Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сан-Луї́с-Потосі́ (ісп. San Luis Potosí, ацт.San Luis Potosí) — штат Мексиканської Республіки, розташований у центрі країни, на Мексиканському нагір'ї. Межує зі штатами Халіско, Ґуанахуато, Керетаро, Ідальґо, Веракрус, Тамауліпас, Нуево-Леон, Коауїла, Сакатекас. Столиця штату — місто Сан-Луїс-Потосі.
| Сан-Луїс-Потосі | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | ||||||||||
| San Luis Potosí | ||||||||||
| ||||||||||
| Столиця | Сан-Луїс-Потосі | |||||||||
| Країна |  Мексика | |||||||||
| ||||||||||
| Муніципалітетів | 217 | |||||||||
| Офіційна мова | Іспанська | |||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 2 410 414 () | |||||||||
| Етнікон | Potosino(a) | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 63 068 км² | |||||||||
| - широта | 24º 29' - 21º 10'º N N | |||||||||
| - довгота | 98º 20' - 102º 18'º O W | |||||||||
| Висота | ||||||||||
| - максимальна | 3 180 м (Cerro Grande) | |||||||||
| - мінімальна | 1638 м | |||||||||
| Часовий пояс | UTC−6 | |||||||||
| ВВП | 9,322 млрд. $ (2003) | |||||||||
| ІРЛП | 0,7694 - середній | |||||||||
| Став штатом | 31 січня 1824 | |||||||||
| Губернатор | Mario Marín Torres (PRI) | |||||||||
| Число сенаторів | 3 (PAN: 2, PRI: 1) | |||||||||
| Число депутатів | 7 (PAN: 7) | |||||||||
| Вебсайт | sanluispotosi.gob.mx | |||||||||
| - код ISO 3166-2 | MX-SLP | |||||||||
| - поштове ск. | S.L.P. | |||||||||
 | ||||||||||
| Штат Сан-Луїс-Потосі на мапі Мексики | ||||||||||
| ||||||||||
На території штату розташоване найширше за розмірами в світі провалля — вертикальна (ісп. Sótano de las Golondrinas, англ. Cave of Swallows).
Історія
Період нестабільності (1823—1867)
Після проголошення незалежності Мексики, генерал Хосе Антоніо Ечаваррі в ультимативній формі вимагав від імператора Аґустіна де Ітурбіде здати місто Сан-Луїс його військам. Водночас коли урядові кошти вичерпалися, проти імператора утворилася також сильна опозиція. Тому фактично не було ніякої спроби чинити опір — Сант-Луїс-Потосі було оголошено незалежним штатом. Успішне повстання в Веракрусі під проводом Санта-Анни змусило Ітурбіде скласти владу 19 березня 1823 року. Конгрес призначив йому і його сім'ї щорічну пенсію, але за умови залишити країну.
Перша Конституція Сан-Луїса Потосі була затверджена 16 жовтня 1826 року, яка діяла до 1835 року. Ставши центральним штатом Мексики місцеві законодавчі органи припинили своє існування, а центральний уряд призначив у кожному штаті своїх губернаторів.
Під час американсько-мексиканської війни 1846—1848 штат мав назву Сан-Луїс-де-Патріа (ісп. San Luis de la Patria). У 1857 році була затверджена нова конституція штату. Під час французької інтервенції в Мексику в 1863 році місто служило тимчасовою столицею країни і резиденцією республіканського уряду Беніто Хуареса. 1 січня 1866 року було відкрито першу лінію телеграфу. У 1888 році була відкрита залізниця з Мехіко в Ларедо (штат Техас), яка пройшла через Сан-Луїс-Потосі. У 1883 році з'явився телефонний зв'язок. У 1890 році в місті з'явилося електричне освітлення.
Революція (1910—1917)
У 1910 році, в своїй передвиборчій компанії на пост президента та маючи великі шанси на перемогу, Франціско І. Мадеро здійснив три подорожі по різних містах з метою поширення інформації про свою Антирелекаційну партію, яка виступала проти переобрання Діаса на наступний термін. У Сан-Луїс-Потосі Мадеро був затриманий та окружним суддею звинувачений у підбурюванні народних мас до повстання. Мадеро разом з його прибічниками ув'язнили до в'язниці штату, але через 45 днів звільнили під заставу без права виїзду за територію штату. За той час відбулося переобрання президента Портфіріо Діаса. Мадеро втік до міста Сан-Антоніо (штат Техас, США) де почав зі своїми послідовниками працювати над Маніфестом нації («план Сан-Луїсу»), в якому він оголошував вибори президента та народних депутатів у квітні та червні недійсними та закликав 20 листопада піднятися народ на збройне повстання. 5 жовтня 1910 року в Сан-Луїс-Потосі Мадеро підписав «план Сан-Луїсу», а вже невдовзі копії були роздруковані в Мехіко та розповсюджені серед людей. 18 листопада в Пуебло на чолі з Аквіласом Серданом викрили групу людей, які підготовлювали план усунення Діаса та були розстріляні поліцією. 20 листопада 1910 року почалася мексиканська революція.
Під час революційних дій у штаті панувала нестабільність, хоча особливих кривавих сутичок не було. 26 травня 1911 року до Сан-Луїс-Потосі увійшли кінна кавалерія на чолі з Кандідо Наварра. 3 червня його війська залишили місто. 17 липня 1914 року штат оточили з усіх боків війська Карранси, Мадеро, Уерти, а 21 липня 1914 року війська Карранси узяли столицю без бою і оголосили губернатором та військовим командувачем генерала Евлатіо Гурт'єрез Ортіза. У лютому 1915 року Франціско Вілья наказав генеталу Томасу Урбіна та полковнику Еміліано Сарабіа захопити площу Сан-Луїс-Потосі і коли це їм вдалося здійснити мирним шляхом, Вілья призначив Сарабіфа губернатором штату. 18 липня 1915 року, після поразки Вілья під ель-Ебано, Венустіано Карранса та Габріель Гавіра Кастро отримали контроль над містом, де останній був оголошений військовим командувачем та губернатором штату.
Новий час
У 1923 році, за указом та ініціативою губернатора штату Дона Рафаель Ньето інститут літератури та науки став університетом.
У 1924 році посилилися протести духовенства проти уряду губернатора Сан-Луїс-Потосі Абель Кано, який почав виконувати наказ президента про закриття усіх храмів. Під час війни Крістеро провідників та лідерів руху було ув'язнено без суду до в'язниці штату. Нині на цьому місці центр мистецтв та цвинтар Сауціто. 13 вересня 1933 року під час повені особливо в районах Тласкала, Сантьяго загинуло багато людей.
На сьогодні штат Сан-Луїс-Потосі важливий індустріальний центр завдяки своєму географічному положенню на перетині трьох міст Мехіко, Монтерей та Ґвадалахара, із власною інфраструктурою, комерційними та освітніми установами, з добре розвинутою гірничодобувною справою, видобутку корисних копалин та машинобудуванням
Примітки
- «San Luis Potosí — Historía»(ісп.)
- (ісп.)
- (ісп.)
- (ісп.)
Література
- «Archivo histórico de localidades de México». INEGI (Instituto Nacional de Estadística, Geografía e Informática del gobierno mexicano) 1 (240280001). 2006(ісп.)
- «Datos definitivos del II Conteo General de Población y Vivienda en México». INEGI, México. 1 (1). 2006(ісп.)
- «Los municipios de México». Colección Los Municipios de México. Secretaría de Gobernación. México 1 (1). 1985(ісп.)
- «Diccionario de historia, biografía y geografía.». Ed. Porrúa. México 1 (1). 1986(ісп.)
- «Enciclopedia de México». Enciclopedia de México-SEP, México 1 (3). 1987(ісп.)
- Sheridan Prieto, Cecilia (2001). «„Indios madrineros“. Colonizadores tlaxcaltecas en el noroeste novohispano». Estudios de Historia Novohispana 24. 2001(ісп.)
Джерела
- San-Luis-Potosi state Mexico(англ.)
- San Luis Potosí state government(ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
San Luyi s Potosi isp San Luis Potosi act San Luis Potosi shtat Meksikanskoyi Respubliki roztashovanij u centri krayini na Meksikanskomu nagir yi Mezhuye zi shtatami Halisko Guanahuato Keretaro Idalgo Verakrus Tamaulipas Nuevo Leon Koauyila Sakatekas Stolicya shtatu misto San Luyis Potosi San Luyis Potosi Shtat San Luis Potosi Gerb shtatu San Luyis Potosi Stolicya San Luyis Potosi Krayina Meksika Mezhuye z susidni adminodinici Nuevo Leon Tamaulipas Sakatekas Verakrus Guanahuato Keretaro Idalgo Municipalitetiv 217 Oficijna mova Ispanska Naselennya povne 2 410 414 Etnikon Potosino a Plosha povna 63 068 km shirota 24º 29 21º 10 º N N dovgota 98º 20 102º 18 º O W Visota maksimalna 3 180 m Cerro Grande minimalna 1638 m Chasovij poyas UTC 6 VVP 9 322 mlrd 2003 IRLP 0 7694 serednij Stav shtatom 31 sichnya 1824 Gubernator Mario Marin Torres PRI Chislo senatoriv 3 PAN 2 PRI 1 Chislo deputativ 7 PAN 7 Vebsajt sanluispotosi gob mx kod ISO 3166 2 MX SLP poshtove sk S L P Shtat San Luyis Potosi na mapi Meksiki Shtat San Luyis Potosi na mapi Meksiki Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu San Luyis PotosiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina San Luyis Potosi Na teritoriyi shtatu roztashovane najshirshe za rozmirami v sviti provallya vertikalna isp Sotano de las Golondrinas angl Cave of Swallows IstoriyaPeriod nestabilnosti 1823 1867 Vid na San Luyis Potosi Kartina Karla Nebela 1836 Pislya progoloshennya nezalezhnosti Meksiki general Hose Antonio Echavarri v ultimativnij formi vimagav vid imperatora Agustina de Iturbide zdati misto San Luyis jogo vijskam Vodnochas koli uryadovi koshti vicherpalisya proti imperatora utvorilasya takozh silna opoziciya Tomu faktichno ne bulo niyakoyi sprobi chiniti opir Sant Luyis Potosi bulo ogolosheno nezalezhnim shtatom Uspishne povstannya v Verakrusi pid provodom Santa Anni zmusilo Iturbide sklasti vladu 19 bereznya 1823 roku Kongres priznachiv jomu i jogo sim yi shorichnu pensiyu ale za umovi zalishiti krayinu Persha Konstituciya San Luyisa Potosi bula zatverdzhena 16 zhovtnya 1826 roku yaka diyala do 1835 roku Stavshi centralnim shtatom Meksiki miscevi zakonodavchi organi pripinili svoye isnuvannya a centralnij uryad priznachiv u kozhnomu shtati svoyih gubernatoriv Pid chas amerikansko meksikanskoyi vijni 1846 1848 shtat mav nazvu San Luyis de Patria isp San Luis de la Patria U 1857 roci bula zatverdzhena nova konstituciya shtatu Pid chas francuzkoyi intervenciyi v Meksiku v 1863 roci misto sluzhilo timchasovoyu stoliceyu krayini i rezidenciyeyu respublikanskogo uryadu Benito Huaresa 1 sichnya 1866 roku bulo vidkrito pershu liniyu telegrafu U 1888 roci bula vidkrita zaliznicya z Mehiko v Laredo shtat Tehas yaka projshla cherez San Luyis Potosi U 1883 roci z yavivsya telefonnij zv yazok U 1890 roci v misti z yavilosya elektrichne osvitlennya Revolyuciya 1910 1917 Manifest naciyi abo plan San Luyisu pidpisanij Francisko I Madero 5 zhovtnya 1910 U 1910 roci v svoyij peredviborchij kompaniyi na post prezidenta ta mayuchi veliki shansi na peremogu Francisko I Madero zdijsniv tri podorozhi po riznih mistah z metoyu poshirennya informaciyi pro svoyu Antirelekacijnu partiyu yaka vistupala proti pereobrannya Diasa na nastupnij termin U San Luyis Potosi Madero buv zatrimanij ta okruzhnim suddeyu zvinuvachenij u pidburyuvanni narodnih mas do povstannya Madero razom z jogo pribichnikami uv yaznili do v yaznici shtatu ale cherez 45 dniv zvilnili pid zastavu bez prava viyizdu za teritoriyu shtatu Za toj chas vidbulosya pereobrannya prezidenta Portfirio Diasa Madero vtik do mista San Antonio shtat Tehas SShA de pochav zi svoyimi poslidovnikami pracyuvati nad Manifestom naciyi plan San Luyisu v yakomu vin ogoloshuvav vibori prezidenta ta narodnih deputativ u kvitni ta chervni nedijsnimi ta zaklikav 20 listopada pidnyatisya narod na zbrojne povstannya 5 zhovtnya 1910 roku v San Luyis Potosi Madero pidpisav plan San Luyisu a vzhe nevdovzi kopiyi buli rozdrukovani v Mehiko ta rozpovsyudzheni sered lyudej 18 listopada v Pueblo na choli z Akvilasom Serdanom vikrili grupu lyudej yaki pidgotovlyuvali plan usunennya Diasa ta buli rozstrilyani policiyeyu 20 listopada 1910 roku pochalasya meksikanska revolyuciya Pid chas revolyucijnih dij u shtati panuvala nestabilnist hocha osoblivih krivavih sutichok ne bulo 26 travnya 1911 roku do San Luyis Potosi uvijshli kinna kavaleriya na choli z Kandido Navarra 3 chervnya jogo vijska zalishili misto 17 lipnya 1914 roku shtat otochili z usih bokiv vijska Karransi Madero Uerti a 21 lipnya 1914 roku vijska Karransi uzyali stolicyu bez boyu i ogolosili gubernatorom ta vijskovim komanduvachem generala Evlatio Gurt yerez Ortiza U lyutomu 1915 roku Francisko Vilya nakazav genetalu Tomasu Urbina ta polkovniku Emiliano Sarabia zahopiti ploshu San Luyis Potosi i koli ce yim vdalosya zdijsniti mirnim shlyahom Vilya priznachiv Sarabifa gubernatorom shtatu 18 lipnya 1915 roku pislya porazki Vilya pid el Ebano Venustiano Karransa ta Gabriel Gavira Kastro otrimali kontrol nad mistom de ostannij buv ogoloshenij vijskovim komanduvachem ta gubernatorom shtatu Novij chas U 1923 roci za ukazom ta iniciativoyu gubernatora shtatu Dona Rafael Neto institut literaturi ta nauki stav universitetom U 1924 roci posililisya protesti duhovenstva proti uryadu gubernatora San Luyis Potosi Abel Kano yakij pochav vikonuvati nakaz prezidenta pro zakrittya usih hramiv Pid chas vijni Kristero providnikiv ta lideriv ruhu bulo uv yazneno bez sudu do v yaznici shtatu Nini na comu misci centr mistectv ta cvintar Saucito 13 veresnya 1933 roku pid chas poveni osoblivo v rajonah Tlaskala Santyago zaginulo bagato lyudej Na sogodni shtat San Luyis Potosi vazhlivij industrialnij centr zavdyaki svoyemu geografichnomu polozhennyu na peretini troh mist Mehiko Monterej ta Gvadalahara iz vlasnoyu infrastrukturoyu komercijnimi ta osvitnimi ustanovami z dobre rozvinutoyu girnichodobuvnoyu spravoyu vidobutku korisnih kopalin ta mashinobuduvannyam Panorama mista San Luyis PotosiPrimitki San Luis Potosi Historia isp isp isp isp Literatura Archivo historico de localidades de Mexico INEGI Instituto Nacional de Estadistica Geografia e Informatica del gobierno mexicano 1 240280001 2006 isp Datos definitivos del II Conteo General de Poblacion y Vivienda en Mexico INEGI Mexico 1 1 2006 isp Los municipios de Mexico Coleccion Los Municipios de Mexico Secretaria de Gobernacion Mexico 1 1 1985 isp Diccionario de historia biografia y geografia Ed Porrua Mexico 1 1 1986 isp Enciclopedia de Mexico Enciclopedia de Mexico SEP Mexico 1 3 1987 isp Sheridan Prieto Cecilia 2001 Indios madrineros Colonizadores tlaxcaltecas en el noroeste novohispano Estudios de Historia Novohispana 24 2001 isp DzherelaSan Luis Potosi state Mexico angl San Luis Potosi state government isp