Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Форт Діми або Замок в Калогрії грец Τείχος Δυμαίων це пам ятка розташована поблизу мису Араксос поруч з аеропортом Аракс

Форт Діми

Форт Діми

Форт Діми або Замок в Калогрії (грец. Τείχος Δυμαίων) — це пам'ятка, розташована поблизу мису Араксос поруч з аеропортом Араксос за 35 км на захід від міста Патри, ному Ахая, Греція.

Форт Діми
image
38°09′23″ пн. ш. 21°24′10″ сх. д. / 38.15652600002777461° пн. ш. 21.40285300002777902° сх. д. / 38.15652600002777461; 21.40285300002777902Координати: 38°09′23″ пн. ш. 21°24′10″ сх. д. / 38.15652600002777461° пн. ш. 21.40285300002777902° сх. д. / 38.15652600002777461; 21.40285300002777902
Типфортеця і археологічна пам'ятка
Статус спадщиниd
Країнаimage Греція
Розташуванняd
image
image
Форт Діми (Греція)
image Форт Діми у Вікісховищі

Розташування

Форт розташований за 700 м на південь від сучасного села Араксос та за 1 км на північний захід від аеропорту, у північному кінці лагуни (озера) Прокопос, на пагорбі близько 40 до 50 метрів заввишки, що домінує над навколишнім ландшафтом. Розташування укріплення дозволяло спостерігати затоку Патраїкос на півночі, так і на море аж до Іонічних островів на заході. Розташування було не тільки стратегічним: лагуни та озера, море, родючі сільськогосподарські угіддя, ліси та скелі поруч забезпечували як достатню кількість їжі, так і будівельних матеріалів.

Історія

Місце розташування укріплення служило поселенням з періоду неоліту. Будівництво укріплення з використанням великих каменів було проведено в мікенський період, близько 1300 р. до н. е. За легендою його побудував Геракл. Існує припущення, що його можна ототожнити з містами [el], [en]або [en]. Назва "Замок в Калогрії" пов'язана з назвою місцевого пляжу.

У період між кінцем бронзової доби та архаїчним періодом відсутні згадки про використання цієї місцевості. Пізніше укріплення належало ахейському місту [en]. У 220 р. до н. е. під час союзницької війни (220-217 рр. до н.е.) його захопили елейці на чолі з Евріпідом, перемігши одного з полководців ахейців. Пізніше він був відвойваний Філіпом Македонським, який повернув його до Діми (219 р. до н. е.). В римські часи акрополь належав до однієї з римських колоній. За візантійських часів акрополь розділили стіною на дві частини і була побудована вежа. Венеційці також двічі володіли цією місцевістю. Під час другого разу (між 1685 і 1715 роками) в цю місцевість переїхало 1000 поселенців з міста Лідоріки, міста на Фокіді. Можливо, саме в цей період північна частина акрополя використовувалася як кладовище.

У XIX столітті укріплення не використовувалось, проте вже під час Другої світової війни воно використовувалося італійською армією як військовий табір, пошкодивши історичні будівлі.

Архітектура

Розмір укріплення складає близько 250 м. в довжину, а висота стін досягала 8,40 м., товщина від 4,5 до 5,5 м. Стіна збудована з брил, деякі з яких вагою до 3,5 тонн. До замку можна було потрапити через три входи один на південному сході, другий — на півночі і третій — на північному-заході (зруйнований). Це єдиний укріплений мікенський акрополь, знайдений у західній Греції. Муром оточені три з чотирьох сторін акрополя. Південна сторона залишалася неукріпленою, оскільки це був найкрутіший схил, а також він, ймовірно, був захищений морем, яке з часом перетворилось на [el].

Венеційці доповнювали та укріплювали захисну споруду.

Археологічні дослідження

Серед археологічних знахідок був вівтар геометричний стилю, розташований поруч із головним входом, на північному сході. Поряд з ним було чимало дарів, що належать до різних періодів, починаючи від архаїчного періоду до елліністичного періоду, зокрема італійська кераміка та бронзовий кинджал з ручокою із слонової кістки. Були також знайдені два написи, датовані IV — II століттями до нашої ери, в якій згадуються дві пари богів, які, ймовірно, шанувались в цьому місці: Аполон та Афродіта в одному з них і Арес та Артеміда в іншому.

Укріплення досліджувались у 1960-х рр. та в період між 1998 і 2009 роками.

Див також

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2020.
  2. Polibio, IV,59.
  3. Ignacio Miguel Pascual Valderrama, Un estudio topográfico e histórico de Acaya entre los siglos VIII y III a.C. [ 26 вересня 2017 у Wayback Machine.], p.328, tesis doctoral, Madrid: Universidad Autónoma de Madrid (2010)
  4. Homero, Ilíada, edición de José García Blanco y Luis M. Macía Aparicio p.79, nota complementaria, Madrid: CSIC, 1991.
  5. Francesca Crema, Le Isole Ionie dall’arcaismo all’età classica: tradizioni epiche e strutture storiche fra centralità e periferia nel mondo greco. Prospettive storiografiche [ 30 вересня 2020 у Wayback Machine.], p.167, tesis doctoral, Universidad de Nanterre y Universidad de Venecia Ca' Foscari (2014) (en italiano)
  6. . Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 22 грудня 2020.
  7. Παπαθανασίου, Μανώλης. . Καστρολόγος (гр.). Архів оригіналу за 29 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  8. Ignacio Miguel Pascual Valderrama, Un estudio topográfico e histórico de Acaya entre los siglos VIII y III a.C., p.323.
  9. Polibio IV,83.1-5.
  10. . Архів оригіналу за 18 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2020.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fort Dimi abo Zamok v Kalogriyi grec Teixos Dymaiwn ce pam yatka roztashovana poblizu misu Araksos poruch z aeroportom Araksos za 35 km na zahid vid mista Patri nomu Ahaya Greciya Fort Dimi38 09 23 pn sh 21 24 10 sh d 38 15652600002777461 pn sh 21 40285300002777902 sh d 38 15652600002777461 21 40285300002777902 Koordinati 38 09 23 pn sh 21 24 10 sh d 38 15652600002777461 pn sh 21 40285300002777902 sh d 38 15652600002777461 21 40285300002777902Tipfortecya i arheologichna pam yatkaStatus spadshinidKrayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 RoztashuvannyadFort Dimi Greciya Fort Dimi u VikishovishiRoztashuvannyaFort roztashovanij za 700 m na pivden vid suchasnogo sela Araksos ta za 1 km na pivnichnij zahid vid aeroportu u pivnichnomu kinci laguni ozera Prokopos na pagorbi blizko 40 do 50 metriv zavvishki sho dominuye nad navkolishnim landshaftom Roztashuvannya ukriplennya dozvolyalo sposterigati zatoku Patrayikos na pivnochi tak i na more azh do Ionichnih ostroviv na zahodi Roztashuvannya bulo ne tilki strategichnim laguni ta ozera more rodyuchi silskogospodarski ugiddya lisi ta skeli poruch zabezpechuvali yak dostatnyu kilkist yizhi tak i budivelnih materialiv IstoriyaMisce roztashuvannya ukriplennya sluzhilo poselennyam z periodu neolitu Budivnictvo ukriplennya z vikoristannyam velikih kameniv bulo provedeno v mikenskij period blizko 1300 r do n e Za legendoyu jogo pobuduvav Gerakl Isnuye pripushennya sho jogo mozhna ototozhniti z mistami el en abo en Nazva Zamok v Kalogriyi pov yazana z nazvoyu miscevogo plyazhu U period mizh kincem bronzovoyi dobi ta arhayichnim periodom vidsutni zgadki pro vikoristannya ciyeyi miscevosti Piznishe ukriplennya nalezhalo ahejskomu mistu en U 220 r do n e pid chas soyuznickoyi vijni 220 217 rr do n e jogo zahopili elejci na choli z Evripidom peremigshi odnogo z polkovodciv ahejciv Piznishe vin buv vidvojvanij Filipom Makedonskim yakij povernuv jogo do Dimi 219 r do n e V rimski chasi akropol nalezhav do odniyeyi z rimskih kolonij Za vizantijskih chasiv akropol rozdilili stinoyu na dvi chastini i bula pobudovana vezha Venecijci takozh dvichi volodili ciyeyu miscevistyu Pid chas drugogo razu mizh 1685 i 1715 rokami v cyu miscevist pereyihalo 1000 poselenciv z mista Lidoriki mista na Fokidi Mozhlivo same v cej period pivnichna chastina akropolya vikoristovuvalasya yak kladovishe U XIX stolitti ukriplennya ne vikoristovuvalos prote vzhe pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vono vikoristovuvalosya italijskoyu armiyeyu yak vijskovij tabir poshkodivshi istorichni budivli ArhitekturaRozmir ukriplennya skladaye blizko 250 m v dovzhinu a visota stin dosyagala 8 40 m tovshina vid 4 5 do 5 5 m Stina zbudovana z bril deyaki z yakih vagoyu do 3 5 tonn Do zamku mozhna bulo potrapiti cherez tri vhodi odin na pivdennomu shodi drugij na pivnochi i tretij na pivnichnomu zahodi zrujnovanij Ce yedinij ukriplenij mikenskij akropol znajdenij u zahidnij Greciyi Murom otocheni tri z chotiroh storin akropolya Pivdenna storona zalishalasya neukriplenoyu oskilki ce buv najkrutishij shil a takozh vin jmovirno buv zahishenij morem yake z chasom peretvorilos na el Venecijci dopovnyuvali ta ukriplyuvali zahisnu sporudu Arheologichni doslidzhennyaSered arheologichnih znahidok buv vivtar geometrichnij stilyu roztashovanij poruch iz golovnim vhodom na pivnichnomu shodi Poryad z nim bulo chimalo dariv sho nalezhat do riznih periodiv pochinayuchi vid arhayichnogo periodu do ellinistichnogo periodu zokrema italijska keramika ta bronzovij kindzhal z ruchokoyu iz slonovoyi kistki Buli takozh znajdeni dva napisi datovani IV II stolittyami do nashoyi eri v yakij zgaduyutsya dvi pari bogiv yaki jmovirno shanuvalis v comu misci Apolon ta Afrodita v odnomu z nih i Ares ta Artemida v inshomu Ukriplennya doslidzhuvalis u 1960 h rr ta v period mizh 1998 i 2009 rokami Div takozhFortecya Patr Zamok DoksapatriPrimitki Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 22 grudnya 2020 Polibio IV 59 Ignacio Miguel Pascual Valderrama Un estudio topografico e historico de Acaya entre los siglos VIII y III a C 26 veresnya 2017 u Wayback Machine p 328 tesis doctoral Madrid Universidad Autonoma de Madrid 2010 Homero Iliada edicion de Jose Garcia Blanco y Luis M Macia Aparicio p 79 nota complementaria Madrid CSIC 1991 Francesca Crema Le Isole Ionie dall arcaismo all eta classica tradizioni epiche e strutture storiche fra centralita e periferia nel mondo greco Prospettive storiografiche 30 veresnya 2020 u Wayback Machine p 167 tesis doctoral Universidad de Nanterre y Universidad de Venecia Ca Foscari 2014 en italiano Arhiv originalu za 6 kvitnya 2016 Procitovano 22 grudnya 2020 Papa8anasioy Manwlhs Kastrologos gr Arhiv originalu za 29 grudnya 2020 Procitovano 22 grudnya 2020 Ignacio Miguel Pascual Valderrama Un estudio topografico e historico de Acaya entre los siglos VIII y III a C p 323 Polibio IV 83 1 5 Arhiv originalu za 18 grudnya 2014 Procitovano 22 grudnya 2020

Дата публікації:
Топ