Порфі́ріо Ді́ас (повне ім'я: Хосе де ла Крус Порфіріо Діас Морі, ісп. José de la Cruz Porfirio Díaz Mori; 15 вересня 1830 — 2 липня 1915) — мексиканський герой війни і президент Мексики (пізніше вважався диктатором), управляв Мексикою з 1876 до 1911 року (за винятком чотирьохрічного періоду).
Хосе де ла Крус Порфіріо Діас Морі José de la Cruz Porfirio Díaz Mori | |
---|---|
43-й президент Мексики 45-й президент Мексики | |
29 листопада, 1876 — 20 листопада, 1880 1 грудня, 1884 — 25 травня, 1911 | |
Попередник | 1) Себастьян Лердо де Техада 2) Мануель Гонсалес |
Наступник | 1) Мануель Гонсалес 2) Франсиско Леон де ла Барра |
| |
Народився | 15 вересня 1830 Оахака, штат Оахака, Мексика |
Помер | 2 липня 1915 (84 роки) Париж, Франція |
Похований | цвинтар Монпарнас |
Відомий як | політик, військовослужбовець |
Країна | Мексика |
Alma mater | d |
Політична партія | |
У шлюбі з | Дельфіна Ортега Камеліта Ромеро Рубіо |
Діти | d, d і d |
Релігія | католицька церква |
Нагороди | |
Висловлювання у Вікіцитатах | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Порфіріо Діас народився в багатодітній сім'ї в містечку Оахака. Проходив навчання в семінарії, але в 16 років, коли почалася війна між Мексикою та США, він вступив до складу міліції штату, але в бойових діях не брав участь. За часів виступу проти президента Санта-Анни був на боці лібералів і зміг дослужитися до звання капітан. Громадянську війну Порфіріо закінчив полковником.
За час іноземної інтервенції та Другої Мексиканської імперії 1861—1867 років відзначився в бою при Пуебла, за що отримав генеральське звання. У 1865 році потрапив у полон до французів, звідки зміг втекти. У 1866 році у битві при Міауатлані, проти вдвічі переважаючих військ імператора Максиміліана Габсбурга розбив супротивника. У 1867 році виграв битву при Ауеблі, після чого захопив столицю Мексики — Мехіко.
З початку 1870-х років Діас став противником політики президента Беніто Хуареса, а потім його послідовника Севастьяна Лердо де Техада. У 1876 році вчинив заколот, а у 1877 році його обрали президентом Мексики. Цю посаду займав до 1911 року з перервою в 4 роки з 1880 по 1884 рік. Час правління Діаса, за його власним висловом, отримав найменування Порфіріат. У країні відбувалися президентські вибори, але Порфіріо постійно утримував владу за допомогою махінацій з голосами виборців, таким чином встановивши жорстку диктатуру.
У 1910 році, під час чергового президентського терміну, опонент Діаса, Франсіско Мадеро, не захотів визнавати підсумки виборів і закликав населення боротися з диктатором. У результаті в Мексиці розпочалася революція, в ході якої режим Діаса було повалено. Останній в травні 1911 року перебрався до Франції, де прожив до самої смерті у 1915 році.
Посилання
- Діас де ла Крус // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Ця стаття не містить . (липень 2019) |
Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Dias Porfi rio Di as povne im ya Hose de la Krus Porfirio Dias Mori isp Jose de la Cruz Porfirio Diaz Mori 15 veresnya 1830 2 lipnya 1915 meksikanskij geroj vijni i prezident Meksiki piznishe vvazhavsya diktatorom upravlyav Meksikoyu z 1876 do 1911 roku za vinyatkom chotirohrichnogo periodu Hose de la Krus Porfirio Dias Mori Jose de la Cruz Porfirio Diaz MoriHose de la Krus Porfirio Dias Mori Jose de la Cruz Porfirio Diaz Mori43 j prezident Meksiki 45 j prezident Meksiki29 listopada 1876 20 listopada 1880 1 grudnya 1884 25 travnya 1911Poperednik 1 Sebastyan Lerdo de Tehada 2 Manuel GonsalesNastupnik 1 Manuel Gonsales 2 Fransisko Leon de la BarraNarodivsya 15 veresnya 1830 1830 09 15 Oahaka shtat Oahaka MeksikaPomer 2 lipnya 1915 1915 07 02 84 roki Parizh FranciyaPohovanij cvintar MonparnasVidomij yak politik vijskovosluzhbovecKrayina MeksikaAlma mater dPolitichna partiyaU shlyubi z Delfina Ortega Kamelita Romero RubioDiti d d i dReligiya katolicka cerkvaNagorodi Kavaler Velikogo hresta Korolivskogo ugorskogo ordena Svyatogo StefanaKavaler Velikogo Hresta ordena Svyatih Mavrikiya j Lazarya Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiZhittyepisPorfirio Dias narodivsya v bagatoditnij sim yi v mistechku Oahaka Prohodiv navchannya v seminariyi ale v 16 rokiv koli pochalasya vijna mizh Meksikoyu ta SShA vin vstupiv do skladu miliciyi shtatu ale v bojovih diyah ne brav uchast Za chasiv vistupu proti prezidenta Santa Anni buv na boci liberaliv i zmig dosluzhitisya do zvannya kapitan Gromadyansku vijnu Porfirio zakinchiv polkovnikom Za chas inozemnoyi intervenciyi ta Drugoyi Meksikanskoyi imperiyi 1861 1867 rokiv vidznachivsya v boyu pri Puebla za sho otrimav generalske zvannya U 1865 roci potrapiv u polon do francuziv zvidki zmig vtekti U 1866 roci u bitvi pri Miauatlani proti vdvichi perevazhayuchih vijsk imperatora Maksimiliana Gabsburga rozbiv suprotivnika U 1867 roci vigrav bitvu pri Auebli pislya chogo zahopiv stolicyu Meksiki Mehiko Z pochatku 1870 h rokiv Dias stav protivnikom politiki prezidenta Benito Huaresa a potim jogo poslidovnika Sevastyana Lerdo de Tehada U 1876 roci vchiniv zakolot a u 1877 roci jogo obrali prezidentom Meksiki Cyu posadu zajmav do 1911 roku z perervoyu v 4 roki z 1880 po 1884 rik Chas pravlinnya Diasa za jogo vlasnim vislovom otrimav najmenuvannya Porfiriat U krayini vidbuvalisya prezidentski vibori ale Porfirio postijno utrimuvav vladu za dopomogoyu mahinacij z golosami viborciv takim chinom vstanovivshi zhorstku diktaturu U 1910 roci pid chas chergovogo prezidentskogo terminu oponent Diasa Fransisko Madero ne zahotiv viznavati pidsumki viboriv i zaklikav naselennya borotisya z diktatorom U rezultati v Meksici rozpochalasya revolyuciya v hodi yakoyi rezhim Diasa bulo povaleno Ostannij v travni 1911 roku perebravsya do Franciyi de prozhiv do samoyi smerti u 1915 roci PosilannyaDias de la Krus Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno lipen 2019 Ce nezavershena stattya pro politichnogo diyacha Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi