Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Римська Греція — період в історії Греції, що розпочався після поразки греків 146 до н. е. у битві при Коринфі та закінчився 330 року перейменуванням міста Віза́нтія на Новий Рим, пізніше Константинополь, римським імператором Костянтином Великим та переносом до нього столиці Римської імперії.
| Римська Греція | |
| Країна | Стародавній Рим |
|---|---|
| Попередник | Елліністична Греція |
| Наступник | Візантійська Греція |
| Час/дата початку | 146 до н. е. |
| Час/дата закінчення | 330 |
| Історичний період | Римська республіка і Римська імперія |
Рим, як і Македонія, не дав Греції ні добробуту, ні навіть тривалого миру. Римським завоюванням почалася для Греції довга низка лих, що закінчилася страшними спустошеннями варварами у 4 столітті н. е. і припиненням античного життя. Оподаткування даниною багатьох громад, і без того збіднілих від війн та внутрішніх негараздів, стягнення штрафів, вторгнення римських чиновників у внутрішнє життя Греції розорювали нещасний народ.[]
Початковий період
Не минуло 60 років після розгрому Коринфа, як значна частина Греції, цього разу очолювана Афінами, з'єдналася з понтійським царем Мітрідатом проти Риму. Беотія, Спарта, Ахайя приєдналися до афінян. Прибуття Сулли змусило царських полководців зосередити свої сили в Афінах і Піреї. Після тривалої облоги місто було взято, розорене і пограбоване римськими солдатами. З Мітрідатом Сулла уклав мир, а Греція вийшла з війни ще більше спустошеною і покірною: деякі міста були зруйновані вщент, інші пограбовані, храми і скарбниці розкрадені. Згодом Греція не раз служила театром жорстоких битв і розплачувалася за свою участь в подіях новим і новим руйнуванням.
У 48 до н. е. Беотія, Фессалія, Афіни, Спарта, Ахайя, Крит об'єдналися з Помпеєм проти Юлія Цезаря. У 31 до н. е. Греція об'єднується з Антонієм Марком проти Октавія і знову нещасливо. В якому жалюгідному стані перебувала Греція в цей час, як скоротилося її населення і зменшилося число міст, як збідніли і спорожніли цілі області, можна бачити зі свідчень сучасника Страбона (X книга його «Географії»). Поділ провінцій з часу Августа на сенатські та імператорські, призначення певної платні проконсула і пропреторами, віддалення фінансової частини від адміністративної, контроль над провінційним управлінням, — все це, з встановленням імперії, полегшило становище, обмежуючи розміри чиновницького грабунку. Крім того, впродовж перших трьох століть імперії, Греція користувалася майже безперервним миром.
Деякі римські імператори виявляли дбайливість щодо Греції і наділяли її особливими милостями. Юлій Цезар відновив Коринф, Октавіан Август заснував Патри, Нікополь. Тиберій перевів Македонію і Ахайю з метою економічної їх підтримки із сенатських провінцій в імператорські. Нерон проголосив на Істмійських святах незалежність Греції, що дорівнювало звільненню її від данини. Імператори з дому Флавіїв і Антонінів неодноразово відвідували славні міста Греції і прихильно ставилися до Афін. Особливою щедрістю відрізнявся Адріан, у добу його правління в Афінах розпочалась масова забудова міста, в цей час був завершений грандіозний Храм Зевса Олімпійського, а на честь прибуття імператора в місто зведено Арку Адріана. Друге століття нашої ери було золотою добою для Афін і афінських шкіл. Завдяки великій кількості художніх творів, зовнішнім зручностям життя, товариськості місцевого населення і найбільше знаменитим школам, Афіни представлялися для кожного, хто шукав освіти, обітованої землею. Марк Аврелій надав вищій афінській школі правильну організацію і щедро винагороджував її викладачів.
В цілому у культурному відношенні Греція стояла набагато вище і тих варварів, які здійснювали в неї вторгнення з кінця III століття н. е., і маси римського суспільства. На ґрунті грецької науки в (освіти) зблизилися між собою численні народності світу незалежно від мови і віросповідання. Світська язичницька мудрість греків багато послужила до утвердження християнської релігії. Так, софіст був християнином; філософ Арістід підніс імператорові Адріану апологію християнського вчення. Філософ Афенагор, що навчав спочатку в Афінах, а потім прийшов до Александрії, теж писав на захист християнства і написав міркування про Воскресіння. Трохи пізніше знамениті вчителі християнства, Климент Олександрійський, Василь Кесарійський, Григорій Назіанзин, почитали найближчим знайомство з еллінської наукою необхідною умовою морального вдосконалення віруючих: за словами Климента, людина без такої освіти є схожою на нерозумну тварину. Вперше віра Христова з'явилась в Афінах із апостолом Павлом у 52 році. Незабаром як тут, так і в Коринфі, Спарті, Патрах виникли невеликі християнські громади. Взагалі в середовищі греків не було настільки наполегливого опору новій релігії, як у багатьох інших частинах імперії.
Пізньоримська доба
Греки, що вже встигли відвикнути від військової справи, позбавлені своїх фортець і акрополів, з великими труднощами і втратами відбивали напади варварів у другій половині III століття. Трохи виграла Греція від реформ Діоклетіана і Костянтина Великого, так само як і від заснування нової столиці імперії, Константинополя, або Нового Риму у 330 році.
Кінець 4 століття, коли після смерті Феодосія Великого було остаточно встановлено поділ імперії на Східну і Західну, затьмарив спустошливим вторгненням полчищ Аларіха, короля вестготів. Він пройшов Македонію і Мессенію і, спустошивши Іллірію, попрямував Адріатичним узбережжям до Нікополя, а звідти вторгся у Фессалію. Коли наздогнавший його тут Стіліхон був відкликаний Аркадієм до Італії, Аларіх пробився безперешкодно через Фермопіли і розорив Аргос, Спарту та інші регіони Пелопоннесу. Врятував Грецію від остаточної загибелі той же Стіліхон в 396 році.
Багато було потрібно часу для того, щоб оговтатися від цих лих. Наступні імператори всіляко протидіяли відродженню античної освіченості в Греції. Рішучі дії в тому ж напрямку зробили (527–565 н. е.), які переслідували виключно вигоди і непосильними поборами зводили вільне населення Греції до положення рабів. Імператор відібрав в казну ті капітали, якими могли управляти вільні грецькі міста і які йшли на благоустрій міст. Здавалося, сама тінь муніципальної самостійності грецьких міст була знищена, тому що не було більше коштів для підтримки місцевих установ та їх діяльності. Однак муніципалітети не були скасовані, а церква і духовенство намагалися полегшити тяжке становище народу, плекати в ньому надію на кращі часи і підтримувати прихильність його до вічних общинних порядків. Відомий кінець античної освіченості настав при цьому ж імператорі, коли він закрив в Афінах школи риторики і філософії, конфіскував міські капітали, що вживалися на утримання шкіл, і змусив вчителів академій, ліцеїв та схол шукати собі слухачів за межами Римської імперії. Проте ніякий гніт і ніякі гоніння не в силах були знищити споконвічні основи цивільного життя в Греції і плоди давньогрецької освіченості. Особливо на цих останніх чекала ще велика цивілізуюча місія у новій Європі.
Джерела
- Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона
- Ed. Elcock, J. Cherry, J. Elsner. Pausanias: travel and memory in Roman Greece. — New York, 2001
- Иловайский Д. И. Греческие писатели римского периода [ 16 вересня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rimska Greciya period v istoriyi Greciyi sho rozpochavsya pislya porazki grekiv 146 do n e u bitvi pri Korinfi ta zakinchivsya 330 roku perejmenuvannyam mista Viza ntiya na Novij Rim piznishe Konstantinopol rimskim imperatorom Kostyantinom Velikim ta perenosom do nogo stolici Rimskoyi imperiyi Rimska Greciya KrayinaStarodavnij Rim PoperednikEllinistichna Greciya NastupnikVizantijska Greciya Chas data pochatku146 do n e Chas data zakinchennya330 Istorichnij periodRimska respublika i Rimska imperiya Istoriya GreciyiDoistorichna GreciyaEgejska civilizaciyaZahidnoanatolijskaMinojskaKikladskaElladskaMikenskaStarodavnya GreciyaTemni stolittyaArhayichna GreciyaKlasichna GreciyaEllinistichna GreciyaRimska imperiyaRimska GreciyaSerednovichna GreciyaVizantijska imperiyaLatinokratiyaOsmanska GreciyaSuchasna istoriyaGrecka revolyuciyaGrecke korolivstvoDruga grecka respublikaDruga svitova vijnaGrecka derzhava 1941 1944 Okupaciya ta Ruh Oporu Gromadyanska vijnaRezhim polkovnikivTretya Grecka RespublikaPortal Greciya pereglyanutiobgovoritiredaguvati Rim yak i Makedoniya ne dav Greciyi ni dobrobutu ni navit trivalogo miru Rimskim zavoyuvannyam pochalasya dlya Greciyi dovga nizka lih sho zakinchilasya strashnimi spustoshennyami varvarami u 4 stolitti n e i pripinennyam antichnogo zhittya Opodatkuvannya daninoyu bagatoh gromad i bez togo zbidnilih vid vijn ta vnutrishnih negarazdiv styagnennya shtrafiv vtorgnennya rimskih chinovnikiv u vnutrishnye zhittya Greciyi rozoryuvali neshasnij narod dzherelo Pochatkovij periodNe minulo 60 rokiv pislya rozgromu Korinfa yak znachna chastina Greciyi cogo razu ocholyuvana Afinami z yednalasya z pontijskim carem Mitridatom proti Rimu Beotiya Sparta Ahajya priyednalisya do afinyan Pributtya Sulli zmusilo carskih polkovodciv zoserediti svoyi sili v Afinah i Pireyi Pislya trivaloyi oblogi misto bulo vzyato rozorene i pograbovane rimskimi soldatami Z Mitridatom Sulla uklav mir a Greciya vijshla z vijni she bilshe spustoshenoyu i pokirnoyu deyaki mista buli zrujnovani vshent inshi pograbovani hrami i skarbnici rozkradeni Zgodom Greciya ne raz sluzhila teatrom zhorstokih bitv i rozplachuvalasya za svoyu uchast v podiyah novim i novim rujnuvannyam U 48 do n e Beotiya Fessaliya Afini Sparta Ahajya Krit ob yednalisya z Pompeyem proti Yuliya Cezarya U 31 do n e Greciya ob yednuyetsya z Antoniyem Markom proti Oktaviya i znovu neshaslivo V yakomu zhalyugidnomu stani perebuvala Greciya v cej chas yak skorotilosya yiyi naselennya i zmenshilosya chislo mist yak zbidnili i sporozhnili cili oblasti mozhna bachiti zi svidchen suchasnika Strabona X kniga jogo Geografiyi Podil provincij z chasu Avgusta na senatski ta imperatorski priznachennya pevnoyi platni prokonsula i propretorami viddalennya finansovoyi chastini vid administrativnoyi kontrol nad provincijnim upravlinnyam vse ce z vstanovlennyam imperiyi polegshilo stanovishe obmezhuyuchi rozmiri chinovnickogo grabunku Krim togo vprodovzh pershih troh stolit imperiyi Greciya koristuvalasya majzhe bezperervnim mirom Deyaki rimski imperatori viyavlyali dbajlivist shodo Greciyi i nadilyali yiyi osoblivimi milostyami Yulij Cezar vidnoviv Korinf Oktavian Avgust zasnuvav Patri Nikopol Tiberij pereviv Makedoniyu i Ahajyu z metoyu ekonomichnoyi yih pidtrimki iz senatskih provincij v imperatorski Neron progolosiv na Istmijskih svyatah nezalezhnist Greciyi sho dorivnyuvalo zvilnennyu yiyi vid danini Imperatori z domu Flaviyiv i Antoniniv neodnorazovo vidviduvali slavni mista Greciyi i prihilno stavilisya do Afin Osoblivoyu shedristyu vidriznyavsya Adrian u dobu jogo pravlinnya v Afinah rozpochalas masova zabudova mista v cej chas buv zavershenij grandioznij Hram Zevsa Olimpijskogo a na chest pributtya imperatora v misto zvedeno Arku Adriana Druge stolittya nashoyi eri bulo zolotoyu doboyu dlya Afin i afinskih shkil Zavdyaki velikij kilkosti hudozhnih tvoriv zovnishnim zruchnostyam zhittya tovariskosti miscevogo naselennya i najbilshe znamenitim shkolam Afini predstavlyalisya dlya kozhnogo hto shukav osviti obitovanoyi zemleyu Mark Avrelij nadav vishij afinskij shkoli pravilnu organizaciyu i shedro vinagorodzhuvav yiyi vikladachiv V cilomu u kulturnomu vidnoshenni Greciya stoyala nabagato vishe i tih varvariv yaki zdijsnyuvali v neyi vtorgnennya z kincya III stolittya n e i masi rimskogo suspilstva Na grunti greckoyi nauki v osviti zblizilisya mizh soboyu chislenni narodnosti svitu nezalezhno vid movi i virospovidannya Svitska yazichnicka mudrist grekiv bagato posluzhila do utverdzhennya hristiyanskoyi religiyi Tak sofist buv hristiyaninom filosof Aristid pidnis imperatorovi Adrianu apologiyu hristiyanskogo vchennya Filosof Afenagor sho navchav spochatku v Afinah a potim prijshov do Aleksandriyi tezh pisav na zahist hristiyanstva i napisav mirkuvannya pro Voskresinnya Trohi piznishe znameniti vchiteli hristiyanstva Kliment Oleksandrijskij Vasil Kesarijskij Grigorij Nazianzin pochitali najblizhchim znajomstvo z ellinskoyi naukoyu neobhidnoyu umovoyu moralnogo vdoskonalennya viruyuchih za slovami Klimenta lyudina bez takoyi osviti ye shozhoyu na nerozumnu tvarinu Vpershe vira Hristova z yavilas v Afinah iz apostolom Pavlom u 52 roci Nezabarom yak tut tak i v Korinfi Sparti Patrah vinikli neveliki hristiyanski gromadi Vzagali v seredovishi grekiv ne bulo nastilki napoleglivogo oporu novij religiyi yak u bagatoh inshih chastinah imperiyi Piznorimska dobaGreki sho vzhe vstigli vidviknuti vid vijskovoyi spravi pozbavleni svoyih fortec i akropoliv z velikimi trudnoshami i vtratami vidbivali napadi varvariv u drugij polovini III stolittya Trohi vigrala Greciya vid reform Diokletiana i Kostyantina Velikogo tak samo yak i vid zasnuvannya novoyi stolici imperiyi Konstantinopolya abo Novogo Rimu u 330 roci Kinec 4 stolittya koli pislya smerti Feodosiya Velikogo bulo ostatochno vstanovleno podil imperiyi na Shidnu i Zahidnu zatmariv spustoshlivim vtorgnennyam polchish Alariha korolya vestgotiv Vin projshov Makedoniyu i Messeniyu i spustoshivshi Illiriyu popryamuvav Adriatichnim uzberezhzhyam do Nikopolya a zvidti vtorgsya u Fessaliyu Koli nazdognavshij jogo tut Stilihon buv vidklikanij Arkadiyem do Italiyi Alarih probivsya bezpereshkodno cherez Fermopili i rozoriv Argos Spartu ta inshi regioni Peloponnesu Vryatuvav Greciyu vid ostatochnoyi zagibeli toj zhe Stilihon v 396 roci Bagato bulo potribno chasu dlya togo shob ogovtatisya vid cih lih Nastupni imperatori vsilyako protidiyali vidrodzhennyu antichnoyi osvichenosti v Greciyi Rishuchi diyi v tomu zh napryamku zrobili 527 565 n e yaki peresliduvali viklyuchno vigodi i neposilnimi poborami zvodili vilne naselennya Greciyi do polozhennya rabiv Imperator vidibrav v kaznu ti kapitali yakimi mogli upravlyati vilni grecki mista i yaki jshli na blagoustrij mist Zdavalosya sama tin municipalnoyi samostijnosti greckih mist bula znishena tomu sho ne bulo bilshe koshtiv dlya pidtrimki miscevih ustanov ta yih diyalnosti Odnak municipaliteti ne buli skasovani a cerkva i duhovenstvo namagalisya polegshiti tyazhke stanovishe narodu plekati v nomu nadiyu na krashi chasi i pidtrimuvati prihilnist jogo do vichnih obshinnih poryadkiv Vidomij kinec antichnoyi osvichenosti nastav pri comu zh imperatori koli vin zakriv v Afinah shkoli ritoriki i filosofiyi konfiskuvav miski kapitali sho vzhivalisya na utrimannya shkil i zmusiv vchiteliv akademij liceyiv ta shol shukati sobi sluhachiv za mezhami Rimskoyi imperiyi Prote niyakij gnit i niyaki goninnya ne v silah buli znishiti spokonvichni osnovi civilnogo zhittya v Greciyi i plodi davnogreckoyi osvichenosti Osoblivo na cih ostannih chekala she velika civilizuyucha misiya u novij Yevropi Portal Istoriya Portal Starodavnya Greciya DzherelaEnciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona Ed Elcock J Cherry J Elsner Pausanias travel and memory in Roman Greece New York 2001 Ilovajskij D I Grecheskie pisateli rimskogo perioda 16 veresnya 2009 u Wayback Machine