Чичен-Іца (науатль: Chichen Itza, вимова: /tʃiːˈtʃɛn iːˈtsɑː/, від юкатецького словосполучення: chich'en itza' — «біля виходу джерела Іца») — стародавнє місто на півночі Юкатан.
Доколумбове місто Чичен-Іца | |
---|---|
Pre-Hispanic City of Chichen-Itza | |
Світова спадщина | |
20°40′59″ пн. ш. 88°34′07″ зх. д. / 20.68305555558377762° пн. ш. 88.568611111138778824° зх. д. | |
Країна | Мексика |
Тип | Культурний |
(Критерії) | i, ii, iii |
Об'єкт № | 483 |
Регіон | Латинська Америка і Кариби |
Зареєстровано: | 1988 (12 сесія) |
| |
| |
Чичен-Іца у Вікісховищі |
Чичен-Іца розташована у північній частині півострова Юкатан, в 120 кілометрах на південний схід від міста Мерида.
Історія
Засноване, приблизно 455 року (згідно з книгою М. Стінгла, «Таємниці індіанських пірамід») невідомими натепер племенами мая. Тоді місто мало назву, яку дослідники розшифровують як Вук-Йабналь. Стосовно державного устрою замало відомостей, у написах того періоду зовсім відсутні згадки про священних ахавів.
У цей період держава була залежною від царства Талол зі столицею в Ек-Баламі. Правителі Чичен-Іци носили титул «священного кокоома» або ачлевааха. У середині 870-х років Вук-Йабналь на чолі із К'ак'упакаль-К'авіілєм скинув залежність від Ек-Балама.
Між 890 та 910 роками було захоплено представниками маянського племені іца, які перейменували місто на Чичен-Іца. Першим царем став Ах-Хольтуун-Балам. У середині X ст., за часів царя Пдриха, перетворилося на провідну державу регіону. На цей час припадає будівництво у місті величних споруд у стилі (у так званому «старому Чичені») — зокрема були зведені палац і славнозвісна обсерваторія, яку іспанці пізніше назвали Ель-Караколь («Равлик»).
Наприкінці X ст. іца зазнали поразки від сусідів і, за деякими даними, залишили Чичен. Проте уклавши союз із тольтеками — войовничими прибульцями із Центральної Мексики, на чолі яких стояв жрець Кетцалькоатля (Кукулькана), іца через кілька десятиріч відвоювали місто. Чичен-Іца стає центром Маяпанської ліги.
У 1047 році халач-вінік Почекішцой перетворив Чичен-Іцу на столицю нової тольтексько-маянської держави. Місто було перебудоване згідно зі смаками завойовників. Саме в цей час були зведені 9-ступенева піраміда Кукулькана (висота 24 метри), на невисокій 4-ступеневій піраміді, (обидва з настінними розписами), довжиною 135 м (найбільший гральний майданчик з усіх створених мая), та інші споруди так званого «нового Чичена».
У 1194 році чиченські війська в битві біля зазнали поразки від ушмальців, в полон потрапив і невдовзі був страчений верховний жрець Кукулькана . А через 222 дні місто здобули штурмом і спалили маяпанці, яких очолював Хунаккеель. Правитель Чичен-Іци — із рештками своїх прибічників втік до .
У 1244 році Чичен-Іца остаточно втратила самостійність і надалі містом керували намісники з Маяпана.
Наприкінці XV століття Чичен-Іца остаточно спорожніла.
На жаль, політика іспанських завойовників, які вторглися на територію Юкатану в XVI столітті, включала спалення манускриптів і вбивство священнослужителів народу мая. Таким чином, більша частина його історії була втрачена.
1843 року Чичен-Іца стала відомою широкому загалу завдяки книзі Джона Ллойда Стефенса «Інциденти подорожей на Юкатані» (з ілюстраціями Фредеріка Катервуда). У книзі розповідалось про поїздку Стефенса на Юкатан і його подорожі стародавніми містами мая, включаючи Чичен-Іцу. Книга підштовхнула до подальших досліджень міста.
Руїни Чичен-Іци зараз є федеральною власністю мексиканського уряду, а керівництво ними підтримується мексиканським ([es], INAH). Земля під руїнами була викуплена в місцевих землевласників — родини Барбачано.
Дослідження
На початку квітня 2023 року, британська газета The Guardian повідомила, що в районі памʼятки Чичен-Іца на півострові Юкатан, під час археологічних розкопок було знайдено табло для ритуальної гри з мʼячем. На камʼяному табло діаметром 32 см і вагою 40 кг зображені два гравці біля мʼяча, а навколо них нанесені ієрогліфи. Один із археологів розповів, що в цьому місці складно знайти ієрогліфи мая, а на табло написали цілий текст. Відповідно, мая могли грати в гру з мʼячем понад тисячу років тому. На даний час дослідники виконують деталізовані зображення у високому розширенні, щоб продовжити детальне вивчення знахідки, а саме стародавнє табло, яке датують 800—900 роками н. е., законсервують.
24 серпня 2023 року, Національний інститут антропології та історії Мексики (INAH) повідомив, що напередодні відкриття нової археологічної зони у місті мая Чичен-Іца, працівниками було знайдено скульптуру атланта, яка датована періодом між 800 та 1200 роками н. е. Скульптура виконана у класичному стилі та має розміри заввишки 90 сантиметрів та завширшки 45 сантиметрів
Галерея
- Вид Чичен-Іци з повітря
- Храм Воїнів
- Колони біля Храму Воїнів
- Зміїна голова біля підніжжя Кукулькана
- Кам'яне кільце, розташоване на висоті 9 метрів над підлогою Великої поля для гри в м'яч
- Велике поле для гри в м'яч
- Платформа Венери на Великій площі
- Храм
- Священний сеноте
Див. також
- 12557 Каракол — астероїд, названий на честь обсерваторії, розташованої у Чичен-Іці.
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
- Chichén Itzá. English Pronunciation Guide to the Names of People, Places, and Stuff. Inogolo. Архів оригіналу за 2 липня 2013. Процитовано 21 листопада 2007.
- Mayan ball game scoreboard thought to be over 1,000 years old found in Mexico. Reuters in Mexico City. Tue 11 Apr 2023 23.51 BST
- У Мексиці знайшли табло для ритуальної гри з мʼячем, у яку мая грали понад тисячу років тому. // Олексій Ярмоленко. 12.04.2023, 20:18
- Localizan escultura de atlante en sendero que conducirá a nueva sección de Chichén Itzá. Creado: 24 Agosto 2023
- Статую Атланта знайдено у місті Мая в Мексиці (ФОТО). 25.08.2023, 23:35
Посилання
- // ВСВІТІ, 17 квітня 2015 року.
- (англ.) Ancient Observatories, Timeless Knowledge — сайт про астрономічні обсерваторії Чичен-Іци.
- (англ.) (ісп.) Unmasking the Maya: The Story of Sna Jtz'ibajom — сайт присвячений історичній та сучасній культурі народу мая.
- (англ.) Harvard's Peabody Museum Collection — музейна колекція археологічних знахідок Чичен-Іци.
- (англ.) Maya Adventure — експозиція маянської архітектури Міннесотського музею науки.
- (англ.) Maya World Studies Center: Welcome to the Maya Calendar — про календар мая.
- (англ.) Mesoweb's Chichén Itzá — тривимірне моделювання храмів Чичен-Іци.
- (англ.) Chichén Itzá Facts — сайт про Чичен-Іцу.
- (ісп.) Universum hands-on science museum in Mexico City — музей в Мехіко з експозицією присвяченою культурі народу мая.
- (англ.) (ісп.) Instituto National de Anthropologia e Historia (INAH) — Національний інститут антропології та історії Мексики.
- (англ.) Bijal P. Trivedi Was Maya Pyramid Designed to Chirp Like a Bird? // National Geographic, 6 грудня 2002 року.
- (англ.) Philip Ball Mystery of 'chirping' pyramid decoded // Nature, 14 грудня 2004 року. doi:10.1038/news041213-5
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (березень 2015) |
Це незавершена стаття про Месоамерику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chichen Ica nauatl Chichen Itza vimova tʃiːˈtʃɛn iːˈtsɑː vid yukateckogo slovospoluchennya chich en itza bilya vihodu dzherela Ica starodavnye misto na pivnochi Yukatan Dokolumbove misto Chichen IcaPre Hispanic City of Chichen Itza Svitova spadshinaPiramida El castillo20 40 59 pn sh 88 34 07 zh d 20 68305555558377762 pn sh 88 568611111138778824 zh d 20 68305555558377762 88 568611111138778824Krayina MeksikaTip KulturnijKriteriyi i ii iiiOb yekt 483Region Latinska Amerika i KaribiZareyestrovano 1988 12 sesiya Chichen Ica na karti Meksiki Chichen Ica u Vikishovishi Chichen Ica roztashovana u pivnichnij chastini pivostrova Yukatan v 120 kilometrah na pivdennij shid vid mista Merida IstoriyaEl Karakol observatoriya mapa centralnoyi chastini Chichen Ici Zasnovane priblizno 455 roku zgidno z knigoyu M Stingla Tayemnici indianskih piramid nevidomimi nateper plemenami maya Todi misto malo nazvu yaku doslidniki rozshifrovuyut yak Vuk Jabnal Stosovno derzhavnogo ustroyu zamalo vidomostej u napisah togo periodu zovsim vidsutni zgadki pro svyashennih ahaviv U cej period derzhava bula zalezhnoyu vid carstva Talol zi stoliceyu v Ek Balami Praviteli Chichen Ici nosili titul svyashennogo kokooma abo achlevaaha U seredini 870 h rokiv Vuk Jabnal na choli iz K ak upakal K aviilyem skinuv zalezhnist vid Ek Balama Mizh 890 ta 910 rokami bulo zahopleno predstavnikami mayanskogo plemeni ica yaki perejmenuvali misto na Chichen Ica Pershim carem stav Ah Holtuun Balam U seredini X st za chasiv carya Pdriha peretvorilosya na providnu derzhavu regionu Na cej chas pripadaye budivnictvo u misti velichnih sporud u stili u tak zvanomu staromu Chicheni zokrema buli zvedeni palac i slavnozvisna observatoriya yaku ispanci piznishe nazvali El Karakol Ravlik Naprikinci X st ica zaznali porazki vid susidiv i za deyakimi danimi zalishili Chichen Prote uklavshi soyuz iz toltekami vojovnichimi pribulcyami iz Centralnoyi Meksiki na choli yakih stoyav zhrec Ketcalkoatlya Kukulkana ica cherez kilka desyatirich vidvoyuvali misto Chichen Ica staye centrom Mayapanskoyi ligi U 1047 roci halach vinik Pochekishcoj peretvoriv Chichen Icu na stolicyu novoyi tolteksko mayanskoyi derzhavi Misto bulo perebudovane zgidno zi smakami zavojovnikiv Same v cej chas buli zvedeni 9 stupeneva piramida Kukulkana visota 24 metri na nevisokij 4 stupenevij piramidi obidva z nastinnimi rozpisami dovzhinoyu 135 m najbilshij gralnij majdanchik z usih stvorenih maya ta inshi sporudi tak zvanogo novogo Chichena U 1194 roci chichenski vijska v bitvi bilya zaznali porazki vid ushmalciv v polon potrapiv i nevdovzi buv strachenij verhovnij zhrec Kukulkana A cherez 222 dni misto zdobuli shturmom i spalili mayapanci yakih ocholyuvav Hunakkeel Pravitel Chichen Ici iz reshtkami svoyih pribichnikiv vtik do U 1244 roci Chichen Ica ostatochno vtratila samostijnist i nadali mistom keruvali namisniki z Mayapana Naprikinci XV stolittya Chichen Ica ostatochno sporozhnila Na zhal politika ispanskih zavojovnikiv yaki vtorglisya na teritoriyu Yukatanu v XVI stolitti vklyuchala spalennya manuskriptiv i vbivstvo svyashennosluzhiteliv narodu maya Takim chinom bilsha chastina jogo istoriyi bula vtrachena 1843 roku Chichen Ica stala vidomoyu shirokomu zagalu zavdyaki knizi Dzhona Llojda Stefensa Incidenti podorozhej na Yukatani z ilyustraciyami Frederika Katervuda U knizi rozpovidalos pro poyizdku Stefensa na Yukatan i jogo podorozhi starodavnimi mistami maya vklyuchayuchi Chichen Icu Kniga pidshtovhnula do podalshih doslidzhen mista Ruyini Chichen Ici zaraz ye federalnoyu vlasnistyu meksikanskogo uryadu a kerivnictvo nimi pidtrimuyetsya meksikanskim es INAH Zemlya pid ruyinami bula vikuplena v miscevih zemlevlasnikiv rodini Barbachano DoslidzhennyaNa pochatku kvitnya 2023 roku britanska gazeta The Guardian povidomila sho v rajoni pamʼyatki Chichen Ica na pivostrovi Yukatan pid chas arheologichnih rozkopok bulo znajdeno tablo dlya ritualnoyi gri z mʼyachem Na kamʼyanomu tablo diametrom 32 sm i vagoyu 40 kg zobrazheni dva gravci bilya mʼyacha a navkolo nih naneseni iyeroglifi Odin iz arheologiv rozpoviv sho v comu misci skladno znajti iyeroglifi maya a na tablo napisali cilij tekst Vidpovidno maya mogli grati v gru z mʼyachem ponad tisyachu rokiv tomu Na danij chas doslidniki vikonuyut detalizovani zobrazhennya u visokomu rozshirenni shob prodovzhiti detalne vivchennya znahidki a same starodavnye tablo yake datuyut 800 900 rokami n e zakonservuyut 24 serpnya 2023 roku Nacionalnij institut antropologiyi ta istoriyi Meksiki INAH povidomiv sho naperedodni vidkrittya novoyi arheologichnoyi zoni u misti maya Chichen Ica pracivnikami bulo znajdeno skulpturu atlanta yaka datovana periodom mizh 800 ta 1200 rokami n e Skulptura vikonana u klasichnomu stili ta maye rozmiri zavvishki 90 santimetriv ta zavshirshki 45 santimetrivGalereyaChichen Ica Compantli abo Platforma cherepiv Vid Chichen Ici z povitrya Hram Voyiniv Koloni bilya Hramu Voyiniv Zmiyina golova bilya pidnizhzhya Kukulkana Kam yane kilce roztashovane na visoti 9 metriv nad pidlogoyu Velikoyi polya dlya gri v m yach Velike pole dlya gri v m yach Platforma Veneri na Velikij ploshi Hram Svyashennij senoteDiv takozh12557 Karakol asteroyid nazvanij na chest observatoriyi roztashovanoyi u Chichen Ici Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Chichen Itza English Pronunciation Guide to the Names of People Places and Stuff Inogolo Arhiv originalu za 2 lipnya 2013 Procitovano 21 listopada 2007 Mayan ball game scoreboard thought to be over 1 000 years old found in Mexico Reuters in Mexico City Tue 11 Apr 2023 23 51 BST U Meksici znajshli tablo dlya ritualnoyi gri z mʼyachem u yaku maya grali ponad tisyachu rokiv tomu Oleksij Yarmolenko 12 04 2023 20 18 Localizan escultura de atlante en sendero que conducira a nueva seccion de Chichen Itza Creado 24 Agosto 2023 Statuyu Atlanta znajdeno u misti Maya v Meksici FOTO 25 08 2023 23 35Posilannya VSVITI 17 kvitnya 2015 roku angl Ancient Observatories Timeless Knowledge sajt pro astronomichni observatoriyi Chichen Ici angl isp Unmasking the Maya The Story of Sna Jtz ibajom sajt prisvyachenij istorichnij ta suchasnij kulturi narodu maya angl Harvard s Peabody Museum Collection muzejna kolekciya arheologichnih znahidok Chichen Ici angl Maya Adventure ekspoziciya mayanskoyi arhitekturi Minnesotskogo muzeyu nauki angl Maya World Studies Center Welcome to the Maya Calendar pro kalendar maya angl Mesoweb s Chichen Itza trivimirne modelyuvannya hramiv Chichen Ici angl Chichen Itza Facts sajt pro Chichen Icu isp Universum hands on science museum in Mexico City muzej v Mehiko z ekspoziciyeyu prisvyachenoyu kulturi narodu maya angl isp Instituto National de Anthropologia e Historia INAH Nacionalnij institut antropologiyi ta istoriyi Meksiki angl Bijal P Trivedi Was Maya Pyramid Designed to Chirp Like a Bird National Geographic 6 grudnya 2002 roku angl Philip Ball Mystery of chirping pyramid decoded Nature 14 grudnya 2004 roku doi 10 1038 news041213 5 Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na storinku obgovorennya za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno berezen 2015 Ce nezavershena stattya pro Mesoameriku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi