Себастьян Лéрдо де Техáда (ісп. Sebastián Lerdo de Tejada; 24 квітня 1827, Халапа-Енрікес — 21 квітня 1889, Нью-Йорк) — президент Мексики з 19 липня 1872 року по 31 жовтня 1876 року. Молодший брат Мігеля Лердо де Техада, автора так званого «закону Лердо» (Див. також Війна за реформу).
Себастьян Лердо де Техада | |
---|---|
ісп. Sebastián Lerdo de Tejada | |
президент Мексики | |
1872 — 1876 | |
Народився | 24 квітня 1823[1][2][3] або 1827[4][5][6] Халапа-Енрикес, Мексика |
Помер | 21 квітня 1889[1][2][3] або 1889[4][5][6] Нью-Йорк, Нью-Йорк, США |
Відомий як | суддя, політик, адвокат |
Країна | Мексика |
Alma mater | d |
Політична партія | d |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Здобув освіту юриста. Очолював університет в Мехіко. Був соратником Беніто Хуареса, в 1855—1857 роках служив у Верховному суді, був міністром закордонних справ. З 1867 року обіймав посаду голови Верховного суду. У 1871 році був суперником Хуареса на президентських виборах, однак зазнав поразки. Після смерті Хуареса обраний президентом.
Ставши главою держави, домігся, задуманого Хуаресом установи Сенату — верхньої палати Конгресу, покликаної врівноважити його (спочатку конституція 1857 року передбачала однопалатний парламент). Вів боротьбу з місцевими каудильйо, зокрема, при ньому був розбитий Мануель Лосада, який роздавав індіанським селах поміщицькі землі. В період його президентства був прийнятий закон про реформи, яка обмежила економічну і політичну владу церкви. Основні антиклерикальні закони були включені в конституцію.
Для виключення залежності Мексики від США Лердо де Техада взяв курс на відновлення дипломатичних відносин з європейськими країнами, які були зіпсовані після Франко-мексиканської війни.
Президент бажав з'єднати столицю з головними містами штатів за допомогою телеграфу. При ньому було прокладено 1600 миль телеграфних ліній.
У 1873 році була відкрита лінія Веракрус-Мехіко. Лердо де Техада активно видавав залізничні концесії англійцям. При цьому він всіляко перешкоджав будівництву доріг з півдня на північ — до американського кордону, вважаючи, що «пустеля розділяє силу і слабкість». Однак під тиском великих поміщиків півночі країни президент віддав концесію на будівництво такої дороги мексикансько-британської компанії. Відмова надати Сполученим Штатам концесію на будівництво залізниці з Техасу в Мехіко, послужила однією з причин підтримки США заколоту Порфіріо Діаса, в результаті якого Лердо де Техада змушений був покинути країну в 1877 році.
Посилання
- (ісп.) «Historia de la administración de Don Sebastián Lerdo de Tejada»
- (ісп.) Short biography[недоступне посилання з травня 2019]
- (ісп.)
Примітки
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1996.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Sapere.it — De Agostini Editore, 2001.
- http://www.mcnbiografias.com/app-bio/do/show?key=lerdo-de-tejada-sebastian
- https://www.biografiasyvidas.com/biografia/l/lerdo.htm
Література
Платошкин Н. Н. История Мексиканской революции. Истоки и победа 1810—1917 гг. — М. : Университет Дмитрия Пожарского : Русский Фонд содействия образованию и науке, 2011. — Т. 1. — 432 с. — .
Посилання
Це незавершена стаття про особу. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sebastyan Lerdo de Tehada isp Sebastian Lerdo de Tejada 24 kvitnya 1827 Halapa Enrikes 21 kvitnya 1889 Nyu Jork prezident Meksiki z 19 lipnya 1872 roku po 31 zhovtnya 1876 roku Molodshij brat Migelya Lerdo de Tehada avtora tak zvanogo zakonu Lerdo Div takozh Vijna za reformu Sebastyan Lerdo de Tehadaisp Sebastian Lerdo de Tejadaprezident Meksiki1872 1876Narodivsya24 kvitnya 1823 1823 04 24 1 2 3 abo 1827 4 5 6 Halapa Enrikes MeksikaPomer21 kvitnya 1889 1889 04 21 1 2 3 abo 1889 4 5 6 Nyu Jork Nyu Jork SShAVidomij yaksuddya politik advokatKrayinaMeksikaAlma materdPolitichna partiyad Mediafajli u VikishovishiBiografiyaZdobuv osvitu yurista Ocholyuvav universitet v Mehiko Buv soratnikom Benito Huaresa v 1855 1857 rokah sluzhiv u Verhovnomu sudi buv ministrom zakordonnih sprav Z 1867 roku obijmav posadu golovi Verhovnogo sudu U 1871 roci buv supernikom Huaresa na prezidentskih viborah odnak zaznav porazki Pislya smerti Huaresa obranij prezidentom Stavshi glavoyu derzhavi domigsya zadumanogo Huaresom ustanovi Senatu verhnoyi palati Kongresu poklikanoyi vrivnovazhiti jogo spochatku konstituciya 1857 roku peredbachala odnopalatnij parlament Viv borotbu z miscevimi kaudiljo zokrema pri nomu buv rozbitij Manuel Losada yakij rozdavav indianskim selah pomishicki zemli V period jogo prezidentstva buv prijnyatij zakon pro reformi yaka obmezhila ekonomichnu i politichnu vladu cerkvi Osnovni antiklerikalni zakoni buli vklyucheni v konstituciyu Dlya viklyuchennya zalezhnosti Meksiki vid SShA Lerdo de Tehada vzyav kurs na vidnovlennya diplomatichnih vidnosin z yevropejskimi krayinami yaki buli zipsovani pislya Franko meksikanskoyi vijni Prezident bazhav z yednati stolicyu z golovnimi mistami shtativ za dopomogoyu telegrafu Pri nomu bulo prokladeno 1600 mil telegrafnih linij U 1873 roci bula vidkrita liniya Verakrus Mehiko Lerdo de Tehada aktivno vidavav zaliznichni koncesiyi anglijcyam Pri comu vin vsilyako pereshkodzhav budivnictvu dorig z pivdnya na pivnich do amerikanskogo kordonu vvazhayuchi sho pustelya rozdilyaye silu i slabkist Odnak pid tiskom velikih pomishikiv pivnochi krayini prezident viddav koncesiyu na budivnictvo takoyi dorogi meksikansko britanskoyi kompaniyi Vidmova nadati Spoluchenim Shtatam koncesiyu na budivnictvo zaliznici z Tehasu v Mehiko posluzhila odniyeyu z prichin pidtrimki SShA zakolotu Porfirio Diasa v rezultati yakogo Lerdo de Tehada zmushenij buv pokinuti krayinu v 1877 roci Posilannya isp Historia de la administracion de Don Sebastian Lerdo de Tejada isp Short biography nedostupne posilannya z travnya 2019 isp PrimitkiSNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Sapere it De Agostini Editore 2001 d Track Q63346450d Track Q2521786 http www mcnbiografias com app bio do show key lerdo de tejada sebastian https www biografiasyvidas com biografia l lerdo htmLiteraturaPlatoshkin N N Istoriya Meksikanskoj revolyucii Istoki i pobeda 1810 1917 gg M Universitet Dmitriya Pozharskogo Russkij Fond sodejstviya obrazovaniyu i nauke 2011 T 1 432 s ISBN 978 5 91244 034 2 PosilannyaCe nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi