Бені́то Па́бло Хуа́рес Гарсі́я (ісп. Benito Pablo Juárez García; 21 березня 1806, Сан-Пабло-Гелатао — 18 липня 1872, Мехіко) — мексиканський політичний діяч, Президент Мексики у 1858—1872 роках; національний герой Мексики. Увійшов в історію, як стійкий борець за демократію та незалежність своєї батьківщини та зміцнення її суверенітету.
Беніто Хуарес ісп. Benito Pablo Juárez García | |||
| |||
---|---|---|---|
19 січня 1858 — 18 липня 1872 | |||
Попередник: | Ігнасіо Комонфорт | ||
Спадкоємець: | Себастьян Лердо | ||
Народження: | 21 березня 1806[1][2][…] d, d, Коауїла, Мексика | ||
Смерть: | 18 липня 1872[1][2][…] (66 років) Мехіко, Мексика[4] | ||
Причина смерті: | інфаркт міокарда | ||
Поховання: | d | ||
Національність: | сапотек | ||
Країна: | Мексика | ||
Релігія: | католицтво[5] | ||
Освіта: | d (1833) | ||
Партія: | d | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | d | ||
Автограф: | |||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 21 березня 1806 у Сан-Пабло-Гелатао в бідній індіанській сапотекській селянській сім'ї. Після смерті батьків, коли йому було три роки, виховувався у свого дядька, а з 12 років мешкав у своєї сестри в Оахаці. 1827 року закінчив духовну семінарію Санта-Крус, де вивчав зокрема іспанську мову і право, і вступив до . У 1833 році отримав бакалавра і став адвокатом. Того року розпочав політичну кар'єру, отримавши місце в муніципальній раді. У 1841 році став суддею Оахаки.
Протягом 1847—1852 років був губернатором штату Оахаки. Брав активну участь у боротьбі з американцями під час американо-мексиканської війни 1846—1848 років. Із встановленням в країні диктатури генерала Санта-Анни в 1853 році, зайняв антиурядову позицію і був висланий в Сполучені Штати Америки, де мешкав у Новому Орлеані.
З початком [es] в 1854 році повернувся до Мексики, де вступив в армію лібералів генерала Хуана Альвареса. Після остаточного повалення в 1855 році диктатури Санта-Анни, увійшов до складу нового уряду, де став міністром юстиції та культів. Провів реформи, з яких найважливішими стали так звані «закон Хуареса», що скасовував судові привілеї військових і духовенства, і «закон Лердо», який позбавляв церкву права володіння землею і нерухомим майном, за винятком культових споруд і жител ченців. Активно брав участь у підготовці нової конституції Мексики 1857 року. У кінці 1857 року призначений головою Верховного суду. Протягом 1858—1861 років очолював уряд Мексики, зіграв велику роль у розгромі реакціонерів у період громадянської війни 1859—1861 років.
11 червня 1861 року обраний конгресом Президентом Мексики. З огляду на відсутність коштів у державній скарбниці ухвалив відкласти на два роки платежі з іноземних боргів, що було використано Великою Британією, Іспанією й Францією для організації в грудні 1861 року збройної інтервенції (див. Лондонська конвенція 1861). Очолив загальнонародну боротьбу за незалежність проти військ Наполеона III (Британія й Іспанія завдяки дипломатичним зусиллям президента у квітні 1862 року евакуювали свої війська з Мексики), що увінчалась повною перемогою та стратою маріонеткового «імператора» Мексики Максиміліана Габсбурга 19 червня 1867 року. З 15 травня 1867 року по 18 липня 1872 року був єдиновладним президентом Мексики. Після придушення антиурядових заколотів 18 липня 1872 року раптово помер від серцевого нападу. Похований у Мехіко в .
Цікаві факти
- Вважається найнизькорослішим із відомих світових лідерів: його зріст становив 135 см, при тому що сапотеки відрізняються досить великим зростом.
- Був першим президентом Мексики — індіанцем.
- Єдиний на той час президент Мексики, що походив не з військових.
Вшанування
- На честь Беніто Хуареса був названий Беніто Муссоліні;
- Його іменем названо Міжнародний аеропорт мексиканської столиці;
- Зображений на кількох мексиканських купюрах: 50 песо (1973—1981 років), 20 песо (1995—2001, 2006 років), 500 песо (2019 року);
- Йому встановлено багато пам'ятників, зокрема у 1969 році у Вашингтоні;
Пам'ятники Беніто Хуаресу | |||||||||||
У кінематографі
- У 1939 році у в США вийшов фільм-мелодрама «Хуарес», головну роль в якому виконав Пол Муні;
- У 1989 році в НДР вийшов фільм-вестерн , головні ролі в якому виконали Гойко Митич, , і .
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Scholes W. V. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Хуарес Бенито Пабло // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- http://inehrm.gob.mx/work/models/inehrm/Resource/325/1/images/fe_bautizo_juarez.pdf
- Латинская Америка. Энциклопедический справочник, 1982.
- Benito Juárez / Find a Grave. (англ.)
- History of Benito Juarez / Мексика онлайн. (англ.)
- Українська дипломатична енциклопедія, 2004.
- Саркози придумал новый способ «сравняться» в росте с Брауном и Обамой [ 18 травня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Я. Д. Натанзон. Бонистика: Факты и Лица. — Харков : «Тарбут Лаам», 2008. — С. 131. — . (рос.)
Література
- Хуарес, Пабло Бенито // Дипломатический словарь / А. А. Громыко, , . — Москва : Издательство политической литературы, 1973. — Т. III Р—Я. — С. 554. (рос.);
- . Хуарес, Бенито Пабло // Советская историческая энциклопедия : у 16 т. / под ред. Е. М. Жукова. — М. : Советская энциклопедия, 1974. — Т. 15. — Ствп. 681.(рос.);
- Хуарес Бенито Пабло // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
- Н. М. Лавров. Хуарес Бенито Пабло // Латинская Америка. Энциклопедический справочник : в 2 т. / гл. ред. В. В. Вольский. — Москва : Советская энциклопедия, 1982. — Т. 2 : К — Я. — С. 540. (рос.);
- Хуарес Беніто Пабло // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
- В. І. Головченко. Хуарес (Іиагег) Беніто // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .;
- Хуарес Ґарсія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.;
- Патрисия Галеана. Хуарес в истории Мексики. — Москва : Идея-пресс, 2008. — 196 с. — . (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beni to Pa blo Hua res Garsi ya isp Benito Pablo Juarez Garcia 21 bereznya 1806 San Pablo Gelatao 18 lipnya 1872 Mehiko meksikanskij politichnij diyach Prezident Meksiki u 1858 1872 rokah nacionalnij geroj Meksiki Uvijshov v istoriyu yak stijkij borec za demokratiyu ta nezalezhnist svoyeyi batkivshini ta zmicnennya yiyi suverenitetu Benito Huares isp Benito Pablo Juarez Garcia Prapor 49 j Prezident Meksiki 19 sichnya 1858 18 lipnya 1872 Poperednik Ignasio Komonfort Spadkoyemec Sebastyan Lerdo Narodzhennya 21 bereznya 1806 1806 03 21 1 2 d d Koauyila MeksikaSmert 18 lipnya 1872 1872 07 18 1 2 66 rokiv Mehiko Meksika 4 Prichina smerti infarkt miokardaPohovannya dNacionalnist sapotekKrayina MeksikaReligiya katolictvo 5 Osvita d 1833 Partiya dShlyub dDiti d Avtograf Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 21 bereznya 1806 u San Pablo Gelatao v bidnij indianskij sapotekskij selyanskij sim yi Pislya smerti batkiv koli jomu bulo tri roki vihovuvavsya u svogo dyadka a z 12 rokiv meshkav u svoyeyi sestri v Oahaci 1827 roku zakinchiv duhovnu seminariyu Santa Krus de vivchav zokrema ispansku movu i pravo i vstupiv do U 1833 roci otrimav bakalavra i stav advokatom Togo roku rozpochav politichnu kar yeru otrimavshi misce v municipalnij radi U 1841 roci stav suddeyu Oahaki Protyagom 1847 1852 rokiv buv gubernatorom shtatu Oahaki Brav aktivnu uchast u borotbi z amerikancyami pid chas amerikano meksikanskoyi vijni 1846 1848 rokiv Iz vstanovlennyam v krayini diktaturi generala Santa Anni v 1853 roci zajnyav antiuryadovu poziciyu i buv vislanij v Spolucheni Shtati Ameriki de meshkav u Novomu Orleani Z pochatkom es v 1854 roci povernuvsya do Meksiki de vstupiv v armiyu liberaliv generala Huana Alvaresa Pislya ostatochnogo povalennya v 1855 roci diktaturi Santa Anni uvijshov do skladu novogo uryadu de stav ministrom yusticiyi ta kultiv Proviv reformi z yakih najvazhlivishimi stali tak zvani zakon Huaresa sho skasovuvav sudovi privileyi vijskovih i duhovenstva i zakon Lerdo yakij pozbavlyav cerkvu prava volodinnya zemleyu i neruhomim majnom za vinyatkom kultovih sporud i zhitel chenciv Aktivno brav uchast u pidgotovci novoyi konstituciyi Meksiki 1857 roku U kinci 1857 roku priznachenij golovoyu Verhovnogo sudu Protyagom 1858 1861 rokiv ocholyuvav uryad Meksiki zigrav veliku rol u rozgromi reakcioneriv u period gromadyanskoyi vijni 1859 1861 rokiv Nadgrobnij pam yatnik 11 chervnya 1861 roku obranij kongresom Prezidentom Meksiki Z oglyadu na vidsutnist koshtiv u derzhavnij skarbnici uhvaliv vidklasti na dva roki platezhi z inozemnih borgiv sho bulo vikoristano Velikoyu Britaniyeyu Ispaniyeyu j Franciyeyu dlya organizaciyi v grudni 1861 roku zbrojnoyi intervenciyi div Londonska konvenciya 1861 Ocholiv zagalnonarodnu borotbu za nezalezhnist proti vijsk Napoleona III Britaniya j Ispaniya zavdyaki diplomatichnim zusillyam prezidenta u kvitni 1862 roku evakuyuvali svoyi vijska z Meksiki sho uvinchalas povnoyu peremogoyu ta stratoyu marionetkovogo imperatora Meksiki Maksimiliana Gabsburga 19 chervnya 1867 roku Z 15 travnya 1867 roku po 18 lipnya 1872 roku buv yedinovladnim prezidentom Meksiki Pislya pridushennya antiuryadovih zakolotiv 18 lipnya 1872 roku raptovo pomer vid sercevogo napadu Pohovanij u Mehiko v Cikavi faktiVvazhayetsya najnizkoroslishim iz vidomih svitovih lideriv jogo zrist stanoviv 135 sm pri tomu sho sapoteki vidriznyayutsya dosit velikim zrostom Buv pershim prezidentom Meksiki indiancem Yedinij na toj chas prezident Meksiki sho pohodiv ne z vijskovih VshanuvannyaNa chest Benito Huaresa buv nazvanij Benito Mussolini Jogo imenem nazvano Mizhnarodnij aeroport meksikanskoyi stolici Zobrazhenij na kilkoh meksikanskih kupyurah 50 peso 1973 1981 rokiv 20 peso 1995 2001 2006 rokiv 500 peso 2019 roku Jomu vstanovleno bagato pam yatnikiv zokrema u 1969 roci u Vashingtoni Pam yatniki Benito Huaresu Mehiko Vashington Puerto Valyarta Tlaskala de Hikotenkatl U kinematografi U 1939 roci u v SShA vijshov film melodrama Huares golovnu rol v yakomu vikonav Pol Muni U 1989 roci v NDR vijshov film vestern golovni roli v yakomu vikonali Gojko Mitich i PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Scholes W V Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Huares Benito Pablo Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 http inehrm gob mx work models inehrm Resource 325 1 images fe bautizo juarez pdf Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik 1982 Benito Juarez Find a Grave angl History of Benito Juarez Meksika onlajn angl Ukrayinska diplomatichna enciklopediya 2004 Sarkozi pridumal novyj sposob sravnyatsya v roste s Braunom i Obamoj 18 travnya 2013 u Wayback Machine ros Ya D Natanzon Bonistika Fakty i Lica Harkov Tarbut Laam 2008 S 131 ISBN 978 966 7950 45 3 ros LiteraturaHuares Pablo Benito Diplomaticheskij slovar A A Gromyko Moskva Izdatelstvo politicheskoj literatury 1973 T III R Ya S 554 ros Huares Benito Pablo Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya u 16 t pod red E M Zhukova M Sovetskaya enciklopediya 1974 T 15 Stvp 681 ros Huares Benito Pablo Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros N M Lavrov Huares Benito Pablo Latinskaya Amerika Enciklopedicheskij spravochnik v 2 t gl red V V Volskij Moskva Sovetskaya enciklopediya 1982 T 2 K Ya S 540 ros Huares Benito Pablo Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1985 T 12 Fitogormoni 568 4 s 26 ark il il portr karti 1 ark s V I Golovchenko Huares Iiageg Benito Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Huares Garsiya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Patrisiya Galeana Huares v istorii Meksiki Moskva Ideya press 2008 196 s ISBN 978 5 903927 02 9 ros