Фортеця Патр (грецька: Κάστρο Πατρών) — фортеця, побудована на руїнах стародавнього акрополя в місті Патри, розташованого в Пелопонесі, Греція.
Фортеця Патр | |
---|---|
38°14′42″ пн. ш. 21°44′30″ сх. д. / 38.24500000002777256° пн. ш. 21.74180000002778002° сх. д.Координати: 38°14′42″ пн. ш. 21°44′30″ сх. д. / 38.24500000002777256° пн. ш. 21.74180000002778002° сх. д. | |
Тип | замок |
Статус спадщини | d і d[1] |
Країна | Греція |
Розташування | d |
Архітектурний стиль | Архітектура Візантійської імперії |
Фортеця Патр (Греція) | |
Фортеця Патр у Вікісховищі |
Історія
Фортеця Патр була побудована приблизно в середині VI століття на руїнах стародавнього акрополя міста Патр, на невисокому пагорбі гори Панахайко (Παναχαϊκò) на відстані бл. 800 м від моря.
Перша фортеця на цьому місці була побудована візантійським імператором Юстиніаном I після катастрофічного землетрусу 551 року, повторно використовуючи будівельний матеріал з дохристиянських споруд. Одна з таких сполій, тулуб та голова мармурової римської статуї, стали частиною міського фольклору. Він відомий як «Патринела», діва, яка ніби перетворилася на людину за часів османської влади, охороняє місто від хвороб і плаче, коли помирає видатний громадянин Патр.
Фортеця постійно використовувалася аж до Другої світової війни. У візантійський період її брали в облогу слов'яни, сарацини, нормани та багато інших, але вона не була захоплена у ці часи. Зокрема, вдалу відсіч великої арабо-слсв'янської облоги 805 року приписували покровителю міста святому Андрію.
У 1205 р. Після четвертого хрестового походу фортецею заволоділи франки, які ще більше зміцнили її, викопавши рів з усіх трьох її боків. У 1278 р. Ахейське князівство віддало її місцевому католицькому архієпископу, а Папа Римський взяв її в оренду у венеційців на п'ять років у 1408 р. Католицький архієпископ володів фортецею до 1430 р., коли його отримав деспот Мореї та майбутній останній візантійський імператор Костянтин Палеолого. Замок потрапив до турків-османів у 1458 році і залишався одним із головних місць влади на Пелопоннесі на всій території Османської Греції, виступаючи більше як адміністративний центр. Венеційці зайняли замок у 1687 р. під час Морейської війни і зберігали його, поки Морея не була захоплена турками в 1715 році.
Під час Грецької революції повстанці пробували захопити фортецю, проте це вдалося лише у 1828 році з приходом експедиційних сил французького генерала .
Після здобуття Грецією незалежності фортеця залишилася у користуванні грецької армії аж до Другої світової війни, у 1941-1944 роках якої вона використовувалася німецькою армією.
У 1973 році фортеця була передана 6-му Ефорату візантійських старожитностей Міністерства культури і туризму Греції. Вона використовується сьогодні для проведення культурних заходів, особливо влітку, і має театр на 640 місць. Відкритий для огляду з 8:30 до 15:00, окрім понеділка.
Архітектура
Площа фортеці складає 22 725 м² і складається з трикутної зовнішньої стіни (висотою 40 футів), укріпленої вежами та воротами та спочатку захищеної ровом, та внутрішньої стіни на північно-східному куті, також захищеної ровом. Вхідна брама розташована в башті площею 30 м², розташованій на середині східної стіни. У бідівлі фортеці широко використано елементи попередніх будівель, зокрема акрополя, фризи, перекриття тощо. Всі власники фортеці так чи інакше удосконалювали та ремонтували її, зокрема Костянтин Палеолог здійснив капітальний ремонт стін фортеці під час володіння нею.
Фотогалерея
- Вхід в фортецю
- Укріплення фортеці
- Залишки колон, вмонтовані в стіну фортеці
- План фортеці
- Одна з башт фортеці
Див також
Примітки
- https://www.arxaiologikoktimatologio.gov.gr/el/monuments_info?id=148334&type=Monument
- ypsomiadis. . patrasinfo.com (амер.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- . Peloponnese Tour 2020 (амер.). Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- . www.gtp.gr (англ.). Архів оригіналу за 15 липня 2020. Процитовано 8 липня 2020.
- Andrews, Kevin (1 червня 2006). (англ.). American School of Classical Studies at Athens. ISBN . Архів оригіналу за 8 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fortecya Patr grecka Kastro Patrwn fortecya pobudovana na ruyinah starodavnogo akropolya v misti Patri roztashovanogo v Peloponesi Greciya Fortecya Patr38 14 42 pn sh 21 44 30 sh d 38 24500000002777256 pn sh 21 74180000002778002 sh d 38 24500000002777256 21 74180000002778002 Koordinati 38 14 42 pn sh 21 44 30 sh d 38 24500000002777256 pn sh 21 74180000002778002 sh d 38 24500000002777256 21 74180000002778002TipzamokStatus spadshinid i d 1 Krayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 RoztashuvannyadArhitekturnij stilArhitektura Vizantijskoyi imperiyiFortecya Patr Greciya Fortecya Patr u VikishovishiIstoriyaFortecya Patr bula pobudovana priblizno v seredini VI stolittya na ruyinah starodavnogo akropolya mista Patr na nevisokomu pagorbi gori Panahajko Panaxaiko na vidstani bl 800 m vid morya Persha fortecya na comu misci bula pobudovana vizantijskim imperatorom Yustinianom I pislya katastrofichnogo zemletrusu 551 roku povtorno vikoristovuyuchi budivelnij material z dohristiyanskih sporud Odna z takih spolij tulub ta golova marmurovoyi rimskoyi statuyi stali chastinoyu miskogo folkloru Vin vidomij yak Patrinela diva yaka nibi peretvorilasya na lyudinu za chasiv osmanskoyi vladi ohoronyaye misto vid hvorob i plache koli pomiraye vidatnij gromadyanin Patr Fortecya postijno vikoristovuvalasya azh do Drugoyi svitovoyi vijni U vizantijskij period yiyi brali v oblogu slov yani saracini normani ta bagato inshih ale vona ne bula zahoplena u ci chasi Zokrema vdalu vidsich velikoyi arabo slsv yanskoyi oblogi 805 roku pripisuvali pokrovitelyu mista svyatomu Andriyu U 1205 r Pislya chetvertogo hrestovogo pohodu forteceyu zavolodili franki yaki she bilshe zmicnili yiyi vikopavshi riv z usih troh yiyi bokiv U 1278 r Ahejske knyazivstvo viddalo yiyi miscevomu katolickomu arhiyepiskopu a Papa Rimskij vzyav yiyi v orendu u venecijciv na p yat rokiv u 1408 r Katolickij arhiyepiskop volodiv forteceyu do 1430 r koli jogo otrimav despot Moreyi ta majbutnij ostannij vizantijskij imperator Kostyantin Paleologo Zamok potrapiv do turkiv osmaniv u 1458 roci i zalishavsya odnim iz golovnih misc vladi na Peloponnesi na vsij teritoriyi Osmanskoyi Greciyi vistupayuchi bilshe yak administrativnij centr Venecijci zajnyali zamok u 1687 r pid chas Morejskoyi vijni i zberigali jogo poki Moreya ne bula zahoplena turkami v 1715 roci Pid chas Greckoyi revolyuciyi povstanci probuvali zahopiti fortecyu prote ce vdalosya lishe u 1828 roci z prihodom ekspedicijnih sil francuzkogo generala Pislya zdobuttya Greciyeyu nezalezhnosti fortecya zalishilasya u koristuvanni greckoyi armiyi azh do Drugoyi svitovoyi vijni u 1941 1944 rokah yakoyi vona vikoristovuvalasya nimeckoyu armiyeyu U 1973 roci fortecya bula peredana 6 mu Eforatu vizantijskih starozhitnostej Ministerstva kulturi i turizmu Greciyi Vona vikoristovuyetsya sogodni dlya provedennya kulturnih zahodiv osoblivo vlitku i maye teatr na 640 misc Vidkritij dlya oglyadu z 8 30 do 15 00 okrim ponedilka ArhitekturaPlosha forteci skladaye 22 725 m i skladayetsya z trikutnoyi zovnishnoyi stini visotoyu 40 futiv ukriplenoyi vezhami ta vorotami ta spochatku zahishenoyi rovom ta vnutrishnoyi stini na pivnichno shidnomu kuti takozh zahishenoyi rovom Vhidna brama roztashovana v bashti plosheyu 30 m roztashovanij na seredini shidnoyi stini U bidivli forteci shiroko vikoristano elementi poperednih budivel zokrema akropolya frizi perekrittya tosho Vsi vlasniki forteci tak chi inakshe udoskonalyuvali ta remontuvali yiyi zokrema Kostyantin Paleolog zdijsniv kapitalnij remont stin forteci pid chas volodinnya neyu FotogalereyaVhid v fortecyu Ukriplennya forteci Zalishki kolon vmontovani v stinu forteci Plan forteci Odna z basht forteciDiv takozhFort Dimi Zamok DoksapatriPrimitkihttps www arxaiologikoktimatologio gov gr el monuments info id 148334 amp type Monument ypsomiadis patrasinfo com amer Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2020 Peloponnese Tour 2020 amer Arhiv originalu za 12 lipnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2020 www gtp gr angl Arhiv originalu za 15 lipnya 2020 Procitovano 8 lipnya 2020 Andrews Kevin 1 chervnya 2006 angl American School of Classical Studies at Athens ISBN 978 1 62139 028 2 Arhiv originalu za 8 lipnya 2020 Procitovano 9 lipnya 2020