Ахе́йці (дав.-гр. ᾽Αχαιοί) — одне з чотирьох основних старогрецьких племен (три інші — іонійці, дорійці та еолійці).
Ахейці | |
Названо на честь | Ахей |
---|---|
Ахейці у Вікісховищі |
Походження і міграції мікенської доби
Предки греків спочатку мешкали в районі Придунайської низовини або навіть в степах Північного Причорномор'я, звідки вони мігрували Пієрію та Фессалію (з початку II-го тис. до н. е.), де ахейці відокремилися від загальної маси греків. Разом з іонійцями ахейці спробували зайняти Аттику, але змушені були відступити і зрештою оселилися у Фтіотиді.
Згідно з міфами ахейці походили від Ахея, сина Ксуфова й онука Гелленова. Ахей народився в Аттиці, під час вимушеної еміграції батька, а після його вигнання жив разом з Ксуфом в Егіалеї. Після смерті Ксуфа, разом із спільниками повернувся до Фессалії або ж оселився у Фтіотиді.
Ображені на мешканців Центральної Греції, фтіотидські ахейці лише чекали слушної нагоди помститися кривдникам. Тому охоче приєдналися до походу фригійського царевича Пелопа, склали більшість його війська і після завойовування Пелопом Пелопоннесу розселилися усім півостровом за винятком Аркадії. Серед переселенців міфи називають, зокрема синів Ахея и Архитела, а також сина Архандра .
За повідомленням Павсанія, населення Пелопоннесу, зокрема Арголіди і Лаконіки, і само почало іменувати себе ахейцями, тож ця назва швидко витіснила інші самоназви. Ім'я ахейців взяли собі також Пелоп і його нащадки, бо це «робило» цих володарів з фригійців «справжніми» греками. Арголіди і Лаконії.
У Гомера ім'я ахеян, разом з ім'ям аргивян, зустрічається як загальне позначення греків. В «Іліаді» Гомер також використовує імена аргів'яни (дав.-гр. Ἀργεῖοι) та данайці (дав.-гр. Δαναοί). Серед ахейських героїв Троянської війни найвідомішими є цар Агамемнон, Ахілл, Одіссей, Аякс Теламонід, Менелай, Діомед, Аякс Оїлід.
Ахейці також згадуються в хеттських свідченнях, датованих 14 століттям до н. е.
Післямікенська доба
Витіснені Гераклідами з Аргоса і Лаконії, після дорійського переселення, ахейці були виведені під проводом Тісамена в названу пізніше за їхнім іменем область Пелопоннесу — Ахайю, яка раніше називалася Іонією або Егіалеєю, а також вони переселились в Малу Азію, на острів Кіпр та інші острови Егейського моря. Також ахейські переселенці склали ядро еолійського населення на острові Лесбос.
Втім за класичних часів ім'я ахейців використовувалося насамперед як позначення мешканців області Ахайя. Ахейці управлялися у своїх дванадцяти полісах царями, нащадками Тісамена, з яких останнім був Огіг. Проте за монархією у них слідувало не панування аристократії, як це зазвичайно відбувалось у грецьких полісах, а помірна демократія. Дванадцять стародавніх міст утворили союз із загальним центром у Егіоні.
У зовнішніх зносинах вони трималися абсолютно нейтральної політики до самої Пелопоннеської війни. Потім, підкоряючись довгий час впливу спартанської політики, вони були втягнуті у і Македонські війни. Між тим їхній союз дедалі більше і більше послаблювався, поки нарешті після нападу Деметрія, Кассандра і Антигона його не зруйнували. Союз відновлений у 281 до н. е. з'єднанням чотирьох міст: Діми, Фари, Патри і Тритії, таким чином було покладено початок, так званому, Ахейського союзу, який потім розширився через приєднання до нього інших міст. З 3 століття до н. е. і до римського завоювання у 146 до н. е. ахейці зберігали владу в Ахайї.
Див. також
Примітки
- «Ахейская Греция во II тысячелетии до н. э. Микенская цивилизация». История Древней Греции.// Под ред. В.И. Кузищина. М.: «Высшая школа», 1996. оригіналу за 09-07-2016. Процитовано 09-07-2016. (рос.)
- Страбон. Географія, VIII, 5, 5
- Павсаній. Опис Еллади, VII,1, 6-7
- Ахейцы [ 15 вересня 2015 у Wayback Machine.]//Реальный словарь классических древностей
- Ім'я аргів'яни використане 29 разів в «Іліаді»
- Ім'я данайці використане 138 разів в «Іліаді»
- Ахейцы [ 16 листопада 2011 у Wayback Machine.]//Большой Энциклопедический словарь. 2000.
- Ахеяне [ 16 жовтня 2011 у Wayback Machine.]//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahe jci dav gr Axaioi odne z chotiroh osnovnih starogreckih plemen tri inshi ionijci dorijci ta eolijci AhejciNazvano na chestAhej Ahejci u VikishovishiScena Troyanskoyi vijni na chervonofigurnomu kiliksi ahejski geroyi Patrokl ta Ahilles Vazopisec Kleofrada Starij muzej v BerliniPohodzhennya i migraciyi mikenskoyi dobiPredki grekiv spochatku meshkali v rajoni Pridunajskoyi nizovini abo navit v stepah Pivnichnogo Prichornomor ya zvidki voni migruvali Piyeriyu ta Fessaliyu z pochatku II go tis do n e de ahejci vidokremilisya vid zagalnoyi masi grekiv Razom z ionijcyami ahejci sprobuvali zajnyati Attiku ale zmusheni buli vidstupiti i zreshtoyu oselilisya u Ftiotidi Zgidno z mifami ahejci pohodili vid Aheya sina Ksufova j onuka Gellenova Ahej narodivsya v Attici pid chas vimushenoyi emigraciyi batka a pislya jogo vignannya zhiv razom z Ksufom v Egialeyi Pislya smerti Ksufa razom iz spilnikami povernuvsya do Fessaliyi abo zh oselivsya u Ftiotidi Obrazheni na meshkanciv Centralnoyi Greciyi ftiotidski ahejci lishe chekali slushnoyi nagodi pomstitisya krivdnikam Tomu ohoche priyednalisya do pohodu frigijskogo carevicha Pelopa sklali bilshist jogo vijska i pislya zavojovuvannya Pelopom Peloponnesu rozselilisya usim pivostrovom za vinyatkom Arkadiyi Sered pereselenciv mifi nazivayut zokrema siniv Aheya i Arhitela a takozh sina Arhandra Za povidomlennyam Pavsaniya naselennya Peloponnesu zokrema Argo lidi i Lakoniki i samo pochalo imenuvati sebe ahej cya mi tozh cya nazva shvidko vitisnila inshi samonazvi Im ya ahejciv vzyali sobi takozh Pelop i jogo nashadki bo ce robilo cih volodariv z frigijciv spravzhnimi grekami Argolidi i Lakoniyi U Gomera im ya aheyan razom z im yam argivyan zustrichayetsya yak zagalne poznachennya grekiv V Iliadi Gomer takozh vikoristovuye imena argiv yani dav gr Ἀrgeῖoi ta danajci dav gr Danaoi Sered ahejskih geroyiv Troyanskoyi vijni najvidomishimi ye car Agamemnon Ahill Odissej Ayaks Telamonid Menelaj Diomed Ayaks Oyilid Ahejci takozh zgaduyutsya v hettskih svidchennyah datovanih 14 stolittyam do n e Pislyamikenska dobaVitisneni Geraklidami z Argosa i Lakoniyi pislya dorijskogo pereselennya ahejci buli vivedeni pid provodom Tisamena v nazvanu piznishe za yihnim imenem oblast Peloponnesu Ahajyu yaka ranishe nazivalasya Ioniyeyu abo Egialeyeyu a takozh voni pereselilis v Malu Aziyu na ostriv Kipr ta inshi ostrovi Egejskogo morya Takozh ahejski pereselenci sklali yadro eolijskogo naselennya na ostrovi Lesbos Vtim za klasichnih chasiv im ya ahejciv vikoristovuvalosya nasampered yak poznachennya meshkanciv oblasti Ahajya Ahejci upravlyalisya u svoyih dvanadcyati polisah caryami nashadkami Tisamena z yakih ostannim buv Ogig Prote za monarhiyeyu u nih sliduvalo ne panuvannya aristokratiyi yak ce zazvichajno vidbuvalos u greckih polisah a pomirna demokratiya Dvanadcyat starodavnih mist utvorili soyuz iz zagalnim centrom u Egioni U zovnishnih znosinah voni trimalisya absolyutno nejtralnoyi politiki do samoyi Peloponneskoyi vijni Potim pidkoryayuchis dovgij chas vplivu spartanskoyi politiki voni buli vtyagnuti u i Makedonski vijni Mizh tim yihnij soyuz dedali bilshe i bilshe poslablyuvavsya poki nareshti pislya napadu Demetriya Kassandra i Antigona jogo ne zrujnuvali Soyuz vidnovlenij u 281 do n e z yednannyam chotiroh mist Dimi Fari Patri i Tritiyi takim chinom bulo pokladeno pochatok tak zvanomu Ahejskogo soyuzu yakij potim rozshirivsya cherez priyednannya do nogo inshih mist Z 3 stolittya do n e i do rimskogo zavoyuvannya u 146 do n e ahejci zberigali vladu v Ahajyi Div takozhDanajci Dorijci Mikeni Argos Dorijske vtorgnennyaPrimitki Ahejskaya Greciya vo II tysyacheletii do n e Mikenskaya civilizaciya Istoriya Drevnej Grecii Pod red V I Kuzishina M Vysshaya shkola 1996 originalu za 09 07 2016 Procitovano 09 07 2016 ros Strabon Geografiya VIII 5 5 Pavsanij Opis Elladi VII 1 6 7 Ahejcy 15 veresnya 2015 u Wayback Machine Realnyj slovar klassicheskih drevnostej Im ya argiv yani vikoristane 29 raziv v Iliadi Im ya danajci vikoristane 138 raziv v Iliadi Ahejcy 16 listopada 2011 u Wayback Machine Bolshoj Enciklopedicheskij slovar 2000 Aheyane 16 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Bolshoj enciklopedicheskij slovar Brokgauza i EfronaDzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985