Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
- Це стаття про германське плем'я. Про стародавній малоазійський етнос див. Хатті (народ).
Хатти (нім. Chatten [xatən]; лат. Chatti) — германське плем'я, що жило у верхів'ях Лана (притоки Рейну), (притоки Фульда) і Веррі. Сьогодні це території Нижнього і Верхнього Гессена (Німеччина). Основною територією селищ хаттів була рівнина , а також район міста Касселя. Окремі поселення доходили аж до Рейну, де хатти неодноразово вступали у військові конфлікти з римлянами.
У 9 році хатти взяли участь у повстанні Армінія проти римського намісника Квінтілія Вара і в наступні роки увійшли в антиримську коаліцію під проводом херусків. З іншого боку, як повідомляють джерела, один знатний хатт на ім'я Адгандестрій був причетний до вбивства Армінія (бл. 19-21). У 15 році під час військової кампанії під керівництвом римського полководця Германіка було повністю зруйновано головне селище хаттів Матті (точне місцезнаходження невідоме).
Близько 58 року хатти вели війни зі своїми східними сусідами гермундурами, ділячи прибережні території річки, по якій доставлялася сіль (ймовірно, йдеться про Веррі).
У 69 році хатти брали участь у повстанні батавів. Під батавами в історичній літературі прийнято розуміти плем'я, що жило на території сучасних Нідерландів. Батави — спочатку хатти, які внаслідок внутріплеменних конфліктів були змушені покинути споконвічні території.
У 162 році хатти вторглися у Верхню Німеччину і Рецію, а в 170-му — до Бельгії.
Тацит про хаттів
Римський історик Тацит повідомляє в своїй праці Germania, що хатти охочіше за інших німецьких племен селилися в горах і були тому міцніші й сильніші, відрізняючись діяльним і ініціативним характером. Тацит порівнює дисципліну та організованість племені хаттів з порядками Риму. Як і римські легіонери, воїни хаттів підпорядковувалися наказам своїх полководців, вели бій у строгому порядку і ночували винятково в укріплених таборах. Крім того, Тацит розповідає про один із звичаїв хаттів: досягаючи дорослих років, вони відрощують волосся і бороди, обіцяючи своїм богам зістригти їх, як тільки вб'ють свого ворога. Над тілом ворога і його зброєю вони стрижуть собі бороди і голови, проголошуючи, що вони гідні свого племені і своїх батьків, адже вони віддали їм за своє народження.
Союз франкських племен (бл. 500)
На початку VI століття область, де селилися хатти, була захоплена франками, чиїм вождем був Хлодвіг. Земля хаттів стала частиною королівства франків і стримувала напади саксів, які були сусідами хаттів з півночі і регулярно атакували хаттські і франкські землі. У складі королівства франків Хаттам вдалося значною мірою зберегти автономію. Примітно, що хатти (поряд з фризами) — єдине німецьке плем'я, назва якого і понині продовжує жити як в назві місцевості, так і в іменуванні жителів.
Хатти, що жили на території сучасної Франції, найдовше залишалися вірними своїм німецьким богам. В 723 році у Гайсмар, неподалік від Фрітцлара, місіонер Боніфацій зрубав дуб , що було початком навернення хаттів до християснтва.
738 роком датується перша згадка назви Гессен (нім. Hessen): Григорій Турський повідомляє в листі Боніфація про деяких хаттів, народу Гессена (лат. populus hassiorum), які селяться в пониззі річки Фульда. Пізніше так стали назвивать жителів як Верхнього, так і Нижнього Гессена.
Згідно з сучасними уявленнями, ім'я власне Chatti перетворювалося на сьогоднішнє Hessen поступово: Chatti> Hatti> Hassi (бл. 700)> Hessi (738)> Hessen. У консервативній німецькій лінгвістиці XIX ст. пропонувалася інша точка зору: Chatten> Hatten> Hatzen> Hassen> Hessen (нині відкидається, оскільки не враховує історичних змін верхньонімецьких морфем).
Племена у складі хаттів і споріднені племена
Див. також
Література
- Корнелій Тацит. Про походження германців і місцеположення Німеччини / /
- Корнелій Тацит. Твори у двох томах. Том I: Аннали. Малі твори. М.: Ладомир, 1993; електронна версія.
- Pohl, Walter: Die Germanen — München: Oldenbourg, 2000 (Enzyklopädie deutscher Geschichte)
- Krause, Arnulf: Die Geschichte der Germanen — Frankfurt / Main: Campus, 2002
- Wolters, Reinhard: Die Römer in Germanien — München: CHBeck, 2000
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce stattya pro germanske plem ya Pro starodavnij maloazijskij etnos div Hatti narod Hatti nim Chatten xaten lat Chatti germanske plem ya sho zhilo u verhiv yah Lana pritoki Rejnu pritoki Fulda i Verri Sogodni ce teritoriyi Nizhnogo i Verhnogo Gessena Nimechchina Osnovnoyu teritoriyeyu selish hattiv bula rivnina a takozh rajon mista Kasselya Okremi poselennya dohodili azh do Rejnu de hatti neodnorazovo vstupali u vijskovi konflikti z rimlyanami Rekonstrukciya hattskogo zhitla U 9 roci hatti vzyali uchast u povstanni Arminiya proti rimskogo namisnika Kvintiliya Vara i v nastupni roki uvijshli v antirimsku koaliciyu pid provodom heruskiv Z inshogo boku yak povidomlyayut dzherela odin znatnij hatt na im ya Adgandestrij buv prichetnij do vbivstva Arminiya bl 19 21 U 15 roci pid chas vijskovoyi kampaniyi pid kerivnictvom rimskogo polkovodcya Germanika bulo povnistyu zrujnovano golovne selishe hattiv Matti tochne misceznahodzhennya nevidome Blizko 58 roku hatti veli vijni zi svoyimi shidnimi susidami germundurami dilyachi priberezhni teritoriyi richki po yakij dostavlyalasya sil jmovirno jdetsya pro Verri U 69 roci hatti brali uchast u povstanni bataviv Pid batavami v istorichnij literaturi prijnyato rozumiti plem ya sho zhilo na teritoriyi suchasnih Niderlandiv Batavi spochatku hatti yaki vnaslidok vnutriplemennih konfliktiv buli zmusheni pokinuti spokonvichni teritoriyi U 162 roci hatti vtorglisya u Verhnyu Nimechchinu i Reciyu a v 170 mu do Belgiyi Tacit pro hattivRimskij istorik Tacit povidomlyaye v svoyij praci Germania sho hatti ohochishe za inshih nimeckih plemen selilisya v gorah i buli tomu micnishi j silnishi vidriznyayuchis diyalnim i iniciativnim harakterom Tacit porivnyuye disciplinu ta organizovanist plemeni hattiv z poryadkami Rimu Yak i rimski legioneri voyini hattiv pidporyadkovuvalisya nakazam svoyih polkovodciv veli bij u strogomu poryadku i nochuvali vinyatkovo v ukriplenih taborah Krim togo Tacit rozpovidaye pro odin iz zvichayiv hattiv dosyagayuchi doroslih rokiv voni vidroshuyut volossya i borodi obicyayuchi svoyim bogam zistrigti yih yak tilki vb yut svogo voroga Nad tilom voroga i jogo zbroyeyu voni strizhut sobi borodi i golovi progoloshuyuchi sho voni gidni svogo plemeni i svoyih batkiv adzhe voni viddali yim za svoye narodzhennya Soyuz frankskih plemen bl 500 Na pochatku VI stolittya oblast de selilisya hatti bula zahoplena frankami chiyim vozhdem buv Hlodvig Zemlya hattiv stala chastinoyu korolivstva frankiv i strimuvala napadi saksiv yaki buli susidami hattiv z pivnochi i regulyarno atakuvali hattski i frankski zemli U skladi korolivstva frankiv Hattam vdalosya znachnoyu miroyu zberegti avtonomiyu Primitno sho hatti poryad z frizami yedine nimecke plem ya nazva yakogo i ponini prodovzhuye zhiti yak v nazvi miscevosti tak i v imenuvanni zhiteliv Hatti sho zhili na teritoriyi suchasnoyi Franciyi najdovshe zalishalisya virnimi svoyim nimeckim bogam V 723 roci u Gajsmar nepodalik vid Fritclara misioner Bonifacij zrubav dub sho bulo pochatkom navernennya hattiv do hristiyasntva 738 rokom datuyetsya persha zgadka nazvi Gessen nim Hessen Grigorij Turskij povidomlyaye v listi Bonifaciya pro deyakih hattiv narodu Gessena lat populus hassiorum yaki selyatsya v ponizzi richki Fulda Piznishe tak stali nazvivat zhiteliv yak Verhnogo tak i Nizhnogo Gessena Zgidno z suchasnimi uyavlennyami im ya vlasne Chatti peretvoryuvalosya na sogodnishnye Hessen postupovo Chatti gt Hatti gt Hassi bl 700 gt Hessi 738 gt Hessen U konservativnij nimeckij lingvistici XIX st proponuvalasya insha tochka zoru Chatten gt Hatten gt Hatzen gt Hassen gt Hessen nini vidkidayetsya oskilki ne vrahovuye istorichnih zmin verhnonimeckih morfem Plemena u skladi hattiv i sporidneni plemenaBataviDiv takozhGermanci FrankiLiteraturaKornelij Tacit Pro pohodzhennya germanciv i miscepolozhennya Nimechchini Kornelij Tacit Tvori u dvoh tomah Tom I Annali Mali tvori M Ladomir 1993 elektronna versiya Pohl Walter Die Germanen Munchen Oldenbourg 2000 Enzyklopadie deutscher Geschichte Krause Arnulf Die Geschichte der Germanen Frankfurt Main Campus 2002 Wolters Reinhard Die Romer in Germanien Munchen CHBeck 2000