Арка Андріана (грец. Αψίδα του Αδριανού) — тріумфальна арка в Афінах на сучасному . Побудована 131 р. на честь приїзду римського імператора Адріана, відомого своїм філеллінізмом, на давній дорозі, що вела від прадавнього міста — Плаки — на схід до комплексу нового міста, який серед інших споруд включав Храм Зевса Олімпійського.
Арка Адріана | |
---|---|
| |
37°58′12″ пн. ш. 23°43′55″ сх. д. / 37.97016700002777156° пн. ш. 23.73200000002777799° сх. д.Координати: 37°58′12″ пн. ш. 23°43′55″ сх. д. / 37.97016700002777156° пн. ш. 23.73200000002777799° сх. д. | |
Країна | Греція[1] |
Розташування | Муніципалітет Афіни[1] |
Тип | тріумфальна арка і археологічна пам'ятка |
Висота | 18 м[2] |
Матеріал | d |
Стиль | давньоримська архітектура |
Дата заснування | 131 |
Арка Адріана Арка Адріана (Греція) | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Конструкція
Побудовано арку із білого пентелійського мармуру, який також використовувався під час зведення Парфенону, стадіону Панатінаїкос та багатьох інших споруд в Афінах, хоча якість матеріалу могла значно відрізнятись. Так для арки використано мармур нижчої якості. При цьому унікальність арки полягає в тому, що її висічено із суцільного мармуру без цементу чи будь-яких інших будівельних сумішей. Окремі частини скріплювались скобами особливої конструкції.
Висота арки становить 18 м. Вона повністю симетрична відносно центрального пройому, обрамленого з обох боків пілястрами, які увінчують капітелі коринфського ордеру. Подібні, проте ширші, пілястри розташовані по боках нижнього рівня. Простір між зовнішніми пілястрами та перекриттям арки був заповнений камінням квадратної форми. По обидві сторони від проходу також було встановлено по колоні на прямокутній базі. Вінчав нижній рівень іонічний архітрав, прикрашений дентикулою та гейсоном.
Верхній рівень арки (аттик) поділений колонами та пілястрами коринфського ордеру на три вікна, кожне з яких увінчане архітравом, обмеженим дентикулою та гейсоном, подібно до нижнього рівня. Центральний отвір крім того був з обох боків оточений антами та прикрашений трикутним фронтоном. Вершину ж фронтону прикрасив акротерій із рослинним орнаментом. Первісно центральне вікно було закрите тонкою кам'яною стіною, лише 7 см завширшки. Сьогодні про неї нагадують тільки щілинки на канавки на колонах. Конструкція центрального отвору дуже подібна до едикул другого періоду помпейської архітектури.
Написи
На архітраві нижнього рівня висічені два написи: по центру над перекриттям, з обох сторін. З північно-західної у напрямку до акрополя:
Напис на південно-східній стороні, у напрямку до Олімпейону, наступний:
Більшість дослідників вважають, що арка поділила місто на прадавню частину та нову, побудовану римлянами, яку навіть стали називати Адріанополісом. Також існувала гіпотеза про те, що арка могла бути частиною фемістоклової стіни, та цю версію відкинули після того, як було розкопано ворота стіни Фемістокла, щоправда на відстані всього 140 м на схід від арки.
Авторами найповнішого першого дослідження арки були британські історики Джеймс Стюарт та Ніколас Реветт. Вони відзначили, що арка не співорієнтована із Олімпейоном, не зважаючи на те, що вона стоїть за 20 м від його комплексу. Пізніші розкопки підтвердили, що арка стоїть на прадавньому шляху, який приблизно збігається із сучасною вулицею Лісікрата. Власне за 270 м від Арки розташований Хорегічний монумент Лісікрата.
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
- https://www.zappeion.gr/el/sights/410-%CF%80%CF%8D%CE%BB%CE%B7-%CE%B1%CE%BD%CE%B4%CF%81%CE%B9%CE%B1%CE%BD%CE%BF%CF%8D.html
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Арка Адріана (Афіни) |
- Adams, A. 1989. "The Arch of Hadrian at Athens, " in The Greek Renaissance in the Roman Empire, eds. S. Walker and A. Cameron, London, pp. 10–15.
- Graindor, Fredrick E. 1934. Athenes sous Hadrien. Le Caire: Imprint Nationale.
- Ορλανδος, Α. 1968. Αι αγιογραπηιαι της εν Αθηναις Πυλης του Αδριανου. Πλατων 20. 248—255.
- Stuart, J. and Revett, N. 1968. The Antiquities of Athens. Benjamin Bloom: New York.
- Spawforth, A. J., and Walker, Susan. 1985. The World of the Panhellenion. I. Athens and Eleusis. The Journal of Roman Studies, 75, pp. 78–104.
- Spawforth, A. J. 1992. Review: Hadrians panhellenisches Programm. The Classical Review, 42, pp. 372–374.
- Travlos, J. 1971. Pictorial Dictionary of Ancient Athens, London, pp. 253–257, figs. 325—329.
- Vanderpool, Eugene. 1970. Some Attic Inscriptions. Hesperia, 39, no1 pp. 40–46.
- Willers, Dietrich. 1990. Hadrians panhellenisches Programm: Archäologische Beiträge zur Neugestaltung Athens durch Hadrian. Steiner AG: Basel.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Arka Adriana Arka Andriana grec Apsida toy Adrianoy triumfalna arka v Afinah na suchasnomu Pobudovana 131 r na chest priyizdu rimskogo imperatora Adriana vidomogo svoyim filellinizmom na davnij dorozi sho vela vid pradavnogo mista Plaki na shid do kompleksu novogo mista yakij sered inshih sporud vklyuchav Hram Zevsa Olimpijskogo Arka Adriana37 58 12 pn sh 23 43 55 sh d 37 97016700002777156 pn sh 23 73200000002777799 sh d 37 97016700002777156 23 73200000002777799 Koordinati 37 58 12 pn sh 23 43 55 sh d 37 97016700002777156 pn sh 23 73200000002777799 sh d 37 97016700002777156 23 73200000002777799Krayina Greciya 1 Roztashuvannya Municipalitet Afini 1 Tip triumfalna arka i arheologichna pam yatkaVisota 18 m 2 Material dStil davnorimska arhitekturaData zasnuvannya 131Arka AdrianaArka Adriana Greciya Mediafajli u Vikishovishi Arka Andriana ta za neyu Afinskij akropolKonstrukciyaPobudovano arku iz bilogo pentelijskogo marmuru yakij takozh vikoristovuvavsya pid chas zvedennya Parfenonu stadionu Panatinayikos ta bagatoh inshih sporud v Afinah hocha yakist materialu mogla znachno vidriznyatis Tak dlya arki vikoristano marmur nizhchoyi yakosti Pri comu unikalnist arki polyagaye v tomu sho yiyi visicheno iz sucilnogo marmuru bez cementu chi bud yakih inshih budivelnih sumishej Okremi chastini skriplyuvalis skobami osoblivoyi konstrukciyi Visota arki stanovit 18 m Vona povnistyu simetrichna vidnosno centralnogo projomu obramlenogo z oboh bokiv pilyastrami yaki uvinchuyut kapiteli korinfskogo orderu Podibni prote shirshi pilyastri roztashovani po bokah nizhnogo rivnya Prostir mizh zovnishnimi pilyastrami ta perekrittyam arki buv zapovnenij kaminnyam kvadratnoyi formi Po obidvi storoni vid prohodu takozh bulo vstanovleno po koloni na pryamokutnij bazi Vinchav nizhnij riven ionichnij arhitrav prikrashenij dentikuloyu ta gejsonom Arka Andriana ta za neyu Olimpejon Verhnij riven arki attik podilenij kolonami ta pilyastrami korinfskogo orderu na tri vikna kozhne z yakih uvinchane arhitravom obmezhenim dentikuloyu ta gejsonom podibno do nizhnogo rivnya Centralnij otvir krim togo buv z oboh bokiv otochenij antami ta prikrashenij trikutnim frontonom Vershinu zh frontonu prikrasiv akroterij iz roslinnim ornamentom Pervisno centralne vikno bulo zakrite tonkoyu kam yanoyu stinoyu lishe 7 sm zavshirshki Sogodni pro neyi nagaduyut tilki shilinki na kanavki na kolonah Konstrukciya centralnogo otvoru duzhe podibna do edikul drugogo periodu pompejskoyi arhitekturi NapisiNapis na pivdenno shidnij stini Na arhitravi nizhnogo rivnya visicheni dva napisi po centru nad perekrittyam z oboh storin Z pivnichno zahidnoyi u napryamku do akropolya Ce Afini davnye misto Teseya Originalnij tekst gr AID EISIN A8HNAI 8HSEWS H PRIN POLIS Napis na pivdenno shidnij storoni u napryamku do Olimpejonu nastupnij Ce misto Adriana a ne Teseya Originalnij tekst gr AID EISIN ADRIANOY KOYXI 8HSEWS POLIS Bilshist doslidnikiv vvazhayut sho arka podilila misto na pradavnyu chastinu ta novu pobudovanu rimlyanami yaku navit stali nazivati Adrianopolisom Takozh isnuvala gipoteza pro te sho arka mogla buti chastinoyu femistoklovoyi stini ta cyu versiyu vidkinuli pislya togo yak bulo rozkopano vorota stini Femistokla shopravda na vidstani vsogo 140 m na shid vid arki Avtorami najpovnishogo pershogo doslidzhennya arki buli britanski istoriki Dzhejms Styuart ta Nikolas Revett Voni vidznachili sho arka ne spivoriyentovana iz Olimpejonom ne zvazhayuchi na te sho vona stoyit za 20 m vid jogo kompleksu Piznishi rozkopki pidtverdili sho arka stoyit na pradavnomu shlyahu yakij priblizno zbigayetsya iz suchasnoyu vuliceyu Lisikrata Vlasne za 270 m vid Arki roztashovanij Horegichnij monument Lisikrata Div takozhArka i grobnicya GaleriyaPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 https www zappeion gr el sights 410 CF 80 CF 8D CE BB CE B7 CE B1 CE BD CE B4 CF 81 CE B9 CE B1 CE BD CE BF CF 8D htmlDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Arka Adriana Afini Adams A 1989 The Arch of Hadrian at Athens in The Greek Renaissance in the Roman Empire eds S Walker and A Cameron London pp 10 15 Graindor Fredrick E 1934 Athenes sous Hadrien Le Caire Imprint Nationale Orlandos A 1968 Ai agiographiai ths en A8hnais Pylhs toy Adrianoy Platwn 20 248 255 Stuart J and Revett N 1968 The Antiquities of Athens Benjamin Bloom New York Spawforth A J and Walker Susan 1985 The World of the Panhellenion I Athens and Eleusis The Journal of Roman Studies 75 pp 78 104 Spawforth A J 1992 Review Hadrians panhellenisches Programm The Classical Review 42 pp 372 374 Travlos J 1971 Pictorial Dictionary of Ancient Athens London pp 253 257 figs 325 329 Vanderpool Eugene 1970 Some Attic Inscriptions Hesperia 39 no1 pp 40 46 Willers Dietrich 1990 Hadrians panhellenisches Programm Archaologische Beitrage zur Neugestaltung Athens durch Hadrian Steiner AG Basel