Бонампак (ісп, мая: Bonampak) — стародавнє місто мая, розташоване в мексиканському штаті Чіапас, приблизно за 30 км на південь від Яшчилана (Yaxchilan) і кордону з Гватемалою.
Назва
Назва штучна і пізня, оригінальна назва поселення не збереглась. Сучасну назву запропонували археологи, переклавши на мову мая словосполучення «пофарбовані стіни».
Відкриття
Це невелике поселення, яке протягом більшості часу було залежним від сусіднього Яшчилана. Найімовірніше всі будівлі, які дійшли до наших часів, були зведені у період між 580 і 800 роками. У 1946 році Бонампак був знайдений фотографом Джайлзом Гелі (Giles Healy), якого привели до нього сучасні мая народу , які у той час, як і зараз, відвідували руїни, щоб молитися в стародавніх храмах.
Опис
Бонампак містить кілька храмів середнього розміру, що оточують велику площу, разом з декількома колодязями та різними стелами, і відомий насамперед завдяки уславленим фрескам в одній з будівель.
Будівлю, що містить фрески, часто називають Храмом Фресок (хоча серед археологів вона відома під назвою «Структура 1») Це довга вузька будівля з 3 кімнатами на платформі на половині висоти високої ступінчастої піраміди. Внутрішні стіни зберігають унікальні приклади монументального живопису мая класичного періоду, інакше відомого тільки за зразками кераміки і випадковим фрагментам збляклих, погано збережених фресок в інших місцях. Через сприятливий для дослідників випадок, дощова вода просочилася в пластирі даху таким чином, що вона покрила внутрішні стіни шаром злегка прозорого карбонату кальцію. Незабаром після відкриття Гелі, Інститут Карнегі надіслав експедицію до Бонампака. Стінописи були обережно протерті гасом, який зробив шар над живописом тимчасово прозорим, після цього фрески були детально сфотографовані, а сюжети скопійовані кількома художниками експедиції. У 1996 році група дослідників Єльського університету почала проєкт документації знахідок у Бонампаці, який включав створення навіть більше детальних описів, фотографій і копій фресок. Копія храму Паленке з фресками виставлена в Національному музеї антропології в Мехіко. Існує також пересувна модель храму меншого за оригінал розміру, яку вивозять на виставки в інші країни.
Технологія та стилістика
Фрески датують 790 роком, коли вони були виконані як типові фрески західноєвропейських митців, без швів у тиньку. Це вказівка на те, що кожна кімната фарбувалася за одну сесію за короткий час, поки покриття було вологим. Стиль фресок вказує на наявність головного художника з парою компетентних помічників. Три кімнати показують серії фактичних подій з великим числом реалістичних деталей.
- Зображення у першій кімнаті показують одягнених священників і вельмож під час церемонії святкування народження дитини — спадкоємця благородного роду. На фресковому циклі показано також тогочасний оркестр, що грає на дерев'яних трубах, барабанах та інших інструментах, і представників знаті, що радяться неподалік.
- Друга кімната показує місце військових дій, з полоненими, у яких пальці ритуально поранені, що сидять перед багато одягненим Чаан Муаном, правителем Бонампака. Зазвичай припускають, що ув'язнених готували для , хоча це фактично і не показується на фресках.
- Третя кімната показує церемонію з танцівниками в розкішних костюмах, що носять маски богів, і вождя та його родину. На окремому місці жінки вождя, які протикають голками кактуса власні язики під час церемонії ритуального кровопускання. Крапельки крові збирали на смужки паперу і кидали той у жаровню для спалення. Дим від спалення і доносив жертовну кров до богів. Супровідний ієрогліфічний текст датує місце дії і надає імена головних учасників.
Оцінки професора Мері Міллер
Професор Мері Міллер (Mary Miller) з Єльського університету, яка проводила детальне дослідження фресок, писала: «Можливо ніякий єдиний експонат стародавнього Нового Світу не пропонує настільки детального опису доіспанського суспільства, як живопис Бонампаку. Ніяка інша робота мая, що дійшла до нас, не показує стільки людей, що брали участь у придворному житті мая і не зображає їх з такими подробицями, роблячи фрески Бонампаку безпрецедентним ресурсом для розуміння стародавнього суспільства».
Туристичний об'єкт
Хоча туристи і можуть відвідати Бонампак, шлях до нього тяжкий і довгий від будь-якого великого міста, і фрески багато менш видимі, ніж на фотографіях 1940-х років. Фотографія із спалахом формально не дозволяється в межах Храму Фресок (хоча за цим ніхто і не слідкує). Сьогодні хороший огляд фресок можна побачити, відвідуючи повномасштабну копію храму в Національному музеї антропології в Мехіко. Починаючи з прокладення прикордонного шосе мексиканським урядом на початку 1990-х, Бонампак став значно більше доступним туристам, хоча і необхідно проїхати останні 30 км на човні по річці. Значну частину відвідувачів Бонампаку все ще становлять представники самого народу мая. Хоча це і не найбільше місто за кількістю споруд, фрески — незрівнянні в варті відвідування міста.
Галерея
- 1. Стела
- 2. Сходи до «замку»
- 3. «Замок»
-
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бонампак |
- (англ.)
- — Фотографії фресок (англ.)
- Фотоархів Мезоамерики, фотограф Д. Гіксон [ 13 березня 2019 у Wayback Machine.] — ще одна колекція фотографій Бонампаку (англ.)
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bonampak Bonampak isp maya Bonampak starodavnye misto maya roztashovane v meksikanskomu shtati Chiapas priblizno za 30 km na pivden vid Yashchilana Yaxchilan i kordonu z Gvatemaloyu NazvaNazva shtuchna i piznya originalna nazva poselennya ne zbereglas Suchasnu nazvu zaproponuvali arheologi pereklavshi na movu maya slovospoluchennya pofarbovani stini Bonampak Freski roztashovani v nevelichkij budivli pravoruch vid ciyeyi piramidi VidkrittyaFreski v Strukturi 1 sajtu Bonampak Ce nevelike poselennya yake protyagom bilshosti chasu bulo zalezhnim vid susidnogo Yashchilana Najimovirnishe vsi budivli yaki dijshli do nashih chasiv buli zvedeni u period mizh 580 i 800 rokami U 1946 roci Bonampak buv znajdenij fotografom Dzhajlzom Geli Giles Healy yakogo priveli do nogo suchasni maya narodu yaki u toj chas yak i zaraz vidviduvali ruyini shob molitisya v starodavnih hramah OpisBonampak mistit kilka hramiv serednogo rozmiru sho otochuyut veliku ploshu razom z dekilkoma kolodyazyami ta riznimi stelami i vidomij nasampered zavdyaki uslavlenim freskam v odnij z budivel Budivlyu sho mistit freski chasto nazivayut Hramom Fresok hocha sered arheologiv vona vidoma pid nazvoyu Struktura 1 Ce dovga vuzka budivlya z 3 kimnatami na platformi na polovini visoti visokoyi stupinchastoyi piramidi Vnutrishni stini zberigayut unikalni prikladi monumentalnogo zhivopisu maya klasichnogo periodu inakshe vidomogo tilki za zrazkami keramiki i vipadkovim fragmentam zblyaklih pogano zberezhenih fresok v inshih miscyah Cherez spriyatlivij dlya doslidnikiv vipadok doshova voda prosochilasya v plastiri dahu takim chinom sho vona pokrila vnutrishni stini sharom zlegka prozorogo karbonatu kalciyu Nezabarom pislya vidkrittya Geli Institut Karnegi nadislav ekspediciyu do Bonampaka Stinopisi buli oberezhno proterti gasom yakij zrobiv shar nad zhivopisom timchasovo prozorim pislya cogo freski buli detalno sfotografovani a syuzheti skopijovani kilkoma hudozhnikami ekspediciyi U 1996 roci grupa doslidnikiv Yelskogo universitetu pochala proyekt dokumentaciyi znahidok u Bonampaci yakij vklyuchav stvorennya navit bilshe detalnih opisiv fotografij i kopij fresok Kopiya hramu Palenke z freskami vistavlena v Nacionalnomu muzeyi antropologiyi v Mehiko Isnuye takozh peresuvna model hramu menshogo za original rozmiru yaku vivozyat na vistavki v inshi krayini Tehnologiya ta stilistikaIndianskij orkestr starodavnih maya i aktori v maskah Freski datuyut 790 rokom koli voni buli vikonani yak tipovi freski zahidnoyevropejskih mitciv bez shviv u tinku Ce vkazivka na te sho kozhna kimnata farbuvalasya za odnu sesiyu za korotkij chas poki pokrittya bulo vologim Stil fresok vkazuye na nayavnist golovnogo hudozhnika z paroyu kompetentnih pomichnikiv Tri kimnati pokazuyut seriyi faktichnih podij z velikim chislom realistichnih detalej Zobrazhennya u pershij kimnati pokazuyut odyagnenih svyashennikiv i velmozh pid chas ceremoniyi svyatkuvannya narodzhennya ditini spadkoyemcya blagorodnogo rodu Na freskovomu cikli pokazano takozh togochasnij orkestr sho graye na derev yanih trubah barabanah ta inshih instrumentah i predstavnikiv znati sho radyatsya nepodalik Druga kimnata pokazuye misce vijskovih dij z polonenimi u yakih palci ritualno poraneni sho sidyat pered bagato odyagnenim Chaan Muanom pravitelem Bonampaka Zazvichaj pripuskayut sho uv yaznenih gotuvali dlya hocha ce faktichno i ne pokazuyetsya na freskah Tretya kimnata pokazuye ceremoniyu z tancivnikami v rozkishnih kostyumah sho nosyat maski bogiv i vozhdya ta jogo rodinu Na okremomu misci zhinki vozhdya yaki protikayut golkami kaktusa vlasni yaziki pid chas ceremoniyi ritualnogo krovopuskannya Krapelki krovi zbirali na smuzhki paperu i kidali toj u zharovnyu dlya spalennya Dim vid spalennya i donosiv zhertovnu krov do bogiv Suprovidnij iyeroglifichnij tekst datuye misce diyi i nadaye imena golovnih uchasnikiv Ocinki profesora Meri MillerBalka nad odnim z dvernih otvoriv Strukturi 1 Scena zahoplennya polonenogo Profesor Meri Miller Mary Miller z Yelskogo universitetu yaka provodila detalne doslidzhennya fresok pisala Mozhlivo niyakij yedinij eksponat starodavnogo Novogo Svitu ne proponuye nastilki detalnogo opisu doispanskogo suspilstva yak zhivopis Bonampaku Niyaka insha robota maya sho dijshla do nas ne pokazuye stilki lyudej sho brali uchast u pridvornomu zhitti maya i ne zobrazhaye yih z takimi podrobicyami roblyachi freski Bonampaku bezprecedentnim resursom dlya rozuminnya starodavnogo suspilstva Turistichnij ob yektHocha turisti i mozhut vidvidati Bonampak shlyah do nogo tyazhkij i dovgij vid bud yakogo velikogo mista i freski bagato mensh vidimi nizh na fotografiyah 1940 h rokiv Fotografiya iz spalahom formalno ne dozvolyayetsya v mezhah Hramu Fresok hocha za cim nihto i ne slidkuye Sogodni horoshij oglyad fresok mozhna pobachiti vidviduyuchi povnomasshtabnu kopiyu hramu v Nacionalnomu muzeyi antropologiyi v Mehiko Pochinayuchi z prokladennya prikordonnogo shose meksikanskim uryadom na pochatku 1990 h Bonampak stav znachno bilshe dostupnim turistam hocha i neobhidno proyihati ostanni 30 km na chovni po richci Znachnu chastinu vidviduvachiv Bonampaku vse she stanovlyat predstavniki samogo narodu maya Hocha ce i ne najbilshe misto za kilkistyu sporud freski nezrivnyanni v varti vidviduvannya mista Galereya1 Stela 2 Shodi do zamku 3 Zamok PosilannyaPortal Istoriya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bonampak angl Fotografiyi fresok angl Fotoarhiv Mezoameriki fotograf D Gikson 13 bereznya 2019 u Wayback Machine she odna kolekciya fotografij Bonampaku angl Div takozhFreska Mistectvo Meksiki Maya civilizaciya Kultura dokolumbovoyi Ameriki