Палати́н (лат. Mons Palatinus, італ. Monte Palatino) — один із семи пагорбів Рима і визнаний найстарішою із заселених частин міста. Розкопки показують, що люди жили на цій території з X ст. до н. е.
Палатин італ. Palatino | ||||
| ||||
41°53′18″ пн. ш. 12°29′13″ сх. д. / 41.88833333336077658° пн. ш. 12.48694444447177609° сх. д.Координати: 41°53′18″ пн. ш. 12°29′13″ сх. д. / 41.88833333336077658° пн. ш. 12.48694444447177609° сх. д. | ||||
Країна | Італія[1] | |||
---|---|---|---|---|
Регіон | d[1] | |||
Система | Пагорби Риму і d | |||
Тип | пагорб національний музей і археологічна пам'ятка | |||
Висота | 51 м[2] | |||
Палатин Палатин (Італія) | ||||
Палатин у Вікісховищі |
Міфи та легенди
Найдавніші римські легенди розповідають, що герой греко-римської міфології Евандер за 60 років до Троянської війни заснував на березі Тибру поселення (або колонію) Паллантей, якраз на пагорбі, що пізніше отримав назву Палатин. Ці легенди записані у головній праці історика Діонісія Галікарнаського «Римські стародавності». Також сюжет про життя Евандера містить «Енеїда» (книги VIII—XII) поета Вергілія.
За переказами, пізніше на пагорбі виник стародавній Рим: на Палатині були вигодувані вовчицею і виховані Фаустулом — Ромул і Рем. Тут Ромул заклав місто. Назва Palatium пов'язано з ім'ям богині Палес, охоронниці худоби. Очевидно, Палатинський пагорб спочатку служив вигоном для худоби, а коли у італійців з'явилися перші релігійні уявлення і виник культ богині Палес, то Палатин став релігійним центром пастухів, які здійснювали тут жертвопринесення.
Священні місця
На пагорбі знаходилися:
- священна печера вовчиці — Lupercal — з джерелом і смоківницею (ficus), під якою, за переказами, був знайдений кошик з немовлятами-близнюками;
- жертовник Пана;
- мундус, тобто яма, куди поселенці кидали первородні плоди, предмети домашнього вжитку і жмені принесеної з собою рідної землі, доки яма не наповнилась і не була покрита жертовником (лат. Roma Quadrata);
- будиночок Ромула (лат. casa Romuli);
- курінь Фаустула (лат. tugurium Faustuli), що збереглися ще в IV столітті нової ери;
- терен, що виріс, за переказами, з списа, кинутого Ромулом з Авентіна і встромившись в землю так глибоко, що його не можна було витягти;
- курія Саліїв (лат. curia Saliorum), що зберігали авгурський жезл Ромула і 12 щитів Марса;
- scalae Caci, за якою Геркулес тягнув страшного розбійника Кака;
- ara maxima, поставлений в пам'ять цього подвигу Геркулеса;
- храм Юпітера Статора (лат. Jupiter Stator), за легендою заснований Ромулом..
15 лютого тут проходило стародавнє свято луперкалії, під час якого голі луперки оббігали Палатинський пагорб. При Ромулі Палатин був оточений мурами з двома воротами: Porta Mugonia (лат. Mugionia або лат. Mugionis) в північній частині пагорба (навпроти форуму) і лат. porta Romanula (у західній частині). Глибока давнина пагорба доведена численними археологічними знахідками: сліди перших поселень на Палатині датуються приблизно 1000 р. до н. е.
Будівлі
З того часу як імператор Август обладнав на пагорбі свою резиденцію, на ньому мешкали багато інших правителів імперії.
Біля палацу знаходився храм Аполлона з чистого мармуру з двома бібліотеками (латинської та грецької) і храм Вести. У 3 р н. е. палац згорів, але Август відновив його в колишньому вигляді, та добудував до нього пропіли. Тоді ж навколо area Apollinis була споруджена колонада з 52 колонами, прикрашена в проміжках статуями античних скульпторів. У західній частині Палатина височів палац Лівії або Тиберія (Domus Tiberiana), a на північ від нього і ближче до форуму — палац Калігули (3-ій по рахунку на Палатинському пагорбі), від якого йшов міст, що з'єднував Палатин з Капітолієм.
Четвертий палац (Domus Flavia) був побудований за Доміціана на північний захід від палацу Августа (80-92 рр., площею 5 гектарів). У палаці були базиліка, Тронний зал (aula regia), зал Юпітера, фонтан з колонним залом. У Тронному залі проходили аудієнції імператора, в «залі для приватних аудієнцій» — засідання імператорського ради. Доміціан також побудував чудовий стадіон (довжиною 160 м, шириною 50 м), до нього примикала імператорська ложа (kathisma). Будівлі Доміціана відрізнялися вишуканою розкішшю. П'ятий і останній палац був споруджений Септімієм Севером в південно-східній частині Палатина поруч з Domus Augustiana, відомий як Septizonium, тобто палац у сім поверхів, що піднімаються один над іншим за допомогою рядів колон.
Храми
З III—II століть до н. е. на Палатині будувалися храми. На сьогоднішній день збереглися руїни храмів Magna Mater (Кібели), Вікторії і Аполлона.
Церкви: Сан-Себастьяно-аль-Палатино, [en], Сан-Теодоро-аль-Палатино, Санта Анастасія
У середні віки розкішні та величні будівлі Палатина були зруйновані. У середині XIX століття Палатин являв собою руїни, порослі густим гаєм; тут знаходилися і . У 1861 у Наполеон III купив у неаполітанського короля Франциска II Фарнезіанські сади (у північній частині Палатина) і після тривалих клопотань і суперечок з римським урядом, завдяки сприянню Реньє, доручив археологу Pietro Rosa провести розкопки, що відкрили нам залишки древніх імператорських будівель пагорба. З 1870 р. Палатин знову перебуває в руках італійців. Слово Palatium стало у всіх європейських мовах синонімом палацу.
Галерея
- Палатин.Акведук Клавдія
- Дорога на Палатині
- La terraza del infeo
- Палатин. Фарнезіанські сади та Палац Тиберія
- Будинок Ромулуса
- Палац Лівії
- Терми Септімія Севера
- Стадіон Доміціана
- Стадіон Доміціана та Палац Августів
- Вхід зі сторони Via di San Gregorio
- Вид на SO (терми Септімія Севера)
- Палатин із сторони Via di San Gregorio
Див. також
Примітки
- archINFORM — 1994.
- https://www.britannica.com/place/Palatine-Hill
- Palatine Hill: The Cradle of the City of Rome – World by Isa. 8 квітня 2020.
- Обидва джерела, як «Римські стародавності», так і «Енеїда», написані у І ст. до. н. е.
- http://penelope.uchicago.edu/Thayer/E/Gazetteer/Places/Europe/Italy/Lazio/Roma/Rome/_Texts/PLATOP*/Aedes_Jovis_Statoris.html
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Палатин |
- Палатин на LacusCurtius(англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Palati n lat Mons Palatinus ital Monte Palatino odin iz semi pagorbiv Rima i viznanij najstarishoyu iz zaselenih chastin mista Rozkopki pokazuyut sho lyudi zhili na cij teritoriyi z X st do n e Palatin ital Palatino41 53 18 pn sh 12 29 13 sh d 41 88833333336077658 pn sh 12 48694444447177609 sh d 41 88833333336077658 12 48694444447177609 Koordinati 41 53 18 pn sh 12 29 13 sh d 41 88833333336077658 pn sh 12 48694444447177609 sh d 41 88833333336077658 12 48694444447177609Krayina Italiya 1 Region d 1 Sistema Pagorbi Rimu i dTip pagorb nacionalnij muzej i arheologichna pam yatkaVisota 51 m 2 PalatinPalatin Italiya Palatin u VikishovishiSim pagorbiv RimaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Palatin znachennya Mifi ta legendiNajdavnishi rimski legendi rozpovidayut sho geroj greko rimskoyi mifologiyi Evander za 60 rokiv do Troyanskoyi vijni zasnuvav na berezi Tibru poselennya abo koloniyu Pallantej yakraz na pagorbi sho piznishe otrimav nazvu Palatin Ci legendi zapisani u golovnij praci istorika Dionisiya Galikarnaskogo Rimski starodavnosti Takozh syuzhet pro zhittya Evandera mistit Eneyida knigi VIII XII poeta Vergiliya Za perekazami piznishe na pagorbi vinik starodavnij Rim na Palatini buli vigoduvani vovchiceyu i vihovani Faustulom Romul i Rem Tut Romul zaklav misto Nazva Palatium pov yazano z im yam bogini Pales ohoronnici hudobi Ochevidno Palatinskij pagorb spochatku sluzhiv vigonom dlya hudobi a koli u italijciv z yavilisya pershi religijni uyavlennya i vinik kult bogini Pales to Palatin stav religijnim centrom pastuhiv yaki zdijsnyuvali tut zhertvoprinesennya Svyashenni miscyaNa pagorbi znahodilisya svyashenna pechera vovchici Lupercal z dzherelom i smokivniceyu ficus pid yakoyu za perekazami buv znajdenij koshik z nemovlyatami bliznyukami zhertovnik Pana mundus tobto yama kudi poselenci kidali pervorodni plodi predmeti domashnogo vzhitku i zhmeni prinesenoyi z soboyu ridnoyi zemli doki yama ne napovnilas i ne bula pokrita zhertovnikom lat Roma Quadrata budinochok Romula lat casa Romuli kurin Faustula lat tugurium Faustuli sho zbereglisya she v IV stolitti novoyi eri teren sho viris za perekazami z spisa kinutogo Romulom z Aventina i vstromivshis v zemlyu tak gliboko sho jogo ne mozhna bulo vityagti kuriya Saliyiv lat curia Saliorum sho zberigali avgurskij zhezl Romula i 12 shitiv Marsa scalae Caci za yakoyu Gerkules tyagnuv strashnogo rozbijnika Kaka ara maxima postavlenij v pam yat cogo podvigu Gerkulesa hram Yupitera Statora lat Jupiter Stator za legendoyu zasnovanij Romulom 15 lyutogo tut prohodilo starodavnye svyato luperkaliyi pid chas yakogo goli luperki obbigali Palatinskij pagorb Pri Romuli Palatin buv otochenij murami z dvoma vorotami Porta Mugonia lat Mugionia abo lat Mugionis v pivnichnij chastini pagorba navproti forumu i lat porta Romanula u zahidnij chastini Gliboka davnina pagorba dovedena chislennimi arheologichnimi znahidkami slidi pershih poselen na Palatini datuyutsya priblizno 1000 r do n e BudivliDim Avgustiv lat Domus Augustana osobisti pokoyi imperatoraVid na stadion Z togo chasu yak imperator Avgust obladnav na pagorbi svoyu rezidenciyu na nomu meshkali bagato inshih praviteliv imperiyi Bilya palacu znahodivsya hram Apollona z chistogo marmuru z dvoma bibliotekami latinskoyi ta greckoyi i hram Vesti U 3 r n e palac zgoriv ale Avgust vidnoviv jogo v kolishnomu viglyadi ta dobuduvav do nogo propili Todi zh navkolo area Apollinis bula sporudzhena kolonada z 52 kolonami prikrashena v promizhkah statuyami antichnih skulptoriv U zahidnij chastini Palatina visochiv palac Liviyi abo Tiberiya Domus Tiberiana a na pivnich vid nogo i blizhche do forumu palac Kaliguli 3 ij po rahunku na Palatinskomu pagorbi vid yakogo jshov mist sho z yednuvav Palatin z Kapitoliyem Chetvertij palac Domus Flavia buv pobudovanij za Domiciana na pivnichnij zahid vid palacu Avgusta 80 92 rr plosheyu 5 gektariv U palaci buli bazilika Tronnij zal aula regia zal Yupitera fontan z kolonnim zalom U Tronnomu zali prohodili audiyenciyi imperatora v zali dlya privatnih audiyencij zasidannya imperatorskogo radi Domician takozh pobuduvav chudovij stadion dovzhinoyu 160 m shirinoyu 50 m do nogo primikala imperatorska lozha kathisma Budivli Domiciana vidriznyalisya vishukanoyu rozkishshyu P yatij i ostannij palac buv sporudzhenij Septimiyem Severom v pivdenno shidnij chastini Palatina poruch z Domus Augustiana vidomij yak Septizonium tobto palac u sim poverhiv sho pidnimayutsya odin nad inshim za dopomogoyu ryadiv kolon HramiZ III II stolit do n e na Palatini buduvalisya hrami Na sogodnishnij den zbereglisya ruyini hramiv Magna Mater Kibeli Viktoriyi i Apollona Cerkvi San Sebastyano al Palatino en San Teodoro al Palatino Santa Anastasiya Farnezinski sadi U seredni viki rozkishni ta velichni budivli Palatina buli zrujnovani U seredini XIX stolittya Palatin yavlyav soboyu ruyini porosli gustim gayem tut znahodilisya i U 1861 u Napoleon III kupiv u neapolitanskogo korolya Franciska II Farnezianski sadi u pivnichnij chastini Palatina i pislya trivalih klopotan i superechok z rimskim uryadom zavdyaki spriyannyu Renye doruchiv arheologu Pietro Rosa provesti rozkopki sho vidkrili nam zalishki drevnih imperatorskih budivel pagorba Z 1870 r Palatin znovu perebuvaye v rukah italijciv Slovo Palatium stalo u vsih yevropejskih movah sinonimom palacu GalereyaPalatin Akveduk Klavdiya Doroga na Palatini La terraza del infeo Palatin Farnezianski sadi ta Palac Tiberiya Budinok Romulusa Palac Liviyi Termi Septimiya Severa Stadion Domiciana Stadion Domiciana ta Palac Avgustiv Vhid zi storoni Via di San Gregorio Vid na SO termi Septimiya Severa Palatin iz storoni Via di San GregorioDiv takozhPagorbi RimaPrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 https www britannica com place Palatine Hill Palatine Hill The Cradle of the City of Rome World by Isa 8 kvitnya 2020 Obidva dzherela yak Rimski starodavnosti tak i Eneyida napisani u I st do n e http penelope uchicago edu Thayer E Gazetteer Places Europe Italy Lazio Roma Rome Texts PLATOP Aedes Jovis Statoris htmlPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu PalatinPalatin na LacusCurtius angl