Фунда́мент (від лат. fundamentum), укр. підму́рок, підва́лини, або підва́лина — основа будови, споруди, зроблена з каменю, цегли, бетону тощо, переважно підземна, яка сприймає навантаження від споруди і передає їх на основу, складену ґрунтами (природну) чи штучну. Фундаменти бувають безперервними — по периметру всіх стін, або переривчастими — у вигляді окремих стовпів і залізобетонних , проміжки між якими засипають ґрунтом.
Фундаменти є підземною конструкцією, що безпосередньо стикається з основою і передає на неї навантаження від будинку (споруди). Глибина закладення фундаменту повинна відповідати глибині залягання того шару ґрунту, що приймається за природну основу. Як матеріал для фундаменту найчастіше застосовують бутовий камінь, бутобетон, бетон і залізобетон. За конструктивним рішенням фундаменти розділяють на стовпчасті, стрічкові, суцільні і пальові.
Інженерно-геологічні дослідження
Перш ніж розпочинати роботи зі зведення фундаменту, з'ясовують: на якому ґрунті стоятиме будинок, глибину промерзання ґрунту у районі будівництва, рівень ґрунтових вод та вартість фундаменту. Для цього буде потрібно провести геологічні дослідження на ділянці. Тобто з'ясувати геологічну будову землі, стійкість ґрунтів на місці де передбачається будівництво. Отримані дані дозволять встановити глибину закладання фундаменту та величину допустимих тисків на ґрунт, спрогнозують стійкість майбутньої споруди, величину опадів, які очікуються, тощо. Нехтувати геологами або використовувати дані геологічних досліджень сусідніх місцевостей небажано. Немає ніякої гарантії, що на цьому майданчику такі ж ґрунти, як і на сусідній ділянці. Якщо присутній складний рельєф, підземні річки, зведення будинку потребуватиме колосальних коштів на укріплювальні заходи, що, в підсумку, буде коштувати замовникові занадто дорого. Тому для якісного будівництва будинку обов'язково потрібно провести геологічні дослідження ділянки. Лише після цього можна починати підбір фундаменту і роботу над проектною документацією.
Основні типи фундаменту
Розрізняють чотири типи фундаментів.
Стрічкові фундаменти
Мають однакову форму поперечного перетину по всьому периметру стін будівлі (зокрема під всіма його внутрішніми тримальними стінами). Їх споруджують з готових збірних бетонних та залізобетонних виробів, з монолітного бетону та залізобетону або їх комбінації — збірно-монолітні. І зводять, як правило, під важкими будівлями.
Стовпчасті фундаменти
Являють собою систему стовпів, розташованих по кутах і в місцях перетину стін, а також під важкими тримальними простінками, балками та іншими місцями зосередженого навантаження будівлі. Для виготовлення стовпчастих фундаментів використовуються цегла, залізобетонні, металеві і азбестоцементні стовпи і труби. Їх застосовують при будівництві легких дерев'яних будинків без підвалів.
Плитні фундаменти
Споруджуються під усією площею будинку. Являють собою суцільний залізобетонний блок, виконаний з монолітного залізобетону, або зі збірних перехресних залізобетонних стовпів з жорсткою обробкою стикових з'єднань. Плитні фундаменти застосовують на майданчиках зі слабкими ґрунтами і, якщо є необхідність надійного захисту основи від проникнення води (плиту використовують як гідроізоляцію).
Пальові фундаменти
Складаються з паль, занурених у фундамент будівлі або споруди. За способом виготовлення розрізняють палі забивні, які занурюють у ґрунт у готовому вигляді, гвинтові палі, які загвинчують у ґрунт, і набивні, виготовлені безпосередньо в ґрунті. Такі фундаменти використовують там, де верхній шар ґрунту не може витримати велику вагу. Для пальових фундаментів використовують готові короткі забивні залізобетонні палі або набивні палі, що виготовляються шляхом заповнення бетонною сумішшю виробленої (пробуреної) в ґрунті свердловини.
Примітки
- Фунда́мент // Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — С. 137-138. — .
- Підмурок // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Підвалина // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Державні будівельні норми України. ДБН В.2.1-10-2009. Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування.
- [1]
Джерела
- Державні будівельні норми України. ДБН В.2.1-10-2018. Основи і фундаменти будівель та споруд. Основні положення.
- Інженерна геологія (з основами геотехніки): підручник для студентів вищих навчальних закладів /Колектив авторів: В. Г. Суярко, В. М. Величко, О. В. Гаврилюк, В. В. Сухов, О. В. Нижник, В. С. Білецький, А. В. Матвєєв, О. А. Улицький, О. В. Чуєнко.; за заг. ред. проф. В. Г. Суярка. — Харків: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, 2019. — 278 с.
Посилання
- Фундамент // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 205. — .
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Funda ment vid lat fundamentum ukr pidmu rok pidva lini abo pidva lina osnova budovi sporudi zroblena z kamenyu cegli betonu tosho perevazhno pidzemna yaka sprijmaye navantazhennya vid sporudi i peredaye yih na osnovu skladenu gruntami prirodnu chi shtuchnu Fundamenti buvayut bezperervnimi po perimetru vsih stin abo pererivchastimi u viglyadi okremih stovpiv i zalizobetonnih promizhki mizh yakimi zasipayut gruntom Fundamenti ye pidzemnoyu konstrukciyeyu sho bezposeredno stikayetsya z osnovoyu i peredaye na neyi navantazhennya vid budinku sporudi Glibina zakladennya fundamentu povinna vidpovidati glibini zalyagannya togo sharu gruntu sho prijmayetsya za prirodnu osnovu Yak material dlya fundamentu najchastishe zastosovuyut butovij kamin butobeton beton i zalizobeton Za konstruktivnim rishennyam fundamenti rozdilyayut na stovpchasti strichkovi sucilni i palovi Inzhenerno geologichni doslidzhennyaPersh nizh rozpochinati roboti zi zvedennya fundamentu z yasovuyut na yakomu grunti stoyatime budinok glibinu promerzannya gruntu u rajoni budivnictva riven gruntovih vod ta vartist fundamentu Dlya cogo bude potribno provesti geologichni doslidzhennya na dilyanci Tobto z yasuvati geologichnu budovu zemli stijkist gruntiv na misci de peredbachayetsya budivnictvo Otrimani dani dozvolyat vstanoviti glibinu zakladannya fundamentu ta velichinu dopustimih tiskiv na grunt sprognozuyut stijkist majbutnoyi sporudi velichinu opadiv yaki ochikuyutsya tosho Nehtuvati geologami abo vikoristovuvati dani geologichnih doslidzhen susidnih miscevostej nebazhano Nemaye niyakoyi garantiyi sho na comu majdanchiku taki zh grunti yak i na susidnij dilyanci Yaksho prisutnij skladnij relyef pidzemni richki zvedennya budinku potrebuvatime kolosalnih koshtiv na ukriplyuvalni zahodi sho v pidsumku bude koshtuvati zamovnikovi zanadto dorogo Tomu dlya yakisnogo budivnictva budinku obov yazkovo potribno provesti geologichni doslidzhennya dilyanki Lishe pislya cogo mozhna pochinati pidbir fundamentu i robotu nad proektnoyu dokumentaciyeyu Osnovni tipi fundamentuKonstrukciyi fundamentiv pri sejsmichnih vplivah a plan strichkovogo fundamentu b plan i rozriz stovpchastih fundamentiv v pidvalna chastina budinku z plitnim fundamentom 1 armaturni sitki 2 fundamentni balki 3 plita z monolitnogo zalizobetonu Rozriznyayut chotiri tipi fundamentiv Strichkovi fundamenti Mayut odnakovu formu poperechnogo peretinu po vsomu perimetru stin budivli zokrema pid vsima jogo vnutrishnimi trimalnimi stinami Yih sporudzhuyut z gotovih zbirnih betonnih ta zalizobetonnih virobiv z monolitnogo betonu ta zalizobetonu abo yih kombinaciyi zbirno monolitni I zvodyat yak pravilo pid vazhkimi budivlyami Stovpchasti fundamenti Yavlyayut soboyu sistemu stovpiv roztashovanih po kutah i v miscyah peretinu stin a takozh pid vazhkimi trimalnimi prostinkami balkami ta inshimi miscyami zoseredzhenogo navantazhennya budivli Dlya vigotovlennya stovpchastih fundamentiv vikoristovuyutsya cegla zalizobetonni metalevi i azbestocementni stovpi i trubi Yih zastosovuyut pri budivnictvi legkih derev yanih budinkiv bez pidvaliv Plitni fundamenti Sporudzhuyutsya pid usiyeyu plosheyu budinku Yavlyayut soboyu sucilnij zalizobetonnij blok vikonanij z monolitnogo zalizobetonu abo zi zbirnih perehresnih zalizobetonnih stovpiv z zhorstkoyu obrobkoyu stikovih z yednan Plitni fundamenti zastosovuyut na majdanchikah zi slabkimi gruntami i yaksho ye neobhidnist nadijnogo zahistu osnovi vid proniknennya vodi plitu vikoristovuyut yak gidroizolyaciyu Palovij fundament iz promizhnoyu podushkoyu 1 fundamentnij blok 2 promizhna podushka 3 zalizobetonnij ogolovok 4 zalizobetonna palya 5 dno kotlovanuPalovi fundamenti Skladayutsya z pal zanurenih u fundament budivli abo sporudi Za sposobom vigotovlennya rozriznyayut pali zabivni yaki zanuryuyut u grunt u gotovomu viglyadi gvintovi pali yaki zagvinchuyut u grunt i nabivni vigotovleni bezposeredno v grunti Taki fundamenti vikoristovuyut tam de verhnij shar gruntu ne mozhe vitrimati veliku vagu Dlya palovih fundamentiv vikoristovuyut gotovi korotki zabivni zalizobetonni pali abo nabivni pali sho vigotovlyayutsya shlyahom zapovnennya betonnoyu sumishshyu viroblenoyi proburenoyi v grunti sverdlovini PrimitkiFunda ment Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2012 T 6 U Ya S 137 138 ISBN 978 966 00 0197 8 Pidmurok Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Pidvalina Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Derzhavni budivelni normi Ukrayini DBN V 2 1 10 2009 Osnovi ta fundamenti sporud Osnovni polozhennya proektuvannya 1 DzherelaDerzhavni budivelni normi Ukrayini DBN V 2 1 10 2018 Osnovi i fundamenti budivel ta sporud Osnovni polozhennya Inzhenerna geologiya z osnovami geotehniki pidruchnik dlya studentiv vishih navchalnih zakladiv Kolektiv avtoriv V G Suyarko V M Velichko O V Gavrilyuk V V Suhov O V Nizhnik V S Bileckij A V Matvyeyev O A Ulickij O V Chuyenko za zag red prof V G Suyarka Harkiv Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 2019 278 s PosilannyaFundament Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 205 ISBN 978 966 7407 83 4 Div takozhSejsmichna izolyaciya Budinok Sporuda Obnoska fundamentu Gvintovi pali