Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Па́три, новогрецькою Патра (грец. Πάτρα) — третє за величиною місто Греції, столиця ному Ахея, порт в затоці Патраїкос.
| Патри Πάτραι Πάτρα | |
|---|---|
 | |
  Патри | |
| Координати: 38°15′ пн. ш. 21°44′ сх. д. / 38.250° пн. ш. 21.733° сх. д. | |
| Країна | Греція |
| Децентр. адміністрація | Адміністрація Пелопоннесу, Західної Греції та Іонічних островів |
| Периферія | Західна Греція |
| Периф. одиниця | Ахая |
| Колишні адмін. одиниці | |
| - Регіон | Пелопоннес |
| - Ном | Ахая |
Розташування на мапі ному  | |
| Уряд | |
| - мер | Андреас Фурас |
| Найбільша висота | 10 м |
| Найменша висота | 0 м |
| Населення (2011) | |
| - Місто | 168 034 |
| - Агломерація | 213 984 |
| Часовий пояс | EET/EEST (/) |
| Поштовий код | 26x xx |
| Телефонний код(и) | 2610 |
| Авто | ΑΧ,AZ |
| Вебсайт: www.patras.gr | |
Патри розташовані на півострові Пелопоннес за 215 км на захід від Афін. Населення 168 034 чоловік (2011). Місто обслуговує аеропорт Араксос. 2006 року місто обране Європейською комісією «Культурною столицею Європи».
Історія
Місто Патри засноване у 6 ст. до н.е. ахейцями Спарти, після того як дорійці витіснили їх зі значної частини Пелопоннесу. Ватажок ахейців Превгеніс об'єднав три поселення Арої, Месаті та Анфію і назвав місто на честь свого сина Патреоса. Проте археологічні дослідження свідчать: перші поселення у цьому місці з'явились у 3 тисячолітті до н. е.
Свій перший підйом місто пережило у 1580 — 1100 рр. до н. е. Проте справжній розквіт в історії Патр відбувся у римський період, коли місцевий порт після зруйнування Коринфу починає відігравати все важливішу роль у сполученні Греції та Італії. Римські імператори навіть наділяли місто правом випускати власні монети. У цей період споруджений римський амфітеатр, римський водопровід, римський одеон тощо.
Наприкінці своєї подорожі з берегів Понту до Греції перейшов апостол Андрій Первозваний. У місті Патри він був розіп'ятий при римському імператорі Нероні у 77 році за наказом проконсула Егея (Егеата) на Х-подібному андріївському хресті.
Однак наприкінці ІІІ ст. починається занепад Патр, можливо, внаслідок потужного землетрусу, що трапився приблизно у той час.
В середині IX ст. починається новий розквіт міста, і з того часу воно поділяло долю усієї держави. З 1266 р. до 1430 р. воно належить франкам, потім — Візантії, з 1458 р. — Османській імперії, з 1687 р. до 1715 р. — венеційцям, а далі — знову османам до переможної національно-визвольної Революції 1821.
В місті збереглися руїни середньовічної фортеці, побудованої на залишках міського акрополя.
Докладніше: Фортеця Патр
1973 року була введена в експлуатацію Поромна переправа Бріндізі — Патри, що з'єднала південь Італії з півостровом Пелопоннес в Греції.
Культура
Місто відоме своїм Муніципальним регіональним театром, головною сценою якого є Театр «Аполлон», зведений 1872 року за проектом грецького архітектора саксонського походження Ернста Ціллера.
Щороку в місті відбувається Патрський карнавал, який починається 17 січня і триває до Чистого понеділка — один з найбільших карнавалів світу.
В період 1902 по 1918 років курсував Трамвай у Патрах, чия мережа стала першою в Греції системою електричного трамвая.
Населення
Міська агломерація Патр включає діми Ріо (12,674), (9,153), (4,805) і (12,246), загалом їх населення становить близько 18.5% населення агломерації.
| Населення Патр | ||||
|---|---|---|---|---|
| Рік | Патри | Міська агломерація | ||
| 1853 | 15,854 | 19,499 | ||
| 1861 | 18,342 | 23,020 | ||
| 1870 | 16,641 | 26,190 | ||
| 1879 | 25,494 | 34,227 | ||
| 1889 | 33,529 | 44,970 | ||
| 1896 | 37,985 | 51,932 | ||
| 1907 | 37,728 | - | ||
| 1920 | 52,174 | - | ||
| 1928 | 61,278 | - | ||
| 1951 | 87,570 | 94,192 | ||
| 1961 | 96,100 | 103,985 | ||
| 1971 | 112,228 | 120,847 | ||
| 1981 | 142,163 | 154,596 | ||
| 1991 | 161,782 | 190,463 | ||
| 2001 | 171,616 | 210,494 | ||
| 2011 | 168,034 | 213,984 | ||
Спорт
| Клуб | Ліга | Майданчик | Місткість | Заснований |
|---|---|---|---|---|
 Панахаїкі | Гамма Етнікі — футбол | 11 321 | 1891 | |
 | — баскетбол | 4 150 | 1926 | |
| | A1 Етнікі — баскетбол | 4 150 | 1961 | |
 | Перша ліга — волейбол | 2 200 | 1927 | |
 | Перша ліга — водне поло | 3 000 | 2006 | |
| | Перша ліга — водне поло | 2 000 | 1929 |
Персоналії
- Андрій Первозваний — один із дванадцяти апостолів Ісуса Христа, перший єпископ Візантійський.
- Апостолос Сантас — учасник Руху Опору в Греції. Разом із Манолісом Глезосом зірвав нацистський прапор з Афінського акрополя.
- Тассо Кавадіа — грецька актриса театру, кіно і телебачення, журналістка і перекладачка.
- Вула Патуліду — грецька спортсменка, легкоатлет, олімпійська чемпіонка 1992 року.
- Нікос Ікономопулос — грецький співак.
- Константінос Стефанопулос — 6-й Президент Греції.
- Дімітріос Папандреу — грецький дипломат. Генеральний консул Греції в Маріуполі (2010—2014). Надзвичайний і Повноважний Посол Греції в Боснії та Герцеговині (з 2019).
Міста-побратими
Серед міст-побратимів та партнерів Патр:
- , Сербія
![image]()
- Фамагуста, Кіпр
![image]()
- Анкона, Італія
![image]()
- Барі, Італія
![image]()
- Бібл, Ліван
![image]()
- Бидгощ, Польща
![image]()
- Баня-Лука, Боснія і Герцеговина
![image]()
- Крайова, Румунія
![image]()
- Фокшани, Румунія
![image]()
- Кишинів, Молдова
![image]()
- Гірокастра, Албанія
![image]()
- Харків, Україна
![image]()
- Лімасол, Кіпр
![image]()
- Ліньї, Китай
![image]()
- Охрид, Північна Македонія
![image]()
- Реджо-Калабрія, Італія
![image]()
- Сент-Етьєн, Франція
![image]()
- Саванна, США
![image]()
- Спліт, Хорватія
![image]()
- Вільнюс, Литва
![image]()
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Патри |
- Δείτε τη Διοικητική Διαίρεση. Міністерство внутрішніх справ, децентралізації та електронного управління Греції (гр.) . www.ypes.gr. Процитовано 9 вересня 2009.
- . Архів оригіналу за 15 грудня 2007. Процитовано 21 січня 2009.
- Patras Carnival impressive opening ceremony — ana-mpa
- 1928-1980 statistical data are from: "The population of Greece in the second half of the 20th century". Hellenic Republic. National Statistical Service of Greece. Athens 1980 & "Statistical Yearbook of Greece" Hellenic Republic. National Statistical Service of Greece. Athens 1980
- Population data from 1853 to 1920 are cited from: Kosta N. Triantafyllou, "Istorikon Lexikon ton Patron: Istoria tis poleos ton Patron apo arxaiotaton xronon eos simeron kata alphavitikin eidologikin katataksin" 3rd edition, Patrai 1995
- Data on municipal and urban population refer to permanent population and are taken from: the "2011 Census" of the National Statistical Service of Greece
- Αδελφοποιημένες Πόλεις [ 30 грудня 2010 у Wayback Machine.](гр.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pa tri novogreckoyu Patra grec Patra tretye za velichinoyu misto Greciyi stolicya nomu Aheya port v zatoci Patrayikos Patri Patrai PatraPanorama na misto z miskoyi forteciPanorama na misto z miskoyi forteciPatriKoordinati 38 15 pn sh 21 44 sh d 38 250 pn sh 21 733 sh d 38 250 21 733KrayinaGreciyaDecentr administraciyaAdministraciya Peloponnesu Zahidnoyi Greciyi ta Ionichnih ostrovivPeriferiyaZahidna GreciyaPerif odinicyaAhayaKolishni admin odinici RegionPeloponnes NomAhayaRoztashuvannya na mapi nomuUryad merAndreas FurasNajbilsha visota 10 m Najmensha visota 0 m Naselennya 2011 Misto 168 034 Aglomeraciya 213 984Chasovij poyas EET EEST UTC 2 3 Poshtovij kod 26x xxTelefonnij kod i 2610Avto AX AZVebsajt www patras gr Patri roztashovani na pivostrovi Peloponnes za 215 km na zahid vid Afin Naselennya 168 034 cholovik 2011 Misto obslugovuye aeroport Araksos 2006 roku misto obrane Yevropejskoyu komisiyeyu Kulturnoyu stoliceyu Yevropi IstoriyaMisto Patri zasnovane u 6 st do n e ahejcyami Sparti pislya togo yak dorijci vitisnili yih zi znachnoyi chastini Peloponnesu Vatazhok ahejciv Prevgenis ob yednav tri poselennya Aroyi Mesati ta Anfiyu i nazvav misto na chest svogo sina Patreosa Prote arheologichni doslidzhennya svidchat pershi poselennya u comu misci z yavilis u 3 tisyacholitti do n e Svij pershij pidjom misto perezhilo u 1580 1100 rr do n e Prote spravzhnij rozkvit v istoriyi Patr vidbuvsya u rimskij period koli miscevij port pislya zrujnuvannya Korinfu pochinaye vidigravati vse vazhlivishu rol u spoluchenni Greciyi ta Italiyi Rimski imperatori navit nadilyali misto pravom vipuskati vlasni moneti U cej period sporudzhenij rimskij amfiteatr rimskij vodoprovid rimskij odeon tosho Naprikinci svoyeyi podorozhi z beregiv Pontu do Greciyi perejshov apostol Andrij Pervozvanij U misti Patri vin buv rozip yatij pri rimskomu imperatori Neroni u 77 roci za nakazom prokonsula Egeya Egeata na H podibnomu andriyivskomu hresti Odnak naprikinci III st pochinayetsya zanepad Patr mozhlivo vnaslidok potuzhnogo zemletrusu sho trapivsya priblizno u toj chas V seredini IX st pochinayetsya novij rozkvit mista i z togo chasu vono podilyalo dolyu usiyeyi derzhavi Z 1266 r do 1430 r vono nalezhit frankam potim Vizantiyi z 1458 r Osmanskij imperiyi z 1687 r do 1715 r venecijcyam a dali znovu osmanam do peremozhnoyi nacionalno vizvolnoyi Revolyuciyi 1821 V misti zbereglisya ruyini serednovichnoyi forteci pobudovanoyi na zalishkah miskogo akropolya Dokladnishe Fortecya Patr 1973 roku bula vvedena v ekspluataciyu Poromna pereprava Brindizi Patri sho z yednala pivden Italiyi z pivostrovom Peloponnes v Greciyi KulturaMisto vidome svoyim Municipalnim regionalnim teatrom golovnoyu scenoyu yakogo ye Teatr Apollon zvedenij 1872 roku za proektom greckogo arhitektora saksonskogo pohodzhennya Ernsta Cillera Shoroku v misti vidbuvayetsya Patrskij karnaval yakij pochinayetsya 17 sichnya i trivaye do Chistogo ponedilka odin z najbilshih karnavaliv svitu V period 1902 po 1918 rokiv kursuvav Tramvaj u Patrah chiya merezha stala pershoyu v Greciyi sistemoyu elektrichnogo tramvaya NaselennyaMiska aglomeraciya Patr vklyuchaye dimi Rio 12 674 9 153 4 805 i 12 246 zagalom yih naselennya stanovit blizko 18 5 naselennya aglomeraciyi Naselennya mista Patri temno sinya oblast ta aglomeraciyi Patr sinya oblast dagrami vid 1853 do 2007 rokuNaselennya PatrRik Patri Miska aglomeraciya1853 15 854 19 4991861 18 342 23 0201870 16 641 26 1901879 25 494 34 2271889 33 529 44 9701896 37 985 51 9321907 37 728 1920 52 174 1928 61 278 1951 87 570 94 1921961 96 100 103 9851971 112 228 120 8471981 142 163 154 5961991 161 782 190 4632001 171 616 210 4942011 168 034 213 984SportKlub Liga Majdanchik Mistkist ZasnovanijPanahayiki Gamma Etniki futbol 11 321 1891 basketbol 4 150 1926A1 Etniki basketbol 4 150 1961Persha liga volejbol 2 200 1927Persha liga vodne polo 3 000 2006Persha liga vodne polo 2 000 1929PersonaliyiAndrij Pervozvanij odin iz dvanadcyati apostoliv Isusa Hrista pershij yepiskop Vizantijskij Apostolos Santas uchasnik Ruhu Oporu v Greciyi Razom iz Manolisom Glezosom zirvav nacistskij prapor z Afinskogo akropolya Tasso Kavadia grecka aktrisa teatru kino i telebachennya zhurnalistka i perekladachka Vula Patulidu grecka sportsmenka legkoatlet olimpijska chempionka 1992 roku Nikos Ikonomopulos greckij spivak Konstantinos Stefanopulos 6 j Prezident Greciyi Dimitrios Papandreu greckij diplomat Generalnij konsul Greciyi v Mariupoli 2010 2014 Nadzvichajnij i Povnovazhnij Posol Greciyi v Bosniyi ta Gercegovini z 2019 Mista pobratimiSered mist pobratimiv ta partneriv Patr Serbiya Famagusta Kipr Ankona Italiya Bari Italiya Bibl Livan Bidgosh Polsha Banya Luka Bosniya i Gercegovina Krajova Rumuniya Fokshani Rumuniya Kishiniv Moldova Girokastra Albaniya Harkiv Ukrayina Limasol Kipr Linyi Kitaj Ohrid Pivnichna Makedoniya Redzho Kalabriya Italiya Sent Etyen Franciya Savanna SShA Split Horvatiya Vilnyus LitvaPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PatriDeite th Dioikhtikh Diairesh Ministerstvo vnutrishnih sprav decentralizaciyi ta elektronnogo upravlinnya Greciyi gr www ypes gr Procitovano 9 veresnya 2009 Arhiv originalu za 15 grudnya 2007 Procitovano 21 sichnya 2009 Patras Carnival impressive opening ceremony ana mpa 1928 1980 statistical data are from The population of Greece in the second half of the 20th century Hellenic Republic National Statistical Service of Greece Athens 1980 amp Statistical Yearbook of Greece Hellenic Republic National Statistical Service of Greece Athens 1980 Population data from 1853 to 1920 are cited from Kosta N Triantafyllou Istorikon Lexikon ton Patron Istoria tis poleos ton Patron apo arxaiotaton xronon eos simeron kata alphavitikin eidologikin katataksin 3rd edition Patrai 1995 Data on municipal and urban population refer to permanent population and are taken from the 2011 Census of the National Statistical Service of Greece Adelfopoihmenes Poleis 30 grudnya 2010 u Wayback Machine gr Posilannya