Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . |
Пале́нке (ісп. Palenque ісп. вимова: [pa'leŋke]; юкатек. Bàakʼ [ɓaːkʼ]) — археологічне місто та історичне поселення мая, біля річки Усумасінти у мексиканському штаті Чіапас, у точці з координатами 17°29′00″ пн. ш. 92°02′59″ зх. д. / 17.48333° пн. ш. 92.04972° зх. д., приблизно за 130 км на південь від міста (див. карту). Це місто середніх розмірів, менше порівняно з такими величезними містами, як Тікаль або Копан, але у ньому знайдено прекрасні та найкраще збережені зразки архітектури, скульптури і барельєфів класичної цивілізації мая. Існувало приблизно з 226 до н. е. до 799 року.
| Доіспанське місто і національний парк Паленке | |
|---|---|
| Pre-Hispanic City and National Park of Palenque | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 17°29′03″ пн. ш. 92°02′47″ зх. д. / 17.484166666694445524° пн. ш. 92.04638888891666682° зх. д. | |
| Країна |  Мексика |
| Тип | Культурний |
| (Критерії) | (i) (ii) (iii) (iv) |
| Об'єкт № | 411 |
| Регіон | Латинська Америка і Кариби |
| Зареєстровано: | 1987 (11 сесія) |
  | |
| | |
 Паленке у Вікісховищі | |
Назва
Після прибуття іспанців до Чіапасу руїни міста протягом тривалого часу лишалися невідомими. Першим європейцем, який відвідав руїни та опублікував їхній опис, був отець Педро Лоренсо де ла Нада, в 1567 році. У той час місцевою мовою мая Чоль руїни називалися «Отолум» (Otolum), що означає «земля з міцними будинками». Де ла Нада грубо переклав цю назву іспанською мовою, давши місту назву «Palenque» — «огорожа», маючи на увазі фортифікаційні споруди. При цьому схожість з ім'ям міфічного героя мая (Ixbalanque) є випадковою. Слово «Паленке» також стало назвою поселення Санто Домінго дель Паленке (Santo Domingo del Palenque), розташованого поблизу руїн.
Після прочитання ієрогліфічних написів стало відомо, що самі давні мая називали це місто Лакам Ха' (Lakam На), що перекладається як «велика вода» або «широка вода». Очевидно, таку назву місто отримало за те, що в його межах було багато джерел та водоспадів. Лакам Ха' (Паленке) була столицею держави мая класичного періоду, яка називалася Баакуль (B'aakal, що означає «кістяний» або «місце кісток»).
Місто класичного періоду
Хоча поселення на території Паленке існувало ще в середині докласичного періоду, великого значення воно набуло лише кількома століттями пізніше. Перші з відомих зараз великих споруд було збудовано близько 600 року. Розташований у західній частині території мая, Баакуль був великим і важливим центром від V до IX століття.
Баакуль мав мінливу історію, переживав часи слави та невдач. Його царі укладали союзи та вели війни. Політична вага міста змінювалася кілька разів. У 599 і 611роках Баакуль зазнавав тяжких поразок від Калакмуля.
У Баакулі з 615 до 683 року правив найвідоміший ахав (правитель або цар) мая, , гробниця якого, Храм Написів, є однією з найпрекрасніших у Месоамериці. Цей грандіозний храм розташований на вершині високої східчастої піраміди, будівництво якої було завершено у 692 році. У середині Храму було знайдено довгий та детальний ієрогліфічний текст, вирізьблений в камені, що розповідає історію панівної династії та оповідає про звершення Пакаля. Кам'яні сходи від прихованого входу ведуть униз під землю, де знаходиться могила самого Пакаля Великого.
Див. також
Література
- Damien B. Marken: Palenque. Recent Investigations at the Classic Maya Center. AltaMira Press, Plymouth 2007, (англ.)
- Simon Martin/Nikolai Grube: Chronicle of the Maya Kings and Queens. Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. Thames & Hudson, London 2000, S. 176—189. (англ.)
- Berthold Riese: Die Maya: Geschichte — Kultur — Religion (aus der Reihe «Beck Wissen»). Verlag C. H. Beck, München 2006, зокрема S. 87-95. . (нім.)
- Linda Schele, David Freidel: Die unbekannte Welt der Maya. Das Geheimnis ihrer Kultur entschlüsselt. Weltbild Verlag, Augsburg 1995, (нім.)
- David Stuart, George Stuart: Palenque. Eternal City of the Maya. Thames & Hudson, London 2008, (англ.)
Примітки
- * Назва в офіційному англомовному списку
 | Це незавершена стаття з географії Мексики. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття з археології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Месоамерику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Cya stattya pro arheologichne misto ta poselennya maya na teritoriyi yakogo vono roztashovane Pro inshi znachennya div Pale nke isp Palenque isp vimova pa leŋke yukatek Baakʼ ɓaːkʼ arheologichne misto ta istorichne poselennya maya bilya richki Usumasinti u meksikanskomu shtati Chiapas u tochci z koordinatami 17 29 00 pn sh 92 02 59 zh d 17 48333 pn sh 92 04972 zh d 17 48333 92 04972 priblizno za 130 km na pivden vid mista div kartu Ce misto serednih rozmiriv menshe porivnyano z takimi velicheznimi mistami yak Tikal abo Kopan ale u nomu znajdeno prekrasni ta najkrashe zberezheni zrazki arhitekturi skulpturi i barelyefiv klasichnoyi civilizaciyi maya Isnuvalo priblizno z 226 do n e do 799 roku Doispanske misto i nacionalnij park PalenkePre Hispanic City and National Park of Palenque Svitova spadshina17 29 03 pn sh 92 02 47 zh d 17 484166666694445524 pn sh 92 04638888891666682 zh d 17 484166666694445524 92 04638888891666682Krayina MeksikaTip KulturnijKriteriyi i ii iii iv Ob yekt 411Region Latinska Amerika i KaribiZareyestrovano 1987 11 sesiya Roztashuvannya na karti Meksiki Palenke u VikishovishiNazvaPislya pributtya ispanciv do Chiapasu ruyini mista protyagom trivalogo chasu lishalisya nevidomimi Pershim yevropejcem yakij vidvidav ruyini ta opublikuvav yihnij opis buv otec Pedro Lorenso de la Nada v 1567 roci U toj chas miscevoyu movoyu maya Chol ruyini nazivalisya Otolum Otolum sho oznachaye zemlya z micnimi budinkami De la Nada grubo pereklav cyu nazvu ispanskoyu movoyu davshi mistu nazvu Palenque ogorozha mayuchi na uvazi fortifikacijni sporudi Pri comu shozhist z im yam mifichnogo geroya maya Ixbalanque ye vipadkovoyu Slovo Palenke takozh stalo nazvoyu poselennya Santo Domingo del Palenke Santo Domingo del Palenque roztashovanogo poblizu ruyin Pislya prochitannya iyeroglifichnih napisiv stalo vidomo sho sami davni maya nazivali ce misto Lakam Ha Lakam Na sho perekladayetsya yak velika voda abo shiroka voda Ochevidno taku nazvu misto otrimalo za te sho v jogo mezhah bulo bagato dzherel ta vodospadiv Lakam Ha Palenke bula stoliceyu derzhavi maya klasichnogo periodu yaka nazivalasya Baakul B aakal sho oznachaye kistyanij abo misce kistok Misto klasichnogo perioduHocha poselennya na teritoriyi Palenke isnuvalo she v seredini doklasichnogo periodu velikogo znachennya vono nabulo lishe kilkoma stolittyami piznishe Pershi z vidomih zaraz velikih sporud bulo zbudovano blizko 600 roku Roztashovanij u zahidnij chastini teritoriyi maya Baakul buv velikim i vazhlivim centrom vid V do IX stolittya Baakul mav minlivu istoriyu perezhivav chasi slavi ta nevdach Jogo cari ukladali soyuzi ta veli vijni Politichna vaga mista zminyuvalasya kilka raziv U 599 i 611rokah Baakul zaznavav tyazhkih porazok vid Kalakmulya U Baakuli z 615 do 683 roku praviv najvidomishij ahav pravitel abo car maya grobnicya yakogo Hram Napisiv ye odniyeyu z najprekrasnishih u Mesoamerici Cej grandioznij hram roztashovanij na vershini visokoyi shidchastoyi piramidi budivnictvo yakoyi bulo zaversheno u 692 roci U seredini Hramu bulo znajdeno dovgij ta detalnij iyeroglifichnij tekst virizblenij v kameni sho rozpovidaye istoriyu panivnoyi dinastiyi ta opovidaye pro zvershennya Pakalya Kam yani shodi vid prihovanogo vhodu vedut uniz pid zemlyu de znahoditsya mogila samogo Pakalya Velikogo Palac ruyini PalenkeDiv takozhBaakulske carstvo K uk Balam I Grobnicya Chervonoyi koroleviLiteraturaDamien B Marken Palenque Recent Investigations at the Classic Maya Center AltaMira Press Plymouth 2007 ISBN 978 0 7591 0874 5 angl Simon Martin Nikolai Grube Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya Thames amp Hudson London 2000 S 176 189 angl Berthold Riese Die Maya Geschichte Kultur Religion aus der Reihe Beck Wissen Verlag C H Beck Munchen 2006 zokrema S 87 95 ISBN 3 406 46264 2 nim Linda Schele David Freidel Die unbekannte Welt der Maya Das Geheimnis ihrer Kultur entschlusselt Weltbild Verlag Augsburg 1995 ISBN 3 89350 737 X nim David Stuart George Stuart Palenque Eternal City of the Maya Thames amp Hudson London 2008 ISBN 978 0 500 05156 6 angl Primitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku Ce nezavershena stattya z geografiyi Meksiki Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z arheologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Mesoameriku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi