Західноанатолійська цивілізація — умовна назва культур західного узбережжя Малої Азії раннього періоду бронзової доби (близько 3000 — 1200 років до н. е.). Дотепер західноанатолійська культура вивчена погано — в основному наявні дані про такі значні пам'ятки, як Троя, , , серед менш відомих — , (у міській межі міста Ізмір), у гирлі річки Гедіз, та низка інших.
Історія
У ранній період (перша половина 3 тисячоліття до н. е.) вплив західноанатолійської культури поширювався на материкову Грецію (Македонію) та острова Егейського моря, а потім зростає вплив культур центральній Анатолії (хаттів, потім хеттів), і разом з тим відбувається занепад західноанатолійських міст. Помітна подібність між палацом раннього ладу , з одного боку, та пізнішими мінойськими палацами, з іншого.
У хеттський період західноанатолійські міста знову грають важливу роль, конкурують із хаттами. Серед важливих суперників та торгових партнерів хеттської імперії згадуються федерація (від її назви, очевидно, походить слово Азія), яку переміг Тудхалія IV, і країна Арцава, пізніше відома як Лувія. Серед міст цих країн згадуються та (або) Вілуса (ототожнюються з Троєю (Іліоном), при цьому залишається відкритим питання, чи це було одне місто чи два різних), Міллаванда (Мілет), острів Лацпас (Лесбос) та інші. При цьому з наближенням Троянської війни, західноанатолійські міста знову потрапляють під вплив континентальної Греції — цього разу ахейців. Правителі Таруїси (Вілуси), що згадуються у хеттських написах, носять грецькі імена, наприклад, Алаксандус, тобто Олександр, хоча матеріальна культура міста є типово анатолійською і відрізняється від ахейської.
Після Троянської війни більшість західноанатолійських міст остаточно занепадає. Населення прибережної Анатолії, відоме як «народи моря», масово переселяється спочатку в Єгипет, а потім розселяються по інших країнах Середземномор'я. Цікаво відзначити, що у складі народів моря мігрують і їхні переможці ахейці (данайці).
Примітки
- . Архів оригіналу за 6 березня 2009. Процитовано 22 липня 2009.
- . Архів оригіналу за 8 серпня 2009. Процитовано 22 липня 2009.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zahidnoanatolijska civilizaciya umovna nazva kultur zahidnogo uzberezhzhya Maloyi Aziyi rannogo periodu bronzovoyi dobi blizko 3000 1200 rokiv do n e Doteper zahidnoanatolijska kultura vivchena pogano v osnovnomu nayavni dani pro taki znachni pam yatki yak Troya sered mensh vidomih u miskij mezhi mista Izmir u girli richki Gediz ta nizka inshih Istoriya GreciyiDoistorichna GreciyaEgejska civilizaciyaZahidnoanatolijskaMinojskaKikladskaElladskaMikenskaStarodavnya GreciyaTemni stolittyaArhayichna GreciyaKlasichna GreciyaEllinistichna GreciyaRimska imperiyaRimska GreciyaSerednovichna GreciyaVizantijska imperiyaLatinokratiyaOsmanska GreciyaSuchasna istoriyaGrecka revolyuciyaGrecke korolivstvoDruga grecka respublikaDruga svitova vijnaGrecka derzhava 1941 1944 Okupaciya ta Ruh Oporu Gromadyanska vijnaRezhim polkovnikivTretya Grecka RespublikaPortal Greciya pereglyanutiobgovoritiredaguvatiIstoriyaU rannij period persha polovina 3 tisyacholittya do n e vpliv zahidnoanatolijskoyi kulturi poshiryuvavsya na materikovu Greciyu Makedoniyu ta ostrova Egejskogo morya a potim zrostaye vpliv kultur centralnij Anatoliyi hattiv potim hettiv i razom z tim vidbuvayetsya zanepad zahidnoanatolijskih mist Pomitna podibnist mizh palacom rannogo ladu z odnogo boku ta piznishimi minojskimi palacami z inshogo U hettskij period zahidnoanatolijski mista znovu grayut vazhlivu rol konkuruyut iz hattami Sered vazhlivih supernikiv ta torgovih partneriv hettskoyi imperiyi zgaduyutsya federaciya vid yiyi nazvi ochevidno pohodit slovo Aziya yaku peremig Tudhaliya IV i krayina Arcava piznishe vidoma yak Luviya Sered mist cih krayin zgaduyutsya ta abo Vilusa ototozhnyuyutsya z Troyeyu Ilionom pri comu zalishayetsya vidkritim pitannya chi ce bulo odne misto chi dva riznih Millavanda Milet ostriv Lacpas Lesbos ta inshi Pri comu z nablizhennyam Troyanskoyi vijni zahidnoanatolijski mista znovu potraplyayut pid vpliv kontinentalnoyi Greciyi cogo razu ahejciv Praviteli Taruyisi Vilusi sho zgaduyutsya u hettskih napisah nosyat grecki imena napriklad Alaksandus tobto Oleksandr hocha materialna kultura mista ye tipovo anatolijskoyu i vidriznyayetsya vid ahejskoyi Pislya Troyanskoyi vijni bilshist zahidnoanatolijskih mist ostatochno zanepadaye Naselennya priberezhnoyi Anatoliyi vidome yak narodi morya masovo pereselyayetsya spochatku v Yegipet a potim rozselyayutsya po inshih krayinah Seredzemnomor ya Cikavo vidznachiti sho u skladi narodiv morya migruyut i yihni peremozhci ahejci danajci Primitki Arhiv originalu za 6 bereznya 2009 Procitovano 22 lipnya 2009 Arhiv originalu za 8 serpnya 2009 Procitovano 22 lipnya 2009 Posilannya