- Про подальшу історію міста див. Константинополь, Стамбул
Віза́нтій (дав.-гр. Βυζάντιον, лат. Byzantium, тур. Bizantion) — місто на європейському березі Босфора — в місці, де він поєднується з затокою Золотий Ріг. За легендою заснований 667 року до н.е.мегарцями на чолі з Бізасом (Бізантом), який і дав місту своє ім'я.
Візантій | |
---|---|
Розташування | Фатіх Стамбул, Туреччина |
Регіон | Мармара |
Координати | 41°00′55″ пн. ш. 28°59′05″ сх. д. / 41.01528° пн. ш. 28.98472° сх. д.Координати: 41°00′55″ пн. ш. 28°59′05″ сх. д. / 41.01528° пн. ш. 28.98472° сх. д. |
Тип | Стародавнє місто |
Площа | 6 км2 (2,3 кв. милі) в межах Костянтинових стін 14 км2 (5,4 кв. миль) в межах Феодосійських стін га |
Історія | |
Засноване | 667 рік до нашої ери |
Культури | Грецька Латинcька Візантійська |
Дослідження | |
Державна приналежність | Римська імперія Візантійська імперія Латинська імперія |
Візантій у Вікісховищі |
Історія
512 року до н. е. був приєднаний Дарієм І Великим до Персії. 500 року до н. е. пристав до Іонійського повстання, але врешті-решт добровільно повернувся під владу Дарія, виславши невдоволених до сусідньої мегарської колонії Месембрія. Остаточно звільнений від персів 478 року до н. е. об'єднаним грецьким флотом на чолі з Павсанієм.
Візантій увійшов до складу Афінської архе. У 411–409 і 405–389 рр. до н. е. тимчасово перебував під контролем Спарти. 403 року до н. е. на місто напали сусідні фракійські племена. Спартанці надіслали до міста досвідченого полководця . Той за допомогою найманців не лише відбив напад фракійців, але й перебив міських посадовців і встановив тиранію. Спартанцям довелося надсилати до Візантія нове військо — цього разу проти Клеарха. Тиран потрапив у полон, і в місті була відновлена влада проспартанської олігархії.
364 року до н. е. місто увійшло до союзу з Фівами. 357 року до н. е. остаточно вийшло з підпорядкування Афін і створює власний союз, до якого увійшли Хіос, Родос, Кос, Селімбрія та Калхедон.
340 року до н. е. Візантій взяв в облогу Філіпп II Македонський, але місто вистояло, отримавши принагідно свій новий символ — півмісяць, завдяки якому захисники нібито вчасно побачили македонців, що збиралися йти на штурм. З Александром Великим візантійці, натомість, підтримували приязні стосунки і навіть допомагали йому кораблями.
Візантій відкинув пропозицію Лісімаха увійти до складу його держави на правах столиці. 227 року до н. е. Византій атакували кельти (галати), які згодом оселилися на північному березі Золотого Рогу. 260 року до н. е. містом намагався оволодіти Антіох II, згодом — віфінський цар Прусій I Кульгавий разом із родосцями, але марно.
146 року до н. е. місто уклало союзний договір із Римом, що захистив його від сусідніх держав, але врешті призвів до поступового підпорядкування римській владі. Остаточно Візантій увійшов до складу Римської республіки 74 р. до н. е.
193 року Візантій надав підтримку Песценнію Нігеру в боротьбі з майбутнім імператором Септимієм Севером. Той вирішив помститися, і після трирічної облоги — вперше за п'ять сторіч — місто капітулювало. Септимій Север наказав зруйнувати міські мури і позбавити Візантій усіх пільг і привілеїв. Згодом, щоправда, імператор пом'якшав, відновив деякі будівлі і навіть збудував перший іподром. Візантій спробували, вперше в його історії, перейменувати — на Августу Антоніну (на честь сина імператора), але назва не прижилася. Місто почало занепадати. До того ж 268 року Візантій знову взяли штурмом — цього разу відзначився імператор Галлієн, а через два роки місто пережило ще й навалу готів.
324 року Костянтин Великий розпочав будівництво на місці Візантія «Нового Риму», що згодом отримав назву Константинополь (дав.-гр. Κωνσταντινούπολη, лат. Constantinopolis, осман. قسطنطينيه, тур. Kostantiniyye, İstanbul). Офіційно столицю імперії на береги Босфору перенесли 11 травня 330 року.
Назва Візантій залишилася в імені держави спадкоємців Костянтина — Візантії. Проте вона є книжковою — штучно створеною істориками. Піддані імператора називали себе ромеями, а імперію — Ромейською.
Примітки
- Євсевій Кесарійський. Хроніка, 94
Посилання
- www.byzantium.ac.uk Society for the Promotion of Byzantine Studies [ 10 грудня 2020 у Wayback Machine.]
- History of money FAQs Description of Byzantine monetary system — fifth Century BC [ 16 травня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pro podalshu istoriyu mista div Konstantinopol Stambul dd Viza ntij dav gr Byzantion lat Byzantium tur Bizantion misto na yevropejskomu berezi Bosfora v misci de vin poyednuyetsya z zatokoyu Zolotij Rig Za legendoyu zasnovanij 667 roku do n e megarcyami na choli z Bizasom Bizantom yakij i dav mistu svoye im ya VizantijRoztashuvannya Fatih Stambul TurechchinaRegion MarmaraKoordinati 41 00 55 pn sh 28 59 05 sh d 41 01528 pn sh 28 98472 sh d 41 01528 28 98472 Koordinati 41 00 55 pn sh 28 59 05 sh d 41 01528 pn sh 28 98472 sh d 41 01528 28 98472Tip Starodavnye mistoPlosha 6 km2 2 3 kv mili v mezhah Kostyantinovih stin 14 km2 5 4 kv mil v mezhah Feodosijskih stin gaIstoriyaZasnovane 667 rik do nashoyi eriKulturi Grecka Latincka VizantijskaDoslidzhennyaDerzhavna prinalezhnist Rimska imperiya Vizantijska imperiya Latinska imperiya Vizantij u VikishovishiDavnogrecke misto Vizantij ta jogo okolici IstoriyaDokladnishe Istoriya Vizantiya 512 roku do n e buv priyednanij Dariyem I Velikim do Persiyi 500 roku do n e pristav do Ionijskogo povstannya ale vreshti resht dobrovilno povernuvsya pid vladu Dariya vislavshi nevdovolenih do susidnoyi megarskoyi koloniyi Mesembriya Ostatochno zvilnenij vid persiv 478 roku do n e ob yednanim greckim flotom na choli z Pavsaniyem Vizantij uvijshov do skladu Afinskoyi arhe U 411 409 i 405 389 rr do n e timchasovo perebuvav pid kontrolem Sparti 403 roku do n e na misto napali susidni frakijski plemena Spartanci nadislali do mista dosvidchenogo polkovodcya Toj za dopomogoyu najmanciv ne lishe vidbiv napad frakijciv ale j perebiv miskih posadovciv i vstanoviv tiraniyu Spartancyam dovelosya nadsilati do Vizantiya nove vijsko cogo razu proti Klearha Tiran potrapiv u polon i v misti bula vidnovlena vlada prospartanskoyi oligarhiyi 364 roku do n e misto uvijshlo do soyuzu z Fivami 357 roku do n e ostatochno vijshlo z pidporyadkuvannya Afin i stvoryuye vlasnij soyuz do yakogo uvijshli Hios Rodos Kos Selimbriya ta Kalhedon 340 roku do n e Vizantij vzyav v oblogu Filipp II Makedonskij ale misto vistoyalo otrimavshi prinagidno svij novij simvol pivmisyac zavdyaki yakomu zahisniki nibito vchasno pobachili makedonciv sho zbiralisya jti na shturm Z Aleksandrom Velikim vizantijci natomist pidtrimuvali priyazni stosunki i navit dopomagali jomu korablyami Vizantij vidkinuv propoziciyu Lisimaha uvijti do skladu jogo derzhavi na pravah stolici 227 roku do n e Vizantij atakuvali kelti galati yaki zgodom oselilisya na pivnichnomu berezi Zolotogo Rogu 260 roku do n e mistom namagavsya ovoloditi Antioh II zgodom vifinskij car Prusij I Kulgavij razom iz rodoscyami ale marno 146 roku do n e misto uklalo soyuznij dogovir iz Rimom sho zahistiv jogo vid susidnih derzhav ale vreshti prizviv do postupovogo pidporyadkuvannya rimskij vladi Ostatochno Vizantij uvijshov do skladu Rimskoyi respubliki 74 r do n e 193 roku Vizantij nadav pidtrimku Pescenniyu Nigeru v borotbi z majbutnim imperatorom Septimiyem Severom Toj virishiv pomstitisya i pislya tririchnoyi oblogi vpershe za p yat storich misto kapitulyuvalo Septimij Sever nakazav zrujnuvati miski muri i pozbaviti Vizantij usih pilg i privileyiv Zgodom shopravda imperator pom yakshav vidnoviv deyaki budivli i navit zbuduvav pershij ipodrom Vizantij sprobuvali vpershe v jogo istoriyi perejmenuvati na Avgustu Antoninu na chest sina imperatora ale nazva ne prizhilasya Misto pochalo zanepadati Do togo zh 268 roku Vizantij znovu vzyali shturmom cogo razu vidznachivsya imperator Galliyen a cherez dva roki misto perezhilo she j navalu gotiv 324 roku Kostyantin Velikij rozpochav budivnictvo na misci Vizantiya Novogo Rimu sho zgodom otrimav nazvu Konstantinopol dav gr Kwnstantinoypolh lat Constantinopolis osman قسطنطينيه tur Kostantiniyye Istanbul Oficijno stolicyu imperiyi na beregi Bosforu perenesli 11 travnya 330 roku Nazva Vizantij zalishilasya v imeni derzhavi spadkoyemciv Kostyantina Vizantiyi Prote vona ye knizhkovoyu shtuchno stvorenoyu istorikami Piddani imperatora nazivali sebe romeyami a imperiyu Romejskoyu PrimitkiYevsevij Kesarijskij Hronika 94Posilannyawww byzantium ac uk Society for the Promotion of Byzantine Studies 10 grudnya 2020 u Wayback Machine History of money FAQs Description of Byzantine monetary system fifth Century BC 16 travnya 2011 u Wayback Machine