Джон Ллойд Стефенс | |
---|---|
англ. John Lloyd Stephens | |
Джон Ллойд Стефенс | |
Народився | 28 листопада 1805 Шрусбері, Нью-Джерсі |
Помер | 13 жовтня 1852 (46 років) Нью-Йорк ·d |
Поховання | d |
Країна | США |
Національність | американець |
Діяльність | мандрівник-дослідник, письменник, археолог, антрополог, дипломат, адвокат, мандрівник, історик |
Alma mater | [en], [en] Колумбійського університету |
Галузь | археологія |
Заклад | Панамська залізниця |
Членство | d[1] |
Автограф | |
Джон Ллойд Стефенс у Вікісховищі |
Джон Ллойд Сте́фенс (англ. John Lloyd Stephens, також Сті́венс; 28 листопада 1805, Шрусбері, Нью-Джерсі — †13 жовтня 1852, Нью-Йорк) — американський дослідник, письменник та дипломат; археолог, маяніст. Стефенс відіграв важливу роль у дослідженні цивілізації мая: він, по суті, повторно відкрив її світу. Крім того, він був центральною фігурою в плануванні Панамської залізниці.
Дослідження Мезоамерики
Освіту здобув в [en], у [en] Колумбійського університету.
Стефенс з інтересом читав описи руїн давніх міст Мезоамерики, які належали перу таких дослідників, як Александер фон Гумбольдт та .
У 1839 році президент Мартін ван Бюрен призначив Стівенса спеціальним послом у Центральній Америці. Саме в той час уряд Сполучених Провінцій Центральної Америки зазнав краху в громадянській війні. Його найвідоміша робота англ. Incidents of Travel in Central America, Chiapas and Yucatán містить яскраві описи деяких з тих подій, свідком яких він був. Стівенс та його супутник у мандрах, архітектор і малювальник Фредерік Кетервуд, першими натрапили на руїни в , прибувши до Британського Гондурасу (сучасний Беліз). Вони були вражені своїми знахідками та провели там два тижні, складаючи карту місцевості. Дослідники припустили, що побачені ними споруди збудував якийсь давно забутий народ. Вони навіть і не могли уявити, що корінні мая колись жили в містах. Стівенс фактично був готовий купити місто Копан за 50 доларів та мріяв переправити його по річці, щоб потім розмістити в музеях Сполучених Штатів. Вони продовжили свою експедицію в Паленке, Ушмаль та, за словами Стівенса, відвідали ще приблизно 44 історичних місця. Стівенс та Кетервуд досягли Паленке в квітні 1840 р. та покинули його на початку червня. Вони задокументували , , та . Їхня книга англ. Incidents of Travel in Central America, Chiapas and Yucatán подає описи кількох давніх міст мая. До того ж самі описи супроводжуються ілюстраціями, майстерно виконаними Кетервудом. Зроблені описи та замальовки стали суттєвим доповненням до скупих відомостей про цивілізацію мая.
Помер від захворювання печінки. Похований на [en].
Джерела
- Stephens, John L (1843) Incidentes del viaje a Yucatán I edición Juan Luis Bonor Villarejo (2003) ed.Dastin -4.
Це незавершена стаття про археолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
- https://centuryarchives.org/caba/founders.php
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Batko Posada Diti Druzhina Mati Dzhon Llojd Stefensangl John Lloyd StephensDzhon Llojd Stefens Dzhon Llojd StefensNarodivsya28 listopada 1805 1805 11 28 Shrusberi Nyu DzhersiPomer13 zhovtnya 1852 1852 10 13 46 rokiv Nyu Jork dPohovannyadKrayina SShANacionalnistamerikanecDiyalnistmandrivnik doslidnik pismennik arheolog antropolog diplomat advokat mandrivnik istorikAlma mater en en Kolumbijskogo universitetuGaluzarheologiyaZakladPanamska zaliznicyaChlenstvod 1 Avtograf Dzhon Llojd Stefens u Vikishovishi Dzhon Llojd Ste fens angl John Lloyd Stephens takozh Sti vens 28 listopada 1805 Shrusberi Nyu Dzhersi 13 zhovtnya 1852 Nyu Jork amerikanskij doslidnik pismennik ta diplomat arheolog mayanist Stefens vidigrav vazhlivu rol u doslidzhenni civilizaciyi maya vin po suti povtorno vidkriv yiyi svitu Krim togo vin buv centralnoyu figuroyu v planuvanni Panamskoyi zaliznici Doslidzhennya MezoamerikiOsvitu zdobuv v en u en Kolumbijskogo universitetu Stefens z interesom chitav opisi ruyin davnih mist Mezoameriki yaki nalezhali peru takih doslidnikiv yak Aleksander fon Gumboldt ta U 1839 roci prezident Martin van Byuren priznachiv Stivensa specialnim poslom u Centralnij Americi Same v toj chas uryad Spoluchenih Provincij Centralnoyi Ameriki zaznav krahu v gromadyanskij vijni Jogo najvidomisha robota angl Incidents of Travel in Central America Chiapas and Yucatan mistit yaskravi opisi deyakih z tih podij svidkom yakih vin buv Stivens ta jogo suputnik u mandrah arhitektor i malyuvalnik Frederik Ketervud pershimi natrapili na ruyini v pribuvshi do Britanskogo Gondurasu suchasnij Beliz Voni buli vrazheni svoyimi znahidkami ta proveli tam dva tizhni skladayuchi kartu miscevosti Doslidniki pripustili sho pobacheni nimi sporudi zbuduvav yakijs davno zabutij narod Voni navit i ne mogli uyaviti sho korinni maya kolis zhili v mistah Stivens faktichno buv gotovij kupiti misto Kopan za 50 dolariv ta mriyav perepraviti jogo po richci shob potim rozmistiti v muzeyah Spoluchenih Shtativ Voni prodovzhili svoyu ekspediciyu v Palenke Ushmal ta za slovami Stivensa vidvidali she priblizno 44 istorichnih miscya Stivens ta Ketervud dosyagli Palenke v kvitni 1840 r ta pokinuli jogo na pochatku chervnya Voni zadokumentuvali ta Yihnya kniga angl Incidents of Travel in Central America Chiapas and Yucatan podaye opisi kilkoh davnih mist maya Do togo zh sami opisi suprovodzhuyutsya ilyustraciyami majsterno vikonanimi Ketervudom Zrobleni opisi ta zamalovki stali suttyevim dopovnennyam do skupih vidomostej pro civilizaciyu maya Pomer vid zahvoryuvannya pechinki Pohovanij na en DzherelaStephens John L 1843 Incidentes del viaje a Yucatan I edicion Juan Luis Bonor Villarejo 2003 ed Dastin ISBN 84 492 03694 4 Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https centuryarchives org caba founders php