Вазопис
Донині не збереглись пам'ятки грецького архаїчного монументального живопису, проте до нас дійшла безліч розписних ваз. Знайомство греків з культурою Стародавнього сходу та власна міфологія сприяли багатству сюжетних та орнаментальних композицій, якими прикрашались керамічні посудини. Часто зустрічаються фігури сфінксів, грифонів, сирен, батальних сцен грецьких героїв із гомерівського епосу. В орнаментах використовувались єгипетські та середньоазійські мотиви — стилізовані листя пальм та лотоса. Розпис на вазах 7 століття до н. е. виконані темно-коричневим лаком по світлій, жовтуватій глині. Фігури подаються не простим силуетом, вазописець ретельно промальовує риси обличчя, мускулатуру, деталі одягу. Поверхню ваз вкривали фризи із процесіями людських та тваринних фігурок, решта простору заповнювалась орнаментом. Такий стиль вазопису називають килимовим, або орієнталізуючим стилем.
Проте вже до кінця 7 століття до н. е. килимовий стиль поступається чорнофігурному вазопису, який досягає розквіту в 6 столітті до н. е. Тепер зображення наносили густим чорним лаком і підфарбовували глину вохрою, від чого після обпалу вона набувала червоного відтінку. Одним з наймайстерніших вазописців в техніці чорнофігурного вазопису, чиї ім'я дійшло до нас, був гончар Ексекій, який творив близько 550—530 років до н. е. Знаменитий кілікс «Діоніс у човні», тондо якого зображує Діоніса в човні під виноградним гроном, оточеного дельфінами. Зворотна сторона чаші вкрита очима, які мали захистити того, хто пив з кілікса від пристріту. Тут зображено легенду про те, як пірати вирішили продати Діоніса в рабство, не знаючи, хто він такий. Коли корабель вийшов в море, по палубі текло вино, щоглу обвили виноградні лози і з'явились хижі тварини — супутники Діоніса. Налякані пірати рятувались, стрибаючи у воду, проте не долітаючи до неї, перетворювались на дельфінів.
У середині 6 століття до н. е. вазописці створили техніку червонофігурного вазопису. Тепер вільна від зображень поверхня вкривалась (чорним лаком), а фігури промальовувались тонким пензлем. Під час обпалу вони набували вохристого відтінку. В техніці червонофігурного вазопису працював сучасник Ексекія Евфімід, представник групи вазопісців-піонерів. Добре відома амфора Евфіміда, на одному боці якої зображено святкування на честь Діоніса, а на зворотному — Гектора, його батька царя Пріама та царицю Гекубу. Одяг, зачіски та обладунки Гектора вазописець зобразив такими, які побутували в сучасну йому добу. Цар Пріам постає згорбленим старцем, який промовляє останні слова напуття синові. Таким чином, Евфімід зображує героїчну сцену міфології як звичайну родинну подію із життя стародавніх греків.
- Таріль «морські тварини», Берлін
- Таріль з дельфінами і восьминогами
- Червонофігурна фіала із зображенням юнака
- Ольпа орієнталізуючого стилю
Період класики
Наступний класичний період виявився періодом розквіту грецької цивілізації в цілому, а 5-4 століття до н. е. часом найбільших досягнень. В цей час перші позиції в еллінському світі займають Стародавні Афіни, чому значною мірою сприяло становлення демократії. Ідеї усвідомлення афінянами себе повноправними громадянами свого полісу знайшли своє відображення у творах Софокла, Евріпіда, Есхіла, трагедії яких сприяли успішному розвитку давньогрецького театрального мистецтва. Багато в чому саме театр, будучи загальнодоступним, виховував патріотизм та громадянськість афінян.
Багато для розвитку живопису, його вдосконалення зробили такі майстри, як Аглаофон, Полігнот, Паррасій, Пірейк та інші.
Розквіт скульптури та архітектури
Одночасно в мистецтві повною мірою втілився ідеал людини-героя, довершеної фізично та духовно. Більшість скульптур дійшла до нас у пізніших римських копіях. Серед тих, що збереглись, чільне місце посідає скульптура Дельфійський візничий, створена близько 470 до н. е. Молодий чоловік зображений в повний зріст, одягнений в довгий хітон, перев'язаний поясом на талії із віжками в руках. Хвилясті складки його одягу нагадують доричної колони, проте його обличчя з очима із кольорового каміння набуває живості та одухотвореності. Образ Дельфійського візничого уособлює ідеал довершеної людини, рівної героям епоса.
В період ранньої класики 5 століття до н. е. майстри успішно вирішують проблему синтезу архітектури та скульптури. Вони виступають як два рівні, доповнюючі один одне види мистецтва. Скульптурні композиції фронтонів Храму Зевса в Олімпії (470—465 роки до н. е.) — найкращий тому приклад. На одному з них зображена сцена боротьби між Пелопсом та Еномаєм, яка поклала початок античним Олімпійським змаганням. Сюжетом скульптурної сцени на другому фронтоні слугувала битва грецьких героїв із кентаврами — . В центрі фронтону розташована висока фігура бога Аполлона, з обох боків від нього зображені кентаври під час боротьби з героями. Обличчя останніх спокійні та мужні, вони демонструють силу духу та впевненість у своїй перемозі. Весь задум скульптурної композиції символізує перемогу розумного початку, уособленого в Аполлоні та грецьких героях, над неприборканими силами природи, втіленими в кентаврах. Розташування груп надзвичайно тонко продумане. Драматизм поступово наростає до центру, і раптом Аполлон своїм власним жестом неначе зупиняє цей хаос.
«Народження Афродіти», або «Трон Людовізі» |
Велике досягнення саме класичного періоду давньогрецького мистецтва — мистецтво рельєфу. Найвідоміша пам'ятка цього виду пластики — рельєф Народження Афродіти (470—460 до н. е., також відомий як «Трон Людовізі»), ціла композиція, складена трьома рельєфами, виконаними на пароському мармурі. На центральному рельєфі зображено сам момент народження богині із морської піни. Дві двічини притримують Афродіту та прикривають її тіло тонкою тканиною. На одній із бокових плит зображена дівчина, яка грає на флейті, на іншій — жінка в такій самій позі, але довгому одязі, вона запалює пахощі на честь Афродіти. Надзвичайно простими прийомами скульптор досягає неперевершеної поетичності сцени.
Середина і третя чверть 5 століття до н. е. — час, коли творили провідні майстри в історії давньогрецької пластики, серед яких Мирон, Поліклет Старший та Фідій. Їх твори дійшли до нас тільки в римських копіях 1-2 століть нашої ери. Найпрославленіша робота Мирона — «Дискобол» (460—450 роки до н. е.). Юний атлет зображений в той момент, коли він збирається метнути диск. Його рука відведена назад, здається, ще момент — і юнак штовхне снаряд далеко вперед. Мирон, якого цікавила проблема передачі руху, вловив момент, який лежить між помахом руки та самим кидком. Цей стан дозволив майстру передати не якийсь певний рух атлета, але передати міць внутрішньої напруги, необхідної для перемоги.
Поліклета Старшого із Аргоса (не варто плутати із Поліклетом Молодшим, архітектором театру в Епідаврі) цікавив образ ідеальної людини-героя, переможця. Скульптор приділяв значної уваги пропорціям людського тіла. У своєму трактаті «Канон» він із математичною точністю розрахував співвідношення частин тіла між собою, створивши таким чином ідеал краси, гідний наслідування. Свій ідеал чоловічого тіла Поліклет втілив у бронзовій статуї «Дорифор» (450—440 роки до н. е.), яка зображує юнака зі списом. Стримана сила атлета і водночас готовність до подвигу віддзеркалюють образ людини-громадянина, який так високо цінили стародавні греки. Фізична, а отже й внутрішня, довершеність Дорифора стверджує думку про людину як вінця всього сущого.
Однією з вершин світової художньої культури і донині залишається архітектурно-скульптурний ансамбль Афінського акрополя, будівництво якого пов'язане із іменем афінського державного діяча Перикла та надзвичайно талановитого скульптора Фідія. На скелі Акрополя, де вже в мікенську добу існувало розбудоване місто, в 6 столітті до н. е. звели численні громадські споруди, знищені під час греко-перських воєн. Проте в середині 5 століття до н. е. — золоту добу Афін — з ініціативи Перикла розгортається грандіозний проект забудови Акрополя.
У будівництві задіяли найкращих художників і витратили величезні кошти. Будівельниками Акрополя називають давньогрецьких архітекторів Іктіна, Каллікрата і Мнесікла. Великий скульптор Фідій виконував скульптурне оздоблення і разом з Периклом спостерігав за будівництвом Парфенона — справжнього шедевра класичного мистецтва. Парфенон являє собою мармуровий доричний периптер, в його наосі, оточеному з трьох сторін двоярусною колонадою, встановили хрисоелефантинну статую роботи Фідія «Афіна Парфенос».
В цей самий час на Афінському акрополі постали Ерехтейон (на місці суперечки Афіни та Посейдона за право володіння Аттикою), Пропілеї (парадний вхід на Акрополь), Храм Ніки Аптерос (амфіпростильний храм з двома іонічними портика по чотири колони), Пінакотека — перший художній музей у світі. Над усім архітектурним ансамблем Акрополя височіла колосальна бронзова статуя Афіни Промахос роботи Фідія (побачити її можна було з моря від мису Суніон і слугувала вона маяком кораблям, що прямували в Афіни).
Видатними представниками давньогрецької скульптури доби пізньої класики були Праксітель ("Афродіта Кнідська", "Афродіта Коська"), Евфранор (Лета з Аполлоном та Артемідою")та йнші.
Елліністичний період
Елліністичний період пов'язаний, в першу чергу, із походами Олександра Македонського, внаслідок чого греки краще познайомились із культурою Сходу — Єгипту, Вавилону, Індії. Пізнаючи неосяжність землі, людина відчула себе піщинкою у складній системі світобудови. Безсилля перед долею та оточуючим світом породжувало в людині трагічне світовідчуття, це спонукало її звернути увагу на власні буденні переживання. В добу еллінізму також виникла низка художніх шкіл, в мистецькій манері яких відчувався вплив Сходу.
Продовжує розвиватися архітектура, на яку впливали як традиції Сходу, так й зміна соціально-економічного та політичному стану речей. Одним з відомих представник елліністичної архітектури був Філон.
Справжнім шедевром елліністичного мистецтва можна вважати статую богині перемоги Ніки, встановлену в на острові Самотракі близько 190 до н. е. Богиня стояла на постаменті, виконаному у формі носа корабля, на прямовисній скелі над морем. Мокрий одяг обліпив її одяг, демонструючи неперевершену пластику тіла. Долаючи пориви вітру, богиня гордо лине вперед, уособлюючи торжество перемоги. Титанічний образ Ніки Самофракійської здається самою стихією, не менш сильною, аніж та, якій вона опирається.
Тема боротьби знайшла своє відображення й в ансамблі рельєфів, що прикрашали вівтар Зевса, побудований у Пергамі близько 180 до н. е. — відоміший як Пергамський вівтар. Вздовж його цоколя довжиною 120 метрів тягнулися рельєфи зі сценами боротьби олімпійських богів з титанами — гігантомахія. Завдяки високій техніці рельєфу скульптури досягли цікавої світлотіньової гри, яка створювала відповідний емоційний настрій. Драматизм боротьби виражений і в різноманітності рухів, ракурсів, поз персонажів. Створюється враження, неначе всі вони поєднанні в один живий гігантський вузол із людських тіл, коней, зміїних хвостів, крил тощо.
Центральними образами стають Зевс та Афіна, які власне ведуть боротьбу із гігантами. Зевс вражає блискавками одразу кількох супротивників і продовжує боротьбу із . Його тіло — тіло надлюдини, наділене нереальною, перебільшеною мускулатурою, від здається зосередженням енергії та сили всієї битви. Драматичніша сцена боротьби Афіни, яка міцно тримає гіганта Алкіноя за волосся. Безпорадність його фігури надає відчуття трагізму всій композиції.
Відштовхуючись від сюжетів, сповнених драматизму, елліністичні майстри звертались також до ідеалів класичного періоду. Так, близько 120 до н. е. скульптор із Антіохії створив статую Афродити (у давньоримській міфології їй відповідала Венера). За назвою острова Мілос, на якому статуя була знайдена, вона отримала своє ім'я — Венери Мілоської. Напівоголене, ледь зігнуте, пластичне тіло богині сповнене спокоєм та стриманою силою. Її чистий ідеальний профіль веде нас до ідеалів 5 століття до н. е. доби «золотого століття Перикла».
Наприкінці 1 століття до н. е. Еллада майже цілком була завойована Римом, відтак провідна роль перейшла до останнього, хоча вся давньоримська цивілізація вибудовувалась на великих досягненнях стародавніх греків.
-
-
-
- Фрагменти фризу гігантомахії: Зевс та Порфиріон
-
Давньогрецька мозаїка
- Мозаїчна підлога з природних камінців (Беллерофонт), античний Олінтос, Халкідіки
- Мозаїчна підлога, будинок на острові Делос (XLII)
Давньогрецька анімалістична скульптура
Окрема галузь давньогрецької пластики — анімалістична скульптура. Тварини, як відомо, пешими увійшли в мистецтво, про що свідчать залишки малюнків в печерах. Не було винятком і грецьке мистецтво. Реалістичні тенденції грецького мистецтва розповсюдились не тільки на зображення людей, а і на зображення тварин. Одні тварини стануть атрибутами богів ( орел Зевса, сова Афіни), другі — не піднімуться далі побутових зображень. Уславлений скульптор Мирон свого часу створив фігуру годувальниці-корови, життєвим відтворенням якої здивував сучасників. Другом людини подані численні зображення кіз, кроликів, собак.
Повагою до тварини позначені і численні зображення коней. Кінь увійде в давньогрецьке мистецтво як складова частина бронзових монументів, уславлених рельєфів храму Парфенон, декількох надгробків.
- «Безоаровий козел», 120-100 до н. е., Музей мистецтв, Клівленд, США
- «Голова коня Медичі-Рікарді», Флоренція
- «Бронзовий кінь», 1 ст. до н.е. Музей мистецтва Метрополітен, Нью-Йорк
-
- Ск. Скопас. Надгробкова стела мисливця з собакою. Національний археологічний музей (Афіни)
- Срібна фігура бика. Археологічний музей, Дельфи
- Античні коні з базиліки Сан Марко в Венеції
- Вершники. Рельєф західного фризу з Парфенона
Примітки
- . Архів оригіналу за 18 вересня 2009. Процитовано 27 вересня 2010.
- Всеобщая история искусств, т 1. М., «Искусство», 1956, с. 205
Література
- Ю. Колпинский. Искусство Древней Греции//Общая характеристика культуры и искусства Древней Греции [ 19 жовтня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- В.П. Большаков, Л.Ф. Новицкая. Особенности культуры в ее историческом развитии (от зарождения до эпохи Возрождения)//Эстетическая и художественная культура Древней Греции [ 9 грудня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
- Martin Robertson. A shorter history of Greek art. — Cambridge : Cambridge University Press, 1981. — 240 с. — .
- J. J. Pollitt, Jerome Jordan Pollitt. The art of ancient Greece: sources and documents. — Cambridge : Cambridge University Press, 1990. — 298 с. — .
- Martin Robertson. A shorter history of Greek art. — Cambridge : Cambridge University Press, 1981. — 240 с. — .
Посилання
- (рос.)
- Искусство Древней Греции [ 14 лютого 2009 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stattya z seriyi Davnogrecke mistectvo Arhitektura Karbuvannya monet Keramika SkulpturaLiteratura Muzika Teatrpr Davnogrecke mistectvo mistectvo Starodavnoyi Greciyi vid minojskoyi dobi 2500 1500 roki do n e do ellinistichnogo periodu pochatku 1 stolittya n e Minojska civilizaciyaDokladnishe Minojska civilizaciya Chervona kolonada z freskami bilya pivnichnogo vhodu v palac Knossu Arheologichni rozkopki na ostrovi Krit pivdni Peloponnesu ta v Troyi naprikinci 19 na pochatku 20 stolittya vidkrili svitu grecku civilizaciyu dogomerivskogo periodu Centrom yiyi v seredini 2 tisyacholittya do n e buv ostriv Krit a piznishe Mikeni na pivdni Peloponnesu zvidki pohodit i nazva kulturi krito mikenska vid pochatku 2 tisyacholittya do n e do priblizno 13 stolittya do n e Na Kriti de isnuvala rabovlasnicka derzhava v mistah Knoss Fest ta Maliya doslidniki vidkrili zalishki rozkishnih palaciv yaki yavlyali soboyu megaron labirinti primishen poyednanih mizh soboyu perehodami ta shodami i roztashovanimi dovkola shirokogo vnutrishnogo dvoru Kimnati mali riznomanitne priznachennya osobisti pokoyi svyatilisha shovisha dlya produktiv skarbnici majsterni remisnikiv Skladna sistema primishen Knosskogo palacu peredana u mifi pro Minotavra ta afinskogo carya Teseya Za perekazom Knosskij labirint pobuduvav majster Dedal Donini ne menshu cinnist stanovlyat unikalni nastinni rozpisi palacu Blizko 1600 do n e kritski majstri ovolodili tehnikoyu fresok zhivopisu po sirij shtukaturci i ozdobili palac Minosa yaskravimi riznobarvnimi rozpisami Stini prikrashayut pejzazhi zi skelyami ta kvituchimi derevami zobrazhennya riznomanitnih tvarin delfiniv antilop kishok ptahiv tosho Divovizhna tochnist zobrazhenih figur svidchit pro visokij riven majsternosti yih avtoriv a takozh vminnya rozumiti prirodu Okrim tvarinno roslinnih syuzhetiv shiroko vidomi sceni prinesennya dariv rozvag zokrema tavrokatapsiyi tancyu iz chornim bikom yak vtilennyam Posejdona na zemli Ne mensh chasto v Knossi de panuvav kult Bogini Materi abo Materi Deo tobto Demetri zustrichayutsya zobrazhennya kritskih dam iz ogolenimi grudmi zachiskami prikrashenimi diademami rukami i plechima prikrashenimi koshtovnostyami 1903 roku u Knossi Artur Evans znajshov dvi votivni statuetki nini vidomi yak Velika i Mala Boginya zi zmiyami yaki imovirno zobrazhuyut verhovnu zhricyu Knosskogo svyatilisha Materi Deo U zobrazhenni figur kritski majstri keruvalis umovnimi pravilami grudi i plechi podavalis anfas a oblichchya ta nogi u profil Viznachalnim bulo j shiroke vikoristannya zoomorfnih motiviv a takozh kolorove rishennya yaskravi lokalni chervoni sini ta zeleni toni viklikayut asociaciyi ta sporidnyuyut kritskij zhivopis iz mistectvom Starodavnogo Yegiptu Prote v Knossi sama manera avtora bilsh vilna vona ne pidkoryuyetsya zhorstkim kanonam harakternim dlya Yegiptu V seredini 15 stolittya do n e potuzhne viverzhennya vulkana na susidnomu ostrovi Tira Santorini vidome yak Minojske viverzhennya znishilo kvituchu civilizaciyu Kritu Usi mista okrim Knossa pokinuti yih meshkancyami Same todi greki ahejci zahopili Krit vstanovili na svoyu vladu takim chinom poklavshi kinec minojskij talasokratiyi v Egejskomu mori Mavpa z kvitami krokusami Arheologichnij muzej Geraklejon Delfini i ribi fragment Akrotiri Knos 1700 Fragmet freski z Knossa iz zobrazhennyam delfina Arheologichnij muzej Iraklionu Freska Igri z bikami Tavrokatapsiya odna z najviznachnishih fresok sho prikrasila Knosskij palac Zaslugovuye uvagi uchast v cih zmagannyah zhinok Arheologichnij muzej Iraklionu Parizhanka Arheologichnij muzej Iraklionu Princ z liliyami Arheologichnij muzej Iraklionu Sarkofag znajdenij v Agia Triada blizko 1420 r do n e Arheologichnij muzej Iraklionu Vaza z vosminogom terakota Arheologichnij muzej Iraklionu Rozpis 1520 1500 rr do n e Pidviska iz zobrazhennyam bogini bdzholi Z pohovannya bilya Maliyi Krit Zoloto Blizko 2000 do n e Sribnij riton z Krita golova svyashennogo chornogo bika Nacionalnij arheologichnij muzej Afin Blakitni mavpi Freska z SantoriniMikenska civilizaciyaDokladnishe Mikenska civilizaciya Pislya Minojskogo viverzhennya kritska minojska civilizaciya nazavzhdi zgasla Natomist nabuvali sili mista derzhavi grekiv ahejciv materikovoyi Greciyi persh za vse Mikeni Tirinf i Pilos Ahejci zmusheni zahishati svoyi mista vid vorogiv buduvali yih na vershinah pagorbiv i obnosili visokimi stinami Donini zbereglis zalishki ukriplen Miken i Tirinfa sporudzheni priblizno v 14 13 stolittyah do n e Stini oboh mist skladeni iz velicheznih grubo obtesanih kam yanih bril shilini mizh yakimi zapovnyuvalis glinoyu abo dribnim kaminnyam Takomu sposobu kladki doslidniki dali nazvu ciklopichnoyi Stini Miken dovzhinoyu majzhe v kilometr mayut tovshinu vid 6 do 10 m Vseredini stin oblashtovani shovisha dlya produktiv ta zbroyi Osoblivo shiroko vidomi centralni tak zvani Levovi vorota v Mikenah Nad vhodom ukriplena trikutna plita iz vapnyaka na yakij vikonane relyefne zobrazhennya koloni simvolu praviteliv Miken i z oboh bokiv figuri leviv Za stinami na vershini pagorba visochiv palac yakij v plani znachno postupavsya kritskim i buv nabagato prostishim za Knosskij Centr jogo zajmalo osoblive primishennya dlya benketiv urochistih zibran ta sluzhinnya kultiv megaron iz vognishem v centri Chotiri koloni pidtrimuvali dah iz otvorami dlya vidvedennya dimu Sered najcikavishih pam yatok arhitekturi mikenskogo periodu grobnici ahejskih cariv Najvidomisha tak zvana grobnicya Atreya abo skarbnicya Atreya vidnesena doslidnikami do 14 stolittya do n e Grobnicya roztashovana vseredini pagorba yavlyaye soboyu primishennya krugloyi formi iz diametrom 14 5 m iz kupolnim perekrittyam zavvishki 13 2 m Carski pohovannya vidriznyalis osoblivoyu pishnistyu oblichchya pomerlih nakrivali zolotimi maskami nini v Nacionalnomu arheologichnomu muzeyi v Afinah zberigayetsya zolota Maska Agamemnona na tilo klali zoloti broshki i plastini Poruch iz tilom pomerlogo vkladali paradnu zbroyu prikrashenu slonovoyu kistkoyu i koshtovnostyami zoloti kubki dorogocinni posudini Levovi vorota u Mikenah Relyef iz vapnyaka 1300 1200 do n e Maska Agamemnona Iz grobnici V mogilnogo kola A u Mikenah Zoloto Blizko 1500 do n e Nacionalnij arheologichnij muzej Afin Krater z rozpisom i skulpturnim dekorom z palacu u Festi Arheologichnij muzej Iraklionu Linijne pismo BGomerivskij periodDokladnishe Gomerivskij period Gomer Muzej kopij klasichnoyi skulpturi Nezabarom pislya zakinchennya Troyanskoyi vijni iz pivnichnih rajoniv Balkan na Greciyu hlinuli dorijci div Dorijske vtorgnennya yaki zahoplyuvali grabuvali ta vipalyuvali ahejski mista Dovshe za inshi protrimalis Mikeni prote i voni pali naprikinci 12 stolittya do n e Iz znishennyam greckih mist zaginula usya yih kulturna spadshina Dorijci shopravda sprijnyali religijno mifologichni uyavlennya svoyih poperednikiv remisnichi tradiciyi v keramici ta dribnij plastici ale v cilomu stvorili novu kulturu Do 11 stolittya do n e dorijci zaselyali vzhe ves Peloponnes Rannij period yih istoriyi nazivayut gomerivskim oskilki priblizno naprikinci 9 stolittya do n e na pochatku 8 stolittya do n e buli stvoreni epichni poemi Iliada ta Odisseya sho nini pripisuyutsya avtorstvu Gomera V cyu dobu skladalasya skladna sistema svitobachennya grekiv yaka znajshla svoye vidobrazhennya v yihnij unikalnij mifologiyi tomu majzhe vse mistectvo cogo periodu zvernene syuzhetami do mifologiyi ta yiyi geroyiv Poetichna fantaziya starodavnih grekiv i nini prodovzhuye vrazhati pokolinnya nevipadkovo davnogrecki mifologichni sceni zalishayutsya populyarnimi temami navit u suchasnomu mistectvi V gomerivskij period zavdyaki spadkovosti tradicij na vidnosno visokomu rivni zalishayetsya mistectvo keramiki Pershoyu oznakoyu kulturnogo vidrodzhennya staye poyava protogeometrichnogo stilyu a v period 900 700 rokiv do n e jogo vitisniv geometrichnij stil sho stav harakternim dlya dobi kincya temnih vikiv v Greciyi Centrom rozpovsyudzhennya danogo stilyu buli Afini Postupovo vin poshirivsya v torgovih mistah na ostrovi Egejskogo morya Krim vazopisu stil buv harakternim dlya dribnoyi plastiki gliptiki i dekorativno uzhitkovogo mistectva Na zhovtomu abo vohristomu foni temno korichnevoyi farbi gorizontalnimi frizami nanosivsya geometrichnij ornament vidilyayuchi pri comu kolami trikutnikami ta hvilyastimi liniyami najvazhlivishi elementi zobrazhuvanih figurok yaki zvodilis do sproshenoyi umovnoyi shemi pidkorenoyi zagalnomu ritmu geometrichnogo ornamentu Sered geometrichnih malyunkiv postupovo z yavlyalisya bilsh skladni zobrazhennya tvarin i lyudej Protogeometrichna amfora Afini 975 950 do n e Britanskij muzej Ojnohoya z Rodosa serednya geometrika Britanskij muzej Dipilonska amfora piznya geometrika Nacionalnij arheologichnij muzej AfinPeriod arhayikiDokladnishe Arhayichna Greciya Nastupnij period davnogreckogo mistectva nosit nazvu arhayiki Vin ohoplyuye chas vid 7 do 5 stolittya do n e do chas formuvannya greckih mist derzhav tomu inodi imenuyetsya istorikami polisnim periodom v istoriyi Greciyi Burhlivij rozvitok mist spriyav pidnesennya kulturi ta mistectva V 7 6 stolittyah do n e poshiryuyetsya grecka pisemnist vinikayut nauki matematika medicina astronomiya vinikaye filosofiya Arhayichnij period v dobu yakogo starodavnimi grekami rozroblena orderna sistema v arhitekturi zakladeni pidvalini greckoyi skulpturi ta zhivopisu viznachiv shlyahi podalshogo rozvitku davnogreckogo mistectva Arhitektura Hram Apollona v Korinfi klasichnij priklad arhayichnogo dorichnogo hramuIonichna kapitel z volyutami Rist mist v pershu chergu vidbivsya na rozvitku monumentalnoyi arhitekturi Hram v yakomu vstanovlyuvalis statuyi bogiv stav osnovnim tipom gromadskih sporud Vin panuvav u miskij zabudovi roztashovuyuchis na centralnij ploshi mista de vidbuvalis narodni zibrannya z riznih privodiv v tomu chisli religijni urochistosti Navkolo davnogreckogo hramu zoseredzhuvalos vse zhittya greckogo polisu ta jogo gromadyan Same tomu arhitekturi hramu pridilyali znachnu uvagu Vzhe v 7 stolitti do n e davnogrecki arhitektori rozrobili sistemu spivvidnoshen mizh nesuchimi ta timi sho nesut elementami sporudi Cya sistema spivvidnoshen yaka lyagla v osnovu arhitekturi vsogo zahidnogo svitu otrimala nazvu ordernoyi sistemi Rannimi orderami vvazhayutsya dorichnij sklavsya na Peloponnesi i Velikij Greciyi ta ionichnij zarodivsya v greckih mistah koloniyah na uzberezhzhi Maloyi Aziyi Najrozpovsyudzhenishim tipom davnogreckogo hramu buv peripter Takij hram stoyav na visokomu stilobati jogo centralnij ob yem naos otochuvali koloni dorichnogo abo ionichnogo orderiv Kolona dorichnogo orderu spiralis bezposeredno na stilobat Yiyi stovbur prikrashali zholobi Zavershuvala kolonu prosta kapitel iz krugloyi kam yanoyi podushki ehin ta pryamokutnoyi pliti abak Nad kolonami roztashovuvavsya antablement z troh chastin bezposeredno na koloni lezhav arhitrav na nomu friz iz pryamokutnih plit metopi i vertikalnih plit triglifi Nad frizom roztashovuvavsya karniz Fasadi hramiv chasto prikrashali frontoni zi skulpturnimi kompoziciyami Vnutrishnij prostir hramu naos abo cella ryadami kolon mig podilyatis na kilka primishen v odnomu z nih vstanovlyuvalas statuya boga yakomu prisvyachuvavsya hram klasichnim prikladom arhayichnogo dorichnogo periptera mozhut sluguvati Hram Apollona v Korinfi Ionichnij order vidriznyavsya vid dorichnogo bilshoyu legkistyu ta vitonchenistyu proporcij Ionichna kolona spiralas na bazu i uvinchuvalas kapitellyu prikrashenoyu dvoma volyutami Hrami greki buduvali iz blokiv vapnyaku abo marmuru ne z yednuyuchi yih zhodnim skriplyuyuchim rozchinom Okremi arhitekturni detali a takozh detali skulpturnogo ozdoblennya hramiv farbuvalis u yaskravi kolori Osnovnij princip greckoyi polyagav v tomu sho vsi veliki chastini budivli vsi shiroki ploshini shabli koloni stini celli zalishali nerozfarbovanimi tobto nizhnya chastina hramu zalishalas biloyu Odnochasno vsi efekti polihromiyi zoseredzhuvali na dribnih elementah budivli a takozh jogo verhnij chastini Vsi gorizontalni detali pidkreslyuvali chervonim kolorom viyimki na kapiteli verhnyu smuzhku arhitravu i nizhnyu poverhnyu karnizu Vertikalni elementi vidilyali temno sinim abo chornim kolorom zokrema triglifi Skulptura Div takozh Skulptura Starodavnoyi Greciyi ta Spisok davnogreckih bronzovih skulptur Period arhayiki buv chasom zarodzhennya j proslavlenoyi davnogreckoyi skulpturi Rozvitok plastiki viznachavsya v pershu chergu estetichnimi vimogami suspilstva Chasti zbrojni zitknennya mizh narodami potrebuvali vid greckih voyiniv chimaloyi fizichnoyi sili Z yunih rokiv ellini zajmalisya gimnastichnimi vpravami poklikanimi rozvinuti mic ta silu tila a takozh ukripiti volyu voyina Estetichni uyavlennya starodavnih grekiv ne viddilyali fizichnoyi ta duhovnoyi krasi a navpaki voni vvazhali sho fizichna krasa maye svidchiti j pro krasu duhovnu princip kalokagatiyi Stanovlennyu takogo svitoglyadu spriyali j Olimpijski zmagannya peremozhciv yakih shanuvali trohi ne rivno iz bogami Obraz krasivoyi lyudini v dobu arhayiki znajshov svoye vidobrazhennya u statuyah yunakiv zvanih kurosami Majzhe vsi voni odnotipni zobrazhuyut yunaka u povnij zrist mayut sproshenij geometrizovanij siluet Statichnist pozi peredayetsya postanovkoyu nig liva noga postalena poperedu pravoyi Pidkreslyuyuchi atletichnist postavi skulptor poki sho shematichno okreslyuye grudni m yazi diafragmu ta m yazi zhivota Inshim ne mensh rozpovsyudzhenim tipom skulpturi buli j zobrazhennya divchat kori V Afinah vpershe voni z yavilis yak figuri yunih zhric bogini Afini yaki vstanovlyuvali na Akropoli Divchat zobrazhuvali neruhomimi u dovgih peplosah perev yazanih poyasom Golovu kori iz dovgim hvilyastim volossyam mig prikrashati vinok vuha prikrashali serezhki V livij ruci kora trimala vinok abo gilku Dedali obraz kor vse bilshe vidpovidav gumanistichnim idealam davnogreckoyi kulturi skulptor zobrazhuvav migdalepodibni ochi zhrici tonki dugi briv led pomitnu na vustah Podibno do arhitekturnih sporud davnogrecki skulpturi takozh ne buli monohromnimi Na bagatoh arhayichnih statuyah zbereglis fragmenti farb Volossya kor tradicijno zobrazhuvali zolotistim ochi ta brovi chornimi rozhevij vidtinok marmuru chudovo peredavav ton lyudskoyi shkiri Ne mensh oshatnimi buv j odyag zhric V cej zhe chas pidjomu ta viznannya dosyagaye Hioska shkola skulpturi yaskravim predstavnikom yakoyi buv Bupal Vodnochas majsternist rizbyarstva miniatyurnoyi skulpturi demonstruvali Mirmekid z Miletu ta z Lakedomonu V 6 stolitti do n e Starodavni Afini vstupili v epohu svogo rozkvitu postupovo stavshi remisnichim torgovim i kulturnim centrom Elladi V dobu svogo pravlinnya afinskij tiran Pisistrat rozpochav masshtabnu rozbudovu Akropolya Najdavnishij hram bogini Afini Gekatompedon zajnyav centralne misce Pid chas rozkopok na pochatku 20 stolittya arheologi znajshli skulpturi zi shidnogo frontonu Gekatompedona syuzheti yakih zapozicheni iz davnogreckoyi mifologiyi sceni borotbi Gerakla iz Tritonom zobrazhennya Tifona drakona iz troma lyudskimi tilami krilami ta zmiyinimi hvostami Nezvazhayuchi shematizm figur voni nabagato bilsh virazni i zhivi anizh statichni kurosi Poruch iz hramami na Akropoli vstanovlyuvali riznomanitni prisvyachuvalni statuyi sered nih marmurova statuya yunaka yakij nese zhertovne telya Moshofor blizko 570 do n e Umovnist zobrazhennya volossya ta boroda Moshofora nagaduyut geometrichnij vizerunok poyednuyetsya iz zhivim sprijnyattyam lyudini i tvarini v dobu hristiyanstva obraz Moshofora transformuyetsya u Dobrogo Pastirya Skulptura arhayiki postupovo staye bilsh realistichnoyu sho prizvodit do rozkvitu klasichnoyi skulpturi z V stolittya do n e Kuros tak zvanij Myunhenska gliptoteka Kuros z Paroskogo Asklepejona priklad kori Afini ta Artemidi rekonstrukciya Novij muzej Akropolya Moshofor z Afinskogo akropolya Novij muzej akropolya Golova kurosa Muzej Afinskogo Akropolya Kin bronza Olimpiya bl 740 do n e LuvrVazopis Dokladnishe Keramika Starodavnoyi Greciyi Amfora v piznomu geometrichnomu stili bl 725 700 do n e LuvrKolisnici Ahilla ta Memnona Chornofigurnij vazopis Porujnovana gidriya do 550 r do n e piznij korinfskij period Hudozhnij muzej Volters Donini ne zbereglis pam yatki greckogo arhayichnogo monumentalnogo zhivopisu prote do nas dijshla bezlich rozpisnih vaz Znajomstvo grekiv z kulturoyu Starodavnogo shodu ta vlasna mifologiya spriyali bagatstvu syuzhetnih ta ornamentalnih kompozicij yakimi prikrashalis keramichni posudini Chasto zustrichayutsya figuri sfinksiv grifoniv siren batalnih scen greckih geroyiv iz gomerivskogo eposu V ornamentah vikoristovuvalis yegipetski ta serednoazijski motivi stilizovani listya palm ta lotosa Rozpis na vazah 7 stolittya do n e vikonani temno korichnevim lakom po svitlij zhovtuvatij glini Figuri podayutsya ne prostim siluetom vazopisec retelno promalovuye risi oblichchya muskulaturu detali odyagu Poverhnyu vaz vkrivali frizi iz procesiyami lyudskih ta tvarinnih figurok reshta prostoru zapovnyuvalas ornamentom Takij stil vazopisu nazivayut kilimovim abo oriyentalizuyuchim stilem Prote vzhe do kincya 7 stolittya do n e kilimovij stil postupayetsya chornofigurnomu vazopisu yakij dosyagaye rozkvitu v 6 stolitti do n e Teper zobrazhennya nanosili gustim chornim lakom i pidfarbovuvali glinu vohroyu vid chogo pislya obpalu vona nabuvala chervonogo vidtinku Odnim z najmajsternishih vazopisciv v tehnici chornofigurnogo vazopisu chiyi im ya dijshlo do nas buv gonchar Eksekij yakij tvoriv blizko 550 530 rokiv do n e Znamenitij kiliks Dionis u chovni tondo yakogo zobrazhuye Dionisa v chovni pid vinogradnim gronom otochenogo delfinami Zvorotna storona chashi vkrita ochima yaki mali zahistiti togo hto piv z kiliksa vid pristritu Tut zobrazheno legendu pro te yak pirati virishili prodati Dionisa v rabstvo ne znayuchi hto vin takij Koli korabel vijshov v more po palubi teklo vino shoglu obvili vinogradni lozi i z yavilis hizhi tvarini suputniki Dionisa Nalyakani pirati ryatuvalis stribayuchi u vodu prote ne dolitayuchi do neyi peretvoryuvalis na delfiniv U seredini 6 stolittya do n e vazopisci stvorili tehniku chervonofigurnogo vazopisu Teper vilna vid zobrazhen poverhnya vkrivalas chornim lakom a figuri promalovuvalis tonkim penzlem Pid chas obpalu voni nabuvali vohristogo vidtinku V tehnici chervonofigurnogo vazopisu pracyuvav suchasnik Eksekiya Evfimid predstavnik grupi vazopisciv pioneriv Dobre vidoma amfora Evfimida na odnomu boci yakoyi zobrazheno svyatkuvannya na chest Dionisa a na zvorotnomu Gektora jogo batka carya Priama ta caricyu Gekubu Odyag zachiski ta obladunki Gektora vazopisec zobraziv takimi yaki pobutuvali v suchasnu jomu dobu Car Priam postaye zgorblenim starcem yakij promovlyaye ostanni slova naputtya sinovi Takim chinom Evfimid zobrazhuye geroyichnu scenu mifologiyi yak zvichajnu rodinnu podiyu iz zhittya starodavnih grekiv Taril morski tvarini Berlin Taril z delfinami i vosminogami Chervonofigurna fiala iz zobrazhennyam yunaka Olpa oriyentalizuyuchogo stilyuPeriod klasikiDokladnishe Klasichna Greciya Nastupnij klasichnij period viyavivsya periodom rozkvitu greckoyi civilizaciyi v cilomu a 5 4 stolittya do n e chasom najbilshih dosyagnen V cej chas pershi poziciyi v ellinskomu sviti zajmayut Starodavni Afini chomu znachnoyu miroyu spriyalo stanovlennya demokratiyi Ideyi usvidomlennya afinyanami sebe povnopravnimi gromadyanami svogo polisu znajshli svoye vidobrazhennya u tvorah Sofokla Evripida Eshila tragediyi yakih spriyali uspishnomu rozvitku davnogreckogo teatralnogo mistectva Bagato v chomu same teatr buduchi zagalnodostupnim vihovuvav patriotizm ta gromadyanskist afinyan Bagato dlya rozvitku zhivopisu jogo vdoskonalennya zrobili taki majstri yak Aglaofon Polignot Parrasij Pirejk ta inshi Rozkvit skulpturi ta arhitekturi Afinskij akropol nad yakim visochiye Afina Promahos rekonstrukciya Leo fon Klence bl Arheologichnij muzej Delfi Odin z nebagatoh zberezhenih originaliv antichnoyi bronzi Odnochasno v mistectvi povnoyu miroyu vtilivsya ideal lyudini geroya dovershenoyi fizichno ta duhovno Bilshist skulptur dijshla do nas u piznishih rimskih kopiyah Sered tih sho zbereglis chilne misce posidaye skulptura Delfijskij viznichij stvorena blizko 470 do n e Molodij cholovik zobrazhenij v povnij zrist odyagnenij v dovgij hiton perev yazanij poyasom na taliyi iz vizhkami v rukah Hvilyasti skladki jogo odyagu nagaduyut dorichnoyi koloni prote jogo oblichchya z ochima iz kolorovogo kaminnya nabuvaye zhivosti ta oduhotvorenosti Obraz Delfijskogo viznichogo uosoblyuye ideal dovershenoyi lyudini rivnoyi geroyam eposa V period rannoyi klasiki 5 stolittya do n e majstri uspishno virishuyut problemu sintezu arhitekturi ta skulpturi Voni vistupayut yak dva rivni dopovnyuyuchi odin odne vidi mistectva Skulpturni kompoziciyi frontoniv Hramu Zevsa v Olimpiyi 470 465 roki do n e najkrashij tomu priklad Na odnomu z nih zobrazhena scena borotbi mizh Pelopsom ta Enomayem yaka poklala pochatok antichnim Olimpijskim zmagannyam Syuzhetom skulpturnoyi sceni na drugomu frontoni sluguvala bitva greckih geroyiv iz kentavrami V centri frontonu roztashovana visoka figura boga Apollona z oboh bokiv vid nogo zobrazheni kentavri pid chas borotbi z geroyami Oblichchya ostannih spokijni ta muzhni voni demonstruyut silu duhu ta vpevnenist u svoyij peremozi Ves zadum skulpturnoyi kompoziciyi simvolizuye peremogu rozumnogo pochatku uosoblenogo v Apolloni ta greckih geroyah nad nepriborkanimi silami prirodi vtilenimi v kentavrah Roztashuvannya grup nadzvichajno tonko produmane Dramatizm postupovo narostaye do centru i raptom Apollon svoyim vlasnim zhestom nenache zupinyaye cej haos Narodzhennya Afroditi abo Tron Lyudovizi Velike dosyagnennya same klasichnogo periodu davnogreckogo mistectva mistectvo relyefu Najvidomisha pam yatka cogo vidu plastiki relyef Narodzhennya Afroditi 470 460 do n e takozh vidomij yak Tron Lyudovizi cila kompoziciya skladena troma relyefami vikonanimi na paroskomu marmuri Na centralnomu relyefi zobrazheno sam moment narodzhennya bogini iz morskoyi pini Dvi dvichini pritrimuyut Afroditu ta prikrivayut yiyi tilo tonkoyu tkaninoyu Na odnij iz bokovih plit zobrazhena divchina yaka graye na flejti na inshij zhinka v takij samij pozi ale dovgomu odyazi vona zapalyuye pahoshi na chest Afroditi Nadzvichajno prostimi prijomami skulptor dosyagaye neperevershenoyi poetichnosti sceni Seredina i tretya chvert 5 stolittya do n e chas koli tvorili providni majstri v istoriyi davnogreckoyi plastiki sered yakih Miron Poliklet Starshij ta Fidij Yih tvori dijshli do nas tilki v rimskih kopiyah 1 2 stolit nashoyi eri Najproslavlenisha robota Mirona Diskobol 460 450 roki do n e Yunij atlet zobrazhenij v toj moment koli vin zbirayetsya metnuti disk Jogo ruka vidvedena nazad zdayetsya she moment i yunak shtovhne snaryad daleko vpered Miron yakogo cikavila problema peredachi ruhu vloviv moment yakij lezhit mizh pomahom ruki ta samim kidkom Cej stan dozvoliv majstru peredati ne yakijs pevnij ruh atleta ale peredati mic vnutrishnoyi naprugi neobhidnoyi dlya peremogi Polikleta Starshogo iz Argosa ne varto plutati iz Polikletom Molodshim arhitektorom teatru v Epidavri cikaviv obraz idealnoyi lyudini geroya peremozhcya Skulptor pridilyav znachnoyi uvagi proporciyam lyudskogo tila U svoyemu traktati Kanon vin iz matematichnoyu tochnistyu rozrahuvav spivvidnoshennya chastin tila mizh soboyu stvorivshi takim chinom ideal krasi gidnij nasliduvannya Svij ideal cholovichogo tila Poliklet vtiliv u bronzovij statuyi Dorifor 450 440 roki do n e yaka zobrazhuye yunaka zi spisom Strimana sila atleta i vodnochas gotovnist do podvigu viddzerkalyuyut obraz lyudini gromadyanina yakij tak visoko cinili starodavni greki Fizichna a otzhe j vnutrishnya dovershenist Dorifora stverdzhuye dumku pro lyudinu yak vincya vsogo sushogo Odniyeyu z vershin svitovoyi hudozhnoyi kulturi i donini zalishayetsya arhitekturno skulpturnij ansambl Afinskogo akropolya budivnictvo yakogo pov yazane iz imenem afinskogo derzhavnogo diyacha Perikla ta nadzvichajno talanovitogo skulptora Fidiya Na skeli Akropolya de vzhe v mikensku dobu isnuvalo rozbudovane misto v 6 stolitti do n e zveli chislenni gromadski sporudi znisheni pid chas greko perskih voyen Prote v seredini 5 stolittya do n e zolotu dobu Afin z iniciativi Perikla rozgortayetsya grandioznij proekt zabudovi Akropolya U budivnictvi zadiyali najkrashih hudozhnikiv i vitratili velichezni koshti Budivelnikami Akropolya nazivayut davnogreckih arhitektoriv Iktina Kallikrata i Mnesikla Velikij skulptor Fidij vikonuvav skulpturne ozdoblennya i razom z Periklom sposterigav za budivnictvom Parfenona spravzhnogo shedevra klasichnogo mistectva Parfenon yavlyaye soboyu marmurovij dorichnij peripter v jogo naosi otochenomu z troh storin dvoyarusnoyu kolonadoyu vstanovili hrisoelefantinnu statuyu roboti Fidiya Afina Parfenos V cej samij chas na Afinskomu akropoli postali Erehtejon na misci superechki Afini ta Posejdona za pravo volodinnya Attikoyu Propileyi paradnij vhid na Akropol Hram Niki Apteros amfiprostilnij hram z dvoma ionichnimi portika po chotiri koloni Pinakoteka pershij hudozhnij muzej u sviti Nad usim arhitekturnim ansamblem Akropolya visochila kolosalna bronzova statuya Afini Promahos roboti Fidiya pobachiti yiyi mozhna bulo z morya vid misu Sunion i sluguvala vona mayakom korablyam sho pryamuvali v Afini Vidatnimi predstavnikami davnogreckoyi skulpturi dobi piznoyi klasiki buli Praksitel Afrodita Knidska Afrodita Koska Evfranor Leta z Apollonom ta Artemidoyu ta jnshi Diskobol skulptor Miron Myunhenska Gliptoteka Dorifor skulptor Poliklet iz Argosa Muzej obrazotvorchih mistectv imeni Pushkina Afina Varvakion blizka kopiya Afini Parfenos Fidiya Arheologichnij muzej Afin Delfijskij viznichij Ellinistichnij periodDokladnishe Ellinistichna civilizaciya ta Ellinistichna Greciya Ellinistichnij period pov yazanij v pershu chergu iz pohodami Oleksandra Makedonskogo vnaslidok chogo greki krashe poznajomilis iz kulturoyu Shodu Yegiptu Vavilonu Indiyi Piznayuchi neosyazhnist zemli lyudina vidchula sebe pishinkoyu u skladnij sistemi svitobudovi Bezsillya pered doleyu ta otochuyuchim svitom porodzhuvalo v lyudini tragichne svitovidchuttya ce sponukalo yiyi zvernuti uvagu na vlasni budenni perezhivannya V dobu ellinizmu takozh vinikla nizka hudozhnih shkil v misteckij maneri yakih vidchuvavsya vpliv Shodu Prodovzhuye rozvivatisya arhitektura na yaku vplivali yak tradiciyi Shodu tak j zmina socialno ekonomichnogo ta politichnomu stanu rechej Odnim z vidomih predstavnik ellinistichnoyi arhitekturi buv Filon Spravzhnim shedevrom ellinistichnogo mistectva mozhna vvazhati statuyu bogini peremogi Niki vstanovlenu v na ostrovi Samotraki blizko 190 do n e Boginya stoyala na postamenti vikonanomu u formi nosa korablya na pryamovisnij skeli nad morem Mokrij odyag oblipiv yiyi odyag demonstruyuchi neperevershenu plastiku tila Dolayuchi porivi vitru boginya gordo line vpered uosoblyuyuchi torzhestvo peremogi Titanichnij obraz Niki Samofrakijskoyi zdayetsya samoyu stihiyeyu ne mensh silnoyu anizh ta yakij vona opirayetsya Tema borotbi znajshla svoye vidobrazhennya j v ansambli relyefiv sho prikrashali vivtar Zevsa pobudovanij u Pergami blizko 180 do n e vidomishij yak Pergamskij vivtar Vzdovzh jogo cokolya dovzhinoyu 120 metriv tyagnulisya relyefi zi scenami borotbi olimpijskih bogiv z titanami gigantomahiya Zavdyaki visokij tehnici relyefu skulpturi dosyagli cikavoyi svitlotinovoyi gri yaka stvoryuvala vidpovidnij emocijnij nastrij Dramatizm borotbi virazhenij i v riznomanitnosti ruhiv rakursiv poz personazhiv Stvoryuyetsya vrazhennya nenache vsi voni poyednanni v odin zhivij gigantskij vuzol iz lyudskih til konej zmiyinih hvostiv kril tosho Centralnimi obrazami stayut Zevs ta Afina yaki vlasne vedut borotbu iz gigantami Zevs vrazhaye bliskavkami odrazu kilkoh suprotivnikiv i prodovzhuye borotbu iz Jogo tilo tilo nadlyudini nadilene nerealnoyu perebilshenoyu muskulaturoyu vid zdayetsya zoseredzhennyam energiyi ta sili vsiyeyi bitvi Dramatichnisha scena borotbi Afini yaka micno trimaye giganta Alkinoya za volossya Bezporadnist jogo figuri nadaye vidchuttya tragizmu vsij kompoziciyi Vidshtovhuyuchis vid syuzhetiv spovnenih dramatizmu ellinistichni majstri zvertalis takozh do idealiv klasichnogo periodu Tak blizko 120 do n e skulptor iz Antiohiyi stvoriv statuyu Afroditi u davnorimskij mifologiyi yij vidpovidala Venera Za nazvoyu ostrova Milos na yakomu statuya bula znajdena vona otrimala svoye im ya Veneri Miloskoyi Napivogolene led zignute plastichne tilo bogini spovnene spokoyem ta strimanoyu siloyu Yiyi chistij idealnij profil vede nas do idealiv 5 stolittya do n e dobi zolotogo stolittya Perikla Naprikinci 1 stolittya do n e Ellada majzhe cilkom bula zavojovana Rimom vidtak providna rol perejshla do ostannogo hocha vsya davnorimska civilizaciya vibudovuvalas na velikih dosyagnennyah starodavnih grekiv Nika Samofrakijska Venera Miloska Pergamskij vivtar Pergamskij muzej Berlin Fragmenti frizu gigantomahiyi Zevs ta Porfirion Afina ta AlkinojDavnogrecka mozayikaMozayichna pidloga z prirodnih kaminciv Bellerofont antichnij Olintos Halkidiki Mozayichna pidloga budinok na ostrovi Delos XLII Davnogrecka animalistichna skulpturaOkrema galuz davnogreckoyi plastiki animalistichna skulptura Tvarini yak vidomo peshimi uvijshli v mistectvo pro sho svidchat zalishki malyunkiv v pecherah Ne bulo vinyatkom i grecke mistectvo Realistichni tendenciyi greckogo mistectva rozpovsyudilis ne tilki na zobrazhennya lyudej a i na zobrazhennya tvarin Odni tvarini stanut atributami bogiv orel Zevsa sova Afini drugi ne pidnimutsya dali pobutovih zobrazhen Uslavlenij skulptor Miron svogo chasu stvoriv figuru goduvalnici korovi zhittyevim vidtvorennyam yakoyi zdivuvav suchasnikiv Drugom lyudini podani chislenni zobrazhennya kiz krolikiv sobak Povagoyu do tvarini poznacheni i chislenni zobrazhennya konej Kin uvijde v davnogrecke mistectvo yak skladova chastina bronzovih monumentiv uslavlenih relyefiv hramu Parfenon dekilkoh nadgrobkiv Bezoarovij kozel 120 100 do n e Muzej mistectv Klivlend SShA Golova konya Medichi Rikardi Florenciya Bronzovij kin 1 st do n e Muzej mistectva Metropoliten Nyu Jork Nadgrobkova stela vershnika Muzej obrazotvorchih mistectv imeni Pushkina Sk Skopas Nadgrobkova stela mislivcya z sobakoyu Nacionalnij arheologichnij muzej Afini Sribna figura bika Arheologichnij muzej Delfi Antichni koni z baziliki San Marko v Veneciyi Vershniki Relyef zahidnogo frizu z ParfenonaPrimitki Arhiv originalu za 18 veresnya 2009 Procitovano 27 veresnya 2010 Vseobshaya istoriya iskusstv t 1 M Iskusstvo 1956 s 205LiteraturaYu Kolpinskij Iskusstvo Drevnej Grecii Obshaya harakteristika kultury i iskusstva Drevnej Grecii 19 zhovtnya 2010 u Wayback Machine ros V P Bolshakov L F Novickaya Osobennosti kultury v ee istoricheskom razvitii ot zarozhdeniya do epohi Vozrozhdeniya Esteticheskaya i hudozhestvennaya kultura Drevnej Grecii 9 grudnya 2012 u Wayback Machine ros Martin Robertson A shorter history of Greek art Cambridge Cambridge University Press 1981 240 s ISBN 0521280842 J J Pollitt Jerome Jordan Pollitt The art of ancient Greece sources and documents Cambridge Cambridge University Press 1990 298 s ISBN 0521273668 Martin Robertson A shorter history of Greek art Cambridge Cambridge University Press 1981 240 s ISBN 0521280842 PosilannyaPortal Mistectvo Portal Starodavnya Greciya ros Iskusstvo Drevnej Grecii 14 lyutogo 2009 u Wayback Machine ros