Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Елліністичний період в історії Греції тривав від смерті Александра Македонського в 323 до н. е. до приєднання Пелопоннесу та грецьких островів до Риму 146 до н. е. Хоча встановлення римського панування не завадило збереженню елліністичної культури, які практично не змінювалися до приходу християнства, воно призвело до кінця грецьку політичну незалежність.
| Елліністична Греція | |
| Дата створення / заснування | 323 до н. е. |
|---|---|
| Попередник | Класична Греція |
| Наступник | Римська Греція |
 Елліністична Греція у Вікісховищі | |
- Історичним аспектам доби еллінізму поза Грецією присвячена стаття Елліністичний період, про культуру доби еллінізму йдеться у статті Елліністична цивілізація.
Під час елліністичного періоду значення власне Греції у грецькій цивілізації різко впало. Значними центрами елліністичної культури були Александрія та Антіохія, столиці Єгипту Птолемеїв і Сирії Селевкідів відповідно.
Македонський період
Після смерті Александра Великого розпочався період загальної смути, чвар між його діадохами і власне розпаду імперії Александра, нашвидку складеної та недорозбудованої. Ефемерними виявились і дуже багато міст та поселень, заснованих завойовником з метою закріплення за собою придбаних війною далеких земель. Відчувався і брак заповіту Александра, який перейшов би від нього його наступникам. В Елладі смерть Александра викликала, так звану, Ламійскую війну, що скінчилась битвою при Кранноні, що у Фессалії і яка принесла із собою зміни афінської конституції в олігархічному сенсі і введення македонського гарнізону в Афінах.
Нещадністю та насиллям супроводжувалася переможна хода Антипатра і в інших регіонах Греції. По смерті Антипатра Греція стає предметом розбрату і війн декількох честолюбців і переходить від одного з них до іншого. У 306 до н. е. намісники Антигон I Одноокий, Деметрій I Поліоркет, Селевк І Нікатор, Птолемей I Сотер, Кассандр та Лісімах привласнюють собі царський титул, а в 301 до н. е. царство Антигона ділиться між Селевком та Лісімахом. У тому ж році в Греції йшла запекла боротьба спочатку між Кассандром і Деметрієм Поліоркетом, потім між останнім і цілою коаліцією царів. Коли Деметрій був вигнаний з Македонії і втік в Азію, син його Антигон Гонат зумів утримати за собою пелопоннеські володіння батька. До 279 до н. е. належить героїчна оборона від галльських завойовників союзними грецькими військами, причому найбільше відзначилися етоляни. Через два роки після цього Антигон запанував у Македонії, почавши собою династію македонських царів до Персея, останнього царя Македонії, включно.
Крім Македонії, в залежності від якої перебувала власне Греція, із завоювань Александра виникли царства Сирійське, Селевкідів, Єгипетське, Лагіді. У свою чергу із великих земель Сирії виділилися царства: Пергамське, Віфінське, Парфянське царство та ін. У землі, завойовані Александром, вирушали греки із власне Греції та стародавніх колоній та привносили свою мову, мистецтво, потяг до науки та літератури, а також громадські установи в найдальніші кути тодішнього світу. Афіни, Спарта, Коринф, Фіви залишилися далеко позаду нових центрів грецької освіченості: Антіохії, Пергама, Александрії, Сиракуз та ін.
Космополітизм став відмінною рисою творів грецького розуму. В цей же час почався формуватися переважно на чужині той тип грека (лат. Graeculus), жебрака та паразита, майстра на всі руки, який увічнений сатирою Ювенала. Незважаючи на виснаження і деморалізацію, внаслідок відпливу населення в далекі країни, на необхідність пристосовуватися до вимог деспотів і багатіїв, старі цивільні чесноти продовжували жити серед греків, менше порушених новим порядком речей.
Федеративні союзи
- Докладніше у статтях: Ахейський союз, Етолійський союз
3 і 2 століття до н. е. ознаменувалися в історії Греції утворенням декількох союзів на федеративних засадах. Найбільшими були Ахейський союз у Пелопоннесі та Етолійський союз у середній Греції. Головне завдання союзів полягало у звільненні грецьких міст від македонських гарнізонів або тиранів і в забезпеченні їх від зазіхань македонських царів на майбутній час. Союзи були і раніше, навіть у глибоку давнину, але вони обмежувалися невеликими територіями і укладались у невеликих межах племен. Тільки тепер, на тлі багаторічної безперервної небезпеки, початки рівноправного союзу набули особливого значення та вироблену значною мірою організацію. Союзні влади в обох федераціях відали тільки загальносоюзними справи, не втручаючись у внутрішні відносини окремих союзних громад. Гегемона або чільної громади в цих союзах не було, громадяни союзних громад були в той же час громадянами союзу, що і виражалося у найменуваннях ахеян або етолян для громадян усіх союзних громад без різниці. Сам союз називався народом.
Обидві федерації були описані давньогрецьким істориком Полібієм. Оскільки Ахея було його батьківщиною, він змальовує її як силу, здатну врятувати Грецію. Етолійський союз, що звичайно ворогувау з Ахейським, постає безладним скопищем хижаків, що живуть грабунком і нападами. Насправді різниця між союзами полягала в організації і була дуже невеликою, виникала через різний ступінь громадянськості більшості громад, що входили до складу союзів. Перевага в цьому сенсі була на боці Ахейської федерації. Її союзна влада мала у своєму розпорядженні більшу силу та авторитетністю, ніж відповідні органи Етолійський союзу, в середовищі якого начальники окремих племен робили походи або здійснювали набіги на чужі землі і без відома союзної влади. Верховною установою, як у ахеян, так і у етолян були союзні збори громадян. Крім того, в обох союзах існували обмежені за складом ради або постійні комітети, які вели поточні справи союзу. Вищим представником виконавчої влади був союзний воєначальник, стратег. Питання війни та миру, договорів і спілок, прийому іноземних послів підлягали віданню союзної влади.
Ахейській союз був встановлений зусиллями Марга з Кирени близько 280 до н. е., і складався спочатку з 4 міст: Діма, Патри, , , проте невдовзі об'єднав усі міста стародавньої Ахеї, а через 30 років по тому поширився за межі цієї області, після приєднання Сікіону. Винуватцем розширення союзу був Арат, який 16 або 17 разів обирався у союзні стратеги і протягом 30 років визначав союзну політику ахеян. З часом в союз увійшли Коринф, Мегара, Епідавр, Герміона та ін. Війна з Клеоменом (228—221 роки до н. е.) змусила Арата шукати підтримки тієї самої чужоземної сили, звільнення від якої проголошувалося метою об'єднавчого руху пелопоннесців. Ахейці уклали союз з Антигоном Досоном (223), який і явився в Пелопоннесі упорядником еллінських справ. (221 до н. е.), що позбавила Клеомена царської влади, а Спарту — всіх її завоювань, затвердила верховенство македонських царів над Грецією.
Філіпп V Македонський
За спадкоємця Антигона, Філіппа V, спалахнула між Ахейським союзом, якому допомагав Філіпп, та етолянами. У 217 до н. е. війна закінчилася миром, з огляду на серйозну небезпеку, яка загрожувала з боку Італії однаково як грекам, так і македонянам. Перше знайомство римлян з Грецією сягає 224 до н. е., коли вони рушили війною на іллірійських піратів, і греки дивилися на них як на своїх рятівників. Вже тоді римляни утвердилися на острові Керкірі та іллірійському узбережжі.
Приводом до найближчого втручання у справи Греції послужив для римського сенату союз Філіпа V з Ганнібалом в 215 до н. е. Ще не скінчилася Друга Пунічна війна, а римляни відкрили військові дії проти Філіпа на березі Іллірії. У 211 до н.е. римляни уклали союз з етолянами проти македонян. До цього союзу приєдналися елейці, мессеняни, лакедемоняни, цар Пергама Аттал, владики Фракії та Іллірії. Філіппа підтримували союзи Ахейський, і . У 205 до н. е. воюючі сторони примирилися, ще раніше етоляни уклали сепаратний мир з Філіппом. До цього ж часу належить блискуча перемога ахеян, з Філоппом на чолі, над спартанцями і їх тираном Набідом.
Розширення Риму
Тільки після закінчення війни з Карфагеном римляни відновили свій наступ на греко-македонський схід, під виглядом війни з Філіппом, яка закінчилася повною поразкою останнього при у Фессалії. Полібій яскравими фарбами змалював надмірні захоплення, з якими греки вислухали заяву римського герольда на Істмійських святах у Коринфі, що за умовами миру, укладеного з Філіппом, звільняються всі грецькі держави, що знаходилися в залежності від Македонії.
Етоляни залишилися дуже незадоволені умовами миру. Інші греки швидко переконалися, що вони тільки змінили одного господаря на іншого, справа дійшла до нової війни етолян з римлянами, причому в союзі з етолянамі був цар Сирії Антіох III. У 191 до н. е. при Фермопілах Антіох був розбитий римлянами, а років через два після того й етоляни повинні були підкоритися Риму. Етолійський союз перестав існувати 189 до н. е.
Приблизно на цей час припадає розширення Ахейського союзу, керованого Філопеменом, на весь Пелопоннес. Спарта, Еліда, Мессенія були приєднані до союзу (191-190). Але як у Спарті, так і в Мессенії, існували сильні партії, які стояли за виділення цих областей з союзу. Невдоволені зверталися зі скаргами до Риму, який не відмовлявся від ролі посередника, судді та організатора Пелопоннесу. За його сприяння Мессенія відкололась від ахеян. Повернення Мессенії в союз коштувало життя Філопемена, а з його смертю посилилися внутрішні смути, багато стало й приводів до втручання римлян у справи союзу. Політична боротьба ускладнювалася соціально-економічної. У союзі боролися дві партії: одна, не оголошуючи відкритої війни Риму, намагалася зберегти за союзом можливу міру незалежності в діях, інша наполягала на визнанні верховенства Риму над союзом. Найвидатнішими представниками обох партій були і .
Кінець грецької незалежності
Тим часом у римлян почалася третя війна проти Македонії, яка завершилась 168 до н. е. винищенням македонської армії при Підні. Македонія була оголошена вільною і поділена на 4 республіки, залежні від Риму. Співчуваючи Персеєві та бажаючи йому перемоги над небезпечнішим ворогом, греки, і зокрема Ахейський союз, точно дотримувалися нейтралітету. Але така поведінка не задовольняла більшість сенату.
У 167 до н. е. 1 000 ахеян без всякої провини були вивезені до Риму за підозрою у зраді. Серед полонених знаходився й історик Полібій. 17 років перебували греки в неволі, поки вцілілим було нарешті дозволено повернутися на батьківщину. Повернення полонених посилило розбрат у союзі. 149 до н. е. македоняни, на чолі із самочинним царем, який видавав себе за сина Персея, повстали проти римлян, але були переможені, і Македонія була перетворена на римську провінцію. Невдовзі після цього обурення Спарти проти союзних влади повело до рішучого втручання сенату в союзні відносини; на його вимогу, Спарта, Коринф, Аргос, Гераклея та Орхомен були відторгнені від союзу. Війна союзу проти Спарти була прийнята в Римі за виклик, і дві поразки, нанесені союзному війську у Метеллом і поблизу Коринфа - Муммієм, поклали кінець незалежного існування Греції. До серпня 146 до н. е. вона обернеться на римську провінцію, під ім'ям Ахая.
Посилання
- Эллинистическая Греция[недоступне посилання з липня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ellinistichnij period v istoriyi Greciyi trivav vid smerti Aleksandra Makedonskogo v 323 do n e do priyednannya Peloponnesu ta greckih ostroviv do Rimu 146 do n e Hocha vstanovlennya rimskogo panuvannya ne zavadilo zberezhennyu ellinistichnoyi kulturi yaki praktichno ne zminyuvalisya do prihodu hristiyanstva vono prizvelo do kincya grecku politichnu nezalezhnist Ellinistichna Greciya Data stvorennya zasnuvannya323 do n e PoperednikKlasichna Greciya NastupnikRimska Greciya Ellinistichna Greciya u Vikishovishi Istoriya GreciyiDoistorichna GreciyaEgejska civilizaciyaZahidnoanatolijskaMinojskaKikladskaElladskaMikenskaStarodavnya GreciyaTemni stolittyaArhayichna GreciyaKlasichna GreciyaEllinistichna GreciyaRimska imperiyaRimska GreciyaSerednovichna GreciyaVizantijska imperiyaLatinokratiyaOsmanska GreciyaSuchasna istoriyaGrecka revolyuciyaGrecke korolivstvoDruga grecka respublikaDruga svitova vijnaGrecka derzhava 1941 1944 Okupaciya ta Ruh Oporu Gromadyanska vijnaRezhim polkovnikivTretya Grecka RespublikaPortal Greciya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Istorichnim aspektam dobi ellinizmu poza Greciyeyu prisvyachena stattya Ellinistichnij period pro kulturu dobi ellinizmu jdetsya u statti Ellinistichna civilizaciya dd Pid chas ellinistichnogo periodu znachennya vlasne Greciyi u greckij civilizaciyi rizko vpalo Znachnimi centrami ellinistichnoyi kulturi buli Aleksandriya ta Antiohiya stolici Yegiptu Ptolemeyiv i Siriyi Selevkidiv vidpovidno Greciya pid vladoyu Kassandra i Antigona v 303 r do n e Makedonskij periodPislya smerti Aleksandra Velikogo rozpochavsya period zagalnoyi smuti chvar mizh jogo diadohami i vlasne rozpadu imperiyi Aleksandra nashvidku skladenoyi ta nedorozbudovanoyi Efemernimi viyavilis i duzhe bagato mist ta poselen zasnovanih zavojovnikom z metoyu zakriplennya za soboyu pridbanih vijnoyu dalekih zemel Vidchuvavsya i brak zapovitu Aleksandra yakij perejshov bi vid nogo jogo nastupnikam V Elladi smert Aleksandra viklikala tak zvanu Lamijskuyu vijnu sho skinchilas bitvoyu pri Krannoni sho u Fessaliyi i yaka prinesla iz soboyu zmini afinskoyi konstituciyi v oligarhichnomu sensi i vvedennya makedonskogo garnizonu v Afinah Neshadnistyu ta nasillyam suprovodzhuvalasya peremozhna hoda Antipatra i v inshih regionah Greciyi Po smerti Antipatra Greciya staye predmetom rozbratu i vijn dekilkoh chestolyubciv i perehodit vid odnogo z nih do inshogo U 306 do n e namisniki Antigon I Odnookij Demetrij I Poliorket Selevk I Nikator Ptolemej I Soter Kassandr ta Lisimah privlasnyuyut sobi carskij titul a v 301 do n e carstvo Antigona dilitsya mizh Selevkom ta Lisimahom U tomu zh roci v Greciyi jshla zapekla borotba spochatku mizh Kassandrom i Demetriyem Poliorketom potim mizh ostannim i ciloyu koaliciyeyu cariv Koli Demetrij buv vignanij z Makedoniyi i vtik v Aziyu sin jogo Antigon Gonat zumiv utrimati za soboyu peloponneski volodinnya batka Do 279 do n e nalezhit geroyichna oborona vid gallskih zavojovnikiv soyuznimi greckimi vijskami prichomu najbilshe vidznachilisya etolyani Cherez dva roki pislya cogo Antigon zapanuvav u Makedoniyi pochavshi soboyu dinastiyu makedonskih cariv do Perseya ostannogo carya Makedoniyi vklyuchno Krim Makedoniyi v zalezhnosti vid yakoyi perebuvala vlasne Greciya iz zavoyuvan Aleksandra vinikli carstva Sirijske Selevkidiv Yegipetske Lagidi U svoyu chergu iz velikih zemel Siriyi vidililisya carstva Pergamske Vifinske Parfyanske carstvo ta in U zemli zavojovani Aleksandrom virushali greki iz vlasne Greciyi ta starodavnih kolonij ta privnosili svoyu movu mistectvo potyag do nauki ta literaturi a takozh gromadski ustanovi v najdalnishi kuti todishnogo svitu Afini Sparta Korinf Fivi zalishilisya daleko pozadu novih centriv greckoyi osvichenosti Antiohiyi Pergama Aleksandriyi Sirakuz ta in Kosmopolitizm stav vidminnoyu risoyu tvoriv greckogo rozumu V cej zhe chas pochavsya formuvatisya perevazhno na chuzhini toj tip greka lat Graeculus zhebraka ta parazita majstra na vsi ruki yakij uvichnenij satiroyu Yuvenala Nezvazhayuchi na visnazhennya i demoralizaciyu vnaslidok vidplivu naselennya v daleki krayini na neobhidnist pristosovuvatisya do vimog despotiv i bagatiyiv stari civilni chesnoti prodovzhuvali zhiti sered grekiv menshe porushenih novim poryadkom rechej Federativni soyuziDokladnishe u stattyah Ahejskij soyuz Etolijskij soyuz 3 i 2 stolittya do n e oznamenuvalisya v istoriyi Greciyi utvorennyam dekilkoh soyuziv na federativnih zasadah Najbilshimi buli Ahejskij soyuz u Peloponnesi ta Etolijskij soyuz u serednij Greciyi Golovne zavdannya soyuziv polyagalo u zvilnenni greckih mist vid makedonskih garnizoniv abo tiraniv i v zabezpechenni yih vid zazihan makedonskih cariv na majbutnij chas Soyuzi buli i ranishe navit u gliboku davninu ale voni obmezhuvalisya nevelikimi teritoriyami i ukladalis u nevelikih mezhah plemen Tilki teper na tli bagatorichnoyi bezperervnoyi nebezpeki pochatki rivnopravnogo soyuzu nabuli osoblivogo znachennya ta viroblenu znachnoyu miroyu organizaciyu Soyuzni vladi v oboh federaciyah vidali tilki zagalnosoyuznimi spravi ne vtruchayuchis u vnutrishni vidnosini okremih soyuznih gromad Gegemona abo chilnoyi gromadi v cih soyuzah ne bulo gromadyani soyuznih gromad buli v toj zhe chas gromadyanami soyuzu sho i virazhalosya u najmenuvannyah aheyan abo etolyan dlya gromadyan usih soyuznih gromad bez riznici Sam soyuz nazivavsya narodom Obidvi federaciyi buli opisani davnogreckim istorikom Polibiyem Oskilki Aheya bulo jogo batkivshinoyu vin zmalovuye yiyi yak silu zdatnu vryatuvati Greciyu Etolijskij soyuz sho zvichajno voroguvau z Ahejskim postaye bezladnim skopishem hizhakiv sho zhivut grabunkom i napadami Naspravdi riznicya mizh soyuzami polyagala v organizaciyi i bula duzhe nevelikoyu vinikala cherez riznij stupin gromadyanskosti bilshosti gromad sho vhodili do skladu soyuziv Perevaga v comu sensi bula na boci Ahejskoyi federaciyi Yiyi soyuzna vlada mala u svoyemu rozporyadzhenni bilshu silu ta avtoritetnistyu nizh vidpovidni organi Etolijskij soyuzu v seredovishi yakogo nachalniki okremih plemen robili pohodi abo zdijsnyuvali nabigi na chuzhi zemli i bez vidoma soyuznoyi vladi Verhovnoyu ustanovoyu yak u aheyan tak i u etolyan buli soyuzni zbori gromadyan Krim togo v oboh soyuzah isnuvali obmezheni za skladom radi abo postijni komiteti yaki veli potochni spravi soyuzu Vishim predstavnikom vikonavchoyi vladi buv soyuznij voyenachalnik strateg Pitannya vijni ta miru dogovoriv i spilok prijomu inozemnih posliv pidlyagali vidannyu soyuznoyi vladi Ahejskij soyuz buv vstanovlenij zusillyami Marga z Kireni blizko 280 do n e i skladavsya spochatku z 4 mist Dima Patri prote nevdovzi ob yednav usi mista starodavnoyi Aheyi a cherez 30 rokiv po tomu poshirivsya za mezhi ciyeyi oblasti pislya priyednannya Sikionu Vinuvatcem rozshirennya soyuzu buv Arat yakij 16 abo 17 raziv obiravsya u soyuzni strategi i protyagom 30 rokiv viznachav soyuznu politiku aheyan Z chasom v soyuz uvijshli Korinf Megara Epidavr Germiona ta in Vijna z Kleomenom 228 221 roki do n e zmusila Arata shukati pidtrimki tiyeyi samoyi chuzhozemnoyi sili zvilnennya vid yakoyi progoloshuvalosya metoyu ob yednavchogo ruhu peloponnesciv Ahejci uklali soyuz z Antigonom Dosonom 223 yakij i yavivsya v Peloponnesi uporyadnikom ellinskih sprav 221 do n e sho pozbavila Kleomena carskoyi vladi a Spartu vsih yiyi zavoyuvan zatverdila verhovenstvo makedonskih cariv nad Greciyeyu Filipp V MakedonskijDokladnishe Filipp V Makedonskij Za spadkoyemcya Antigona Filippa V spalahnula mizh Ahejskim soyuzom yakomu dopomagav Filipp ta etolyanami U 217 do n e vijna zakinchilasya mirom z oglyadu na serjoznu nebezpeku yaka zagrozhuvala z boku Italiyi odnakovo yak grekam tak i makedonyanam Pershe znajomstvo rimlyan z Greciyeyu syagaye 224 do n e koli voni rushili vijnoyu na illirijskih pirativ i greki divilisya na nih yak na svoyih ryativnikiv Vzhe todi rimlyani utverdilisya na ostrovi Kerkiri ta illirijskomu uzberezhzhi Privodom do najblizhchogo vtruchannya u spravi Greciyi posluzhiv dlya rimskogo senatu soyuz Filipa V z Gannibalom v 215 do n e She ne skinchilasya Druga Punichna vijna a rimlyani vidkrili vijskovi diyi proti Filipa na berezi Illiriyi U 211 do n e rimlyani uklali soyuz z etolyanami proti makedonyan Do cogo soyuzu priyednalisya elejci messenyani lakedemonyani car Pergama Attal vladiki Frakiyi ta Illiriyi Filippa pidtrimuvali soyuzi Ahejskij i U 205 do n e voyuyuchi storoni primirilisya she ranishe etolyani uklali separatnij mir z Filippom Do cogo zh chasu nalezhit bliskucha peremoga aheyan z Filoppom na choli nad spartancyami i yih tiranom Nabidom Rozshirennya RimuTilki pislya zakinchennya vijni z Karfagenom rimlyani vidnovili svij nastup na greko makedonskij shid pid viglyadom vijni z Filippom yaka zakinchilasya povnoyu porazkoyu ostannogo pri u Fessaliyi Polibij yaskravimi farbami zmalyuvav nadmirni zahoplennya z yakimi greki visluhali zayavu rimskogo gerolda na Istmijskih svyatah u Korinfi sho za umovami miru ukladenogo z Filippom zvilnyayutsya vsi grecki derzhavi sho znahodilisya v zalezhnosti vid Makedoniyi Etolyani zalishilisya duzhe nezadovoleni umovami miru Inshi greki shvidko perekonalisya sho voni tilki zminili odnogo gospodarya na inshogo sprava dijshla do novoyi vijni etolyan z rimlyanami prichomu v soyuzi z etolyanami buv car Siriyi Antioh III U 191 do n e pri Fermopilah Antioh buv rozbitij rimlyanami a rokiv cherez dva pislya togo j etolyani povinni buli pidkoritisya Rimu Etolijskij soyuz perestav isnuvati 189 do n e Priblizno na cej chas pripadaye rozshirennya Ahejskogo soyuzu kerovanogo Filopemenom na ves Peloponnes Sparta Elida Messeniya buli priyednani do soyuzu 191 190 Ale yak u Sparti tak i v Messeniyi isnuvali silni partiyi yaki stoyali za vidilennya cih oblastej z soyuzu Nevdovoleni zvertalisya zi skargami do Rimu yakij ne vidmovlyavsya vid roli poserednika suddi ta organizatora Peloponnesu Za jogo spriyannya Messeniya vidkololas vid aheyan Povernennya Messeniyi v soyuz koshtuvalo zhittya Filopemena a z jogo smertyu posililisya vnutrishni smuti bagato stalo j privodiv do vtruchannya rimlyan u spravi soyuzu Politichna borotba uskladnyuvalasya socialno ekonomichnoyi U soyuzi borolisya dvi partiyi odna ne ogoloshuyuchi vidkritoyi vijni Rimu namagalasya zberegti za soyuzom mozhlivu miru nezalezhnosti v diyah insha napolyagala na viznanni verhovenstva Rimu nad soyuzom Najvidatnishimi predstavnikami oboh partij buli i Kinec greckoyi nezalezhnostiTim chasom u rimlyan pochalasya tretya vijna proti Makedoniyi yaka zavershilas 168 do n e vinishennyam makedonskoyi armiyi pri Pidni Makedoniya bula ogoloshena vilnoyu i podilena na 4 respubliki zalezhni vid Rimu Spivchuvayuchi Perseyevi ta bazhayuchi jomu peremogi nad nebezpechnishim vorogom greki i zokrema Ahejskij soyuz tochno dotrimuvalisya nejtralitetu Ale taka povedinka ne zadovolnyala bilshist senatu U 167 do n e 1 000 aheyan bez vsyakoyi provini buli vivezeni do Rimu za pidozroyu u zradi Sered polonenih znahodivsya j istorik Polibij 17 rokiv perebuvali greki v nevoli poki vcililim bulo nareshti dozvoleno povernutisya na batkivshinu Povernennya polonenih posililo rozbrat u soyuzi 149 do n e makedonyani na choli iz samochinnim carem yakij vidavav sebe za sina Perseya povstali proti rimlyan ale buli peremozheni i Makedoniya bula peretvorena na rimsku provinciyu Nevdovzi pislya cogo oburennya Sparti proti soyuznih vladi povelo do rishuchogo vtruchannya senatu v soyuzni vidnosini na jogo vimogu Sparta Korinf Argos Gerakleya ta Orhomen buli vidtorgneni vid soyuzu Vijna soyuzu proti Sparti bula prijnyata v Rimi za viklik i dvi porazki naneseni soyuznomu vijsku u Metellom i poblizu Korinfa Mummiyem poklali kinec nezalezhnogo isnuvannya Greciyi Do serpnya 146 do n e vona obernetsya na rimsku provinciyu pid im yam Ahaya PosilannyaPortal Istoriya Portal Starodavnya Greciya Ellinisticheskaya Greciya nedostupne posilannya z lipnya 2019