Лакандонські джунглі (ісп. Selva Lacandona) — область дощових лісів, що тягнеться від мексиканського штату Чіапас через Гватемалу до південної частини півострова Юкатан. Серце цього тропічного лісу розташоване в біосферному заповіднику Montes Azules у штаті Чіапас на кордоні з Гватемалою у регіоні Монтаньяс-дель-Орієнте. Хоча більшу частину джунглів поза заповідником частково або повністю знищено, і руйнування є і в заповіднику, Лакандонські джунглі, як і раніше, є найбільшим гірським лісом Північної Америки та одним із останніх лісів, де водяться ягуари. У джунглях ростуть 1500 видів дерев, мешкають 33 % усіх мексиканських видів птахів, 25 % усіх мексиканських видів тварин, 44 % усіх мексиканських денних метеликів та 10 % видів риб Мексики.
В джунглях також розташовані низка важливих археологічних пам'яток культури мая: Паленке, Яшчилан, Бонампак та численні невеликі ділянки, які залишаються частково або повністю нерозкопаними. Цей тропічний ліс, особливо ділянка всередині біосферного заповідника, є джерелом політичної напруженості між САНО або сапатистами та їхніми союзниками з корінних народів, які хочуть обробляти землю, і міжнародними екологічними групами та лакандонськими мая, місцевими корінними жителями, які мають право власності на більшість земель у Montes Azules.
Заповідник та сапатисти
САНО широко відомі як сапатисти, вийшли на передній план політичного життя Чіапасу в середині 1990-х років. Відтоді переважно їх підтримують корінні громади Лакандонських джунглів та райони навколо [es]. Хоча переселення в джунглі почалося на початку XX століття, воно прискорилося в 1990-х роках, коли сапатисти заохочували людей захоплювати «незайняті джунглі». З цієї причини сапатистів не підтримують лакандони, які побоюються за села та безпеку людей під час зіткнень із САНО.
Сапатисти стверджують, що як корінні хлібороби, вони є кращими захисниками лісу, і що вони хочуть перетворити Montes Azules на «заповідник індіанців-землеробів», ковдру з ферм і джунглів.
Це налаштовує проти них лакандонів та захисників довкілля, які заявляють, що джунглі більше не можна використовувати. Вони також заявляють, що сільськогосподарські методи не допомагають полегшити економічне становище переселенців, оскільки вони можуть обробляти ділянку лише протягом кількох урожаїв, доки ґрунт не виснажиться.
Сапатисти звинуватили екологів у змові з урядом та корпораціями, а лакандонів надто мало, щоб кинути виклик іншим групам, попри те, що індіанці є законними власниками більшої частини заповідника. Кілька разів поселенців намагалися виселити із заповідника, особливо з тридцяти двох незаконних поселень, але сапатисти та їхні союзники надали жорстку відсіч.
2005 року деякі громади, які підтримують сапатистів, вирішили переселитися, залишаючись проти примусового переселення. До них належать населені пункти Прімеро-де-Енеро, Санта-Крус, Охо-де-Октубре та Сан-Ісідро. Після цього лідер САНО, субкоманданте Маркос, у комюніке застеріг від спроб примусового виселення будь-якої дружньої до сапатистів спільноти.
2008 року сапатисти та їхні союзники заборонили вхід федеральної поліції та армії в ехідо Ла Гарруча, Сан-Алехандро та Герменегільдо Галена, де ті шукали поля канабісу. Сапатисти заявили, що війська не мають права входити на ці землі. Проте вже 2010 року поліція і війська силою вигнали індіанців зі старих і нових незаконних поселень за межі охоронних зон. 2011 року САНО поширила ще одне попередження, що операції проти цих поселень загрожують корінним народам Мексики. Сапатисти та деякі екологічні ГО, такі як Maderas del Pueblo del Sureste, виступають проти програми [en], оскільки вона «перетворює на товар» культуру корінних народів, даючи їй комерційну цінність відносно довкілля. Один із аспектів програми — плата місцевим ехідо або іншим громадам за те, щоб вони тримали частину своїх земель у дикому стані та/або брали участь у відновленні джунглів.
Примітки
- Mark Stevenson (Associated Press) (July 14, 2002)."Unusual battle lines form around jungle Архівовано грудень 2, 2011 на сайті Wayback Machine.«. The Miami Herald. Retrieved May 11, 2011.
- Weinberg, Bill (May–June 2003). „Mexico: Lacandon Selva conflict grows“. NACLA Report on the Americas 26(6): 26.
- Talli Nauman (May 30, 2005). «Indigenous rebels’ timly Lacandon jungle defense». El Universal (Mexico City: Global Network Content Services).
- Oscar Gutierrez (June 7, 2008). «Zapatistas impiden ingreso de militares». El Universal (Mexico City).
- Adriana Alatorra (January 24, 2010). «Desalojan en Chiapas poblados en reserva» [Removed two communities in the a Reserve in Chiapas]. El Norte (in Spanish) (Monterrey, Mexico). p. 2.
- Emilio Godoy (May 10, 2011). «Mexico: Threat to Native Forest Dwellers Seen in Govt Plan» [Removed two communities in the a Reserve in Chiapas]. Global Information Network (in Spanish) (New York). p. 2.
В іншому мовному розділі є повніша стаття Lacandon Jungle(англ.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з англійської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lakandonski dzhungli isp Selva Lacandona oblast doshovih lisiv sho tyagnetsya vid meksikanskogo shtatu Chiapas cherez Gvatemalu do pivdennoyi chastini pivostrova Yukatan Serce cogo tropichnogo lisu roztashovane v biosfernomu zapovidniku Montes Azules u shtati Chiapas na kordoni z Gvatemaloyu u regioni Montanyas del Oriyente Hocha bilshu chastinu dzhungliv poza zapovidnikom chastkovo abo povnistyu znisheno i rujnuvannya ye i v zapovidniku Lakandonski dzhungli yak i ranishe ye najbilshim girskim lisom Pivnichnoyi Ameriki ta odnim iz ostannih lisiv de vodyatsya yaguari U dzhunglyah rostut 1500 vidiv derev meshkayut 33 usih meksikanskih vidiv ptahiv 25 usih meksikanskih vidiv tvarin 44 usih meksikanskih dennih metelikiv ta 10 vidiv rib Meksiki V dzhunglyah takozh roztashovani nizka vazhlivih arheologichnih pam yatok kulturi maya Palenke Yashchilan Bonampak ta chislenni neveliki dilyanki yaki zalishayutsya chastkovo abo povnistyu nerozkopanimi Cej tropichnij lis osoblivo dilyanka vseredini biosfernogo zapovidnika ye dzherelom politichnoyi napruzhenosti mizh SANO abo sapatistami ta yihnimi soyuznikami z korinnih narodiv yaki hochut obroblyati zemlyu i mizhnarodnimi ekologichnimi grupami ta lakandonskimi maya miscevimi korinnimi zhitelyami yaki mayut pravo vlasnosti na bilshist zemel u Montes Azules Zapovidnik ta sapatistiSANO shiroko vidomi yak sapatisti vijshli na perednij plan politichnogo zhittya Chiapasu v seredini 1990 h rokiv Vidtodi perevazhno yih pidtrimuyut korinni gromadi Lakandonskih dzhungliv ta rajoni navkolo es Hocha pereselennya v dzhungli pochalosya na pochatku XX stolittya vono priskorilosya v 1990 h rokah koli sapatisti zaohochuvali lyudej zahoplyuvati nezajnyati dzhungli Z ciyeyi prichini sapatistiv ne pidtrimuyut lakandoni yaki poboyuyutsya za sela ta bezpeku lyudej pid chas zitknen iz SANO Sapatisti stverdzhuyut sho yak korinni hliborobi voni ye krashimi zahisnikami lisu i sho voni hochut peretvoriti Montes Azules na zapovidnik indianciv zemlerobiv kovdru z ferm i dzhungliv Ce nalashtovuye proti nih lakandoniv ta zahisnikiv dovkillya yaki zayavlyayut sho dzhungli bilshe ne mozhna vikoristovuvati Voni takozh zayavlyayut sho silskogospodarski metodi ne dopomagayut polegshiti ekonomichne stanovishe pereselenciv oskilki voni mozhut obroblyati dilyanku lishe protyagom kilkoh urozhayiv doki grunt ne visnazhitsya Sapatisti zvinuvatili ekologiv u zmovi z uryadom ta korporaciyami a lakandoniv nadto malo shob kinuti viklik inshim grupam popri te sho indianci ye zakonnimi vlasnikami bilshoyi chastini zapovidnika Kilka raziv poselenciv namagalisya viseliti iz zapovidnika osoblivo z tridcyati dvoh nezakonnih poselen ale sapatisti ta yihni soyuzniki nadali zhorstku vidsich 2005 roku deyaki gromadi yaki pidtrimuyut sapatistiv virishili pereselitisya zalishayuchis proti primusovogo pereselennya Do nih nalezhat naseleni punkti Primero de Enero Santa Krus Oho de Oktubre ta San Isidro Pislya cogo lider SANO subkomandante Markos u komyunike zasterig vid sprob primusovogo viselennya bud yakoyi druzhnoyi do sapatistiv spilnoti 2008 roku sapatisti ta yihni soyuzniki zaboronili vhid federalnoyi policiyi ta armiyi v ehido La Garrucha San Alehandro ta Germenegildo Galena de ti shukali polya kanabisu Sapatisti zayavili sho vijska ne mayut prava vhoditi na ci zemli Prote vzhe 2010 roku policiya i vijska siloyu vignali indianciv zi starih i novih nezakonnih poselen za mezhi ohoronnih zon 2011 roku SANO poshirila she odne poperedzhennya sho operaciyi proti cih poselen zagrozhuyut korinnim narodam Meksiki Sapatisti ta deyaki ekologichni GO taki yak Maderas del Pueblo del Sureste vistupayut proti programi en oskilki vona peretvoryuye na tovar kulturu korinnih narodiv dayuchi yij komercijnu cinnist vidnosno dovkillya Odin iz aspektiv programi plata miscevim ehido abo inshim gromadam za te shob voni trimali chastinu svoyih zemel u dikomu stani ta abo brali uchast u vidnovlenni dzhungliv PrimitkiMark Stevenson Associated Press July 14 2002 Unusual battle lines form around jungle Arhivovano gruden 2 2011 na sajti Wayback Machine The Miami Herald Retrieved May 11 2011 Weinberg Bill May June 2003 Mexico Lacandon Selva conflict grows NACLA Report on the Americas 26 6 26 Talli Nauman May 30 2005 Indigenous rebels timly Lacandon jungle defense El Universal Mexico City Global Network Content Services Oscar Gutierrez June 7 2008 Zapatistas impiden ingreso de militares El Universal Mexico City Adriana Alatorra January 24 2010 Desalojan en Chiapas poblados en reserva Removed two communities in the a Reserve in Chiapas El Norte in Spanish Monterrey Mexico p 2 Emilio Godoy May 10 2011 Mexico Threat to Native Forest Dwellers Seen in Govt Plan Removed two communities in the a Reserve in Chiapas Global Information Network in Spanish New York p 2 V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Lacandon Jungle angl Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z anglijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi anglijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad