Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Капітолій, Капітолійський пагорб (лат. Capitolium, Capitolinus mons), (італ. il Campidoglio, Monte Capitolino) — один із семи пагорбів, на яких виник Стародавній Рим. На Капітолії перебував Капітолійський храм, який теж називали Капітолієм, де відбувалися засідання сенату і народні збори.
| Капітолій італ. Campidoglio | ||||
 | ||||
| 41°53′36″ пн. ш. 12°28′59″ сх. д. / 41.89333333336077203° пн. ш. 12.48305555558377833° сх. д.Координати: 41°53′36″ пн. ш. 12°28′59″ сх. д. / 41.89333333336077203° пн. ш. 12.48305555558377833° сх. д. | ||||
| Країна |  Італія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Рим | |||
| Система | Пагорби Риму | |||
| Тип | пагорб | |||
| Висота | 44,7 м | |||
  Капітолій Капітолій (Італія) | ||||
 Капітолій у Вікісховищі | ||||
Географічне положення
Капітолійський пагорб, найменший з усіх пагорбів Риму, височіє біля південного берега Тибру, на північний захід від Палатинського пагорба, над розташованому в долині форумом, та 46 м над рівнем моря.
Історія
Античність
Капітолій був з усіх боків укріпленою, недоступною фортецею Риму часів Сервія Туллія. Мало що збереглося від стіни, що оточувала весь пагорб і обіймала два окремі укріплення: так звану Arx, або цитадель, і Капітолій. Окрім головної дороги (Clivus Cap.), у 174 до н. е. вимощеній лавою і в деяких місцях прикрашеній арками, на вершину пагорба вело ще кілька шляхів для пішоходів. Один з них (Centum gradus) вів сходами на південний схід пагорба в тому місці, де знаходилася знаменита Тарпейська скеля. До цитаделі вели також сходи від храму Згоди і Карцера — стародавньої державної в'язниці;біля Карцера від цього шляху відокремлювалася так звана Гемонієва тераса (Scalae Gemoniae), на яку кидалися тіла страчених. У цитаделі знаходився авгуракул — місце, де авгури займалися ауспіціями; тут на кам'яному троні під час інавгурації сидів авгур. Нижче авгуракула перебував, як припускають, побудований Марієм храм Честі і Доблесті (Honos et Virtus). Гарнізон в цитаделі в історичний час не поміщався ніколи. На тому місці цитаделі, де тепер височіє церква Санта-Марія-ін-Арачелі, стояв храм Юнони Радниці (Juno Moneta), побудований, як свідчить переказ, за обітницею Камілла під час війни з аврунками. При храмі знаходився (ймовірно, для більшої безпеки) монетний двір.
Найвищу точку на південь пагорба займав храм Юпітера (aedes Jovis optimi maximi), або Капітолій у вузькому сенсі слова, найбільше святилище римлян. Заснування храму приписується Тарквініям, але закінчення його будівництва відноситься до 1-го року республіки. Перед ним височіли три ряди доричних колон, з боків'— по одному ряду. Паралельні стіни ділили його на три відділи (целли), присвячені Юпітеру, Мінерві і Юноні. В Юпітеровій (центральній) целлі іноді відбувалися засідання сенату. Зовні і всередині храм так був захаращений трофеями щасливих війн і присвятами, що в 179 до н. е. довелося його очистити від них. Після закінчення 2-ї пунічної війни стелю храму було позолочено, а підлога — вкрита мозаїкою.
У 83 до н. е. храм згорів дотла: винищені були навіть Сивілині книги, що зберігалися у підземеллях, але вдалося врятувати статуї римських царів і ; а також храмову скарбницю.
Сулла почав відновлення храму за колишнім планом, але з більшою пишнотою; відновлення було закінчено в 69 до н. е..
У 69 і 80 храм знову горів і був відновлений Доміціаном.
З V століття почалося його пограбування, а потім і поступове знищення; навіть фундамент не зберігся, так як каменоломні під ним стали обвалюватися, і коли в XVI столітті Кафареллі скористалися ним для свого палацу, він уже лежав у руїнах. На дворі храму (лат. area) капітолійська колегія (корпорація осіб, які жили на Капітолії) в давнину справляла свої ігри; тут відбувалися і народні збори. Тут знаходилася численна кількість статуй богів і знаменитих людей. У правління Августа статуй набралося стільки, що довелося частину їх перенести на Марсове поле.
Біля підніжжя храму Юпітера, що височів над усіма іншими, виник цілий ряд менших храмів. На Капітолійському пагорбі зберігалися бронзові таблички з державними договорами, укладеними Римом з іншими державами. Під час пожежі храму в 69, за словами Светонія, знищено 3 000 цих дощечок.
Біля сідловини пагорба, між Капітолійським пагорбом і цитаделлю, Ромул, за переказом, влаштував притулок (лат. asylum). Тут стояв храм «молодого Юпітера». Незважаючи на своє значення фортеці та святилища, Капіолійскій пагорб став забудовуватися особистими будинками.
Після зради Манлія постановлялося, що більш ніхто з патриціїв не буде мешкати на Капітолійському пагорбі. Схил сідловини до форуму був зайнятий величезним будинком (лат. tabularium), руїни якого збереглися до сьогодні; він повинен був служити державним архівом.
Біля підніжжя Капітолію поблизу теперішньої збереглися , багатоквартирного будинку. Ще Тацит згадував цю споруду в північній частині Капітолію, яка, за його словами, мала таку ж висоту що і сам пагорб, таким чином досягала висоту 30 метрів.
Середньовіччя
У середні віки на Капітолійському пагорбі була лише одна монументальна будівля — церква Санта-Марія-ін-Арачелі на північній вершині. Із відновленням римського сенату у 1143 Капітолійський пагорб знову набув значення як ідеальний і адміністративний центр міста. Його площа до 1477 служила головним ринком; над руїнами табуларія був збудований палац сенаторів.
Новий час
Незадовго до 1540 Мікеланджело написав план переробки Капітолійського пагорба, який з деякими відхиленнями був реалізований у наступні 100 років і надав Капітолійському пагорбу сьогоднішнього виду. Мікеланджело почав працювати над переробкою фасаду палацу сенаторів. Підйом на Капітолій починається проти Марсового поля і йде по широкій терасі, збудованої при Пії IV (1559-65) і прикрашеної нагорі мармуровими статуями діоскурів. Площа, середину якої займає перенесений сюди Мікеланджело кінний монумент Марку Аврелію, зліва обмежена чудовим Капітолійським музеєм (побудованим в 1644-55 роках Райнальди); справа знаходиться «палаццо консерваторів», збудоване Кавальєрі у 1564-1568.
Навпроти входу височить закінчений Райнальді в 1592 палац сенаторів, з подвійною терасою і високою вежею, збудованих Мартіно Лонгі у 1579. Головний зал палацу служить для засідань римського міської ради.
Найпівнічніша вершина Капітолію сьогодні зайнята пам'ятником королю Віктору Еммануїлу, фундамент якого був закладений в 1885.
Старий Капітолій
У Римі також був старий Капітолій (лат. Capitolium vetus), за переказами — давнє святилище сабінів, що знаходилося на пагорбі Квіринал; пізніше воно перенесено на Капітолійський пагорб. Раніше — за переказами — він називався Сатурнійським або Тарпейським. Назва Капітолій втрималася за святилищем на Квіриналі й пізніше. Святилища малоазійських громад часів Мітридатових воєн стояли в Римі у великій кількості: одні на Капітолії новому, інші — на старому.
Див. також
Посилання
- http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Gazetteer/Places/Europe/Italy/Lazio/Roma/Rome/_Texts/PLATOP*/Capitolinus.html [ 17 травня 2020 у Wayback Machine.]
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Campidoglio |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kapitolij Kapitolij Kapitolijskij pagorb lat Capitolium Capitolinus mons ital il Campidoglio Monte Capitolino odin iz semi pagorbiv na yakih vinik Starodavnij Rim Na Kapitoliyi perebuvav Kapitolijskij hram yakij tezh nazivali Kapitoliyem de vidbuvalisya zasidannya senatu i narodni zbori Kapitolij ital Campidoglio41 53 36 pn sh 12 28 59 sh d 41 89333333336077203 pn sh 12 48305555558377833 sh d 41 89333333336077203 12 48305555558377833 Koordinati 41 53 36 pn sh 12 28 59 sh d 41 89333333336077203 pn sh 12 48305555558377833 sh d 41 89333333336077203 12 48305555558377833Krayina ItaliyaRegion RimSistema Pagorbi RimuTip pagorbVisota 44 7 mKapitolijKapitolij Italiya Kapitolij u VikishovishiSim pagorbiv RimuPalac senatorivVittoriano monument na chest pershogo korolya ob yednanoyi Italiyi Viktora Emmanuyila IIGeografichne polozhennyaKapitolijskij pagorb najmenshij z usih pagorbiv Rimu visochiye bilya pivdennogo berega Tibru na pivnichnij zahid vid Palatinskogo pagorba nad roztashovanomu v dolini forumom ta 46 m nad rivnem morya IstoriyaAntichnist Kapitolij buv z usih bokiv ukriplenoyu nedostupnoyu forteceyu Rimu chasiv Serviya Tulliya Malo sho zbereglosya vid stini sho otochuvala ves pagorb i obijmala dva okremi ukriplennya tak zvanu Arx abo citadel i Kapitolij Okrim golovnoyi dorogi Clivus Cap u 174 do n e vimoshenij lavoyu i v deyakih miscyah prikrashenij arkami na vershinu pagorba velo she kilka shlyahiv dlya pishohodiv Odin z nih Centum gradus viv shodami na pivdennij shid pagorba v tomu misci de znahodilasya znamenita Tarpejska skelya Do citadeli veli takozh shodi vid hramu Zgodi i Karcera starodavnoyi derzhavnoyi v yaznici bilya Karcera vid cogo shlyahu vidokremlyuvalasya tak zvana Gemoniyeva terasa Scalae Gemoniae na yaku kidalisya tila strachenih U citadeli znahodivsya avgurakul misce de avguri zajmalisya auspiciyami tut na kam yanomu troni pid chas inavguraciyi sidiv avgur Nizhche avgurakula perebuvav yak pripuskayut pobudovanij Mariyem hram Chesti i Doblesti Honos et Virtus Garnizon v citadeli v istorichnij chas ne pomishavsya nikoli Na tomu misci citadeli de teper visochiye cerkva Santa Mariya in Aracheli stoyav hram Yunoni Radnici Juno Moneta pobudovanij yak svidchit perekaz za obitniceyu Kamilla pid chas vijni z avrunkami Pri hrami znahodivsya jmovirno dlya bilshoyi bezpeki monetnij dvir Najvishu tochku na pivden pagorba zajmav hram Yupitera aedes Jovis optimi maximi abo Kapitolij u vuzkomu sensi slova najbilshe svyatilishe rimlyan Zasnuvannya hramu pripisuyetsya Tarkviniyam ale zakinchennya jogo budivnictva vidnositsya do 1 go roku respubliki Pered nim visochili tri ryadi dorichnih kolon z bokiv po odnomu ryadu Paralelni stini dilili jogo na tri viddili celli prisvyacheni Yupiteru Minervi i Yunoni V Yupiterovij centralnij celli inodi vidbuvalisya zasidannya senatu Zovni i vseredini hram tak buv zaharashenij trofeyami shaslivih vijn i prisvyatami sho v 179 do n e dovelosya jogo ochistiti vid nih Pislya zakinchennya 2 yi punichnoyi vijni stelyu hramu bulo pozolocheno a pidloga vkrita mozayikoyu U 83 do n e hram zgoriv dotla vinisheni buli navit Sivilini knigi sho zberigalisya u pidzemellyah ale vdalosya vryatuvati statuyi rimskih cariv i a takozh hramovu skarbnicyu Sulla pochav vidnovlennya hramu za kolishnim planom ale z bilshoyu pishnotoyu vidnovlennya bulo zakincheno v 69 do n e U 69 i 80 hram znovu goriv i buv vidnovlenij Domicianom Z V stolittya pochalosya jogo pograbuvannya a potim i postupove znishennya navit fundament ne zberigsya tak yak kamenolomni pid nim stali obvalyuvatisya i koli v XVI stolitti Kafarelli skoristalisya nim dlya svogo palacu vin uzhe lezhav u ruyinah Na dvori hramu lat area kapitolijska kolegiya korporaciya osib yaki zhili na Kapitoliyi v davninu spravlyala svoyi igri tut vidbuvalisya i narodni zbori Tut znahodilasya chislenna kilkist statuj bogiv i znamenitih lyudej U pravlinnya Avgusta statuj nabralosya stilki sho dovelosya chastinu yih perenesti na Marsove pole Bilya pidnizhzhya hramu Yupitera sho visochiv nad usima inshimi vinik cilij ryad menshih hramiv Na Kapitolijskomu pagorbi zberigalisya bronzovi tablichki z derzhavnimi dogovorami ukladenimi Rimom z inshimi derzhavami Pid chas pozhezhi hramu v 69 za slovami Svetoniya znisheno 3 000 cih doshechok Bilya sidlovini pagorba mizh Kapitolijskim pagorbom i citadellyu Romul za perekazom vlashtuvav pritulok lat asylum Tut stoyav hram molodogo Yupitera Nezvazhayuchi na svoye znachennya forteci ta svyatilisha Kapiolijskij pagorb stav zabudovuvatisya osobistimi budinkami Pislya zradi Manliya postanovlyalosya sho bilsh nihto z patriciyiv ne bude meshkati na Kapitolijskomu pagorbi Shil sidlovini do forumu buv zajnyatij velicheznim budinkom lat tabularium ruyini yakogo zbereglisya do sogodni vin povinen buv sluzhiti derzhavnim arhivom Bilya pidnizhzhya Kapitoliyu poblizu teperishnoyi zbereglisya bagatokvartirnogo budinku She Tacit zgaduvav cyu sporudu v pivnichnij chastini Kapitoliyu yaka za jogo slovami mala taku zh visotu sho i sam pagorb takim chinom dosyagala visotu 30 metriv Serednovichchya U seredni viki na Kapitolijskomu pagorbi bula lishe odna monumentalna budivlya cerkva Santa Mariya in Aracheli na pivnichnij vershini Iz vidnovlennyam rimskogo senatu u 1143 Kapitolijskij pagorb znovu nabuv znachennya yak idealnij i administrativnij centr mista Jogo plosha do 1477 sluzhila golovnim rinkom nad ruyinami tabulariya buv zbudovanij palac senatoriv Novij chas Nezadovgo do 1540 Mikelandzhelo napisav plan pererobki Kapitolijskogo pagorba yakij z deyakimi vidhilennyami buv realizovanij u nastupni 100 rokiv i nadav Kapitolijskomu pagorbu sogodnishnogo vidu Mikelandzhelo pochav pracyuvati nad pererobkoyu fasadu palacu senatoriv Pidjom na Kapitolij pochinayetsya proti Marsovogo polya i jde po shirokij terasi zbudovanoyi pri Piyi IV 1559 65 i prikrashenoyi nagori marmurovimi statuyami dioskuriv Plosha seredinu yakoyi zajmaye perenesenij syudi Mikelandzhelo kinnij monument Marku Avreliyu zliva obmezhena chudovim Kapitolijskim muzeyem pobudovanim v 1644 55 rokah Rajnaldi sprava znahoditsya palacco konservatoriv zbudovane Kavalyeri u 1564 1568 Navproti vhodu visochit zakinchenij Rajnaldi v 1592 palac senatoriv z podvijnoyu terasoyu i visokoyu vezheyu zbudovanih Martino Longi u 1579 Golovnij zal palacu sluzhit dlya zasidan rimskogo miskoyi radi Najpivnichnisha vershina Kapitoliyu sogodni zajnyata pam yatnikom korolyu Viktoru Emmanuyilu fundament yakogo buv zakladenij v 1885 Starij KapitolijStatuya imperatora filosofa Marka Avreliya U Rimi takozh buv starij Kapitolij lat Capitolium vetus za perekazami davnye svyatilishe sabiniv sho znahodilosya na pagorbi Kvirinal piznishe vono pereneseno na Kapitolijskij pagorb Ranishe za perekazami vin nazivavsya Saturnijskim abo Tarpejskim Nazva Kapitolij vtrimalasya za svyatilishem na Kvirinali j piznishe Svyatilisha maloazijskih gromad chasiv Mitridatovih voyen stoyali v Rimi u velikij kilkosti odni na Kapitoliyi novomu inshi na staromu Div takozhPagorbi Rimu Kapitolijski muzeyiPosilannyahttp penelope uchicago edu Thayer E Gazetteer Places Europe Italy Lazio Roma Rome Texts PLATOP Capitolinus html 17 travnya 2020 u Wayback Machine Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Campidoglio