Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пагорби Риму (італ. Colli di Roma) або Сім пагорбів Риму (лат. Septem montes Romae, італ. Sette colli di Roma) — географічний осередок Риму, який тісно пов'язаний з історією його заснування у 753 до н. е.
| Пагорби Риму | ||||
 | ||||
| | ||||
| Країна |  Італія | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Рим | |||
| Тип | d | |||
 | ||||
 Пагорби Риму у Вікісховищі | ||||
Географія
Центр римської системи пагорбів становить Палатин (лат. mons Palatinus, 43 м над рівнем Тибру). Він зовсім ізольований, круто обривається з півдня, сходу та заходу, і тільки на північ поступово спускається (Velia). Його оточують з півдня Авентін (лат. mons Aventinus — 39 м; цим ім'ям називався в давнину тільки пагорб, який круто спускається до Тибру, а не весь пагорб, який носить це ім'я тепер), з північного заходу Капітолій (лат. mons Capitolinus — 43 м), з півночі і північного сходу гірські відроги Квіриналу (лат. Quirinalis, 48 м), Вімінал (лат. Viminalis, 48 м), Ціспій (лат. Cispius, 46 м) і Оппій (Oppius, 79 м); останні два об'єднуються ім'ям Есквілін (лат. Esquilinus); на південному сході лежить Целій (лат. Caelius, 48 м). Всі ці пагорби відокремлені один від одного глибокими долинами, з крутими схилами, звичайно невеликого розміру, тільки на північному заході, де Тибр робить глибоке коліно, утворилася велика долина — так зване Campus Martius (Марсове поле) і Campus Flaminius (Фламінієве поле).
З півночі цю долину обмежує ізольований пагорб, нині Пінціо, в давнину collis hortorum (50 м), що не входив до складу стародавнього міста. На правому березі Тибру підноситься Янікул — ізольований гірський кряж (77 м); проти Марсового поля він повертає на захід, оминаючи Ватиканський пагорб (лат. mons Vaticanus).
Рим був заснований на лівому березі річки Тибру, за 25 км від моря і майже на такій же відстані від гірського кряжу Апеннін, в долині, яка спускається від Апеннін до моря. Вся ця долина — вулканічного походження; її центр — альбанский вулкан, діяльність якого припинилася тільки тоді, коли рівнина Лація (тепер Campagna romana) була вже заселена. Виверження вулканів, коли Лацій був ще покритий водою, утворили шар туфу (на 30-40 м глибини), поверх якого нашарувалися, як результат дії альбанського вулкана, сірий sperone (lapis Gabinus) і крапчастий піперін (lapis piperinus), a також лава. Ці кам'яні породи служили і служать головним будівельним матеріалом у Римі та околицях; особливо споживані найдешевша і нетривка з цих порід — туф; сотні років Рим майже не знав іншого матеріалу для своїх монументальних споруд; sperone і піперін пішли в хід тільки тоді, коли Рим вже почав ставати великим населеним центром; лава завжди вживалася для мощення вулиць. У період повного розквіту Риму ці породи в монументальних будівлях були витіснені щільним білим вапняком з Тібура — травертином (lapis tiburtinus), який походить з відкладів притоки Тибру, Аніо (нині Тевероне, Teverone).
Вода, що стікає з гір, глибоко порізала весь Лацій, легко руйнуючи пористий туф; утворився ряд пагорбів, розділених глибокими ярами з крутими берегами. На таких пагорбах і виник Рим. Просочення водою ґрунту всього Лація і застій води в ярах між горбами роблять місцевість вкрай нездоровою, сприяючи малярії. Римська система пагорбів знаходилася ще в гірших санітарних умовах, ніж решта Лацію: звуження русла Тибру там, де він огинає Марсове поле, вело до постійних повеней, які затопляли не тільки рівнину Марсового поля, а й яри між пагорбами. Це незручність урівноважувалася, однак, сприятливими для розвитку міста умовами: зручністю захисту крутих пагорбів, близькістю до моря, судноплавної річки як між містом і морем, так і між містом і верхів'ями річки, і, нарешті, сусідством з культурною і багатою Етрурією.
Найкраще поняття про загальну будову місцевості на якій виник Рим, дають теперішні околиці міста, де форма пагорбів, будова долин і умови розподілу вологи залишилися тими ж, якими вони були і в давнину. Обличчя самої міської території зазнало великих змін: рівень долин піднісся, постійними нашаруваннями, майже на 10 м; схили пагорбів з крутих майже скрізь стали пологі; каналізація виносить ґрунтову і дощову воду; повені Тибру, завдяки регулюванню його русла, стали якщо не неможливими, то вкрай рідкісними; виникла низка підвищень там, де їх не було (наприклад, monte Testaccio, 35 м висоти, на південь від Авентіну, що складається з черепків посуду, в якому привозили продукти в Рим. Про формування місцевості стародавнього Риму можна судити також по незаселенних або слабозаселенних місцевостях близько Палатина і Авентіно; перші розкопки останніх років майже повернули його древній вигляд.
Висота 7 пагорбів Риму
Посилання
- Samuel Ball Platner: The Septimontium and the Seven Hills у: Classical Philology. Vol. 1, 1906, ст. 69-80. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pagorbi Rimu ital Colli di Roma abo Sim pagorbiv Rimu lat Septem montes Romae ital Sette colli di Roma geografichnij oseredok Rimu yakij tisno pov yazanij z istoriyeyu jogo zasnuvannya u 753 do n e Pagorbi RimuPagorbi RimuKrayina ItaliyaRegion RimTip d Pagorbi Rimu u Vikishovishi Karta teritoriyi starodavnogo Rima iz simoma pagorbamiGeografiyaCentr rimskoyi sistemi pagorbiv stanovit Palatin lat mons Palatinus 43 m nad rivnem Tibru Vin zovsim izolovanij kruto obrivayetsya z pivdnya shodu ta zahodu i tilki na pivnich postupovo spuskayetsya Velia Jogo otochuyut z pivdnya Aventin lat mons Aventinus 39 m cim im yam nazivavsya v davninu tilki pagorb yakij kruto spuskayetsya do Tibru a ne ves pagorb yakij nosit ce im ya teper z pivnichnogo zahodu Kapitolij lat mons Capitolinus 43 m z pivnochi i pivnichnogo shodu girski vidrogi Kvirinalu lat Quirinalis 48 m Viminal lat Viminalis 48 m Cispij lat Cispius 46 m i Oppij Oppius 79 m ostanni dva ob yednuyutsya im yam Eskvilin lat Esquilinus na pivdennomu shodi lezhit Celij lat Caelius 48 m Vsi ci pagorbi vidokremleni odin vid odnogo glibokimi dolinami z krutimi shilami zvichajno nevelikogo rozmiru tilki na pivnichnomu zahodi de Tibr robit gliboke kolino utvorilasya velika dolina tak zvane Campus Martius Marsove pole i Campus Flaminius Flaminiyeve pole Z pivnochi cyu dolinu obmezhuye izolovanij pagorb nini Pincio v davninu collis hortorum 50 m sho ne vhodiv do skladu starodavnogo mista Na pravomu berezi Tibru pidnositsya Yanikul izolovanij girskij kryazh 77 m proti Marsovogo polya vin povertaye na zahid ominayuchi Vatikanskij pagorb lat mons Vaticanus Rim buv zasnovanij na livomu berezi richki Tibru za 25 km vid morya i majzhe na takij zhe vidstani vid girskogo kryazhu Apennin v dolini yaka spuskayetsya vid Apennin do morya Vsya cya dolina vulkanichnogo pohodzhennya yiyi centr albanskij vulkan diyalnist yakogo pripinilasya tilki todi koli rivnina Laciya teper Campagna romana bula vzhe zaselena Viverzhennya vulkaniv koli Lacij buv she pokritij vodoyu utvorili shar tufu na 30 40 m glibini poverh yakogo nasharuvalisya yak rezultat diyi albanskogo vulkana sirij sperone lapis Gabinus i krapchastij piperin lapis piperinus a takozh lava Ci kam yani porodi sluzhili i sluzhat golovnim budivelnim materialom u Rimi ta okolicyah osoblivo spozhivani najdeshevsha i netrivka z cih porid tuf sotni rokiv Rim majzhe ne znav inshogo materialu dlya svoyih monumentalnih sporud sperone i piperin pishli v hid tilki todi koli Rim vzhe pochav stavati velikim naselenim centrom lava zavzhdi vzhivalasya dlya moshennya vulic U period povnogo rozkvitu Rimu ci porodi v monumentalnih budivlyah buli vitisneni shilnim bilim vapnyakom z Tibura travertinom lapis tiburtinus yakij pohodit z vidkladiv pritoki Tibru Anio nini Teverone Teverone Voda sho stikaye z gir gliboko porizala ves Lacij legko rujnuyuchi poristij tuf utvorivsya ryad pagorbiv rozdilenih glibokimi yarami z krutimi beregami Na takih pagorbah i vinik Rim Prosochennya vodoyu gruntu vsogo Laciya i zastij vodi v yarah mizh gorbami roblyat miscevist vkraj nezdorovoyu spriyayuchi malyariyi Rimska sistema pagorbiv znahodilasya she v girshih sanitarnih umovah nizh reshta Laciyu zvuzhennya rusla Tibru tam de vin oginaye Marsove pole velo do postijnih povenej yaki zatoplyali ne tilki rivninu Marsovogo polya a j yari mizh pagorbami Ce nezruchnist urivnovazhuvalasya odnak spriyatlivimi dlya rozvitku mista umovami zruchnistyu zahistu krutih pagorbiv blizkistyu do morya sudnoplavnoyi richki yak mizh mistom i morem tak i mizh mistom i verhiv yami richki i nareshti susidstvom z kulturnoyu i bagatoyu Etruriyeyu Najkrashe ponyattya pro zagalnu budovu miscevosti na yakij vinik Rim dayut teperishni okolici mista de forma pagorbiv budova dolin i umovi rozpodilu vologi zalishilisya timi zh yakimi voni buli i v davninu Oblichchya samoyi miskoyi teritoriyi zaznalo velikih zmin riven dolin pidnissya postijnimi nasharuvannyami majzhe na 10 m shili pagorbiv z krutih majzhe skriz stali pologi kanalizaciya vinosit gruntovu i doshovu vodu poveni Tibru zavdyaki regulyuvannyu jogo rusla stali yaksho ne nemozhlivimi to vkraj ridkisnimi vinikla nizka pidvishen tam de yih ne bulo napriklad monte Testaccio 35 m visoti na pivden vid Aventinu sho skladayetsya z cherepkiv posudu v yakomu privozili produkti v Rim Pro formuvannya miscevosti starodavnogo Rimu mozhna suditi takozh po nezaselennih abo slabozaselennih miscevostyah blizko Palatina i Aventino pershi rozkopki ostannih rokiv majzhe povernuli jogo drevnij viglyad Visota 7 pagorbiv RimuAventin 47 m Kapitolij 50 m Celij 50 m Palatin 51 m Viminal 60 m Kvirinal 61 m Eskvilin 64 mPosilannyaSamuel Ball Platner The Septimontium and the Seven Hills u Classical Philology Vol 1 1906 st 69 80 angl