Кінта́на-Ро́о (ісп. Quintana Roo) — штат в Мексиці, на сході півострова Юкатан, на узбережжі Карибського моря. Площа 50 212 км². Населення 1 154 800 осіб (2005). Адміністративний центр — місто Четумаль.
Кінтана-Роо | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
— Штат — | |||||||||||||
Quintana Roo | |||||||||||||
| |||||||||||||
Столиця | Четумаль | ||||||||||||
Країна | Мексика | ||||||||||||
| |||||||||||||
Муніципалітетів | 9 | ||||||||||||
Офіційна мова | Іспанська | ||||||||||||
Населення | |||||||||||||
- повне | 1 154 800 осіб | ||||||||||||
Етнікон | італ. Quintanarroense | ||||||||||||
Площа | |||||||||||||
- повна | 50 212 км² | ||||||||||||
- широта | 21º 35' - 17º 49' N | ||||||||||||
- довгота | 86º 42' - 89º 25' W | ||||||||||||
Висота | |||||||||||||
- максимальна | 230 м | ||||||||||||
- мінімальна | 31 м | ||||||||||||
Часовий пояс | UTC−5 | ||||||||||||
Став штатом | 8 жовтня 1974 | ||||||||||||
Вебсайт | qroo.gob.mx | ||||||||||||
Код ISO 3166-2 | MX-ROO | ||||||||||||
Штат Кінтана-Роо на мапі Мексики | |||||||||||||
|
Історія
Нинішня територія з якої складається штат Кінтана-Роо довгий час перебувала у складі мексиканського штату Юкатан. У 1847 році в Юкатані почалася війна рас. Одна з войовничих сторін — племена юкатеки, креоли та метиси, що проживали на північному заході півострова, розпочали бойові дії проти іншої сторони — індіанців мая, що проживали на південному сході. У 1901 році офіційно війна закінчилася, після того як мексиканські війська захопили столицю мая Чан Санта Крус (сучасна назва Філіпе-Каррільйо-Пуерто). Все ж збройні зіткнення продовжувалися до 1935 року, аж доки у Мехіко був укладений мирний договір із лідерами індіанців мая.
24 листопада 1902 року за наказом Порфіріо Діаса південно-східна частина півострова отримала назву Кінтана-Роо на честь мексиканського борця за незалежність країни [en], народженого в Юкатані. У 1910 році мексиканським військам вдалося отримати значну перемогу над індіанцями Мая. У 1915 році Кінтана-Роо знову була оголошена юридично частиною штату Юкатан. 8 жовтня 1974 року Кінтана-Роо отримала статус незалежного штату у складі Мексиканської держави.
Примітки
- (ісп.)
- Nelson Reed «The Caste War of Yucatan» Stanford, CA: Stanford University Press, 1964(ісп.)
- . Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 5 жовтня 2018.
Література
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кінтана-Роо |
- Anderson, E. N. and Felix Medina Tzuc. Animals and the Maya in Southeast Mexico. University of Arizona Press. Tucson, Arizona. 2005(англ.).
- Brannon, Jeffery T. and Gilbert M. Joseph. Eds. 1991 Land, labor & capital in modern Yucatán: essays in regional history and political economy. Tuscaloosa: University of Alabama Press(англ.).
- Barton Bray, David, Marcelo Carreon, Leticia Merino, and Victoria Santos. «On the Road to Sustainable Forestry: The Maya of Quintana Roo are Striving to Combine Economic Efficiency, Ecological Sustainability, and a Democratic Society.» Cultural Survival Quarterly 17.1, 38-41. 1993(англ.).
- Forero, Oscar A. and Michael R. Redclift. «The Role of the Mexican State in the Development of Chicle Extraction in Yucatán, and the Continuing Importance of Coyotaje.» Journal of Latin American Studies 38.1, 65-93. 2006(англ.).
- Gabbert, Wolfgang. Becoming Maya—Ethnicity and Social Inequality in Yucatán Since 1500. University of Arizona Press. Tucson, Arizona. 2004(англ.).
- Hervik, Peter. Mayan People Within and Beyond Boundaries—Social Categories and Lived Identity in Yucatán. Harwood Academic Publishers. Amsterdam, The Netherlands. 1999(англ.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kinta na Ro o isp Quintana Roo shtat v Meksici na shodi pivostrova Yukatan na uzberezhzhi Karibskogo morya Plosha 50 212 km Naselennya 1 154 800 osib 2005 Administrativnij centr misto Chetumal Kintana Roo Shtat Quintana RooGerb Kintana RooStolicya ChetumalKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodinici Rajon Orindzh Volk Rajon KorosalKampeche Yukatan Municipalitetiv 9Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 1 154 800 osibEtnikon ital QuintanarroensePlosha povna 50 212 km shirota 21º 35 17º 49 N dovgota 86º 42 89º 25 WVisota maksimalna 230 m minimalna 31 mChasovij poyas UTC 5Stav shtatom 8 zhovtnya 1974Vebsajt qroo gob mxKod ISO 3166 2 MX ROOShtat Kintana Roo na mapi MeksikiShtat Kintana Roo na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kintana RooIstoriyaAndres Kintana Roo 1787 1851 Ninishnya teritoriya z yakoyi skladayetsya shtat Kintana Roo dovgij chas perebuvala u skladi meksikanskogo shtatu Yukatan U 1847 roci v Yukatani pochalasya vijna ras Odna z vojovnichih storin plemena yukateki kreoli ta metisi sho prozhivali na pivnichnomu zahodi pivostrova rozpochali bojovi diyi proti inshoyi storoni indianciv maya sho prozhivali na pivdennomu shodi U 1901 roci oficijno vijna zakinchilasya pislya togo yak meksikanski vijska zahopili stolicyu maya Chan Santa Krus suchasna nazva Filipe Karriljo Puerto Vse zh zbrojni zitknennya prodovzhuvalisya do 1935 roku azh doki u Mehiko buv ukladenij mirnij dogovir iz liderami indianciv maya 24 listopada 1902 roku za nakazom Porfirio Diasa pivdenno shidna chastina pivostrova otrimala nazvu Kintana Roo na chest meksikanskogo borcya za nezalezhnist krayini en narodzhenogo v Yukatani U 1910 roci meksikanskim vijskam vdalosya otrimati znachnu peremogu nad indiancyami Maya U 1915 roci Kintana Roo znovu bula ogoloshena yuridichno chastinoyu shtatu Yukatan 8 zhovtnya 1974 roku Kintana Roo otrimala status nezalezhnogo shtatu u skladi Meksikanskoyi derzhavi Primitki isp Nelson Reed The Caste War of Yucatan Stanford CA Stanford University Press 1964 isp Arhiv originalu za 17 chervnya 2012 Procitovano 5 zhovtnya 2018 LiteraturaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kintana RooAnderson E N and Felix Medina Tzuc Animals and the Maya in Southeast Mexico University of Arizona Press Tucson Arizona 2005 angl Brannon Jeffery T and Gilbert M Joseph Eds 1991 Land labor amp capital in modern Yucatan essays in regional history and political economy Tuscaloosa University of Alabama Press angl Barton Bray David Marcelo Carreon Leticia Merino and Victoria Santos On the Road to Sustainable Forestry The Maya of Quintana Roo are Striving to Combine Economic Efficiency Ecological Sustainability and a Democratic Society Cultural Survival Quarterly 17 1 38 41 1993 angl Forero Oscar A and Michael R Redclift The Role of the Mexican State in the Development of Chicle Extraction in Yucatan and the Continuing Importance of Coyotaje Journal of Latin American Studies 38 1 65 93 2006 angl Gabbert Wolfgang Becoming Maya Ethnicity and Social Inequality in Yucatan Since 1500 University of Arizona Press Tucson Arizona 2004 angl Hervik Peter Mayan People Within and Beyond Boundaries Social Categories and Lived Identity in Yucatan Harwood Academic Publishers Amsterdam The Netherlands 1999 angl