Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Веракру́с (повна офіційна назва: Веракрус-де-Ігнасіо-де-ла-Льяве ацт. Veracruz de Ignacio de la Llave ісп. Veracruz de Ignacio de la Llave) — штат Мексиканської Республіки, розташований на узбережжі Мексиканської затоки між морем і горами. Має площу 71 699 км² і населення 7,11 млн мешканців. Межує з сімома іншими штатами: на півночі з Тамауліпасом, на півдні за Оахакою і Чіапасом, на заході з Сан-Луїс-Потосі, Ідальго і Пуеблой та на південному сході з Табаско. Адміністративний центр — місто Халапа-Енрикес.
| Веракрус-де-Ігнасіо-де-ла-Льяве | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | |||||
| Veracruz de Ignacio de la Llave | |||||
| |||||
 | |||||
| Столиця | Халапа | ||||
| Найбільше місто | Веракрус | ||||
| Країна |  Мексика | ||||
| |||||
| Муніципалітетів | 212 | ||||
| Офіційна мова | Іспанська | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 7 110 214 () | ||||
| - густота | () | ||||
| Етнікон | Veracruzano (a) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 71 699 км² | ||||
| - широта | 22º 28' - 17º 09' N | ||||
| - довгота | 93º 36' - 98º 39' W | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 5 610 м (Pico de Orizaba) | ||||
| - мінімальна | 300 м | ||||
| Часовий пояс | UTC−6 | ||||
| ВВП | 22,560 млрд. $ (2003) | ||||
| ІРЛП | 0,7457 - середній | ||||
| Став штатом | 31 січня 1824 | ||||
| Губернатор | Fidel Herrera Beltrán (PRI) | ||||
| Число сенаторів | 3 (PRD: 1, PAN: 1, Con.: 1) | ||||
| Число депутатів | 35 (PRI: 6, PAN: 11, PRD: 2, Con: 2) | ||||
| Вебсайт | veracruz.gob.mx | ||||
| - код ISO 3166-2 | MX-VER | ||||
| - поштове ск. | Ver. | ||||
 | |||||
| Штат Веракрус-де-Ігнасіо-де-ла-Льяве на мапі Мексики | |||||
| |||||
Історія
Період нестабільності (1824—1876)
У 1824 році в країні була прийнята нова конституція, що проголосила Мексику федерацією, яка складалася з автономних штатів. 31 січня 1824 року Веракрус було оголошено штатом Мексики. Першим губернатором штату став майбутній президент Вікторіа Гуадалупе. В ці часи країну охопила боротьба між консерваторами — прихильниками централізованої держави з сильною президентською владою і лібералами — прихильниками федеративного устрою країни. На хвилі цих подій, які найчастіше брали вид громадянської війни, відбувалися події і в Веракрусі.
27 листопада 1838 року французькі війська намагалися захопити Мексику та заблокували головний порт увійшовши до Веракрусу. Ця війна відома під назвою «Кондитерської» через претензії кондитера Ремонтеля, який звинуватив мексиканців у пограбуванні його кондитерських крамниць. Після бомбардування французами фортеці Сан-Хуан-де-Улуа та захоплення Веракрусу у грудні 1938 року, Мексика оголосила Франції війну, Але після дипломатичного втручання Великої Британії президент Анастасіо Бустаманте врешті-решт погодився виплатити збитки, і 9 березня 1839 французи відкликали свої сили.
Під час Американо-мексиканської війни (1846—1848), порт знову був блокований, на цей раз американцями. Перші спроби американців висадитися в 1847 році в Альварадо були відбиті, але в підсумку американцям вдалося десантуватися в декількох кілометрах на південь від Веракрусу, який здався після 20-денної облоги, Війська генерала Санта Анни були розбиті в битві поблизу Серро Гордо, а американці на чолі з генералом Скоттом Вінфілдом увійшли через Халапу до Мехіко.
До 1853 року муніципалітети Туспан і Чиконтепек були у складі територій штату Пуебла. У 1855 році був побудований палац уряду штату. Під час Війни за реформи головну роль в обороні штаті відігравав губернатор [es]. Пізніше на його честь до назви штату була додана друга частина. У 1858 році Беніто Хуарес був змушений втікати до Веракрусу з Мехіко. Контроль ліберального уряду над портом і митні збори дозволили їм зібрати війська і дати відсіч консерваторам.
17 липня 1861 року мексиканським конгресом був прийнятий закон про тимчасове припинення платежів за зовнішніми боргами, що спровокувало іноземних інтервентів з метою повалення уряду Беніто Хуареса і перетворення Мексики в колонію європейських держав. У грудні іспанські війська під командуванням генерала Мануеля Гассета (ісп. Manuel Gasset) без особливого опору зайняли порт Веракрус, пізніше увійшли французькі та британські. Після того як Беніто Хуареса було скинуто, іспанці та британці покинули порт, французи ж в свою чергу поставили керувати країною наставника Наполеона III Максиміліана I, а Мексика була оголошена імперією. У 1863 році штат отримав офіційну назву Веракрус-Льяве. У 1867 році французи були вигнані з країни, а імператора розстріляно. У 1878 році столиця була перенесена в Орисабу, в 1885 році в Халапу.
Диктатура Порфіріо Діаса (1876—1910)
Під час президентства Порфіріо Діаса, до кінця XIX століття в штаті відбувалися заходи з модернізації економіки. Були побудовані автодороги та залізниці, проведені лінії телеграфу і телефону, міста отримали освітлення, водопровід, на тротуарах мостилася бруківка. Відкриття родовищ нафти в північній частині штату привернуло увагу іноземних інвесторів, які почали вкладати кошти в технічне обладнання необхідне для її видобутку. Однак, найбільшого збагачення отримали транснаціональні компанії і місцеві магнати — робітничий та селянський класи продовжували перебувати в злиденних умовах. продовжували жити в найважчих умовах. У 1905 році у Веракрусі піднявся страйк робітників тютюнової компанії «Ель-Вальє-Насьональ» (ісп. «El Valle Nacional»). Тоді на роботу не вийшли одразу 5000 робітників. Губернатор Теодоро А. Дееса (Teodoro A. Dehesa), безуспішно намагався домовитися з організаторами страйку. Страйк тривав бл. місяця, аж доки губернатор не погодився на їхні умови.
Період революції (1910—1917)
Під час революції 1910—1917 роках особливих сутичок в штаті не відбувалося. У 1914 році повстанські сили Кандідо Агілара (ісп. Cándido Agular) зайняли ряд муніципалітетів в штаті, і в 1917 році Венустіано Карранса тимчасово перемістив до Веракрусу федеральний уряд.
21 квітня 1914 року після інциденту з американськими моряками в Тампіко, президент США Вудро Вільсон наказав військовим висадитися у Веракрусі і протягом півроку утримувати його. Мексика пізніше відповіла розривом дипломатичних відносин.
Новітні часи
Після революції у Мексиці зокрема відбувалися аграрна реформа, за якою відбувся перерозподіл землі і створення селянських спільнот. У 1928 в штаті до влади приходить право-соціалістична Інституційно-Революційна партія (PRI), губернатором від якої стає Адальберто Техеда Оліварес (ісп. Adalberto Tejeda Olivares). В 1930-х роках під час президентства Лазаро Карденаса (ісп. Lázaro Cárdenas) на півночі країни нафтові компанії, були націоналізовані і об'єднані в державну корпорацію PEMEX. В 1950-х роках почалося будівництво нових доріг та розширення старих. У 1960 році в Халапі був відкритий Музей антропології. У 1970-х в місті Веракрусі був відкритий міжнародний аеропорт.
В період 1996—2006 років у штаті було знайдене масові поховання, які не засвідчені жодними службами і у яких було знайдено понад 3600 людей, що раніше вважалися зниклими безвісти. Поліція розшукує також понад 28000 безвісти зниклих людей і пов'язує ці зникнення мексиканською нарковійною
Промисловість
Сьогодні штат Веракрус, багатий на природні ресурси, є важливою складовою частиною мексиканської економіки. Приблизно 35 % водопостачання Мексики надходить із Веракрусу. До того ж в штаті знаходиться чотири порти для океанських кораблів і два міжнародні аеропорти. Веракрус є важливим постачальником заліза і міді, одночасно здобуваючи велику кількість неметалевих мінералів — сірку, кварц, польовий шпат, кальцій, каолін і мармур. Основний територією, де видобувається нафта є північна частина штату Веракрус. На частку Веракрусу випадає 75 % всієї портової діяльності в Мексиці. Головним експортом штату є кава, свіжі фрукти, добрива, цукор, риба і ракоподібні. Порт Веракрус зі сприятливим кліматом, кухнею і археологічними зонами є популярним курортом для мексиканців і іноземців.
Клімат
Див. також
Примітки
- https://imagendelgolfo.mx/coatzacoalcos/frontera-de-veracruz-y-tabasco-es-una-de-las-mas-vigiladas-del-pais-/50077012
- (ісп.)
- Schmal, John P.. «The History of Veracruz». Houston Institute for Culture. 2004 [ 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.](ісп.)
- Schmal, John P. «The History of Veracruz». Houston Institute for Culture. 2004 [ 13 жовтня 2018 у Wayback Machine.](ісп.)
- José de Córdoba (15 March 2017). «Grieving Mothers Lead Authorities to Mass Grave in Mexico». Wall Street Journal(ісп.)
- Garrido, Edgar (19 March 2017). Cameron-Moore, Simon, ed. «Mexico drug war investigators unearth 47 more skulls in mass graves»(ісп.)
- José de Córdoba (15 March 2017). «Grieving Mothers Lead Authorities to Mass Grave in Mexico». [ 7 вересня 2018 у Wayback Machine.](ісп.)
- «Mexico finds 166 bodies in mass grave» [ 1 жовтня 2018 у Wayback Machine.](ісп.)
- Imison, Paul (17 August 2015). «How Veracruz Became the Most Dangerous State in Mexico for Journalists». Vice(ісп.)
- Brock, Gregory; Jie Tan; Robert Yarbrough (2014). «„The Informal Economy of Veracruz State during the Fox Administration“». Journal of Developing Areas. 48: 153—168(ісп.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Веракрус (штат) |
- http://www.veracruz.gob.mx/ [ 27 січня 2007 у Wayback Machine.] Veracruz State government
- http://www.amiweb.com.mx/mc/ [ 17 квітня 2008 у Wayback Machine.] museum of the city
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Verakrus Verakru s povna oficijna nazva Verakrus de Ignasio de la Lyave act Veracruz de Ignacio de la Llave isp Veracruz de Ignacio de la Llave shtat Meksikanskoyi Respubliki roztashovanij na uzberezhzhi Meksikanskoyi zatoki mizh morem i gorami Maye ploshu 71 699 km i naselennya 7 11 mln meshkanciv Mezhuye z simoma inshimi shtatami na pivnochi z Tamaulipasom na pivdni za Oahakoyu i Chiapasom na zahodi z San Luyis Potosi Idalgo i Puebloj ta na pivdennomu shodi z Tabasko Administrativnij centr misto Halapa Enrikes Verakrus de Ignasio de la Lyave Shtat Veracruz de Ignacio de la LlaveStolicya HalapaNajbilshe misto VerakrusKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodiniciPuebla Idalgo Tamaulipas San Luyis Potosi Tabasko 1 Oahaka Chiapas Municipalitetiv 212Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 7 110 214 gustota Etnikon Veracruzano a Plosha povna 71 699 km shirota 22º 28 17º 09 N dovgota 93º 36 98º 39 WVisota maksimalna 5 610 m Pico de Orizaba minimalna 300 mChasovij poyas UTC 6VVP 22 560 mlrd 2003 IRLP 0 7457 serednijStav shtatom 31 sichnya 1824Gubernator Fidel Herrera Beltran PRI Chislo senatoriv 3 PRD 1 PAN 1 Con 1 Chislo deputativ 35 PRI 6 PAN 11 PRD 2 Con 2 Vebsajt veracruz gob mx kod ISO 3166 2 MX VER poshtove sk Ver Shtat Verakrus de Ignasio de la Lyave na mapi MeksikiShtat Verakrus de Ignasio de la Lyave na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu VerakrusIstoriyaPeriod nestabilnosti 1824 1876 Pershij Prezident Meksiki Viktoria GuadelupeBombanduvannya forteci v San Huan de Ulua Hudozhnik Oras Verne 1841 Bitva pid Verakrusom pid chas Amerikano meksikanskoyi vijni Gravyura Karla Nebelya 1851 Pam yatnik gubernatoru Verakrus Ignasio de la Lyave U 1824 roci v krayini bula prijnyata nova konstituciya sho progolosila Meksiku federaciyeyu yaka skladalasya z avtonomnih shtativ 31 sichnya 1824 roku Verakrus bulo ogolosheno shtatom Meksiki Pershim gubernatorom shtatu stav majbutnij prezident Viktoria Guadalupe V ci chasi krayinu ohopila borotba mizh konservatorami prihilnikami centralizovanoyi derzhavi z silnoyu prezidentskoyu vladoyu i liberalami prihilnikami federativnogo ustroyu krayini Na hvili cih podij yaki najchastishe brali vid gromadyanskoyi vijni vidbuvalisya podiyi i v Verakrusi 27 listopada 1838 roku francuzki vijska namagalisya zahopiti Meksiku ta zablokuvali golovnij port uvijshovshi do Verakrusu Cya vijna vidoma pid nazvoyu Konditerskoyi cherez pretenziyi konditera Remontelya yakij zvinuvativ meksikanciv u pograbuvanni jogo konditerskih kramnic Pislya bombarduvannya francuzami forteci San Huan de Ulua ta zahoplennya Verakrusu u grudni 1938 roku Meksika ogolosila Franciyi vijnu Ale pislya diplomatichnogo vtruchannya Velikoyi Britaniyi prezident Anastasio Bustamante vreshti resht pogodivsya viplatiti zbitki i 9 bereznya 1839 francuzi vidklikali svoyi sili Pid chas Amerikano meksikanskoyi vijni 1846 1848 port znovu buv blokovanij na cej raz amerikancyami Pershi sprobi amerikanciv visaditisya v 1847 roci v Alvarado buli vidbiti ale v pidsumku amerikancyam vdalosya desantuvatisya v dekilkoh kilometrah na pivden vid Verakrusu yakij zdavsya pislya 20 dennoyi oblogi Vijska generala Santa Anni buli rozbiti v bitvi poblizu Serro Gordo a amerikanci na choli z generalom Skottom Vinfildom uvijshli cherez Halapu do Mehiko Do 1853 roku municipaliteti Tuspan i Chikontepek buli u skladi teritorij shtatu Puebla U 1855 roci buv pobudovanij palac uryadu shtatu Pid chas Vijni za reformi golovnu rol v oboroni shtati vidigravav gubernator es Piznishe na jogo chest do nazvi shtatu bula dodana druga chastina U 1858 roci Benito Huares buv zmushenij vtikati do Verakrusu z Mehiko Kontrol liberalnogo uryadu nad portom i mitni zbori dozvolili yim zibrati vijska i dati vidsich konservatoram 17 lipnya 1861 roku meksikanskim kongresom buv prijnyatij zakon pro timchasove pripinennya platezhiv za zovnishnimi borgami sho sprovokuvalo inozemnih interventiv z metoyu povalennya uryadu Benito Huaresa i peretvorennya Meksiki v koloniyu yevropejskih derzhav U grudni ispanski vijska pid komanduvannyam generala Manuelya Gasseta isp Manuel Gasset bez osoblivogo oporu zajnyali port Verakrus piznishe uvijshli francuzki ta britanski Pislya togo yak Benito Huaresa bulo skinuto ispanci ta britanci pokinuli port francuzi zh v svoyu chergu postavili keruvati krayinoyu nastavnika Napoleona III Maksimiliana I a Meksika bula ogoloshena imperiyeyu U 1863 roci shtat otrimav oficijnu nazvu Verakrus Lyave U 1867 roci francuzi buli vignani z krayini a imperatora rozstrilyano U 1878 roci stolicya bula perenesena v Orisabu v 1885 roci v Halapu Diktatura Porfirio Diasa 1876 1910 Dokladnishe Porfiriat Pid chas prezidentstva Porfirio Diasa do kincya XIX stolittya v shtati vidbuvalisya zahodi z modernizaciyi ekonomiki Buli pobudovani avtodorogi ta zaliznici provedeni liniyi telegrafu i telefonu mista otrimali osvitlennya vodoprovid na trotuarah mostilasya brukivka Vidkrittya rodovish nafti v pivnichnij chastini shtatu privernulo uvagu inozemnih investoriv yaki pochali vkladati koshti v tehnichne obladnannya neobhidne dlya yiyi vidobutku Odnak najbilshogo zbagachennya otrimali transnacionalni kompaniyi i miscevi magnati robitnichij ta selyanskij klasi prodovzhuvali perebuvati v zlidennih umovah prodovzhuvali zhiti v najvazhchih umovah U 1905 roci u Verakrusi pidnyavsya strajk robitnikiv tyutyunovoyi kompaniyi El Valye Nasonal isp El Valle Nacional Todi na robotu ne vijshli odrazu 5000 robitnikiv Gubernator Teodoro A Deesa Teodoro A Dehesa bezuspishno namagavsya domovitisya z organizatorami strajku Strajk trivav bl misyacya azh doki gubernator ne pogodivsya na yihni umovi Period revolyuciyi 1910 1917 Pid chas revolyuciyi 1910 1917 rokah osoblivih sutichok v shtati ne vidbuvalosya U 1914 roci povstanski sili Kandido Agilara isp Candido Agular zajnyali ryad municipalitetiv v shtati i v 1917 roci Venustiano Karransa timchasovo peremistiv do Verakrusu federalnij uryad 21 kvitnya 1914 roku pislya incidentu z amerikanskimi moryakami v Tampiko prezident SShA Vudro Vilson nakazav vijskovim visaditisya u Verakrusi i protyagom pivroku utrimuvati jogo Meksika piznishe vidpovila rozrivom diplomatichnih vidnosin Novitni chasi Pislya revolyuciyi u Meksici zokrema vidbuvalisya agrarna reforma za yakoyu vidbuvsya pererozpodil zemli i stvorennya selyanskih spilnot U 1928 v shtati do vladi prihodit pravo socialistichna Institucijno Revolyucijna partiya PRI gubernatorom vid yakoyi staye Adalberto Teheda Olivares isp Adalberto Tejeda Olivares V 1930 h rokah pid chas prezidentstva Lazaro Kardenasa isp Lazaro Cardenas na pivnochi krayini naftovi kompaniyi buli nacionalizovani i ob yednani v derzhavnu korporaciyu PEMEX V 1950 h rokah pochalosya budivnictvo novih dorig ta rozshirennya starih U 1960 roci v Halapi buv vidkritij Muzej antropologiyi U 1970 h v misti Verakrusi buv vidkritij mizhnarodnij aeroport V period 1996 2006 rokiv u shtati bulo znajdene masovi pohovannya yaki ne zasvidcheni zhodnimi sluzhbami i u yakih bulo znajdeno ponad 3600 lyudej sho ranishe vvazhalisya zniklimi bezvisti Policiya rozshukuye takozh ponad 28000 bezvisti zniklih lyudej i pov yazuye ci zniknennya meksikanskoyu narkovijnoyuPromislovistNaftova bashta v Poza Rika Sogodni shtat Verakrus bagatij na prirodni resursi ye vazhlivoyu skladovoyu chastinoyu meksikanskoyi ekonomiki Priblizno 35 vodopostachannya Meksiki nadhodit iz Verakrusu Do togo zh v shtati znahoditsya chotiri porti dlya okeanskih korabliv i dva mizhnarodni aeroporti Verakrus ye vazhlivim postachalnikom zaliza i midi odnochasno zdobuvayuchi veliku kilkist nemetalevih mineraliv sirku kvarc polovij shpat kalcij kaolin i marmur Osnovnij teritoriyeyu de vidobuvayetsya nafta ye pivnichna chastina shtatu Verakrus Na chastku Verakrusu vipadaye 75 vsiyeyi portovoyi diyalnosti v Meksici Golovnim eksportom shtatu ye kava svizhi frukti dobriva cukor riba i rakopodibni Port Verakrus zi spriyatlivim klimatom kuhneyu i arheologichnimi zonami ye populyarnim kurortom dlya meksikanciv i inozemciv KlimatDiv takozhEl AsusulPrimitkihttps imagendelgolfo mx coatzacoalcos frontera de veracruz y tabasco es una de las mas vigiladas del pais 50077012 isp Schmal John P The History of Veracruz Houston Institute for Culture 2004 13 zhovtnya 2018 u Wayback Machine isp Schmal John P The History of Veracruz Houston Institute for Culture 2004 13 zhovtnya 2018 u Wayback Machine isp Jose de Cordoba 15 March 2017 Grieving Mothers Lead Authorities to Mass Grave in Mexico Wall Street Journal isp Garrido Edgar 19 March 2017 Cameron Moore Simon ed Mexico drug war investigators unearth 47 more skulls in mass graves isp Jose de Cordoba 15 March 2017 Grieving Mothers Lead Authorities to Mass Grave in Mexico 7 veresnya 2018 u Wayback Machine isp Mexico finds 166 bodies in mass grave 1 zhovtnya 2018 u Wayback Machine isp Imison Paul 17 August 2015 How Veracruz Became the Most Dangerous State in Mexico for Journalists Vice isp Brock Gregory Jie Tan Robert Yarbrough 2014 The Informal Economy of Veracruz State during the Fox Administration Journal of Developing Areas 48 153 168 isp PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Verakrus shtat http www veracruz gob mx 27 sichnya 2007 u Wayback Machine Veracruz State government http www amiweb com mx mc 17 kvitnya 2008 u Wayback Machine museum of the city