Сім чудес світу, або Сім чудес Стародавнього світу — список найпрославленіших пам'яток античної культури часів Ойкумени, з якого до наших часів збереглась лише Піраміда Хеопса. Складання списку найславетніших поетів, філософів, полководців, великих царів, як і пам'яток архітектури і мистецтва — традиційний «малий» жанр грецької елліністичної поезії і свого роду вправа в риториці. Сам вибір числа освячений найдавнішими уявленнями про його наповненість, закінченість і досконалість, число 7 вважалося священним числом бога Аполлона (Семеро проти Фів, Сім мудреців і т. і.). Подібно до збірників висловлювань знаменитих мудреців, збірок анекдотів і розповідей про дива, твори про Сім чудес світу були популярні в античну епоху і містили описи найграндіозніших, найпрекрасніших або в технічному сенсі найзахопливіших будівель і пам'ятників мистецтва. Ось чому їх називали чудесами, в той час як в списку відсутні багато справжніх шедеврів стародавньої архітектури та мистецтва — Акрополь в Афінах із творінням Фідія — статуєю Афіни, Парфенон, прославлена статуя Афродіти Кнідської роботи Праксітеля і т. і. Згадки про Сім чудес з'являються у творах грецьких авторів, починаючи з епохи еллінізму. Їх треба було знати вже в школі, про них писали вчені й поети. У тексті одного єгипетського папірусу, що являв собою свого роду навчальний посібник, згадуються обов'язкові для заучування імена знаменитих законодавців, живописців, скульпторів, архітекторів, винахідників, найбільші острови, гори й річки і, нарешті, сім чудес світу. «Відбір» чудес відбувався поступово, і одні чудеса змінювали інші.
Походження терміну
1640 року француз Д. С. Бессі відшукав у бібліотеці Ватикану невеличкий рукопис грецького філософа Філона Візантійського, що, ймовірно, вперше в III столітті до н. е. вжив у своєму творі це словосполучення.
Пізніше за Філона про дивовижні архітектурні досягнення писали і автор 37 томів «Природничої історії» Пліній Старший, і римський поет Марціал, і грецький географ Павсаній. Були також інші автори. Їх списки різнились між собою. Одні вважали такими стіни стародавнього Вавилону і Колізей, інші також згадували міст через річку Євфрат. Остаточно список утвердився лише у XVIII столітті.
Перелік об'єктів
Усталений перелік Семи чудес світу пов'язують з іменем Александра Македонського.
Об'єкт | Зображення | Час створення | Місце, сучасна країна | Творці | Руйнування |
---|---|---|---|---|---|
Піраміда Хеопса | ~ 2550 до н. е. | Гіза, Єгипет | Єгиптяни | Єдине з чудес, що збереглося до наших днів. | |
Висячі Сади Семіраміди | ~ 600 до н. е. | Вавилон, Ірак | Вавилоняни | Після I століття до н. е. внаслідок землетрусу. | |
Статуя Зевса в Олімпії | 435 до н. е., | Олімпія, Греція | Греки — скульптор Фідій | V століття, згоріла в пожежі у Константинополі. | |
Храм Артеміди в Ефесі | IV століття до н. е. | Ефес, Туреччина | Лідійці, греки, перси | Розграбований 262 н. е. готами, зруйнований землетрусом. Збережено одну колону. | |
Мавзолей у Галікарнасі | 351 до н. е. | Галікарнас, Туреччина | Карійці, перси, греки | 1494 року внаслідок землетрусу, зберігся фундамент, фрагменти. | |
Колос Родоський | між 292 і 280 до н. е. | Родос, Греція | Греки | 224 (або 226) до н. е. внаслідок землетрусу. | |
Александрійський маяк | III століття до н. е. | Александрія (мис Фарос), Єгипет | Династія Птолемеїв | Поштовхи у 365, 956 і 1303 роках н. е. сильно пошкодили будівлю, а потужний землетрус 1326 року остаточно її зруйнував |
Сучасні сім чудес світу
Сучасні сім чудес світу: печерне місто Петра, Статуя Христа в Ріо-де-Жанейро, Великий китайський мур, Мачу-Пікчу, Тадж Махал, Колізей у Римі та Чичен-Іца.
Див. також
Примітки
- Вигасин А. А., Дандамаев М. А., Крюков М. В., Кузищин В. И. История Древнего Востока. — М., 2007.
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сім чудес світу |
- Peter A. Clayton, Martin Price. The seven wonders of the ancient world. [ 28 червня 2014 у Wayback Machine.] — Routledge, 1988. — 178 с. — (англ.)
- The Seventy Wonders of the Ancient World. The Great Monuments and How They Were Built. — М: Издательство Астрель, 2004. — 304 с. — (англ.)
- Все о чудесах света. Атлас-справочник. Сн.-Петербург, «Кристалл», 2007. — С. 12—13. — . (рос.)
Посилання
- Сім чудес світу // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сім чудес світу // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 401.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sim chudes svitu abo Sim chudes Starodavnogo svitu spisok najproslavlenishih pam yatok antichnoyi kulturi chasiv Ojkumeni z yakogo do nashih chasiv zbereglas lishe Piramida Heopsa Skladannya spisku najslavetnishih poetiv filosofiv polkovodciv velikih cariv yak i pam yatok arhitekturi i mistectva tradicijnij malij zhanr greckoyi ellinistichnoyi poeziyi i svogo rodu vprava v ritorici Sam vibir chisla osvyachenij najdavnishimi uyavlennyami pro jogo napovnenist zakinchenist i doskonalist chislo 7 vvazhalosya svyashennim chislom boga Apollona Semero proti Fiv Sim mudreciv i t i Podibno do zbirnikiv vislovlyuvan znamenitih mudreciv zbirok anekdotiv i rozpovidej pro diva tvori pro Sim chudes svitu buli populyarni v antichnu epohu i mistili opisi najgrandioznishih najprekrasnishih abo v tehnichnomu sensi najzahoplivishih budivel i pam yatnikiv mistectva Os chomu yih nazivali chudesami v toj chas yak v spisku vidsutni bagato spravzhnih shedevriv starodavnoyi arhitekturi ta mistectva Akropol v Afinah iz tvorinnyam Fidiya statuyeyu Afini Parfenon proslavlena statuya Afroditi Knidskoyi roboti Praksitelya i t i Zgadki pro Sim chudes z yavlyayutsya u tvorah greckih avtoriv pochinayuchi z epohi ellinizmu Yih treba bulo znati vzhe v shkoli pro nih pisali vcheni j poeti U teksti odnogo yegipetskogo papirusu sho yavlyav soboyu svogo rodu navchalnij posibnik zgaduyutsya obov yazkovi dlya zauchuvannya imena znamenitih zakonodavciv zhivopisciv skulptoriv arhitektoriv vinahidnikiv najbilshi ostrovi gori j richki i nareshti sim chudes svitu Vidbir chudes vidbuvavsya postupovo i odni chudesa zminyuvali inshi Sim chudes svitu Zliva napravo zverhu vniz Piramida Heopsa Sadi Semiramidi Hram Artemidi Statuya Zevsa v Olimpiyi Mavzolej u Galikarnasi Kolos Rodoskij Aleksandrijskij mayakPohodzhennya terminu1640 roku francuz D S Bessi vidshukav u biblioteci Vatikanu nevelichkij rukopis greckogo filosofa Filona Vizantijskogo sho jmovirno vpershe v III stolitti do n e vzhiv u svoyemu tvori ce slovospoluchennya Piznishe za Filona pro divovizhni arhitekturni dosyagnennya pisali i avtor 37 tomiv Prirodnichoyi istoriyi Plinij Starshij i rimskij poet Marcial i greckij geograf Pavsanij Buli takozh inshi avtori Yih spiski riznilis mizh soboyu Odni vvazhali takimi stini starodavnogo Vavilonu i Kolizej inshi takozh zgaduvali mist cherez richku Yevfrat Ostatochno spisok utverdivsya lishe u XVIII stolitti Perelik ob yektivUstalenij perelik Semi chudes svitu pov yazuyut z imenem Aleksandra Makedonskogo Ob yekt Zobrazhennya Chas stvorennya Misce suchasna krayina Tvorci RujnuvannyaPiramida Heopsa Piramidi v Gizi 2550 do n e Giza Yegipet Yegiptyani Yedine z chudes sho zbereglosya do nashih dniv Visyachi Sadi Semiramidi Sadi Semiramidi 600 do n e Vavilon Irak Vavilonyani Pislya I stolittya do n e vnaslidok zemletrusu Statuya Zevsa v Olimpiyi Statuya Zevsa 435 do n e Olimpiya Greciya Greki skulptor Fidij V stolittya zgorila v pozhezhi u Konstantinopoli Hram Artemidi v Efesi Hram Artemidi IV stolittya do n e Efes Turechchina Lidijci greki persi Rozgrabovanij 262 n e gotami zrujnovanij zemletrusom Zberezheno odnu kolonu Mavzolej u Galikarnasi Mavzolej u Galikarnasi 351 do n e Galikarnas Turechchina Karijci persi greki 1494 roku vnaslidok zemletrusu zberigsya fundament fragmenti Kolos Rodoskij Kolos Rodoskij mizh 292 i 280 do n e Rodos Greciya Greki 224 abo 226 do n e vnaslidok zemletrusu Aleksandrijskij mayak Komp yuterna rekonstrukciya mayaka III stolittya do n e Aleksandriya mis Faros Yegipet Dinastiya Ptolemeyiv Poshtovhi u 365 956 i 1303 rokah n e silno poshkodili budivlyu a potuzhnij zemletrus 1326 roku ostatochno yiyi zrujnuvavSuchasni sim chudes svituSuchasni sim chudes svitu pecherne misto Petra Statuya Hrista v Rio de Zhanejro Velikij kitajskij mur Machu Pikchu Tadzh Mahal Kolizej u Rimi ta Chichen Ica Div takozhSim novih chudes svitu Sim chudes Ukrayini Chudesa svituPrimitkiVigasin A A Dandamaev M A Kryukov M V Kuzishin V I Istoriya Drevnego Vostoka M 2007 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sim chudes svituPeter A Clayton Martin Price The seven wonders of the ancient world 28 chervnya 2014 u Wayback Machine Routledge 1988 178 s ISBN 0 415 05036 7 angl The Seventy Wonders of the Ancient World The Great Monuments and How They Were Built M Izdatelstvo Astrel 2004 304 s ISBN 5 271 10388 9 angl Vse o chudesah sveta Atlas spravochnik Sn Peterburg Kristall 2007 S 12 13 ISBN 978 5 9603 0081 0 ros PosilannyaSim chudes svitu Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sim chudes svitu Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 2 M Ya S 401