Кампе́че (мая Kaan peech, ісп. Campeche, науатль Campeche) — штат на південному сході Мексики, на заході півострова Юкатан. Межує зі штатами Юкатан, Кінтана-Роо і Табаско, Гватемалою, Белізом і Мексиканською затокою. Площа 56 798 км², населення 754 730 мешканців (перепис 2005 року), що робить його одним з найменших за населенням штатів країни. Столиця штату — місто Кампече.
Кампече | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
— Штат — | |||||||||||||
ісп. Estado Libre y Soberano de Campeche | |||||||||||||
| |||||||||||||
Столиця | Кампече | ||||||||||||
Найбільше місто | Кампече | ||||||||||||
Країна | Мексика | ||||||||||||
| |||||||||||||
Муніципалітетів | 11 | ||||||||||||
Номерний знак | 4 | ||||||||||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||||||||||
Населення | |||||||||||||
- повне | 754 730 () | ||||||||||||
Етнікон | Tamaulipeco(a) | ||||||||||||
Площа | |||||||||||||
- повна | 57 924 км² | ||||||||||||
- широта | 17º 10' N | ||||||||||||
- довгота | 92º 32' W | ||||||||||||
Висота | |||||||||||||
- максимальна | 390 м (Cerro Champerico) | ||||||||||||
Часовий пояс | UTC−6 | ||||||||||||
ВВП | 7 271 млрд. $ (2003) | ||||||||||||
ІРЛП | 0,826 - високий | ||||||||||||
Став штатом | 1863 | ||||||||||||
Губернатор | Хорхе Карлос Уртадо Вальдес (PRI) | ||||||||||||
Число сенаторів | 3 (PAN:1, PRI:2) | ||||||||||||
Число депутатів | 2 (PRI:2) | ||||||||||||
Вебсайт | portal.camp.gob.mx | ||||||||||||
- код ISO 3166-2 | MX-CAM | ||||||||||||
- поштове ск. | Camps. | ||||||||||||
Штат Кампече на мапі Мексики | |||||||||||||
|
У штаті розташовані міста , і та ряд менших міст.
Назва штату походить від назви міста мая Кан-пееч (Kan peech), що колись існувало на місці сучасної столиці штату.
Історія
У вересні 1821 року місто Кампече приєдналося до Плану Ігуали та нового незалежного уряду Мексики, витіснівши через місяць іспанський уряд. Під час проголошення незалежності виник конфлікт із містом Меріда, що знаходилося на півострові Юкатан. У 1824 році Кампече підтримало нову конституцію лібералів та федеральний уряд країни. В цьому ж році представник Кампече запропонував створити два штати Кампече і Меріду, але його пропозиція була відхилена. У 1839 році на чолі з Херонісом Лопас де Льєгро обидва міста брали участь в повстанні проти уряду Мехіко з метою отримати незалежність Юкатану. У 1841 році, після першої перемоги Льєгро, було оголошено про створення республіки Юкатан. Незалежність Юкатану не вирішила внутрішньополітичних проблем острова. Торгівля Меріди з Гаваною продовжувалася, коли торгівля Кампече з Мехіко була припинена. Президент Мексики Санта-Анна змусив повернутися Юкатан до складу Мексики, але в 1847 році війна поміж кастами знову відновила конфлікт поміж містами. Все ж завдяки іноземним кредиторам і тиску на Юкатан через несплату боргів, в 1849 році Юкатан офіційно повернутися до складу Мексики.
Конституція 1857 року ще більше спровокувала конфлікт поміж територіями. 7 серпня 1857 року повстанці в кількості 150 осіб захопили фортецю в Кампече і вимагали віддати в їхнє управління міста Чампотон та Ісла-дель-Кармен, де їх підтримали на заході півострова з вимогою створення нового штату. Облогу міста тримали до 15 травня 1857 року, а 18 травня представники Кампече та Меріди підписали договір про розподіл півострова очікуючи затвердження федерального уряду. 19 лютого 1862 року президент Беніто Хуарес висунув підписаний документ на ратифікацію конгресу. Більшість законодавчих органів штатів підтримали пропозицію і 29 квітня 1863 року Кампече офіційно отримав статус штату Мексики.
Під час французької інтервенції до Мексики ворожі війська на чолі з Феліпе Наваррете захопили Кампече і змусили знову приєднатися їх до Юкатану. У 1864 році імператорська армія розбила повстанців під Хесельчаканом. У 1867 році Кампече було відвойоване та повернута незалежність штату.
Під час мексиканської революції Мануель Кастилья Бріто очолив революційні сили в Кампече на підтримку Франциско I. Мадеро. В 1913 році урядові війська на чолі з генералом Мануелем Рівієра розбили сили повстанців, які воювали на боці Венустіано Карранзи. В 1917 році штатом Кампече була ратифікована нова конституція, яка діє і по сьогодні.
Після подій мексиканської революції та війни Крістеро, економіка штату почала поліпшуватися лише на початку 1950-х. Рибний промисел та лісогосподарська діяльність стали більш розвинутими, між Кампече та Мехіко поліпшилися стосунки. У 1955 році було засновано Кампечевський університет і розпочато систему середньої освіти у штаті. Однак основні економічні зрушення Кампече почалися після відкриття нафтових родовищ у мілководному районі, названого Сонда-де-Кампече. У 1971 році це родовище було виявлене рибалкою, на ім'я Рудесіндо Картарель, який і повідомив про нього. У 1975 році почався видобуток нафти з першої платформи Chac Number One. У 1979 році завершилася перша установка офшорних платформ. На сьогодні видобуток нафти в Кампече складає 70% усього видобутку в Мексиці. Економічний бум втричі збільшив чисельність населення міста Кампече та майже вдвічі перевищив чисельність жителів міста Сьюдад-дель-Кармен, яке в минулому було лише рибальським селищем. Починаючи з 1980-х завдяки прибутку від продажу нафти почалося відродження культурних пам'яток, відновлення музеїв, шкіл, театрів, бібліотек. Більше тисячі фасадів та пам'ятників були відреставровані, особливо в історичних та найстаріших житлових районах. Проте видобуток нафти спричинив екологічні проблеми в регіоні, особливо набагато зменшилася кількість риби, а також почали виникати внутрішні суперечки між місцевими жителями та приїжджими робітниками.
У середині 1980-х років близько 25 тис. біженців прибули до штату під час громадянської війни у Гватемалі.
У 1990-х у штаті було відкрито ряд текстильних фабрик типу “Maquiladora”. У 1998 році з'явився новий муніципалітет Канделарія. У 1999 році місто Кампече було оголошено світовою спадщиною ЮНЕСКО.
Примітки
- "Historia". Enciclopedia de los Municipios y Delegaciones de México- Campeche. Mexico: Instituto para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Secretaría de Gobernación[недоступне посилання](ісп.)[недоступне посилання з квітня 2019]
- (ісп.)
- Murphy-Larronde, Suzanne (May–June 2002). "Colonial comeback for Campeche". Américas. 54 (3): 6–13.(англ.)
- Alisau, Patricia (March 2003). "The riches of Campeche". Business Mexico. 13 (3): 50–53.(англ.)
- Cano, Arturo (February 25, 1996). "Enfoque/ Campeche: Pemex y el carnaval". El Norte. Monterrey, Mexico. p. 12.(ісп.)
- Watts, Linda (November 25, 2008). "Ciudad del Carmen, Campeche". Mexconnect newsletter.(ісп.)
- (ісп.)
Посилання
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кампече
- Офіційний туристичний сайт штату Кампече[недоступне посилання з червня 2019]
- Карлос Хусто Сьєрра: «Історія штату Кампече» [ 22 квітня 2009 у Wayback Machine.]
Координати: 18°50′11″ пн. ш. 90°24′12″ зх. д. / 18.83639° пн. ш. 90.40333° зх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kampeche Kampe che maya Kaan peech isp Campeche nauatl Campeche shtat na pivdennomu shodi Meksiki na zahodi pivostrova Yukatan Mezhuye zi shtatami Yukatan Kintana Roo i Tabasko Gvatemaloyu Belizom i Meksikanskoyu zatokoyu Plosha 56 798 km naselennya 754 730 meshkanciv perepis 2005 roku sho robit jogo odnim z najmenshih za naselennyam shtativ krayini Stolicya shtatu misto Kampeche Kampeche Shtat isp Estado Libre y Soberano de Campeche maya Xoot Noj Lu umil Kaampech nauatl Tlahtohcayotl CampecheGerb KampecheStolicya KampecheNajbilshe misto KampecheKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodinici Rajon Orindzh VolkTabasko Kintana Roo Yukatan Municipalitetiv 11Nomernij znak 4Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 754 730 Etnikon Tamaulipeco a Plosha povna 57 924 km shirota 17º 10 N dovgota 92º 32 WVisota maksimalna 390 m Cerro Champerico Chasovij poyas UTC 6VVP 7 271 mlrd 2003 IRLP 0 826 visokijStav shtatom 1863Gubernator Horhe Karlos Urtado Valdes PRI Chislo senatoriv 3 PAN 1 PRI 2 Chislo deputativ 2 PRI 2 Vebsajt portal camp gob mx kod ISO 3166 2 MX CAM poshtove sk Camps Shtat Kampeche na mapi MeksikiShtat Kampeche na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kampeche U shtati roztashovani mista i ta ryad menshih mist Nazva shtatu pohodit vid nazvi mista maya Kan peech Kan peech sho kolis isnuvalo na misci suchasnoyi stolici shtatu IstoriyaVid na odnu z piramid u maya v KalakmulHasiyenda Vajamon V nash chas vikoristovuyetsya yak gotelSim ya plemeni Maja v KampecheNaselennya Kampeche U veresni 1821 roku misto Kampeche priyednalosya do Planu Iguali ta novogo nezalezhnogo uryadu Meksiki vitisnivshi cherez misyac ispanskij uryad Pid chas progoloshennya nezalezhnosti vinik konflikt iz mistom Merida sho znahodilosya na pivostrovi Yukatan U 1824 roci Kampeche pidtrimalo novu konstituciyu liberaliv ta federalnij uryad krayini V comu zh roci predstavnik Kampeche zaproponuvav stvoriti dva shtati Kampeche i Meridu ale jogo propoziciya bula vidhilena U 1839 roci na choli z Heronisom Lopas de Lyegro obidva mista brali uchast v povstanni proti uryadu Mehiko z metoyu otrimati nezalezhnist Yukatanu U 1841 roci pislya pershoyi peremogi Lyegro bulo ogolosheno pro stvorennya respubliki Yukatan Nezalezhnist Yukatanu ne virishila vnutrishnopolitichnih problem ostrova Torgivlya Meridi z Gavanoyu prodovzhuvalasya koli torgivlya Kampeche z Mehiko bula pripinena Prezident Meksiki Santa Anna zmusiv povernutisya Yukatan do skladu Meksiki ale v 1847 roci vijna pomizh kastami znovu vidnovila konflikt pomizh mistami Vse zh zavdyaki inozemnim kreditoram i tisku na Yukatan cherez nesplatu borgiv v 1849 roci Yukatan oficijno povernutisya do skladu Meksiki Konstituciya 1857 roku she bilshe sprovokuvala konflikt pomizh teritoriyami 7 serpnya 1857 roku povstanci v kilkosti 150 osib zahopili fortecyu v Kampeche i vimagali viddati v yihnye upravlinnya mista Champoton ta Isla del Karmen de yih pidtrimali na zahodi pivostrova z vimogoyu stvorennya novogo shtatu Oblogu mista trimali do 15 travnya 1857 roku a 18 travnya predstavniki Kampeche ta Meridi pidpisali dogovir pro rozpodil pivostrova ochikuyuchi zatverdzhennya federalnogo uryadu 19 lyutogo 1862 roku prezident Benito Huares visunuv pidpisanij dokument na ratifikaciyu kongresu Bilshist zakonodavchih organiv shtativ pidtrimali propoziciyu i 29 kvitnya 1863 roku Kampeche oficijno otrimav status shtatu Meksiki Pid chas francuzkoyi intervenciyi do Meksiki vorozhi vijska na choli z Felipe Navarrete zahopili Kampeche i zmusili znovu priyednatisya yih do Yukatanu U 1864 roci imperatorska armiya rozbila povstanciv pid Heselchakanom U 1867 roci Kampeche bulo vidvojovane ta povernuta nezalezhnist shtatu Pid chas meksikanskoyi revolyuciyi Manuel Kastilya Brito ocholiv revolyucijni sili v Kampeche na pidtrimku Francisko I Madero V 1913 roci uryadovi vijska na choli z generalom Manuelem Riviyera rozbili sili povstanciv yaki voyuvali na boci Venustiano Karranzi V 1917 roci shtatom Kampeche bula ratifikovana nova konstituciya yaka diye i po sogodni Pislya podij meksikanskoyi revolyuciyi ta vijni Kristero ekonomika shtatu pochala polipshuvatisya lishe na pochatku 1950 h Ribnij promisel ta lisogospodarska diyalnist stali bilsh rozvinutimi mizh Kampeche ta Mehiko polipshilisya stosunki U 1955 roci bulo zasnovano Kampechevskij universitet i rozpochato sistemu serednoyi osviti u shtati Odnak osnovni ekonomichni zrushennya Kampeche pochalisya pislya vidkrittya naftovih rodovish u milkovodnomu rajoni nazvanogo Sonda de Kampeche U 1971 roci ce rodovishe bulo viyavlene ribalkoyu na im ya Rudesindo Kartarel yakij i povidomiv pro nogo U 1975 roci pochavsya vidobutok nafti z pershoyi platformi Chac Number One U 1979 roci zavershilasya persha ustanovka ofshornih platform Na sogodni vidobutok nafti v Kampeche skladaye 70 usogo vidobutku v Meksici Ekonomichnij bum vtrichi zbilshiv chiselnist naselennya mista Kampeche ta majzhe vdvichi perevishiv chiselnist zhiteliv mista Syudad del Karmen yake v minulomu bulo lishe ribalskim selishem Pochinayuchi z 1980 h zavdyaki pributku vid prodazhu nafti pochalosya vidrodzhennya kulturnih pam yatok vidnovlennya muzeyiv shkil teatriv bibliotek Bilshe tisyachi fasadiv ta pam yatnikiv buli vidrestavrovani osoblivo v istorichnih ta najstarishih zhitlovih rajonah Prote vidobutok nafti sprichiniv ekologichni problemi v regioni osoblivo nabagato zmenshilasya kilkist ribi a takozh pochali vinikati vnutrishni superechki mizh miscevimi zhitelyami ta priyizhdzhimi robitnikami U seredini 1980 h rokiv blizko 25 tis bizhenciv pribuli do shtatu pid chas gromadyanskoyi vijni u Gvatemali U 1990 h u shtati bulo vidkrito ryad tekstilnih fabrik tipu Maquiladora U 1998 roci z yavivsya novij municipalitet Kandelariya U 1999 roci misto Kampeche bulo ogolosheno svitovoyu spadshinoyu YuNESKO Primitki Historia Enciclopedia de los Municipios y Delegaciones de Mexico Campeche Mexico Instituto para el Federalismo y el Desarrollo Municipal and Secretaria de Gobernacion nedostupne posilannya isp nedostupne posilannya z kvitnya 2019 isp Murphy Larronde Suzanne May June 2002 Colonial comeback for Campeche Americas 54 3 6 13 angl Alisau Patricia March 2003 The riches of Campeche Business Mexico 13 3 50 53 angl Cano Arturo February 25 1996 Enfoque Campeche Pemex y el carnaval El Norte Monterrey Mexico p 12 isp Watts Linda November 25 2008 Ciudad del Carmen Campeche Mexconnect newsletter isp isp PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kampeche Oficijnij turistichnij sajt shtatu Kampeche nedostupne posilannya z chervnya 2019 Karlos Husto Syerra Istoriya shtatu Kampeche 22 kvitnya 2009 u Wayback Machine Koordinati 18 50 11 pn sh 90 24 12 zh d 18 83639 pn sh 90 40333 zh d 18 83639 90 40333