Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Храм Зевса Олімпійського (грец. Ναός του Ολυμπίου Διός), або Олімпейон — найбільший храм Стародавньої Греції, своїми розмірами перевершив Парфенон, був також найбільшою спорудою Пелопоннесу. Розташований у центрі Афін, столиці Греції. У первісному вигляді мав 104 колони заввишки 17 м, з них донині збереглися лише 15.
| Храм Зевса Олімпійського | |
|---|---|
| Назва на честь: | Зевс |
 | |
37°58′09″ пн. ш. 23°43′59″ сх. д. / 37.969372222249774040° пн. ш. 23.733077777805779° сх. д.Координати: 37°58′09″ пн. ш. 23°43′59″ сх. д. / 37.969372222249774040° пн. ш. 23.733077777805779° сх. д. | |
| Тип | Давньогрецький храм храм[1] археологічна пам'ятка і руїни |
| Статус спадщини | d |
| Країна |  Греція |
| Розташування | Муніципалітет Афіни[1] |
| Архітектурний стиль | архітектура Стародавньої Греції і Коринфський ордер |
| Матеріал | d |
| Висота | 17 м |
  Храм Зевса Олімпійського (Греція) | |
 Храм Зевса Олімпійського у Вікісховищі | |
Архітектура
Храм стояв на площі розміром 250 на 130 м, оточеній низькою стіною з колонами. В північно-західному куті стіни була брама з іметтанського мармуру.
В центрі площі містився масивний мармуровий храм Зевса розміром 110 на 43 м. Його колони Коринфського ордеру були заввишки 17,25 м, діаметром 1,7 м і мали 20 канелюрів. На кожному довгому боці храму було по два ряди з 20 колон, а на короткому – по три ряди з 8. Таким чином, спочатку було разом 104 колони. Колони увінчували коринфські капітелі, вирізьблені з двох масивних блоків мармуру кожна.
Усередині храмової целли містилися гігантські хризелефантинові (золото та слонова кістка) статуї Зевса та головного благодійника храму Адріана, якому було надано рівного статусу з грецьким богом.
Історія будівництва
Перший етап
На місці храму існувало прадавнє капище міфічного Девкаліона. За Пісістрата воно було відновлене близько 550 до н. е. Після смерті тирана, капище було знову зруйновано, а на його місці близько 520 до н. е. синами Пісістрата Гіпієм та Гіпархом на трофеї Трифілійської війни розпочато спорудження нового колосального храму, присвяченого Зевсові. Брати бажали затьмарити одночасно два найславетніших храми Еллади Геріон на Самосі та Храм Артеміди — одне із Семи чудес стародавнього світу. Храм будували із місцевого вапняка у класичному доричному стилі на фундаменті 41×108 м. Навколо целли зводилась подвійна колонада по 8 та 21 колоні — відповідно.
Проте коли тиранію в Афінах було повалено, а Гіпія вислано, близько 510 до н. е. будівництво довелось призупинити: завершеними були лише фундамент та деякі елементи колон. У такому стані будівля залишалась впродовж наступних 350 років, до початку доби Афінської демократії. Аристотель у трактаті «Політика» Храм Зевса Олімпійського як яскравий приклад вдалої скерованості народних мас на масштабні, власне, державні роботи, які не залишали їм часу та енергії на влаштування повстань та висловлення невдоволення.
Другий етап
174 до н. е. цар Селевкіди Антіох IV, який запевняв, що є земним уособленням Зевса, відродив проєкт і доручив будівництво римському архітектору Децимусу Коссутіусу. Він значно змінив первісний проєкт. Вапняк вирішено замінити на більш довговічний та коштовніший пентелікійський мармур. Навіть архітектурний стиль було змінено на коринфський, таким чином Олімпейон став першим випадком використання коринфського ордеру у зовнішньому оздобленні масштабних споруд. Проте після смерті Антиоха у 164 до н. е. будівництво знову зупинилось, в той час як храм був готовий лише наполовину.
86 р. до н. е. після захоплення Афін Луцієм Корнелієм Суллою ще недобудований храм було варварськи пограбовано: кілька його колон вивезено до Риму та повторно використано при спорудженні Храму Юпітера на Капітолійському пагорбі.
Третій етап
124 року римський імператор Адріан, відомий своїм філеллінізмом, відвідав Афіни. Тоді ж місті за його ініціативи та підтримки розпочалась масова міська забудова, у тому числі завершення Храму Зевса Олімпійського. Проєкт попередника, римського архітектора, був відтворений з незначними змінами. Сам храм та довкільна площа, відмежована мармуровими плитами, були прикрашені статуями, які зображали Адріана, богів та деякі композиції римських провінцій.
Відкриття Олімпейону було офіційно присвячене другому візиту в Афіни імператора у 132. На знак поваги та вдячності щедрості імператора на кошт мешканців Афін позаду храму було встановлено колосальну статую самого Адріана. Ще більш грандіозною була статуя Зевса, виконана зі слонової кістки та золота, вона розміщувалась у целлі храму. Використання золота та слонової кістки на той час вважалось архаїчним, проте більшість дослідників схиляються до думки, що Адріан, який понад усе ідеалізував Прадавню Грецію, навмисне прагнув уподібнити скульптури роботам Фідія.
Зруйнування
Після завершення усіх будівельних робіт храм був вперше ушкоджений герунами у 267 р. Проте справжній історії винищення храму поклав початок 425 р. християнський імператор Феодосій II, який заборонив служіння будь-яким римським та грецьким богам. Храми у кращому випадку закривали, інакше — розбирали і використовували повторно як будівельний матеріал. Наприкінці Візантійської доби Олімпейон був майже повністю знищений. 1436 р. із , відвідуючи Афіни, знайшов лише 21 колону замість 104.
Пізніше одна з колон було підірвана порохом за наказом турецького правителя Афін Циздаракіса у 1759 р. Мармур був потрібен для виготовлення штукатурки для мечеті, яку він будував у Монастиракі. За часів турецького панування храм був відомий серед греків як Палац Адріана, у той час як турки його називали Палацом Белкіс, за турецькою легендою храм був резиденцією дружини Соломона.
До наших днів збереглись 15 колон та шістнадцята колона лежить поламана на тому місці, куда вона впала під час шторму 1852 року. Від целли храму та колосальних статуй Зевса й Адріана нічого не залишилось.
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Храм Зевса Олімпійського |
- archINFORM — 1994.
- Cartwright, Mark. Temple of Olympian Zeus, Athens. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 24 липня 2023.
- K. W. Arafat, Pausanias' Greece: Ancient Artists and Roman Rulers, p. 174. Cambridge University Press, 2004.
- John Freely, Strolling Through Athens, pp. 209—214. Tauris Parke Paperbacks, 2004.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hram Zevsa Olimpijskogo grec Naos toy Olympioy Dios abo Olimpejon najbilshij hram Starodavnoyi Greciyi svoyimi rozmirami perevershiv Parfenon buv takozh najbilshoyu sporudoyu Peloponnesu Roztashovanij u centri Afin stolici Greciyi U pervisnomu viglyadi mav 104 koloni zavvishki 17 m z nih donini zbereglisya lishe 15 Hram Zevsa OlimpijskogoNazva na chest Zevs37 58 09 pn sh 23 43 59 sh d 37 969372222249774040 pn sh 23 733077777805779 sh d 37 969372222249774040 23 733077777805779 Koordinati 37 58 09 pn sh 23 43 59 sh d 37 969372222249774040 pn sh 23 733077777805779 sh d 37 969372222249774040 23 733077777805779TipDavnogreckij hram hram 1 arheologichna pam yatka i ruyiniStatus spadshinidKrayina Greciya ISO3166 1 alpha 3 GRC ISO3166 1 cifrovij 300 RoztashuvannyaMunicipalitet Afini 1 Arhitekturnij stilarhitektura Starodavnoyi Greciyi i Korinfskij orderMaterialdVisota17 mHram Zevsa Olimpijskogo Greciya Hram Zevsa Olimpijskogo u Vikishovishi Ne plutati z Hram Zevsa v Olimpiyi ArhitekturaShema hramu ta ploshi Zamalovani fragmenti vcilili zalishki Hram stoyav na ploshi rozmirom 250 na 130 m otochenij nizkoyu stinoyu z kolonami V pivnichno zahidnomu kuti stini bula brama z imettanskogo marmuru V centri ploshi mistivsya masivnij marmurovij hram Zevsa rozmirom 110 na 43 m Jogo koloni Korinfskogo orderu buli zavvishki 17 25 m diametrom 1 7 m i mali 20 kanelyuriv Na kozhnomu dovgomu boci hramu bulo po dva ryadi z 20 kolon a na korotkomu po tri ryadi z 8 Takim chinom spochatku bulo razom 104 koloni Koloni uvinchuvali korinfski kapiteli virizbleni z dvoh masivnih blokiv marmuru kozhna Useredini hramovoyi celli mistilisya gigantski hrizelefantinovi zoloto ta slonova kistka statuyi Zevsa ta golovnogo blagodijnika hramu Adriana yakomu bulo nadano rivnogo statusu z greckim bogom Istoriya budivnictvaRekonstrukciya viglyadu hramu chasiv jogo rozkvitu Pershij etap Na misci hramu isnuvalo pradavnye kapishe mifichnogo Devkaliona Za Pisistrata vono bulo vidnovlene blizko 550 do n e Pislya smerti tirana kapishe bulo znovu zrujnovano a na jogo misci blizko 520 do n e sinami Pisistrata Gipiyem ta Giparhom na trofeyi Trifilijskoyi vijni rozpochato sporudzhennya novogo kolosalnogo hramu prisvyachenogo Zevsovi Brati bazhali zatmariti odnochasno dva najslavetnishih hrami Elladi Gerion na Samosi ta Hram Artemidi odne iz Semi chudes starodavnogo svitu Hram buduvali iz miscevogo vapnyaka u klasichnomu dorichnomu stili na fundamenti 41 108 m Navkolo celli zvodilas podvijna kolonada po 8 ta 21 koloni vidpovidno Prote koli tiraniyu v Afinah bulo povaleno a Gipiya vislano blizko 510 do n e budivnictvo dovelos prizupiniti zavershenimi buli lishe fundament ta deyaki elementi kolon U takomu stani budivlya zalishalas vprodovzh nastupnih 350 rokiv do pochatku dobi Afinskoyi demokratiyi Aristotel u traktati Politika Hram Zevsa Olimpijskogo yak yaskravij priklad vdaloyi skerovanosti narodnih mas na masshtabni vlasne derzhavni roboti yaki ne zalishali yim chasu ta energiyi na vlashtuvannya povstan ta vislovlennya nevdovolennya Drugij etap 174 do n e car Selevkidi Antioh IV yakij zapevnyav sho ye zemnim uosoblennyam Zevsa vidrodiv proyekt i doruchiv budivnictvo rimskomu arhitektoru Decimusu Kossutiusu Vin znachno zminiv pervisnij proyekt Vapnyak virisheno zaminiti na bilsh dovgovichnij ta koshtovnishij pentelikijskij marmur Navit arhitekturnij stil bulo zmineno na korinfskij takim chinom Olimpejon stav pershim vipadkom vikoristannya korinfskogo orderu u zovnishnomu ozdoblenni masshtabnih sporud Prote pislya smerti Antioha u 164 do n e budivnictvo znovu zupinilos v toj chas yak hram buv gotovij lishe napolovinu 86 r do n e pislya zahoplennya Afin Luciyem Korneliyem Sulloyu she nedobudovanij hram bulo varvarski pograbovano kilka jogo kolon vivezeno do Rimu ta povtorno vikoristano pri sporudzhenni Hramu Yupitera na Kapitolijskomu pagorbi Tretij etap 124 roku rimskij imperator Adrian vidomij svoyim filellinizmom vidvidav Afini Todi zh misti za jogo iniciativi ta pidtrimki rozpochalas masova miska zabudova u tomu chisli zavershennya Hramu Zevsa Olimpijskogo Proyekt poperednika rimskogo arhitektora buv vidtvorenij z neznachnimi zminami Sam hram ta dovkilna plosha vidmezhovana marmurovimi plitami buli prikrasheni statuyami yaki zobrazhali Adriana bogiv ta deyaki kompoziciyi rimskih provincij Vidkrittya Olimpejonu bulo oficijno prisvyachene drugomu vizitu v Afini imperatora u 132 Na znak povagi ta vdyachnosti shedrosti imperatora na kosht meshkanciv Afin pozadu hramu bulo vstanovleno kolosalnu statuyu samogo Adriana She bilsh grandioznoyu bula statuya Zevsa vikonana zi slonovoyi kistki ta zolota vona rozmishuvalas u celli hramu Vikoristannya zolota ta slonovoyi kistki na toj chas vvazhalos arhayichnim prote bilshist doslidnikiv shilyayutsya do dumki sho Adrian yakij ponad use idealizuvav Pradavnyu Greciyu navmisne pragnuv upodibniti skulpturi robotam Fidiya ZrujnuvannyaPislya zavershennya usih budivelnih robit hram buv vpershe ushkodzhenij gerunami u 267 r Prote spravzhnij istoriyi vinishennya hramu poklav pochatok 425 r hristiyanskij imperator Feodosij II yakij zaboroniv sluzhinnya bud yakim rimskim ta greckim bogam Hrami u krashomu vipadku zakrivali inakshe rozbirali i vikoristovuvali povtorno yak budivelnij material Naprikinci Vizantijskoyi dobi Olimpejon buv majzhe povnistyu znishenij 1436 r iz vidviduyuchi Afini znajshov lishe 21 kolonu zamist 104 16 kolona Olimpejonu Piznishe odna z kolon bulo pidirvana porohom za nakazom tureckogo pravitelya Afin Cizdarakisa u 1759 r Marmur buv potriben dlya vigotovlennya shtukaturki dlya mecheti yaku vin buduvav u Monastiraki Za chasiv tureckogo panuvannya hram buv vidomij sered grekiv yak Palac Adriana u toj chas yak turki jogo nazivali Palacom Belkis za tureckoyu legendoyu hram buv rezidenciyeyu druzhini Solomona Do nashih dniv zbereglis 15 kolon ta shistnadcyata kolona lezhit polamana na tomu misci kuda vona vpala pid chas shtormu 1852 roku Vid celli hramu ta kolosalnih statuj Zevsa j Adriana nichogo ne zalishilos PrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hram Zevsa Olimpijskogo archINFORM 1994 d Track Q265049 Cartwright Mark Temple of Olympian Zeus Athens World History Encyclopedia angl Procitovano 24 lipnya 2023 K W Arafat Pausanias Greece Ancient Artists and Roman Rulers p 174 Cambridge University Press 2004 ISBN 0 521 60418 4 John Freely Strolling Through Athens pp 209 214 Tauris Parke Paperbacks 2004 ISBN 1 85043 595 2