Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
- Цей термін також посилається на столицю штату місто Керетаро
Кере́таро (офіційна назва: Керетаро-[де]-Артеага ісп. Querétaro [de] Arteaga, ацт. Chīchīmēcalco, отомі: Maxei, Масауа: K'eriretarhu також K'erendarhu) — один із 31 федерального штату Мексиканської Республіки, розташований в центрі країни, на півдні Мексиканського нагір'я. Столиця штату — місто Сантьяго-де-Керетаро (Santiago de Querétaro), хоча звичайно назва «Керетаро» використовується і для міста і для штату.
| Керетаро-де-Артеага | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| — Штат — | ||||||||||
| Querétaro de Arteaga | ||||||||||
| ||||||||||
 | ||||||||||
| Столиця | Керетаро | |||||||||
| Найбільше місто | Керетаро | |||||||||
| Країна |  Мексика | |||||||||
| ||||||||||
| Муніципалітетів | 18 | |||||||||
| Офіційна мова | Іспанська | |||||||||
| Населення | ||||||||||
| - повне | 2,038,372 (2015) () | |||||||||
| Етнікон | Queretano(a) | |||||||||
| Площа | ||||||||||
| - повна | 11 499 км² | |||||||||
| - широта | 21º 40' - 20º 01' N | |||||||||
| - довгота | 99º 03' - 100º 36' W | |||||||||
| Висота | ||||||||||
| - максимальна | 3 360 м (Cerro El Zamorano) | |||||||||
| - мінімальна | 1856 м | |||||||||
| Часовий пояс | UTC−6 | |||||||||
| ВВП | 9,775 млрд. $ (2003) | |||||||||
| ІРЛП | 0,8015 - високий | |||||||||
| Став штатом | 30 січня 1824 | |||||||||
| Губернатор | Francisco Garrido Patrón (PAN) | |||||||||
| Число сенаторів | 3 (PAN: 2, PRI: 1) | |||||||||
| Число депутатів | 4 (PAN: 4) | |||||||||
| Вебсайт | queretaro.gob.mx | |||||||||
| - код ISO 3166-2 | MX-QUE | |||||||||
| - поштове ск. | Qro. | |||||||||
 | ||||||||||
| Штат Керетаро-де-Артеага на мапі Мексики | ||||||||||
| ||||||||||
Вважається, назва прийшла з мови індійців отомі (Otomí) і означає «велика гра в м'яч», або з мови індійців тараско (пурепеча) і означає «місце каменів». Варто відзначити, що місцевість Ла Каньяда (La Cañada) на схід від Сантьяго-де-Керетаро відмічено вузькою ущелиною, що має два горби з протилежних боків, схожу на майданчик для індіанської гри в м'яч.
Керетаро граничить на півночі з штатом Сан-Луїс-Потосі́, на заході з штатом Ґуанахуато, на сході з штатом Ідальго, на південному сході з штатом Мехіко і на південному заході з штатом Мічоакан.
Столиця Сантьяго-де-Керетаро (Керетаро) розташована приблизно за 200 км на північний захід від Мехіко. Місто відоме своєю архітектурою колоніальної епохи.
Історія
У 1824 році, згідно першої Конституції незалежної Мексики, Керетаро став одним із штатів держави. Війна за незалежність створила нестабільні економічні умови. Боротьба за владу поміж лібералами та консерваторами змінювала статус Керетаро зі штату на департамент і навпаки. За період 1824-1855 років у штаті змінилося 25 губернаторів.
Протягом усього часу американо-мексиканської війни Керетаро слугував тимчасовою столицею Мексики і саме тут Ідальго Гуаделупе підписав договір із США про закінчення війни. У 1857 році була оприлюднена нова Конституція штату, а також у Керетаро було створилиено коаліцію зі штатами Халіско, Агуаскальєнес, Сакатекас, Ґуанахуато та Мічоакан для захисту конституції від плану Такубайя.
Під час інтервенції французів до Мексики, консерватори стали на бік імператорських військ. Проте наставник Наполеона III Максиміліан I невдовзі втратив підтримку консерваторів. У складі імперії лишилося 4 штати, серед яких був і Керетаро. 19 червня 1867 року Максиміліан із двома вірними генералами Мігелем Мірамоном і Томасом Мехіа був доправлений до пагорбу Серро-де-лас-Кампанас, що на околиці міста Керетаро. Вирок мали здійснювати 18 солдат. Бл. 7-ї ранку імператора та двох його вірних прибічників розстріляли. Невдовзі було оприлюднено нову конституцію. яка створювалась на основах лібералізму.
У 1879 році, під час режиму Портфіріо Діаса, була написана нова конституція штату. Починаючи з 80-тих років у Керетаро почав відбуватися економічний прогрес -- були створені текстильні фабрики такі як "Hercules", "Casa Rubio" та ще дві фабрики в містах Сан-Антоніо та Ла-Пурізма. В гірничій промисловості на шахтах "El Doctor", "Río Blando", "Maconí" та "Escanelilla" видобувалося срібло, золото, мідь та свинець. До кінця XIX ст. з'явилася сучасна інфраструктура, така як електрика, телеграф та телефонія. Промисловість зростала і модернізувалася, текстильна фабрика "el Hercules" стала однією з найбільших фабрик в Мексиці. У 1882 році в столиці побудували залізницю, яка сполучала її з іншими сусідніми штатами. На початку ХХ ст. запрацювала освітня програма -- були створені коледж та бл. 50 початкових шкіл. У 1906 році почалося будівництво акведука для зрошування полів, яке завершилося в 1910 році. Проте на той же час в Керетаро, та в інших штатах країни, почалися масове невдоволення диктатурою Діаса. У 1909 році вибухнув страйк робітників на фабриці "el Hercules".
На початку мексиканської революції в столиці та в містах Ялтан-де-Серра та Кадерейті вибухнули повстання. У 1911 році губернатор штату Гонзалес де-Косіо подав у відставку. Новий губернатор Хокін Ф. Чікаррожалпан (ісп. Joaquín F. ChicarroJalpan) об'єднався з федеральними силами Вікторіа Хуарта. У 1916 та 1917 роках федеральний уряд Венустіано Карранзи залишив Мехіко перемістивши столицю Мексики в Керетаро. У 1917 році в Керетаро була оприлюднена нова конституція Мексики.
Після завершення революції економіка штату перебувала довгий час у занепаді. Лише протягом 1940-1960 рр. в штаті відбувся економічний бум, з розвитком та модернізацією промислової інфраструктури. У наступні 30 років столиця розширилася більше ніж в 4 рази, а в 1996 році була оголошена історичною спадщиною ЮНЕСКО. В цьому ж році назва столиці була змінена на Сантьяго-де-Керетаро. У 2008 році було внесено поправки до конституції штату, згідно яких повна офіційна назва штату звучала як Керетаро-де-Артеага.
Примітки
- "Encuesta Intercensal 2015" [ 17 травня 2020 у Wayback Machine.](ісп.)
- Jiménez González, Victor Manuel, ed. (2010). Querétaro:Guia para descubrir los encantos del estado. Mexico City: Editorial Oceano de Mexico, SA de CV. .(ісп.)
- (ісп.)
- Ridley, Jasper (2001). Maximilian & Juarez. London: Phoenix Press. (англ.)
- [. Архів оригіналу за 18 Квітня 2019. Процитовано 5 Жовтня 2018. "Información general e historia del estado". Mexico(ісп.)]
- "Destacan beneficios de sistema Acueducto II en Querétaro". El Universal. Mexico City. Agencia el Universal. February 17, 2011(ісп.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cej termin takozh posilayetsya na stolicyu shtatu misto Keretaro Kere taro oficijna nazva Keretaro de Arteaga isp Queretaro de Arteaga act Chichimecalco otomi Maxei Masaua K eriretarhu takozh K erendarhu odin iz 31 federalnogo shtatu Meksikanskoyi Respubliki roztashovanij v centri krayini na pivdni Meksikanskogo nagir ya Stolicya shtatu misto Santyago de Keretaro Santiago de Queretaro hocha zvichajno nazva Keretaro vikoristovuyetsya i dlya mista i dlya shtatu Keretaro de Arteaga Shtat Queretaro de ArteagaStolicya KeretaroNajbilshe misto KeretaroKrayina MeksikaMezhuye z susidni adminodinici San Luyis PotosiGuanahuato IdalgoMichoakan MehikoMunicipalitetiv 18Oficijna mova IspanskaNaselennya povne 2 038 372 2015 Etnikon Queretano a Plosha povna 11 499 km shirota 21º 40 20º 01 N dovgota 99º 03 100º 36 WVisota maksimalna 3 360 m Cerro El Zamorano minimalna 1856 mChasovij poyas UTC 6VVP 9 775 mlrd 2003 IRLP 0 8015 visokijStav shtatom 30 sichnya 1824Gubernator Francisco Garrido Patron PAN Chislo senatoriv 3 PAN 2 PRI 1 Chislo deputativ 4 PAN 4 Vebsajt queretaro gob mx kod ISO 3166 2 MX QUE poshtove sk Qro Shtat Keretaro de Arteaga na mapi MeksikiShtat Keretaro de Arteaga na mapi MeksikiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Keretaro Vvazhayetsya nazva prijshla z movi indijciv otomi Otomi i oznachaye velika gra v m yach abo z movi indijciv tarasko purepecha i oznachaye misce kameniv Varto vidznachiti sho miscevist La Kanyada La Canada na shid vid Santyago de Keretaro vidmicheno vuzkoyu ushelinoyu sho maye dva gorbi z protilezhnih bokiv shozhu na majdanchik dlya indianskoyi gri v m yach Keretaro granichit na pivnochi z shtatom San Luyis Potosi na zahodi z shtatom Guanahuato na shodi z shtatom Idalgo na pivdennomu shodi z shtatom Mehiko i na pivdennomu zahodi z shtatom Michoakan Stolicya Santyago de Keretaro Keretaro roztashovana priblizno za 200 km na pivnichnij zahid vid Mehiko Misto vidome svoyeyu arhitekturoyu kolonialnoyi epohi IstoriyaAkveduk v Keretaro 1905 1910 Rozstril imperatora Maksimiliana I 19 chervnya 1867 Venustiano Karransa ta inshi lideri meksikanskogo konstitucionalistskogo ruhu v Keretaro v 1916 roci U 1824 roci zgidno pershoyi Konstituciyi nezalezhnoyi Meksiki Keretaro stav odnim iz shtativ derzhavi Vijna za nezalezhnist stvorila nestabilni ekonomichni umovi Borotba za vladu pomizh liberalami ta konservatorami zminyuvala status Keretaro zi shtatu na departament i navpaki Za period 1824 1855 rokiv u shtati zminilosya 25 gubernatoriv Protyagom usogo chasu amerikano meksikanskoyi vijni Keretaro sluguvav timchasovoyu stoliceyu Meksiki i same tut Idalgo Guadelupe pidpisav dogovir iz SShA pro zakinchennya vijni U 1857 roci bula oprilyudnena nova Konstituciya shtatu a takozh u Keretaro bulo stvorilieno koaliciyu zi shtatami Halisko Aguaskalyenes Sakatekas Guanahuato ta Michoakan dlya zahistu konstituciyi vid planu Takubajya Pid chas intervenciyi francuziv do Meksiki konservatori stali na bik imperatorskih vijsk Prote nastavnik Napoleona III Maksimilian I nevdovzi vtrativ pidtrimku konservatoriv U skladi imperiyi lishilosya 4 shtati sered yakih buv i Keretaro 19 chervnya 1867 roku Maksimilian iz dvoma virnimi generalami Migelem Miramonom i Tomasom Mehia buv dopravlenij do pagorbu Serro de las Kampanas sho na okolici mista Keretaro Virok mali zdijsnyuvati 18 soldat Bl 7 yi ranku imperatora ta dvoh jogo virnih pribichnikiv rozstrilyali Nevdovzi bulo oprilyudneno novu konstituciyu yaka stvoryuvalas na osnovah liberalizmu U 1879 roci pid chas rezhimu Portfirio Diasa bula napisana nova konstituciya shtatu Pochinayuchi z 80 tih rokiv u Keretaro pochav vidbuvatisya ekonomichnij progres buli stvoreni tekstilni fabriki taki yak Hercules Casa Rubio ta she dvi fabriki v mistah San Antonio ta La Purizma V girnichij promislovosti na shahtah El Doctor Rio Blando Maconi ta Escanelilla vidobuvalosya sriblo zoloto mid ta svinec Do kincya XIX st z yavilasya suchasna infrastruktura taka yak elektrika telegraf ta telefoniya Promislovist zrostala i modernizuvalasya tekstilna fabrika el Hercules stala odniyeyu z najbilshih fabrik v Meksici U 1882 roci v stolici pobuduvali zaliznicyu yaka spoluchala yiyi z inshimi susidnimi shtatami Na pochatku HH st zapracyuvala osvitnya programa buli stvoreni koledzh ta bl 50 pochatkovih shkil U 1906 roci pochalosya budivnictvo akveduka dlya zroshuvannya poliv yake zavershilosya v 1910 roci Prote na toj zhe chas v Keretaro ta v inshih shtatah krayini pochalisya masove nevdovolennya diktaturoyu Diasa U 1909 roci vibuhnuv strajk robitnikiv na fabrici el Hercules Na pochatku meksikanskoyi revolyuciyi v stolici ta v mistah Yaltan de Serra ta Kaderejti vibuhnuli povstannya U 1911 roci gubernator shtatu Gonzales de Kosio podav u vidstavku Novij gubernator Hokin F Chikarrozhalpan isp Joaquin F ChicarroJalpan ob yednavsya z federalnimi silami Viktoria Huarta U 1916 ta 1917 rokah federalnij uryad Venustiano Karranzi zalishiv Mehiko peremistivshi stolicyu Meksiki v Keretaro U 1917 roci v Keretaro bula oprilyudnena nova konstituciya Meksiki Pislya zavershennya revolyuciyi ekonomika shtatu perebuvala dovgij chas u zanepadi Lishe protyagom 1940 1960 rr v shtati vidbuvsya ekonomichnij bum z rozvitkom ta modernizaciyeyu promislovoyi infrastrukturi U nastupni 30 rokiv stolicya rozshirilasya bilshe nizh v 4 razi a v 1996 roci bula ogoloshena istorichnoyu spadshinoyu YuNESKO V comu zh roci nazva stolici bula zminena na Santyago de Keretaro U 2008 roci bulo vneseno popravki do konstituciyi shtatu zgidno yakih povna oficijna nazva shtatu zvuchala yak Keretaro de Arteaga QueretaroPrimitki Encuesta Intercensal 2015 17 travnya 2020 u Wayback Machine isp Jimenez Gonzalez Victor Manuel ed 2010 Queretaro Guia para descubrir los encantos del estado Mexico City Editorial Oceano de Mexico SA de CV ISBN 978 607 400 235 5 isp isp Ridley Jasper 2001 Maximilian amp Juarez London Phoenix Press ISBN 1 84212 150 2 angl Arhiv originalu za 18 Kvitnya 2019 Procitovano 5 Zhovtnya 2018 Informacion general e historia del estado Mexico isp Destacan beneficios de sistema Acueducto II en Queretaro El Universal Mexico City Agencia el Universal February 17 2011 isp