Вілуса (хетт. 𒌷𒃾𒇻𒊭) — стародавня місто-держава на заході Малої Азії часів Бронзової доби. Місто часто ототожнюють із давньогрецькою Троєю.
𒌷𒃾𒇻𒊭 Вілуса | ||||
| ||||
Столиця | Вілуса і Таруїса | |||
Мови | лувійська мова | |||
Релігії | лувійська релігія | |||
Форма правління | місто-держава | |||
Історія | ||||
- Засноване | XVI ст. до н.е. | |||
- Припинило існування | 1200/1190 до н.е. | |||
Історія
Тривалий час припускали, що Вілуса відповідає археологічному пам'ятнику Троя VI—VII. Інші дослідники ототожнюють його з візантійським містом Ілузія (неподалік сучасного Бейджесултана в Туреччині). Нині видається більш слушною теорія, коли існувало два міста Вілуса (Улуса, гомеровський Іліон) і Таруїса (гомерівська Троя), які в епосі Гомера стали тотожними. Проте хеттські джерела свідчать про зворотне. Можливо, згодом відбулося перенесення столиці з Вілуси до Таруїси, але назва країни залишилася Вілуса (надалі регіон знаний як Троада).
Спочатку була частиною конфедерації , що охоплювала держави на захід від річки Галіс. Тут вказано як Вілусу, так і Таруїсу. При цьому обидві в переліку членів конфедерації розташовані на передостанньому та останньому місці, що свідчить про незначущість у військовому плані.
Після поразки Ассуви у війні проти Тудхалії I, царя хеттів здобула незалежність, що сталося у 1730—1720-х роках до н. е. Ймовірно, до цього часу відносяться руйнування Таруїси (Трої), чим скористалися правителі Вілуси, що стали правителями цього регіону біля Геллеспонту. Напевне, тоді Таруїса увійшла до володінь Вілуси.
Часи розквіту припадають на початок XVII—XIII ст. до н. е. Приблизно в XIV ст. до н. е. на нетривалий час потрапляє у залежність від держави Арцава.
На початку XIII ст. до н. е. внаслідок боротьби за владу один із претендентів Александр (в хеттських джерелах — Алаксандру) звернувся по допомогу до хеттського царя Муваталлі II. Уклали угоду, за якою Александр визнав зверхність хеттів.
З XIII ст. до н. е. через вигідне розташування та багатства стає об'єктом суперництва між Аххіявою і хеттами, про що свідчить документ «Лист про Тавагалаву», який датовано панування царя Хаттусілі III. Наступний цар — Тудхалія IV — знову втручався у справи Вілуси, намагаючись відновити на троні правителя Валму.
Ймовірно, під час руху «народів моря» відбувається суттєве ослаблення давнього захисника — хеттського царства. Водночас ахейці з Мікен, Аргоса, Спарти, Пілосу під тиском дорійців рушили на захід. Вілуса і Таруїса стали одним з перших місць нападу останніх. Ймовірно, після тривалої війни місто було зруйноване ахейцями близько 1200/1190 року до н. е. Ймовірно, ці події відображено в «Іліаді».
Мова і населення
Розмовляли однією з , за однією з гіпотез — лікійською. Мешканці за різними версіями належали до протогрецьких племен, були лувійцями, або протогреками-лувійцями. Також є версія, що предками були протофракійці.
Релігія
Відомості обмежені. Головним божеством був бог грому Савілуса (або Укараш). Імена інших двох богів дотепер не дешифровано. Вілусці (троянці) поклонялися також божествам річок, гір, струмків.
Відомі царі
- Куккунні (кін. XIV ст. до н.е.))
- Піяма-Раду (XIII ст. до н. е.)
- Аласанду (XIII ст. до н. е.)
- Валму (XIII ст. до н. е.)
Джерела
- Latacz, Joachim. Troia — Wilios — Wilusa. Drei Namen für ein Territorium. — Basel, 2001.
- Beekes, Robert S. P. Etymological Dictionary of Greek. — Brill, 2009. — P. 588.
- Vangelis D. Pantazis. Wilusa: Reconsidering the Evidence. — KLIO, 2009. — P. 305—307.
- Hoffner, Beckman. Letters from the Hittite Kingdom (англ.). — 2009. — P. 297
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вілуса
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilusa hett 𒌷𒃾𒇻𒊭 starodavnya misto derzhava na zahodi Maloyi Aziyi chasiv Bronzovoyi dobi Misto chasto ototozhnyuyut iz davnogreckoyu Troyeyu 𒌷𒃾𒇻𒊭 Vilusa XVI st do n e 1200 1190 do n e Ulusa istorichni kordoni na karti Stolicya Vilusa i Taruyisa Movi luvijska mova Religiyi luvijska religiya Forma pravlinnya misto derzhava Istoriya Zasnovane XVI st do n e Pripinilo isnuvannya 1200 1190 do n e IstoriyaTrivalij chas pripuskali sho Vilusa vidpovidaye arheologichnomu pam yatniku Troya VI VII Inshi doslidniki ototozhnyuyut jogo z vizantijskim mistom Iluziya nepodalik suchasnogo Bejdzhesultana v Turechchini Nini vidayetsya bilsh slushnoyu teoriya koli isnuvalo dva mista Vilusa Ulusa gomerovskij Ilion i Taruyisa gomerivska Troya yaki v eposi Gomera stali totozhnimi Prote hettski dzherela svidchat pro zvorotne Mozhlivo zgodom vidbulosya perenesennya stolici z Vilusi do Taruyisi ale nazva krayini zalishilasya Vilusa nadali region znanij yak Troada Spochatku bula chastinoyu konfederaciyi sho ohoplyuvala derzhavi na zahid vid richki Galis Tut vkazano yak Vilusu tak i Taruyisu Pri comu obidvi v pereliku chleniv konfederaciyi roztashovani na peredostannomu ta ostannomu misci sho svidchit pro neznachushist u vijskovomu plani Pislya porazki Assuvi u vijni proti Tudhaliyi I carya hettiv zdobula nezalezhnist sho stalosya u 1730 1720 h rokah do n e Jmovirno do cogo chasu vidnosyatsya rujnuvannya Taruyisi Troyi chim skoristalisya praviteli Vilusi sho stali pravitelyami cogo regionu bilya Gellespontu Napevne todi Taruyisa uvijshla do volodin Vilusi Chasi rozkvitu pripadayut na pochatok XVII XIII st do n e Priblizno v XIV st do n e na netrivalij chas potraplyaye u zalezhnist vid derzhavi Arcava Na pochatku XIII st do n e vnaslidok borotbi za vladu odin iz pretendentiv Aleksandr v hettskih dzherelah Alaksandru zvernuvsya po dopomogu do hettskogo carya Muvatalli II Uklali ugodu za yakoyu Aleksandr viznav zverhnist hettiv Z XIII st do n e cherez vigidne roztashuvannya ta bagatstva staye ob yektom supernictva mizh Ahhiyavoyu i hettami pro sho svidchit dokument List pro Tavagalavu yakij datovano panuvannya carya Hattusili III Nastupnij car Tudhaliya IV znovu vtruchavsya u spravi Vilusi namagayuchis vidnoviti na troni pravitelya Valmu Jmovirno pid chas ruhu narodiv morya vidbuvayetsya suttyeve oslablennya davnogo zahisnika hettskogo carstva Vodnochas ahejci z Miken Argosa Sparti Pilosu pid tiskom dorijciv rushili na zahid Vilusa i Taruyisa stali odnim z pershih misc napadu ostannih Jmovirno pislya trivaloyi vijni misto bulo zrujnovane ahejcyami blizko 1200 1190 roku do n e Jmovirno ci podiyi vidobrazheno v Iliadi Mova i naselennyaRozmovlyali odniyeyu z za odniyeyu z gipotez likijskoyu Meshkanci za riznimi versiyami nalezhali do protogreckih plemen buli luvijcyami abo protogrekami luvijcyami Takozh ye versiya sho predkami buli protofrakijci ReligiyaVidomosti obmezheni Golovnim bozhestvom buv bog gromu Savilusa abo Ukarash Imena inshih dvoh bogiv doteper ne deshifrovano Vilusci troyanci poklonyalisya takozh bozhestvam richok gir strumkiv Vidomi cariKukkunni kin XIV st do n e Piyama Radu XIII st do n e Alasandu XIII st do n e Valmu XIII st do n e DzherelaLatacz Joachim Troia Wilios Wilusa Drei Namen fur ein Territorium Basel 2001 Beekes Robert S P Etymological Dictionary of Greek Brill 2009 P 588 Vangelis D Pantazis Wilusa Reconsidering the Evidence KLIO 2009 P 305 307 Hoffner Beckman Letters from the Hittite Kingdom angl 2009 P 297 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vilusa