Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Таба́ско (ацт. Tabasco) — штат Мексиканської Республіки, розташований на південному сході країни, займаючи північну частину перешийка Теуантепек. Межує зі штатами Чіапас і Кампече, Гватемалою і Мексиканською затокою. Столиця штату — місто Вільяермоса.
| Табаско | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | |||||
| Tabasco | |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Вільяермоса | ||||
| Країна |  Мексика | ||||
| |||||
| Муніципалітетів | 24 | ||||
| Номерний знак | 27 | ||||
| Офіційна мова | Іспанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1 989 969 () | ||||
| - густота | () | ||||
| Етнікон | Tabasqueño -ña / Choco -ca | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 25 267 км² | ||||
| - широта | 17º 15' - 18º 39'º N N | ||||
| - довгота | 91º 00' - 94º 17'º O W | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 900 м (Sierra Madrigal) | ||||
| - мінімальна | 21 м | ||||
| Часовий пояс | UTC−6 | ||||
| ВВП | 6,938 млрд. $ (2003) | ||||
| ІРЛП | 0,7684 - середній | ||||
| Став штатом | 3 травня 1824 | ||||
| Губернатор | Andrés Rafael Granier Melo (PRI) | ||||
| Число сенаторів | 3 (PRD: 2, PRI: 1) | ||||
| Число депутатів | 8 (PRD: 8) | ||||
| Вебсайт | etabasco.gob.mx | ||||
| - код ISO 3166-2 | MX-TAB | ||||
| - поштове ск. | Tab. | ||||
 | |||||
| Штат Табаско на мапі Мексики | |||||
| |||||
Історія
У 1815 році, під час Мексиканської боротьби за незалежність, Табаско став першим штатом. в якому була проголошена незалежність. Проте лідера повстанців Хосе-Марія Хіменес згодом було ув'язнено, а місцева влада присягнулася на вірність іспанській короні. У 1825 році була ратифікована перша конституція штату, а в 1883 році Табаско було розділено на 7 муніципалітетів.
Після проголошення незалежності Мексики в країні почалися сутички поміж лібералами та консерваторами. В Табаско ліберальний рух очолював Руїз де-ля-Пена, консерваторів очолював Марцеліно Маргальї. У 1829 році військові в Кампече повстали проти федерального уряду Мехіко і проголосили власний уряд, до якого приєдналися і консерватори Табаско. Проте цей уряд був короткостроковим — політична нестабільність в державі та спалах епідемії холери змусив їх приєднатися до федерального уряду. У 1836 році група консерваторів взяла під контроль федеральний уряд, але лібералісти Табаско повстати проти них і усунули федералістів від влади.
Під час американо-мексиканської війни, у 1846 році, американські війська під керівництвом Метью К. Перрі прибули до Табаско. Пізніше, після захоплення порту Фронтера, прибули до Тобаско і інші кораблі Але їхня спроба захопити Вільяермозьке узгір'я закінчилося поразкою. Під час другої спроби захоплення, американці бомбардували місто і їм вдалося його захопити. Проте табасківці сформувалися у партизанські загони і їхні дії змусили американців зняти облогу. Далі протягом усієї війни військові кораблі залишалися в районі Фронтера для блокування торгових шляхів із Табаско в Центральну Мексику. Після відходу американців губернатор штату Юсто Санто-Анна повстав проти уряду Мехіко, але при цьому не мав достатньо війська протистояти. У 1847 році американці повернулися з наміром захопити столицю штату Вільяермозу. Облога міста тривала 35 днів, під час якої місто зазнало значної руйнації.
Під час французької інтервенції в Мексиці у 1862 році, французькі війська захопили Вільермозу. Сили повстанців Тобаско змушені були відійти в гори. В ті роки табаскійці видавали підпільну газету «El Dissidente», в якій критикувалася встановлена французька влада. У 1863 році табаскійці на чолі з Андресом Санчес Магалланесом підняли повстання проти французів. Магалланес підняв проти них армію, об'єднану з різних повстанських загонів із усього штату та вчинив напад на казарму імператорської армії в Комалькалько. У листопаді 1863 року Магалланес увійшов у Вільяермозу, де під містечком Яукталь почав бій проти французів. Бій видався успішним і повстанці отримали перемогу вигнавши французів зі штату.
В період правління Портфіріо Діаса в Табаско почався період технологічного та освітнього прогресу. Столиця. яка сильно була поруйнована війнами, потроху почала відбудовуватись. У 1879 році в штаті заснувався перший вищий навчальний заклад — інститут ім. Беніто Хуареса. У 1881 році телеграфною лінією сполучили Вільяермозу із Мехіко. У 1890 році столиця штату електризували, у 1894 році було побудовано урядовий палац, а в 1901 році з'явився перший банк. Під час правління Діаса у 1894—1910 роках губернатором Табаско переобирався 6 разів Абрахам Бандала. За часи його керування зростав прибуток від продажу лісу, сільського господарства та експорту какао-бобів. Проте в перших десятиліттях XX ст. вирубка тропічних лісів компаніями привела до екологічної катастрофи в штаті. Водночас технологічні новації для населення штату супроводжувався пригнобленням, а подекуди рабовласницькими умовами у багатьох компаніях, що привело до страйків робітників та до революції в цілому.
Перші протести проти режиму Діаса у штаті почалися в перші роки XX ст. висунуті місцевим журналістом Домінго Боррего. В період з 1900—1909 роки у штаті відбувалися численні протести. В 1909 році Ігнасіо Гутьєрас Гомес з двома своїми братами утворили партію Гутьєраса. ЦІ та інші партії пізніше об'єдналися з силами Франціско І. Мадеро. Ці зусилля дозволили усунути Бандалу з посади губернатора і змінити його на Полікарпо Валензуела, який ненадовго припинив у штаті протистояння. Після того. як Мадеро було вбито — різні фракції почали боротьбу за пост губернатора, що привело до повстання та частих змін уряду.
У післяреволюційний період у 1922 році губернатором штату було обрано Томаса Гаррідо Канабала, який брав участь у збройних сутичках разом з революційними лідерами Обрегоном та Каллесом. Новий губернатор реалізував соціальну програму, організувавши профспілки та об'єднав уряд не зважаючи на те, що сам він очолював Соціалістичну радикальну партію (ісп. Partido Socialista Radical). Також він відновив державний вчительський коледж та сприяв у створенні сільських шкіл. Водночас він вів активну антирелігійну боротьбу, яка у 1935 році проти нього спровокувало повстання, під час якого загинуло 20 осіб.
У 1950-х роках губернатором Табаско став Карлос А. Мадразо який розпочав своє керування сільськогосподарських та промислових проекті. У 1956 році було закінчене шосе, що з'єднувало східні території штату з Веракрусом на півострові Юкатан. У 1960-1970-х роках почали розширюватися дороги, будуватися спортивні майданчики, а в сільській місцевості були відкриті безкоштовні амбулаторії. У 1974 році почався активний видобуток нафти та газу. За отримані кошти від продажу нафти було побудовано аеропорт, почали модернізуватися та будуватися нові дороги та мости, збудувався планетарій, тощо.
У 1996 році почалися масові протести місцевих фермерів, які блокували нафтову компанію «PEMEX». Видобуток нафти суттєво впливав на навколишнє середовище та завдавав серйозної шкоди сільськогосподарським культурам. Демонстранти заблокували міст на в'їзді до Сенських нафтових родовищ. але поліція розігнала демонстрантів. Наступного місяця на акцію протесту зібралося 30000 чоловік, які вирушили з вимогами до урядового палацу у Вільяермозі. Наприкінці 90-х були проведені реформи із децентралізації влади, але протести фермерів, проти нафтової компанії «PEMEX» час-від-часу виникають і сьогодні.
Примітки
- (ісп.)
- (ісп.)
- (ісп.)
- (ісп.)
- «Historia». Enciclopedia de los Municipios de México Tabasco. Mexico: INAFED Gobierno del Estado de Tabasco. 2010[недоступне посилання](ісп.)[недоступне посилання з травня 2019]
- (ісп.)
- (ісп.)
- «Lo mas antiguo de Mexico: Tabasco, tierra con historia». Reforma. Mexico City. March 16, 2001. p. 3(ісп.)
- (ісп.)
- Lo mas antiguo de Mexico: «Tabasco, tierra con historia». Reforma. Mexico City. March 16, 2001. p. 3.(ісп.)
- (ісп.)
Посилання
- Табаско // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Tabasko znachennya Taba sko act Tabasco shtat Meksikanskoyi Respubliki roztashovanij na pivdennomu shodi krayini zajmayuchi pivnichnu chastinu pereshijka Teuantepek Mezhuye zi shtatami Chiapas i Kampeche Gvatemaloyu i Meksikanskoyu zatokoyu Stolicya shtatu misto Vilyaermosa Tabasko Shtat Tabasco Gerb Tabasko Stolicya Vilyaermosa Krayina Meksika Mezhuye z susidni adminodiniciChiapas Kampeche Verakrus Peten Municipalitetiv 24 Nomernij znak 27 Oficijna mova Ispanska Naselennya povne 1 989 969 gustota Etnikon Tabasqueno na Choco ca Plosha povna 25 267 km shirota 17º 15 18º 39 º N N dovgota 91º 00 94º 17 º O W Visota maksimalna 900 m Sierra Madrigal minimalna 21 m Chasovij poyas UTC 6 VVP 6 938 mlrd 2003 IRLP 0 7684 serednij Stav shtatom 3 travnya 1824 Gubernator Andres Rafael Granier Melo PRI Chislo senatoriv 3 PRD 2 PRI 1 Chislo deputativ 8 PRD 8 Vebsajt etabasco gob mx kod ISO 3166 2 MX TAB poshtove sk Tab Shtat Tabasko na mapi Meksiki Shtat Tabasko na mapi Meksiki Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu TabaskoIstoriyaU 1815 roci pid chas Meksikanskoyi borotbi za nezalezhnist Tabasko stav pershim shtatom v yakomu bula progoloshena nezalezhnist Prote lidera povstanciv Hose Mariya Himenes zgodom bulo uv yazneno a misceva vlada prisyagnulasya na virnist ispanskij koroni U 1825 roci bula ratifikovana persha konstituciya shtatu a v 1883 roci Tabasko bulo rozdileno na 7 municipalitetiv Pid chas intervenciyi amerikanciv na Vilyachermozkomu uzgir yi 26 zhovtnya 1846 Uryadovij palac u Vilyaermozi Zagin revolyucioneriv v Tabakso Pislya progoloshennya nezalezhnosti Meksiki v krayini pochalisya sutichki pomizh liberalami ta konservatorami V Tabasko liberalnij ruh ocholyuvav Ruyiz de lya Pena konservatoriv ocholyuvav Marcelino Margalyi U 1829 roci vijskovi v Kampeche povstali proti federalnogo uryadu Mehiko i progolosili vlasnij uryad do yakogo priyednalisya i konservatori Tabasko Prote cej uryad buv korotkostrokovim politichna nestabilnist v derzhavi ta spalah epidemiyi holeri zmusiv yih priyednatisya do federalnogo uryadu U 1836 roci grupa konservatoriv vzyala pid kontrol federalnij uryad ale liberalisti Tabasko povstati proti nih i usunuli federalistiv vid vladi Pid chas amerikano meksikanskoyi vijni u 1846 roci amerikanski vijska pid kerivnictvom Metyu K Perri pribuli do Tabasko Piznishe pislya zahoplennya portu Frontera pribuli do Tobasko i inshi korabli Ale yihnya sproba zahopiti Vilyaermozke uzgir ya zakinchilosya porazkoyu Pid chas drugoyi sprobi zahoplennya amerikanci bombarduvali misto i yim vdalosya jogo zahopiti Prote tabaskivci sformuvalisya u partizanski zagoni i yihni diyi zmusili amerikanciv znyati oblogu Dali protyagom usiyeyi vijni vijskovi korabli zalishalisya v rajoni Frontera dlya blokuvannya torgovih shlyahiv iz Tabasko v Centralnu Meksiku Pislya vidhodu amerikanciv gubernator shtatu Yusto Santo Anna povstav proti uryadu Mehiko ale pri comu ne mav dostatno vijska protistoyati U 1847 roci amerikanci povernulisya z namirom zahopiti stolicyu shtatu Vilyaermozu Obloga mista trivala 35 dniv pid chas yakoyi misto zaznalo znachnoyi rujnaciyi Pid chas francuzkoyi intervenciyi v Meksici u 1862 roci francuzki vijska zahopili Vilermozu Sili povstanciv Tobasko zmusheni buli vidijti v gori V ti roki tabaskijci vidavali pidpilnu gazetu El Dissidente v yakij kritikuvalasya vstanovlena francuzka vlada U 1863 roci tabaskijci na choli z Andresom Sanches Magallanesom pidnyali povstannya proti francuziv Magallanes pidnyav proti nih armiyu ob yednanu z riznih povstanskih zagoniv iz usogo shtatu ta vchiniv napad na kazarmu imperatorskoyi armiyi v Komalkalko U listopadi 1863 roku Magallanes uvijshov u Vilyaermozu de pid mistechkom Yauktal pochav bij proti francuziv Bij vidavsya uspishnim i povstanci otrimali peremogu vignavshi francuziv zi shtatu V period pravlinnya Portfirio Diasa v Tabasko pochavsya period tehnologichnogo ta osvitnogo progresu Stolicya yaka silno bula porujnovana vijnami potrohu pochala vidbudovuvatis U 1879 roci v shtati zasnuvavsya pershij vishij navchalnij zaklad institut im Benito Huaresa U 1881 roci telegrafnoyu liniyeyu spoluchili Vilyaermozu iz Mehiko U 1890 roci stolicya shtatu elektrizuvali u 1894 roci bulo pobudovano uryadovij palac a v 1901 roci z yavivsya pershij bank Pid chas pravlinnya Diasa u 1894 1910 rokah gubernatorom Tabasko pereobiravsya 6 raziv Abraham Bandala Za chasi jogo keruvannya zrostav pributok vid prodazhu lisu silskogo gospodarstva ta eksportu kakao bobiv Prote v pershih desyatilittyah XX st virubka tropichnih lisiv kompaniyami privela do ekologichnoyi katastrofi v shtati Vodnochas tehnologichni novaciyi dlya naselennya shtatu suprovodzhuvavsya prignoblennyam a podekudi rabovlasnickimi umovami u bagatoh kompaniyah sho privelo do strajkiv robitnikiv ta do revolyuciyi v cilomu Pershi protesti proti rezhimu Diasa u shtati pochalisya v pershi roki XX st visunuti miscevim zhurnalistom Domingo Borrego V period z 1900 1909 roki u shtati vidbuvalisya chislenni protesti V 1909 roci Ignasio Gutyeras Gomes z dvoma svoyimi bratami utvorili partiyu Gutyerasa CI ta inshi partiyi piznishe ob yednalisya z silami Francisko I Madero Ci zusillya dozvolili usunuti Bandalu z posadi gubernatora i zminiti jogo na Polikarpo Valenzuela yakij nenadovgo pripiniv u shtati protistoyannya Pislya togo yak Madero bulo vbito rizni frakciyi pochali borotbu za post gubernatora sho privelo do povstannya ta chastih zmin uryadu U pislyarevolyucijnij period u 1922 roci gubernatorom shtatu bulo obrano Tomasa Garrido Kanabala yakij brav uchast u zbrojnih sutichkah razom z revolyucijnimi liderami Obregonom ta Kallesom Novij gubernator realizuvav socialnu programu organizuvavshi profspilki ta ob yednav uryad ne zvazhayuchi na te sho sam vin ocholyuvav Socialistichnu radikalnu partiyu isp Partido Socialista Radical Takozh vin vidnoviv derzhavnij vchitelskij koledzh ta spriyav u stvorenni silskih shkil Vodnochas vin viv aktivnu antireligijnu borotbu yaka u 1935 roci proti nogo sprovokuvalo povstannya pid chas yakogo zaginulo 20 osib U 1950 h rokah gubernatorom Tabasko stav Karlos A Madrazo yakij rozpochav svoye keruvannya silskogospodarskih ta promislovih proekti U 1956 roci bulo zakinchene shose sho z yednuvalo shidni teritoriyi shtatu z Verakrusom na pivostrovi Yukatan U 1960 1970 h rokah pochali rozshiryuvatisya dorogi buduvatisya sportivni majdanchiki a v silskij miscevosti buli vidkriti bezkoshtovni ambulatoriyi U 1974 roci pochavsya aktivnij vidobutok nafti ta gazu Za otrimani koshti vid prodazhu nafti bulo pobudovano aeroport pochali modernizuvatisya ta buduvatisya novi dorogi ta mosti zbuduvavsya planetarij tosho U 1996 roci pochalisya masovi protesti miscevih fermeriv yaki blokuvali naftovu kompaniyu PEMEX Vidobutok nafti suttyevo vplivav na navkolishnye seredovishe ta zavdavav serjoznoyi shkodi silskogospodarskim kulturam Demonstranti zablokuvali mist na v yizdi do Senskih naftovih rodovish ale policiya rozignala demonstrantiv Nastupnogo misyacya na akciyu protestu zibralosya 30000 cholovik yaki virushili z vimogami do uryadovogo palacu u Vilyaermozi Naprikinci 90 h buli provedeni reformi iz decentralizaciyi vladi ale protesti fermeriv proti naftovoyi kompaniyi PEMEX chas vid chasu vinikayut i sogodni Taba skoPrimitki isp isp isp isp Historia Enciclopedia de los Municipios de Mexico Tabasco Mexico INAFED Gobierno del Estado de Tabasco 2010 nedostupne posilannya isp nedostupne posilannya z travnya 2019 isp isp Lo mas antiguo de Mexico Tabasco tierra con historia Reforma Mexico City March 16 2001 p 3 isp isp Lo mas antiguo de Mexico Tabasco tierra con historia Reforma Mexico City March 16 2001 p 3 isp isp PosilannyaTabasko Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006