Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Піраміда Кукулькана або Ель Каситільо (El Castillo) — храм мая і тольтеків, що розташовується в центрі археологічної пам'ятки Чичен-Іца (півострів Юкатан, Мексика). Наукова назва «Будова 5B18». 7 липня 2007 некомерційною організацією New Open World Corporation (NOWC) Чичен-Іца і, зокрема, піраміда Кукулькана як її символ за підсумками голосування бл. 90 млн мешканців Землі була названа серед «нових 7 див світу».
| Піраміда Кукулькана | |
|---|---|
 | |
| 20°40′58″ пн. ш. 88°34′07″ зх. д. / 20.68288888891666844° пн. ш. 88.56861111113889251° зх. д.Координати: 20°40′58″ пн. ш. 88°34′07″ зх. д. / 20.68288888891666844° пн. ш. 88.56861111113889251° зх. д. | |
| Тип споруди | Піраміда[1] |
| Розташування |  Мексика, Чичен-Іца, штат Юкатан |
| Засновник | Кукулькан |
| Кінець будівництва | між IX та XII ст. |
| Висота | 24 м |
| Стиль | мая-тольтекська архітектура, месоамериканська піраміда |
| Стан | світова спадщина ЮНЕСКО |
| Оригінальна назва | ісп. Templo de Kukulcán |
  Піраміда Кукулькана (Мексика) | |
 Піраміда Кукулькана у Вікісховищі | |
Історія
Невідомо ким була створена. За деякими версіями тольтеками або мая, що зазнали впливу тольтекського мистецтва. Можливо, першу (внутрішню) піраміду збудували за часів іца, а зовнішню — тольтеки. За деякими відомостями її зведено в часи правителя Почекішцоя.
Присвячено богу Кецалькоатлю в уособленні Кукулькана (K'uk'ulkan). Деякі вчені розглядають як останнього Топільцина або його нащадка. Можливо, спочатку це була гробниця, де поховано засновника держави тольтеків на юкатані, якого звали Кукулькан. Вже потім його особистість поєдналася з божеством Кецалькоатлєм (жерцем якого він був) та перетворено самого Кукулькана на міфічного та божественного героя Кукумаца.
У ньому відбувалися жертвоприношення, після проходження величних процесій та здійснення магічних ритуалів. Храм Кукулькана, вважається, виконував також функцію календаря.
Опис
Висота піраміди становить 30 м: 24 м — сама піраміда і 6 м — храм на вершині. Складається з двох пірамід: внутрішньої зі зрізаною верхівкою та зовнішньої. Кожна грань піраміди має 9 ступенів. З кожного боку від основи до храму на вершині піраміди ведуть чотири сходи, зорієнтовані по сторонах світу. Кожна драбина має 91 сходинку, а їхня сумарна кількість разом із платформою-базою на вершині піраміди становить число 365 — кількість днів у сонячному році маянського календаря «хааб».
З кожного боку храму, що на вершині, розташовано по одній двері; вони звернені на схід, на захід, на південь і на північ. Одвірки зроблені з масивного стовбура саподілового дерева, майстерно прикрашені різьбленим орнаментом, а на одвірках — у техніці горельєфа по дереву — зображено постать вождя. Скульптура досить сильно постраждала від часу, але головний убір з пір'я і місцями багатий одяг ще чітко видно. Добре збереглося горде обличчя вождя. Помітно сережки у вухах, отвір для кільця в носі. Двері, звернені на північ, ширші за інші; біля входу дві масивні колони, прикрашені вигадливим скульптурним орнаментом. Через ці двері є прохід до галереї завдовжки 30 м. У задній стіні галереї двері з косяками, прикрашеними дерев'яною скульптурою, і одвірком з твердого дерева з різьбленим барельєфом. Дві чотиригранні колони підпирають балку з дерева сапоте, прикрашену різьбленим орнаментом, сильно постраждали від часу. На обох колонах з усіх чотирьох сторін містяться портрети, виконані різцем.
З боків сходів піраміди розташована кам'яна балюстрада, що починається внизу з голови змія і тягнеться у вигляді зміїного тіла до верху піраміди. У дні весняного (21 березня) і осіннього (23 вересня) рівнодення спостерігається унікальне видовище «Пір'ястого Змія». Тінь від східчастих ребер піраміди падає на камені балюстради й створюється враження, що Змій рухається.
Під пірамідою Кукулькана розташовується сенот, що завдовжки майже 30 м й 20 м завглибшки.
Від піраміди до Священного сеноту тягнеться дорога у 274 м. У 1935 році знайдено статую божества Чак Муля з інкрустованими перламутром нігтями, зубами та очима, що розташовувалася всередині піраміди. Це місце названо Північною камерою або Місцем представлень (Зала приймань). Друга камера (знайдена 1936 року) дістала назву «Камера жертв» (там знайшли людські рештки). Також всередині знайдено циновку ягуара (трон володарів) червоного кольору з 74 нефритовими вставками.
Дослідження
У 1566 році першим європейцем, хто надав опис піраміди, був Дієго де Ланда. У 1843 році більш детальний опис представив Джон Ллойд Стефенс, а Фредерік Кетервуд додав ілюстрації.
Відновлення та реконструкція піраміди були розпочаті мексиканським урядом у 20-ті й 30-ті роки XX століття — дві сторони будівлі були повністю реконструйовані. З 1927 року тут проводили дослідження вчені з Інституту Карнегі (Чикаго, США), які у 1932 році знайшли коштовності поруч з людськими рештками. Усі знахідки передано до Національного музею антропології та історії (INAH) в Мехіко.
З 2006 року Національний інститут антропології та історії впровадив заборону на вільне відвідування пам'ятки, адже до цього туристи могли на неї підійматися й заходити всередину храму на вершині.
У 2009 році група вчених з Технологічного інституту Джорджії та Національного політехнічного інституту Мексики виявила акустичний ефект, що нагадує падіння крапель дощу. Коли відвідувачі підіймаються колосальними щаблями сходів піраміди, їхні кроки перетворюються у звук з виразними частотами, схожими на падіння дощових крапель у відро, наповнене водою. Такий самий ефект є у Піраміди Місяця в Теотіуакані. Згідно з гіпотезою, Піраміда Кукулькана також була місцем поклоніння богові дощу Чаку. Втім, це остаточно не доведено.
З 2014 року вченими з Національного автономного університету Мехіко розпочато дослідження ґрунту під будовою (Great Mayan Aquifer Project). Дослідження виконуються за допомогою електротомографія. Цей метод дає змогу отримувати тривимірні зображення за допомогою використання електричних сигналів. Для цього по всьому периметру піраміди розмістили електроди, які посилають в землю розряди, що допомогло зробити необхідні заміри. Після цього всі дані завантажили в комп'ютер. В результаті у 2015 році знайдено підземний провал з водою (сенот) 30 метрів завширшки й 20 метрів завглибшки.
Джерела
- Arochi, Luis E. (1984) La pirámide de Kukulkán. Panorama Editorial (2005)
- Montejo, Víctor; Garay, Luis (1999) Popol Vuj, libro sagrado de los mayas ed. Artes de México
- Coe, Michael D. (1999). The Maya. Ancient peoples and places series (6th, fully revised and expanded ed.). London and New York: Thames & Hudson. .
- The Acoustic Raindrop Effect at Mexican Pyramids: The Architects' Homage to the Rain God Chac?[недоступне посилання з липня 2019]
- Под пирамидой майя обнаружили провал с водой[недоступне посилання з липня 2019]
Примітки
- archINFORM — 1994.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Піраміда Кукулькана |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Piramida Kukulkana abo El Kasitilo El Castillo hram maya i toltekiv sho roztashovuyetsya v centri arheologichnoyi pam yatki Chichen Ica pivostriv Yukatan Meksika Naukova nazva Budova 5B18 7 lipnya 2007 nekomercijnoyu organizaciyeyu New Open World Corporation NOWC Chichen Ica i zokrema piramida Kukulkana yak yiyi simvol za pidsumkami golosuvannya bl 90 mln meshkanciv Zemli bula nazvana sered novih 7 div svitu Piramida Kukulkana20 40 58 pn sh 88 34 07 zh d 20 68288888891666844 pn sh 88 56861111113889251 zh d 20 68288888891666844 88 56861111113889251 Koordinati 20 40 58 pn sh 88 34 07 zh d 20 68288888891666844 pn sh 88 56861111113889251 zh d 20 68288888891666844 88 56861111113889251Tip sporudi Piramida 1 Roztashuvannya Meksika Chichen Ica shtat YukatanZasnovnik KukulkanKinec budivnictva mizh IX ta XII st Visota 24 mStil maya toltekska arhitektura mesoamerikanska piramidaStan svitova spadshina YuNESKOOriginalna nazva isp Templo de KukulcanPiramida Kukulkana Meksika Roztashuvannya na karti Meksiki Piramida Kukulkana u VikishovishiIstoriyaNevidomo kim bula stvorena Za deyakimi versiyami toltekami abo maya sho zaznali vplivu toltekskogo mistectva Mozhlivo pershu vnutrishnyu piramidu zbuduvali za chasiv ica a zovnishnyu tolteki Za deyakimi vidomostyami yiyi zvedeno v chasi pravitelya Pochekishcoya Prisvyacheno bogu Kecalkoatlyu v uosoblenni Kukulkana K uk ulkan Deyaki vcheni rozglyadayut yak ostannogo Topilcina abo jogo nashadka Mozhlivo spochatku ce bula grobnicya de pohovano zasnovnika derzhavi toltekiv na yukatani yakogo zvali Kukulkan Vzhe potim jogo osobistist poyednalasya z bozhestvom Kecalkoatlyem zhercem yakogo vin buv ta peretvoreno samogo Kukulkana na mifichnogo ta bozhestvennogo geroya Kukumaca U nomu vidbuvalisya zhertvoprinoshennya pislya prohodzhennya velichnih procesij ta zdijsnennya magichnih ritualiv Hram Kukulkana vvazhayetsya vikonuvav takozh funkciyu kalendarya OpisVisota piramidi stanovit 30 m 24 m sama piramida i 6 m hram na vershini Skladayetsya z dvoh piramid vnutrishnoyi zi zrizanoyu verhivkoyu ta zovnishnoyi Kozhna gran piramidi maye 9 stupeniv Z kozhnogo boku vid osnovi do hramu na vershini piramidi vedut chotiri shodi zoriyentovani po storonah svitu Kozhna drabina maye 91 shodinku a yihnya sumarna kilkist razom iz platformoyu bazoyu na vershini piramidi stanovit chislo 365 kilkist dniv u sonyachnomu roci mayanskogo kalendarya haab Z kozhnogo boku hramu sho na vershini roztashovano po odnij dveri voni zverneni na shid na zahid na pivden i na pivnich Odvirki zrobleni z masivnogo stovbura sapodilovogo dereva majsterno prikrasheni rizblenim ornamentom a na odvirkah u tehnici gorelyefa po derevu zobrazheno postat vozhdya Skulptura dosit silno postrazhdala vid chasu ale golovnij ubir z pir ya i miscyami bagatij odyag she chitko vidno Dobre zbereglosya gorde oblichchya vozhdya Pomitno serezhki u vuhah otvir dlya kilcya v nosi Dveri zverneni na pivnich shirshi za inshi bilya vhodu dvi masivni koloni prikrasheni vigadlivim skulpturnim ornamentom Cherez ci dveri ye prohid do galereyi zavdovzhki 30 m U zadnij stini galereyi dveri z kosyakami prikrashenimi derev yanoyu skulpturoyu i odvirkom z tverdogo dereva z rizblenim barelyefom Dvi chotirigranni koloni pidpirayut balku z dereva sapote prikrashenu rizblenim ornamentom silno postrazhdali vid chasu Na oboh kolonah z usih chotiroh storin mistyatsya portreti vikonani rizcem Z bokiv shodiv piramidi roztashovana kam yana balyustrada sho pochinayetsya vnizu z golovi zmiya i tyagnetsya u viglyadi zmiyinogo tila do verhu piramidi U dni vesnyanogo 21 bereznya i osinnogo 23 veresnya rivnodennya sposterigayetsya unikalne vidovishe Pir yastogo Zmiya Tin vid shidchastih reber piramidi padaye na kameni balyustradi j stvoryuyetsya vrazhennya sho Zmij ruhayetsya Pid piramidoyu Kukulkana roztashovuyetsya senot sho zavdovzhki majzhe 30 m j 20 m zavglibshki Vid piramidi do Svyashennogo senotu tyagnetsya doroga u 274 m U 1935 roci znajdeno statuyu bozhestva Chak Mulya z inkrustovanimi perlamutrom nigtyami zubami ta ochima sho roztashovuvalasya vseredini piramidi Ce misce nazvano Pivnichnoyu kameroyu abo Miscem predstavlen Zala prijman Druga kamera znajdena 1936 roku distala nazvu Kamera zhertv tam znajshli lyudski reshtki Takozh vseredini znajdeno cinovku yaguara tron volodariv chervonogo koloru z 74 nefritovimi vstavkami DoslidzhennyaU 1566 roci pershim yevropejcem hto nadav opis piramidi buv Diyego de Landa U 1843 roci bilsh detalnij opis predstaviv Dzhon Llojd Stefens a Frederik Ketervud dodav ilyustraciyi Vidnovlennya ta rekonstrukciya piramidi buli rozpochati meksikanskim uryadom u 20 ti j 30 ti roki XX stolittya dvi storoni budivli buli povnistyu rekonstrujovani Z 1927 roku tut provodili doslidzhennya vcheni z Institutu Karnegi Chikago SShA yaki u 1932 roci znajshli koshtovnosti poruch z lyudskimi reshtkami Usi znahidki peredano do Nacionalnogo muzeyu antropologiyi ta istoriyi INAH v Mehiko Z 2006 roku Nacionalnij institut antropologiyi ta istoriyi vprovadiv zaboronu na vilne vidviduvannya pam yatki adzhe do cogo turisti mogli na neyi pidijmatisya j zahoditi vseredinu hramu na vershini U 2009 roci grupa vchenih z Tehnologichnogo institutu Dzhordzhiyi ta Nacionalnogo politehnichnogo institutu Meksiki viyavila akustichnij efekt sho nagaduye padinnya krapel doshu Koli vidviduvachi pidijmayutsya kolosalnimi shablyami shodiv piramidi yihni kroki peretvoryuyutsya u zvuk z viraznimi chastotami shozhimi na padinnya doshovih krapel u vidro napovnene vodoyu Takij samij efekt ye u Piramidi Misyacya v Teotiuakani Zgidno z gipotezoyu Piramida Kukulkana takozh bula miscem pokloninnya bogovi doshu Chaku Vtim ce ostatochno ne dovedeno Z 2014 roku vchenimi z Nacionalnogo avtonomnogo universitetu Mehiko rozpochato doslidzhennya gruntu pid budovoyu Great Mayan Aquifer Project Doslidzhennya vikonuyutsya za dopomogoyu elektrotomografiya Cej metod daye zmogu otrimuvati trivimirni zobrazhennya za dopomogoyu vikoristannya elektrichnih signaliv Dlya cogo po vsomu perimetru piramidi rozmistili elektrodi yaki posilayut v zemlyu rozryadi sho dopomoglo zrobiti neobhidni zamiri Pislya cogo vsi dani zavantazhili v komp yuter V rezultati u 2015 roci znajdeno pidzemnij proval z vodoyu senot 30 metriv zavshirshki j 20 metriv zavglibshki DzherelaArochi Luis E 1984 La piramide de Kukulkan Panorama Editorial 2005 ISBN 968 38 0118 8 Montejo Victor Garay Luis 1999 Popol Vuj libro sagrado de los mayas ed Artes de Mexico ISBN 968 6533 85 0 Coe Michael D 1999 The Maya Ancient peoples and places series 6th fully revised and expanded ed London and New York Thames amp Hudson ISBN 0 500 28066 5 The Acoustic Raindrop Effect at Mexican Pyramids The Architects Homage to the Rain God Chac nedostupne posilannya z lipnya 2019 Pod piramidoj majya obnaruzhili proval s vodoj nedostupne posilannya z lipnya 2019 PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Piramida Kukulkana