Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Політика (грец. Πολιτικά) — арістотелевський трактат про державу, що містить початки соціальної та політичної філософії, політології, а також теорії управління. Трактат написаний в останні роки (335—322 до н.е.) життя Арістотеля в Афінах, що знаходилися під македонською окупацією. У книзі розглядаються проблеми сім'ї як осередку держави, рабства, громадянства, визначення держави, а також форм її правління та цілей. Дослідники відзначають, що кінцева мета, яку ставить перед собою Арістотель в «Політиці», — теоретична побудова ідеального поліса.
Зміст
Книга 1
Арістотель визначає державу (грец. πόλις) як спілкування (грец. κοινωνία), організоване заради спільного блага. Цим держава протиставляється сім'ї (грец. οἰκία) — спілкуванню, що виникло природним шляхом для задоволення щоденних потреб (с. 377, 1252b). Сім'ї, об'єднані в поселення (грец. κώμη), становлять невід'ємну частину держави (с. 380, 401). Арістотель представляє сім'ю як патріархальну, де є домашні раби, а голова сім'ї уподібнений монарху (с. 386). На відміну від пізніших теорій суспільного договору, Арістотель вважає державу природним утворенням, а людину він називає істотою політичною (с. 379, грец. πολιτικὸν ζῷον — 1253a).
Війну Арістотель інтерпретує як «засіб для придбання власності» (с. 389), насамперед рабів, яких вербують із варварів — людей «від природи призначених для підпорядкування, але не охочих підкорятися» (с. 389). Домогосподарство (грец. Οικονομικά — економіка) включає в себе три науки: придбання, користування та управління (с. 398).
Книга 2
Арістотель критикує ідеальну державу Платона, відстоюючи необхідність збереження приватної власності та сім'ї в державі. Основний аргумент полягає в наступному: «До того, що складає предмет володіння великої кількості людей, застосовується найменша турбота» (с. 406). На думку Арістотеля влада повинна належати тим, хто «носить важке озброєння» (с. 417).
Книга 3
Арістотель розглядає проблему громадянства. Громадянин — це учасник держави, тобто учасник суду присяжних і народних зборів. Арістотель відмовляв у громадянстві рабам, метекам (іноземцям), ремісникам, а в 7 книзі — і селянам (с. 604). За кількістю громадян у державі він розрізняв 3 «правильні» (тобто націлені на реалізацію суспільного блага) форми правління (с. 457):
- Царська влада (монархія) — форма правління, за якої влада належить одному володареві, який отримує її у спадок, або ж до влади приходить обранець. Спотворенням царської влади є тиранія.
- Аристократія — форма правління, за якої верховна влада належить громадянам, які мають власність та беруть до уваги найвище благо держави. Спотворенням аристократії є олігархія (форма правління, за якої верховна влада належить громадянам, які мають власність та беруть до уваги вигоду заможних громадян).
- Політія — форма правління, коли заради суспільної користі править більшість. Як правило, в політії верховна влада зосереджена в руках воїнів, які озброюються за власний рахунок. Цю форму правління Арістотель вважає найкращою, оскільки «маса менш схильна до руйнування» (с. 478). Спотворенням політії є демократія (влада, яка бере до уваги не суспільне благо, а вигоду бідних, тобто жебраків). В наступному розділі він визначить політію об'єднанням олігархії та демократії (с. 502).
Книга 4
Арістотель визначає 5 елементів, які становлять державу (с. 493):
- Селяни — виробляють продукти харчування;
- Ремісники — виготовляють знаряддя праці;
- Торговці — займаються обміном та розподілом товарів;
- Чиновники — раціонально керують державою;
- Військові — захищають державу.
Крім названої вище класифікації, населення держави складається з бідної більшості та заможної меншості. Перші мають схильність до демократії, а другі — до олігархії. Щоб запобігти заколотам та громадянським війнам Арістотель пропонує зміцнювати середній клас, тобто сприяти добробуту «громадян, що мають власність середню, але достатню» (с. 508). Арістотель також висуває ідею поділу влади в державі на три частини:
- Законодавчий орган, який займається питаннями війни, миру, союзів та страт;
- Посадовий орган;
- Судовий орган.
Книга 5
Арістотель розглядає причини конфліктів в державі. Однією з причин нестабільності він вважає «різноплемінність населення» (с. 532), особисті протиріччя в середовищі правлячої верстви (с. 533), а також демагогію, за допопомою якої одна людина здатна зосередити в своїх руках усю повноту влади та стати тираном (с. 537). Для зміцнення стабільності Арістотель пропонує «викликати у громадян різні побоювання» (с. 545), а також зміцнити владу закону, розподілити обов'язки та піклуватися про виховання підростаючого покоління.
Книга 6
Арістотель аналізує різницю між демократією та олігархією.
Книга 7
Арістотель проявляє еллінський патріотизм, стверджуючи, що тільки в еллінів мужність та розум знаходяться в гармонії. У європейців є мужність, але не вистачає розуму, тоді як в азіатів є розум, але бракує мужності (с. 601).
Найвищим благом Арістотель вважає щастя. Завданнями держави є:
- Забезпечення їжею;
- Забезпечення комфортом;
- Захист;
- Добробут;
- Релігійний культ;
- Справедливість.
Арістотель зазначає, що громадянам необхідне дозвілля та свобода від задоволення первинних потреб для роздумів та участі в справах держави.
Книга 8
Арістотель порушує проблему «виховання молоді», зауважуючи, що там, «де цього немає, державний лад потерпає від збитків» (с. 628). Існує чотири основних навчальних предмети (c. 630):
Література
- Арістотель. Політика. Переклад з давньогрецької і примітки О. Кислюка. — Київ: видавництво «Основи», 2000.
Посилання
- . Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 12 березня 2018.
- Доватур А. І. «Політика» Арістотеля [ 3 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Арістотель. Твори: В 4-х т. Т. 4 / Пер. с древньогрец.; Общ. ред. А. И. Доватура. — М.: Мысль, 1983. — С.38-57. — 830 с. — (Филос. наследие. Т, 90).(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Politika znachennya Politika grec Politika aristotelevskij traktat pro derzhavu sho mistit pochatki socialnoyi ta politichnoyi filosofiyi politologiyi a takozh teoriyi upravlinnya Traktat napisanij v ostanni roki 335 322 do n e zhittya Aristotelya v Afinah sho znahodilisya pid makedonskoyu okupaciyeyu U knizi rozglyadayutsya problemi sim yi yak oseredku derzhavi rabstva gromadyanstva viznachennya derzhavi a takozh form yiyi pravlinnya ta cilej Doslidniki vidznachayut sho kinceva meta yaku stavit pered soboyu Aristotel v Politici teoretichna pobudova idealnogo polisa Aristotel z Nikomahovoyu etikoyu na fresci Rafaelya Afinska shkola Politika Kniga I 1252aAristotel ta Platon XV v Luka Della RobbiaZmistKniga 1 Aristotel viznachaye derzhavu grec polis yak spilkuvannya grec koinwnia organizovane zaradi spilnogo blaga Cim derzhava protistavlyayetsya sim yi grec oἰkia spilkuvannyu sho viniklo prirodnim shlyahom dlya zadovolennya shodennih potreb s 377 1252b Sim yi ob yednani v poselennya grec kwmh stanovlyat nevid yemnu chastinu derzhavi s 380 401 Aristotel predstavlyaye sim yu yak patriarhalnu de ye domashni rabi a golova sim yi upodibnenij monarhu s 386 Na vidminu vid piznishih teorij suspilnogo dogovoru Aristotel vvazhaye derzhavu prirodnim utvorennyam a lyudinu vin nazivaye istotoyu politichnoyu s 379 grec politikὸn zῷon 1253a Vijnu Aristotel interpretuye yak zasib dlya pridbannya vlasnosti s 389 nasampered rabiv yakih verbuyut iz varvariv lyudej vid prirodi priznachenih dlya pidporyadkuvannya ale ne ohochih pidkoryatisya s 389 Domogospodarstvo grec Oikonomika ekonomika vklyuchaye v sebe tri nauki pridbannya koristuvannya ta upravlinnya s 398 Kniga 2 Aristotel kritikuye idealnu derzhavu Platona vidstoyuyuchi neobhidnist zberezhennya privatnoyi vlasnosti ta sim yi v derzhavi Osnovnij argument polyagaye v nastupnomu Do togo sho skladaye predmet volodinnya velikoyi kilkosti lyudej zastosovuyetsya najmensha turbota s 406 Na dumku Aristotelya vlada povinna nalezhati tim hto nosit vazhke ozbroyennya s 417 Kniga 3 Aristotel rozglyadaye problemu gromadyanstva Gromadyanin ce uchasnik derzhavi tobto uchasnik sudu prisyazhnih i narodnih zboriv Aristotel vidmovlyav u gromadyanstvi rabam metekam inozemcyam remisnikam a v 7 knizi i selyanam s 604 Za kilkistyu gromadyan u derzhavi vin rozriznyav 3 pravilni tobto nacileni na realizaciyu suspilnogo blaga formi pravlinnya s 457 Carska vlada monarhiya forma pravlinnya za yakoyi vlada nalezhit odnomu volodarevi yakij otrimuye yiyi u spadok abo zh do vladi prihodit obranec Spotvorennyam carskoyi vladi ye tiraniya Aristokratiya forma pravlinnya za yakoyi verhovna vlada nalezhit gromadyanam yaki mayut vlasnist ta berut do uvagi najvishe blago derzhavi Spotvorennyam aristokratiyi ye oligarhiya forma pravlinnya za yakoyi verhovna vlada nalezhit gromadyanam yaki mayut vlasnist ta berut do uvagi vigodu zamozhnih gromadyan Politiya forma pravlinnya koli zaradi suspilnoyi koristi pravit bilshist Yak pravilo v politiyi verhovna vlada zoseredzhena v rukah voyiniv yaki ozbroyuyutsya za vlasnij rahunok Cyu formu pravlinnya Aristotel vvazhaye najkrashoyu oskilki masa mensh shilna do rujnuvannya s 478 Spotvorennyam politiyi ye demokratiya vlada yaka bere do uvagi ne suspilne blago a vigodu bidnih tobto zhebrakiv V nastupnomu rozdili vin viznachit politiyu ob yednannyam oligarhiyi ta demokratiyi s 502 Kniga 4 Aristotel viznachaye 5 elementiv yaki stanovlyat derzhavu s 493 Selyani viroblyayut produkti harchuvannya Remisniki vigotovlyayut znaryaddya praci Torgovci zajmayutsya obminom ta rozpodilom tovariv Chinovniki racionalno keruyut derzhavoyu Vijskovi zahishayut derzhavu Krim nazvanoyi vishe klasifikaciyi naselennya derzhavi skladayetsya z bidnoyi bilshosti ta zamozhnoyi menshosti Pershi mayut shilnist do demokratiyi a drugi do oligarhiyi Shob zapobigti zakolotam ta gromadyanskim vijnam Aristotel proponuye zmicnyuvati serednij klas tobto spriyati dobrobutu gromadyan sho mayut vlasnist serednyu ale dostatnyu s 508 Aristotel takozh visuvaye ideyu podilu vladi v derzhavi na tri chastini Zakonodavchij organ yakij zajmayetsya pitannyami vijni miru soyuziv ta strat Posadovij organ Sudovij organ Kniga 5 Aristotel rozglyadaye prichini konfliktiv v derzhavi Odniyeyu z prichin nestabilnosti vin vvazhaye riznopleminnist naselennya s 532 osobisti protirichchya v seredovishi pravlyachoyi verstvi s 533 a takozh demagogiyu za dopopomoyu yakoyi odna lyudina zdatna zoserediti v svoyih rukah usyu povnotu vladi ta stati tiranom s 537 Dlya zmicnennya stabilnosti Aristotel proponuye viklikati u gromadyan rizni poboyuvannya s 545 a takozh zmicniti vladu zakonu rozpodiliti obov yazki ta pikluvatisya pro vihovannya pidrostayuchogo pokolinnya Kniga 6 Aristotel analizuye riznicyu mizh demokratiyeyu ta oligarhiyeyu Kniga 7 Aristotel proyavlyaye ellinskij patriotizm stverdzhuyuchi sho tilki v elliniv muzhnist ta rozum znahodyatsya v garmoniyi U yevropejciv ye muzhnist ale ne vistachaye rozumu todi yak v aziativ ye rozum ale brakuye muzhnosti s 601 Najvishim blagom Aristotel vvazhaye shastya Zavdannyami derzhavi ye Zabezpechennya yizheyu Zabezpechennya komfortom Zahist Dobrobut Religijnij kult Spravedlivist Aristotel zaznachaye sho gromadyanam neobhidne dozvillya ta svoboda vid zadovolennya pervinnih potreb dlya rozdumiv ta uchasti v spravah derzhavi Kniga 8 Aristotel porushuye problemu vihovannya molodi zauvazhuyuchi sho tam de cogo nemaye derzhavnij lad poterpaye vid zbitkiv s 628 Isnuye chotiri osnovnih navchalnih predmeti c 630 Gramatika Gimnastika Muzika Malyunok LiteraturaAristotel Politika Pereklad z davnogreckoyi i primitki O Kislyuka Kiyiv vidavnictvo Osnovi 2000 Posilannya Arhiv originalu za 13 bereznya 2018 Procitovano 12 bereznya 2018 Dovatur A I Politika Aristotelya 3 lyutogo 2018 u Wayback Machine Aristotel Tvori V 4 h t T 4 Per s drevnogrec Obsh red A I Dovatura M Mysl 1983 S 38 57 830 s Filos nasledie T 90 ros