Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чіапас (ацт. Chiyapan, Chiapa, Chiapa) — штат на південному сході Мексики. На півночі граничить зі штатом Табаско, на півдні омивається Тихим океаном, на сході має кордон з Гватемалою, а на півночі граничить зі штатами Веракрус і Оахака. Територія штату Чіапас становить 75 634 км², на території знаходиться багато природних і культурних об'єктів. У Чіапасі знаходяться руїни колись важливих адміністративних центрів мая — Паленке, Бонампака і Яшчилана.
| Чіапас | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | |||||
| Chiapas | |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Тустла-Гутьєррес | ||||
| Найбільше місто | Тустла-Гутьєррес | ||||
| Країна |  Мексика | ||||
| |||||
| Муніципалітетів | 118 | ||||
| Офіційна мова | Іспанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 4 293 459 () | ||||
| Етнікон | Chiapaneco(a) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 73 211 км² | ||||
| - широта | 17º 59' - 14º 32' N | ||||
| - довгота | 90º 22' - 94º 14' W | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 4 080 м (Volcán Tacaná) | ||||
| - мінімальна | 4080 м, 486 м | ||||
| Часовий пояс | UTC−6 | ||||
| ВВП | 9,431 млрд. $ (2003) | ||||
| ІРЛП | 0.7076 - середній | ||||
| Став штатом | 14 вересня 1824 | ||||
| Губернатор | Хуан Хосе Сабінес Ґерреро (PRD) | ||||
| Число сенаторів | 3 (PRI: 1, PRD: 1, PVEM: 1) | ||||
| Число депутатів | 12 (PRI: 7, PRD: 5) | ||||
| Вебсайт | chiapas.gob.mx | ||||
| - код ISO 3166-2 | MX-CHP | ||||
| - поштове ск. | Chis. | ||||
 | |||||
| Штат Чіапас на мапі Мексики | |||||
| |||||
Штат Чіапас налічує близько чотирьох мільйонів жителів. Більше мільйона з них є чистокровними жителями індіанського походження, 250 000 з яких не говорять іспанською. Решта — метиси, тобто суміш європейських переселенців та місцевих жителів, загалом тубільне населення домінує над європейським. У східній частині штату в основному проживають мая.
Столиця Чіапаса — місто Тустла-Ґутьеррес (Tuxtla Gutiérrez), головний економічний центр — Тапачула (Tapachula). Головний туристичний центр штату — .
Історія
До часу проголошення незалежності Мексики, контроль над Чіапасом іспанці здійснювали із Гватемали. У 1822 році, за часів існування першої мексиканської імперії, імператор Агустін де Ітурбіде наголосив на тому, що Чіапас частина Мексики, а в 1823 році Чіапас отримав незалежність. Чіапас офіційно було визнано незалежним штатом у 1824 році, а перша конституція штату була ратифікована у 1825 році. У 1828 році столиця штату Сьюдад-Реаль отримала нову назву Сан-Крістобаль-де-лас-Кассас. У липні 1824 р. округ Соконуско оголосив про вихід із штату до Центральноамериканської федерації. У вересні того ж року відбувся референдум щодо вирішення питання у складі якої федерації має перебувати Чіапас -- Центральноамериканської чи Мексиканської. На референдумі вирішилось питання на користь другої, але Соконуско зберігало нейтралітет до 1842 року, доки війська Антоніо Лопес де Санта-Анни не зайняли територію. Кордон поміж Чіапасом та Гватемалою було встановлено в 1882 році, але Гватемала не визнавала анексію Соконуско до 1895 року.
За часів керування державою Портфіріо Діасом, у штаті Чіапас лише після 1891 року почали відбуватися реформи, коли посаду губернатора зайняв Еміліо Рабаса. З 1892 року столиця штату перемістилася до Тустла-Гутьєррес. Рабаса модернізував державне управління транспортної сфери, займався освітніми та оздоровчими програмами -- створюючи державні школи та санітарії. За його часів почалося будівництво доріг від Сан-Крістобаля до Тукстли, пізніше до кордонів штату Оаксака. Також була змінена державна політика на користь іноземних інвестицій, де губернатор виступав за консолідацію земельних угідь для вирощування таких культур як геквен, каучук, гуайулта та кава. Зріст сільськогосподарської продукції, особливо кави, зумовило будівництво порту в Тоналі. У 1897 році почалася еміграція японців до Чіапаса, коли перші 35 робітників прибули щоб працювати на плантаціях кави. На сьогодні існує невелика японська громада в місті Акакоягуа.
На початку XX-го ст. та на початку мексиканської революції, вирощування та обробка кавових зерен приносила підприємцям та державі великі прибутки в той час коли працівникам в якості компенсації давали алкоголь та давали в борг різні товари, за які робітник потім відпрацьовував. Такий метод призвів до свого роду народних хвилювань у промислових районах штату, хоча вони ніколи не призвели до великих повстань, як у інших штатах Мексики. У 1911 р. виникла спроба повернути столицю до Сан-Крістобалю. але ця спроба закінчилася невдачею. У 1914 році були створені загони повстанців на чолі власників ферм, які називали себе Мапачі (ісп. Mapaches) і які боролися проти земельної реформи.
У 1916 році штат був розділений на муніципалітети, а в 1921 році була написана нова конституція. У 1920-1936 роках Мапачі боролися з соціалістами та комуністами, щоб зберегти контроль над своїми землями. У 1928 році землевласники об'єдналися з домінуючою партією президента Плутарко Еліасом Келлером. Завдяки цьому союзу вони запобігли земельній реформі. Останній опір Мапачі відбувся в другій половині 30-х років, коли губернатор Вікторіко Граялес почав розподіл земель, включаючи і церковні. Його політика принесла певний успіх штату, але водночас до кінця XX ст. Чіапас отримає відносну ізоляцію від державних новацій.
У середині XX-го ст. у штаті різко почався зріст населення, яке перевищувало кількість людей на заселених площах, особливо на землях у районах високогір'я. Починаючи з 1930-х років, багато корінних народів, а також поселенці, перейшли із гірських районів у лакандонські джунглі. Ці мігранти почали вирубувати джунглі для посівів та пасовищ. Були деякі спроби переселення фермерів на необроблені землі, але вони натикалися на опір. У 1967 році президент Мексики Густаво Діаз Ордаз надав земельні ділянки фермерам на землях Карранзи, але та земля була зайнята тваринниками, які відмовилися звідти виїжджати. У 80-ті роки із Центральної Америки до Чіапаса почали прибувати біженці, в основному з Гватемали та Сальвадору. Ці події привели до дестабілізації в Чіапасі, в якому розміщувалися табори біженців. Нестача земельних угідь та бідність привели до протестів, а згодом до збройних сутичок організованими (ісп. Ejército Zapatista de Liberación Nacional (EZLN). У січні 1994 року захопили міста Сан-Крістобаль, Маргарітас, Альтамірано, Окосінго й ін. та пограбувавши військову базу, звільняють ув'язнених. Деякі райони потрапляють під їхній контроль на правах автономії. Нові поселення та вирубка лісів почали загрожувати екологічною катастрофою не лише для штату, але й для межуючих з ним. Із приходом до влади у Мексиці президента Вісенте Фокса бойові дії припинилися, і сапатисти де-факто отримали майже повну автономію. Незважаючи на поліпшення останніх десятиліть, штат так і залишається одним з найбідніших в країні. Тут як і раніше один з найнижчих рівнів грамотності і одна з найменш розвинених інфраструктур. Крім того, Чіапас залишається у напівізольованому становищі від інших штатів Мексики.
Джерела
- Benjamin, Thomas. A Rich Land, a Poor People: Politics and Society in Modern Chiapas. Albuquerque: University of New Mexico Press. 1996.(англ.)
- Benjamin, Thomas. "A Time of Reconquest: History, the Maya Revival, and the Zapatista Rebellion." The American Historical Review, Vol. 105, no. 2 (April 2000): pp. 417–450(англ.).
- Collier, George A, and Elizabeth Lowery Quaratiello. Basta! Land and the Zapatista Rebellion in Chiapas. Oakland: The Institute for Food and Development Policy, 1994(англ.).
- Collier, George A. "The Rebellion in Chiapas and the Legacy of Energy Development." Mexican Studies/Estudios Mexicanos, Vol. 10, no. 2 (Summer 1994): pp. 371–382(англ.)
- García, María Cristina. Seeking Refuge : Central American Migration to Mexico, the United States, and Canada. Berkeley and Los Angeles: University of California Press 2006 (англ.)
- Hamnett, Brian R. Concise History of Mexico. Cambridge: Cambridge University Press 1999. (англ.)
- Hidalgo, Margarita G. (Editor). Contributions to the Sociology of Language : Mexican Indigenous Languages at the Dawn of the Twenty-First Century. Berlin: DEU: Walter de Gruyter & Co. kg Publishers, Berlin, 2009. (англ.)
- Higgins, Nicholas P. Understanding the Chiapas Rebellion : Modernist Visions and the Invisible Indian. Austin: University of Texas Press, 2004, (англ.)
- Jiménez González, Victor Manuel (Editor). Chiapas: Guía para descubrir los encantos del estado. Mexico City: Editorial Océano de México, SA de CV 2009.
- Lowe, G. W., “Chiapas de Corzo”, in Evans, Susan, ed., Archaeology of Ancient Mexico and Central America, Taylor & Francis, London.(англ.)
- Whitmeyer, Joseph M. and Hopcroft, Rosemary L. "Community, Capitalism, and Rebellion in Chiapas." Sociological Perspectives Vol. 39, no. 4 (Winter 1996): pp. 517–538.(англ.)
Посилання
- Чіапас // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Примітки
- (ісп.)
- Jiménez González, p. 35
- [. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 11 жовтня 2018. John P. Schmal (2004). "Chiapas-Forever Indigenous". Texas: Houston Institute for Culture.(англ.)]
- Higgens, p. 81
- Jiménez González, p. 32.
- Higgens, p. 98
- Higgens, p. 96-99.
- Martinez-Torres, Rosalva Maria Elena (2006). Organic Coffee : Sustainable Development by Mayan Farmers. Athens, OH, USA: Center for International Studies, Ohio University. pp. 62–71. .(англ.)
- Jiménez González, p. 34-35
- Jiménez González, p. 35.
- Speed, Shannon, ed. (2006). Dissident Women : Gender and Cultural Politics in Chiapas. Aida Hernandez Castillo and Lynne Stephen. Austin, TX, USA: University of Texas Press. pp. 13–14. .(ісп.)
- Hidalgo, p. 106.
- Hamnett, p. 264
- García, p. 54.
- John P. Schmal (2004). "Chiapas-Forever Indigenous". Texas: Houston Institute for Culture. Archived from the original on May 14, 2011. Retrieved May 8, 2011.
- Kovic, Christine Marie (2005). Mayan Voices for Human Rights : Displaced Catholics in Highland Chiapas. Austin, TX, USA: University of Texas Press. pp. 2–10. .(англ.)
- Jiménez González, p. 34
- Mary Ann Tenuto Sanchez, Sept. 26, 2003. Zapatistas Retake the Political Stage in Mexico(ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chiapas act Chiyapan Chiapa Chiapa shtat na pivdennomu shodi Meksiki Na pivnochi granichit zi shtatom Tabasko na pivdni omivayetsya Tihim okeanom na shodi maye kordon z Gvatemaloyu a na pivnochi granichit zi shtatami Verakrus i Oahaka Teritoriya shtatu Chiapas stanovit 75 634 km na teritoriyi znahoditsya bagato prirodnih i kulturnih ob yektiv U Chiapasi znahodyatsya ruyini kolis vazhlivih administrativnih centriv maya Palenke Bonampaka i Yashchilana Chiapas Shtat ChiapasGerb shtatu ChiapasStolicya Tustla GutyerresNajbilshe misto Tustla GutyerresKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodiniciTabasko Verakrus Oahaka San Markos Ueuetenango Kiche Peten Municipalitetiv 118Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 4 293 459 Etnikon Chiapaneco a Plosha povna 73 211 km shirota 17º 59 14º 32 N dovgota 90º 22 94º 14 WVisota maksimalna 4 080 m Volcan Tacana minimalna 4080 m 486 mChasovij poyas UTC 6VVP 9 431 mlrd 2003 IRLP 0 7076 serednijStav shtatom 14 veresnya 1824Gubernator Huan Hose Sabines Gerrero PRD Chislo senatoriv 3 PRI 1 PRD 1 PVEM 1 Chislo deputativ 12 PRI 7 PRD 5 Vebsajt chiapas gob mx kod ISO 3166 2 MX CHP poshtove sk Chis Shtat Chiapas na mapi MeksikiShtat Chiapas na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Chiapas Shtat Chiapas nalichuye blizko chotiroh miljoniv zhiteliv Bilshe miljona z nih ye chistokrovnimi zhitelyami indianskogo pohodzhennya 250 000 z yakih ne govoryat ispanskoyu Reshta metisi tobto sumish yevropejskih pereselenciv ta miscevih zhiteliv zagalom tubilne naselennya dominuye nad yevropejskim U shidnij chastini shtatu v osnovnomu prozhivayut maya Stolicya Chiapasa misto Tustla Guterres Tuxtla Gutierrez golovnij ekonomichnij centr Tapachula Tapachula Golovnij turistichnij centr shtatu IstoriyaPersha konstituciya shtatu 1825 Cerkva Santo Domingo v San Kristobal de las KasasVipaleni dzhungli pid zemelni dilyankiKanjon del Sumidero Do chasu progoloshennya nezalezhnosti Meksiki kontrol nad Chiapasom ispanci zdijsnyuvali iz Gvatemali U 1822 roci za chasiv isnuvannya pershoyi meksikanskoyi imperiyi imperator Agustin de Iturbide nagolosiv na tomu sho Chiapas chastina Meksiki a v 1823 roci Chiapas otrimav nezalezhnist Chiapas oficijno bulo viznano nezalezhnim shtatom u 1824 roci a persha konstituciya shtatu bula ratifikovana u 1825 roci U 1828 roci stolicya shtatu Syudad Real otrimala novu nazvu San Kristobal de las Kassas U lipni 1824 r okrug Sokonusko ogolosiv pro vihid iz shtatu do Centralnoamerikanskoyi federaciyi U veresni togo zh roku vidbuvsya referendum shodo virishennya pitannya u skladi yakoyi federaciyi maye perebuvati Chiapas Centralnoamerikanskoyi chi Meksikanskoyi Na referendumi virishilos pitannya na korist drugoyi ale Sokonusko zberigalo nejtralitet do 1842 roku doki vijska Antonio Lopes de Santa Anni ne zajnyali teritoriyu Kordon pomizh Chiapasom ta Gvatemaloyu bulo vstanovleno v 1882 roci ale Gvatemala ne viznavala aneksiyu Sokonusko do 1895 roku Za chasiv keruvannya derzhavoyu Portfirio Diasom u shtati Chiapas lishe pislya 1891 roku pochali vidbuvatisya reformi koli posadu gubernatora zajnyav Emilio Rabasa Z 1892 roku stolicya shtatu peremistilasya do Tustla Gutyerres Rabasa modernizuvav derzhavne upravlinnya transportnoyi sferi zajmavsya osvitnimi ta ozdorovchimi programami stvoryuyuchi derzhavni shkoli ta sanitariyi Za jogo chasiv pochalosya budivnictvo dorig vid San Kristobalya do Tukstli piznishe do kordoniv shtatu Oaksaka Takozh bula zminena derzhavna politika na korist inozemnih investicij de gubernator vistupav za konsolidaciyu zemelnih ugid dlya viroshuvannya takih kultur yak gekven kauchuk guajulta ta kava Zrist silskogospodarskoyi produkciyi osoblivo kavi zumovilo budivnictvo portu v Tonali U 1897 roci pochalasya emigraciya yaponciv do Chiapasa koli pershi 35 robitnikiv pribuli shob pracyuvati na plantaciyah kavi Na sogodni isnuye nevelika yaponska gromada v misti Akakoyagua Na pochatku XX go st ta na pochatku meksikanskoyi revolyuciyi viroshuvannya ta obrobka kavovih zeren prinosila pidpriyemcyam ta derzhavi veliki pributki v toj chas koli pracivnikam v yakosti kompensaciyi davali alkogol ta davali v borg rizni tovari za yaki robitnik potim vidpracovuvav Takij metod prizviv do svogo rodu narodnih hvilyuvan u promislovih rajonah shtatu hocha voni nikoli ne prizveli do velikih povstan yak u inshih shtatah Meksiki U 1911 r vinikla sproba povernuti stolicyu do San Kristobalyu ale cya sproba zakinchilasya nevdacheyu U 1914 roci buli stvoreni zagoni povstanciv na choli vlasnikiv ferm yaki nazivali sebe Mapachi isp Mapaches i yaki borolisya proti zemelnoyi reformi U 1916 roci shtat buv rozdilenij na municipaliteti a v 1921 roci bula napisana nova konstituciya U 1920 1936 rokah Mapachi borolisya z socialistami ta komunistami shob zberegti kontrol nad svoyimi zemlyami U 1928 roci zemlevlasniki ob yednalisya z dominuyuchoyu partiyeyu prezidenta Plutarko Eliasom Kellerom Zavdyaki comu soyuzu voni zapobigli zemelnij reformi Ostannij opir Mapachi vidbuvsya v drugij polovini 30 h rokiv koli gubernator Viktoriko Grayales pochav rozpodil zemel vklyuchayuchi i cerkovni Jogo politika prinesla pevnij uspih shtatu ale vodnochas do kincya XX st Chiapas otrimaye vidnosnu izolyaciyu vid derzhavnih novacij U seredini XX go st u shtati rizko pochavsya zrist naselennya yake perevishuvalo kilkist lyudej na zaselenih ploshah osoblivo na zemlyah u rajonah visokogir ya Pochinayuchi z 1930 h rokiv bagato korinnih narodiv a takozh poselenci perejshli iz girskih rajoniv u lakandonski dzhungli Ci migranti pochali virubuvati dzhungli dlya posiviv ta pasovish Buli deyaki sprobi pereselennya fermeriv na neobrobleni zemli ale voni natikalisya na opir U 1967 roci prezident Meksiki Gustavo Diaz Ordaz nadav zemelni dilyanki fermeram na zemlyah Karranzi ale ta zemlya bula zajnyata tvarinnikami yaki vidmovilisya zvidti viyizhdzhati U 80 ti roki iz Centralnoyi Ameriki do Chiapasa pochali pribuvati bizhenci v osnovnomu z Gvatemali ta Salvadoru Ci podiyi priveli do destabilizaciyi v Chiapasi v yakomu rozmishuvalisya tabori bizhenciv Nestacha zemelnih ugid ta bidnist priveli do protestiv a zgodom do zbrojnih sutichok organizovanimi isp Ejercito Zapatista de Liberacion Nacional EZLN U sichni 1994 roku zahopili mista San Kristobal Margaritas Altamirano Okosingo j in ta pograbuvavshi vijskovu bazu zvilnyayut uv yaznenih Deyaki rajoni potraplyayut pid yihnij kontrol na pravah avtonomiyi Novi poselennya ta virubka lisiv pochali zagrozhuvati ekologichnoyu katastrofoyu ne lishe dlya shtatu ale j dlya mezhuyuchih z nim Iz prihodom do vladi u Meksici prezidenta Visente Foksa bojovi diyi pripinilisya i sapatisti de fakto otrimali majzhe povnu avtonomiyu Nezvazhayuchi na polipshennya ostannih desyatilit shtat tak i zalishayetsya odnim z najbidnishih v krayini Tut yak i ranishe odin z najnizhchih rivniv gramotnosti i odna z najmensh rozvinenih infrastruktur Krim togo Chiapas zalishayetsya u napivizolovanomu stanovishi vid inshih shtativ Meksiki DzherelaBenjamin Thomas A Rich Land a Poor People Politics and Society in Modern Chiapas Albuquerque University of New Mexico Press 1996 angl Benjamin Thomas A Time of Reconquest History the Maya Revival and the Zapatista Rebellion The American Historical Review Vol 105 no 2 April 2000 pp 417 450 angl Collier George A and Elizabeth Lowery Quaratiello Basta Land and the Zapatista Rebellion in Chiapas Oakland The Institute for Food and Development Policy 1994 angl Collier George A The Rebellion in Chiapas and the Legacy of Energy Development Mexican Studies Estudios Mexicanos Vol 10 no 2 Summer 1994 pp 371 382 angl Garcia Maria Cristina Seeking Refuge Central American Migration to Mexico the United States and Canada Berkeley and Los Angeles University of California Press 2006 ISBN 978 0 520 24701 7 angl Hamnett Brian R Concise History of Mexico Cambridge Cambridge University Press 1999 ISBN 978 0 521 61802 1 angl Hidalgo Margarita G Editor Contributions to the Sociology of Language Mexican Indigenous Languages at the Dawn of the Twenty First Century Berlin DEU Walter de Gruyter amp Co kg Publishers Berlin 2009 ISBN 978 3 11 018597 3 angl Higgins Nicholas P Understanding the Chiapas Rebellion Modernist Visions and the Invisible Indian Austin University of Texas Press 2004 ISBN 978 0 292 70640 8 angl Jimenez Gonzalez Victor Manuel Editor Chiapas Guia para descubrir los encantos del estado Mexico City Editorial Oceano de Mexico SA de CV 2009 ISBN 978 607 400 059 7 Lowe G W Chiapas de Corzo in Evans Susan ed Archaeology of Ancient Mexico and Central America Taylor amp Francis London angl Whitmeyer Joseph M and Hopcroft Rosemary L Community Capitalism and Rebellion in Chiapas Sociological Perspectives Vol 39 no 4 Winter 1996 pp 517 538 angl PosilannyaChiapas Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Primitki isp Jimenez Gonzalez p 35 Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 11 zhovtnya 2018 John P Schmal 2004 Chiapas Forever Indigenous Texas Houston Institute for Culture angl Higgens p 81 Jimenez Gonzalez p 32 Higgens p 98 Higgens p 96 99 Martinez Torres Rosalva Maria Elena 2006 Organic Coffee Sustainable Development by Mayan Farmers Athens OH USA Center for International Studies Ohio University pp 62 71 ISBN 978 0 89680 247 6 angl Jimenez Gonzalez p 34 35 Jimenez Gonzalez p 35 Speed Shannon ed 2006 Dissident Women Gender and Cultural Politics in Chiapas Aida Hernandez Castillo and Lynne Stephen Austin TX USA University of Texas Press pp 13 14 ISBN 0 292 71417 3 isp Hidalgo p 106 Hamnett p 264 Garcia p 54 John P Schmal 2004 Chiapas Forever Indigenous Texas Houston Institute for Culture Archived from the original on May 14 2011 Retrieved May 8 2011 Kovic Christine Marie 2005 Mayan Voices for Human Rights Displaced Catholics in Highland Chiapas Austin TX USA University of Texas Press pp 2 10 ISBN 978 0 292 70640 8 angl Jimenez Gonzalez p 34 Mary Ann Tenuto Sanchez Sept 26 2003 Zapatistas Retake the Political Stage in Mexico isp